Ухвала

від 03.12.2019 по справі 757/40327/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40327/19-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Релікт-С» про скасування арешту майна у кримінальному проваджені № 42019000000000617,

В С Т А Н О В И В :

31.07.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Релікт-С» про скасування арешту майна у кримінальному проваджені № 42019000000000617.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ч. 10 ст. 170 КПК України. Сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, оскільки посадові особи даного товариства немають жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні. Таким чином, адвокат просить суд: скасувати арешт на грошові кошти ТОВ «РЕЛІКТ-С» (36472758) рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які відкриті АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві (МФО 300346, адреса: м. Київ,вул. Десятинна, 4/6).

У судове засідання представник заявника не з`явився, до суду подав заяву, в якій просив клопотання задовольнити у повному обсязі та розгляд клопотання провести у його відсутність, окрім цього, адвокатом було надано постанову про закриття кримінального провадження № 42019000000000617 в частині вчинення кримінальних правопорушень ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Представник сторони обвинувачення в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42019000000000617 від 20.03.2019 за фактом привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.07.2019 №757/36113/19-к у кримінальному провадженні № 42019000000000617 на грошові кошти, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та з можливістю зарахування грошових коштів на рахунок, які знаходяться на банківських рахунках:

- ТОВ "КУА "ГЕНЕЗІС" (ЄДРПОУ 36018714), ТОВ "ЛЄКУТР" (ЄДРПОУ 37063637), ТОВ "КЛЕВЕР ЕСТЕЙТ" (ЄДРПОУ 37243499), ТОВ "ЕСПАЙ" (ЄДРПОУ 39216603), ТОВ "РЕЛІКТ-С" (ЄДРПОУ 36472758) та ТОВ "ЮДЖИН-ЛЮКС" (ЄДРПОУ 35496364), відкритих у наступних банківських установах:

- АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві (МФО 300346, адреса: м. Київ,вул. Десятинна, 4/6): ТОВ «ЮДЖИН-ЛЮКС» (35496364) рахунки № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; ТОВ «КУА «ГЕНЕЗІС» (36018714) рахунки № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 ; ТОВ «РЕЛІКТ-С» (36472758) рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; ТОВ «ЛЄКУТР» (37063637) рахунки № НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_16 ; ТОВ «КЛЕВЕР ЕСТЕЙТ» (37243499) рахунки № НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 ; ТОВ «ЕСПАЙ» (39216603) рахунки № НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 ;

- АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313, адреса: м. Київ, вул. Антоновича, 127): ТОВ «КУА «ГЕНЕЗІС» (36018714) рахунок № НОМЕР_23 .

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.07.2019 року при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках вказаних в клопотанні фізичних осіб, в тому числі заявника, мають ознаки предмету кримінального правопорушення, а також є засобом вчинення кримінального правопорушення.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

Версія органу досудового розслідування, що майно на яке накладено арешт відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42019000000000617, спростована доводами заявника.

Так, з матеріалів клопотання убачається, що постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_4 було закрито кримінальне провадження в частині вчинення кримінальних правопорушень ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України

Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.07.2019 року у справі №757/36113/19-к, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000617 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, в частині грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , у АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві (МФО 300346, адреса: м. Київ,вул. Десятинна, 4/6), які належать ТОВ «РЕЛІКТ-С» (ЄДРПОУ 36472758).

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1