Ухвала

від 17.12.2019 по справі 760/33894/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/16253/19

Справа №760/33894/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Ювенал-Гард» на бездіяльність слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП в м. Києві, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП в м. Києві, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

Скарга вмотивована тим, що 24.11.2019 року за участі водія автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 мало місце ДТП внаслідок чого ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (зламана рука).

Вказана подія була внесена до журналу ЄО №89419.

В ході огляду місця події (місця ДТП) слідчим Солом`янського УП ГУНП в місті Києві було здійснене тимчасове вилучення автомобіля «Рено Логан» НОМЕР_1 що підтверджується копією додатку до протоколу ОМП - актом огляду та направлення ТЗ на майданчик тимчасового утримання від 24.11.2019 року.

Враховуючи, що 24.11.2019 року є вихідним днем, наступний робочий день понеділок 25.11.19 та саме 25.11.19 слідчий СВ, відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України, мав звернутись до слідчого судді для накладення арешту на тимчасово вилучене авто або негайно повернути його власнику.

Однак, незважаючи на вимоги закону, слідчий 25.11.2019 року до суду та слідчого судді не звертався і не міг звертатись, оскільки зазначена вище ДТП не була внесена до ЄРДР, слідство не розпочиналось, а тому автомобіль, яке належить ТОВ «Ювенал Гард» утримується незаконно, а слідчим допущена бездіяльність.

З урахуванням викладеного просив скаргу задовольнити.

Від заявника надійшла заява про розгляд скарги без його участі.

Слідчий в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

При цьому, враховуючи строки розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено, що 24.11.2019 року за участі водія автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 мало місце ДТП внаслідок чого ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості (зламана рука).

Вказана подія була внесена до журналу ЄО №89419.

В ході огляду місця події (місця ДТП) слідчим Солом`янського УП ГУНП в місті Києві було здійснене тимчасове вилучення автомобіля «Рено Логан» НОМЕР_1 що підтверджується копією додатку до протоколу ОМП - актом огляду та направлення ТЗ на майданчик тимчасового утримання від 24.11.2019 року.

Встановлено, що з клопотання про накладення арешту на вказаний автомобіль, слідчий, відповідно до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України не звертався.

Крім того, вказана подія не була внесена до ЄРДР.

На момент звернення до суду автомобіль «Рено Логан» НОМЕР_1 власнику повернутий не був.

За змістом ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна: 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, Першого протоколу і протоколів №2,4,7 і 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Перший протокол і протоколи №2,4,7,11 до Конвенції.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична чи юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

П. 21 Рішення європейського суду з Прав людини по справі «Федоренко проти України від 01.06.2006 постановлено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Згідно з п.п. 32-35 рішення Європейського суду з прав людини «Стреч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року, майном в значенні ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції, вважається законне і обґрунтоване очікування отримання майна або майнового права по договору, підписаного з органом публічної влади

Відповідно до ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання.

За положеннями ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з ч. 1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Бездіяльність слідчого, яка полягає в неповерненні власнику його майна грубо порушує його право на розпорядження, користування та володіння цим майном, яке гарантується не лише нормами національного законодавства, а й міжнародного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може буті оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей пре кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отриманню заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

За змістом ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 11) скасування повідомлення про підозру 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скарга є обґрунтованою й такою, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 98-100, 167-169, 171, 303-307, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Зобов`язати уповноважену особу Солом`янського УП ГК НП в м. Києві, повернути ТОВ «Ювенал-Гард» (код ЄДРПОУ 43228065) тимчасово вилучене майно, а саме:

автомобіль «Рено Логан» НОМЕР_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1