Постанова

від 26.12.2019 по справі 344/12454/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/12454/19

Провадження № 22-ц/4808/1476/19

Головуючий у 1 інстанції Шишко О. А.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

Головуючого Максюти І.О.,

суддів: Горейко М.Д., Матківського Р.Й.,

секретаря Турів О.В.,

з участю представника відповідача Дмитрука О.І ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області про закриття провадження у справі, постановлену суддею Шишком О.А. 01 листопада 2019 року у селищі Богородчани Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в :

У липні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (а.с.2).

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2019 року закрито провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України (а.с.100-101).

Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність, постановлення даного судового рішення із неправильним застосуванням норм ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Апелянт зазначив, що рішення Богородчанського районного суду від 05.11.2015 року у справі №338/1221/15-ц ухвалене з інших підстав, ніж ті, які є підставою позову в даній справі, тому суд не вправі був закривати провадження у цій справі (№ 344/12454/19).

З цих підстав просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.105-107).

Представник відповідача ПАТ Прикарпаттяобленерго подав відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначив, що твердження апелянта про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної ухвали є безпідставними. Як вбачається із змісту рішення суду від 05.11.2015 року у справі №338/1221/15-ц та позовної заяви в даній справі, предметом позовів є вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, місцезнаходження якої по АДРЕСА_1 . Обставинами, на які посилається апелянт - проходження лінії електропередач. Отже, наведені в позовній заяві обставини були предметом дослідження під час розгляду справи №338/1221/15-ц між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без зміни (а.с.135-138).

У судове засідання не з`явився апелянт ОСОБА_2 , про день місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов`язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу за відсутності апелянта.

Вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_3 , доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що наявне рішення суду, яке набрало законної сили між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що є підставою для закриття провадження згідно п.3 ч. 1 ст.255 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна сторона має право в порядку. Встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

В силу ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішені по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Таким чином, суд закриває провадження у справі в тому разі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Важливим моментом є те, що у поданій позовній заяві мають бути тотожними сторони, предмет та підстави позову з тією справою, яка знаходиться на розгляді в цьому чи іншому суді.

При цьому не вважаються тотожними спори, які співпадають за предметом і підставою, але пред`явлені із зміненим суб`єктивним складом. Також не вважаються тотожними спори між тими самими сторонами, якщо змінилися предмет або підстава позову. При цьому питання тотожності вирішується не лише за загальними ознаками предмета позову, але й за його конкретним змістом.

Підстави для закриття провадження у справі є вичерпними та визначені статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

При визначенні підстави позову як елемента його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Із матеріалів даної справи № 344/12454/19 встановлено, що сторонами у даній справі є позивач ОСОБА_2 , відповідачем - Приватне акціонерне товариство Прикарпаттяобленерго . Предмет спору та вимога позивача - усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою у спосіб перенесення відповідачем ЛЕП 0,4 кв за межі належної позивачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

У справі №338/1221/15-ц сторонами є позивач ОСОБА_2 , відповідач - Публічне акціонерне товариство Прикарпаттяобленерго в особі філії Богородчанського району електричних мереж, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Богородчанська селищна рада. Предмет спору та вимога позивача - усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою у спосіб перенесення відповідачем ЛЕП 0,4 кв за межі належної позивачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що юридична особа Приватне акціонерне товариство Прикарпаттяобленерго з ідентифікаційним кодом 00131564 зареєстровано 23.10.1998 року (дата запису 28.12.2004 р., № запису 1 119 120 0000000647), юридична адреса:76014, м.Івано-Франківськ, вул.Індустріальна,34.

Відповідно до Положення про філію ПАТ Прикарпаттяобленерго Богородчанський РЕМ , затвердженого Загальними зборами акціонерів ПАТ «Прикарпаттяобленерго» протокол № 13 від 19 квітня 2012 року, засновником Богородчанського району електричних мереж - філії ПАТ "Прикарпаттяобленерго" є публічне акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго", яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго , яке зареєстроване виконкомом Івано-Франківської міської Ради 23 жовтня 1998 року (Код ЄДРПОУ 00131564, юридична адреса:76014, м.Івано-Франківськ, вул.Індустріальна,34. Філія є структурним підрозділом засновника. Філія, будучи структурним підрозділом ПАТ "Прикарпаттяобленерго", не має прав юридичної особи.

Згідно витягу з протоколу №18 загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", проведених 12.04.2017 року, внесено зміни до Статуту публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" та затверджено Статут приватного акціонерного товариства Прикарпаттяяобленерго в новій редакції (а.с.62-63)

Отже, із матеріалів справи встановлено, що код юридичної особи Публічного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" та Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" є ідентичним, тому апеляційний суд дійшов висновку, що ця юридична особа змінила лише організаційно-правову форму.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна справа№338/1221/15-ц між тими самими сторонами і з тих самих підстав розглядалась, зокрема, з приводу усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,1091 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 . Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 є власником даної земельної ділянки, без його згоди Приватне акціонерне товариство Прикарпаттяобленерго в особі філії Богородчанського району електричних мереж спорудило на ній електроопору ЛЕП 0,4 кВ. Позивач зазначив, що встановлення електроопори створює йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою та просив зобов`язати відповідача перенести електроопору за межі земельної ділянки. Судом встановлено, що 31.01.1996 року ОСОБА_2 видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1091 га для обслуговування житлового будинку, яка розташована в смт. Богородчани. В акті зазначено, що він виданий на підставі рішення Богородчанської селищної ради від 28 грудня 1993 року. Лінія електропередач 0,4 кВ була споруджена до видачі ОСОБА_2 державного акта на право приватної власності на земельну ділянку. Внаслідок спорудження лінії електропередач 0,4 кВ не порушено право власності на землю ОСОБА_2 , так як на час встановлення електроопори він не був власником земельної ділянки, а на час її передачі у власність повинен був бути попереджений органом місцевого самоврядування про обмеження у користуванні. Було ухвалено рішення, яке набрало законної сили.

Так, рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2015 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Прикарпаттяобленерго в особі філії Богородчанського району електричних мереж, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Богородчанська селищна рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено. Рішення набрало законної сили (а.с. 87-92).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2016 року рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 05 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2015 року залишено без змін (а.с.93-94).

У справі, що переглядається, ОСОБА_2 у позовній заяві посилається на те, що рішенням виконкому Богородчанської селищної ради від 25.07.1991 року №106 йому надано у безстрокове користування земельну ділянку по АДРЕСА_2 , площею 0,10 га для будівництва індивідуального житлового будинку. 31.01.1996 року видано державний акт на безоплатну приватизацію цієї земельної ділянки. На належній йому земельній ділянці відповідачем розміщено лінію електропередач (ЛЕП) 0,4 кВ. Також в позовній заяві посилається на рішення Богородчанського районного суду від 05.11.2015 року у справі №338/1221/15-ц. Просить зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, розміщеною по АДРЕСА_2 у спосіб перенесення відповідачем ЛЕП 0,4 кВ за межі належної йому земельної ділянки (а.с.1).

При тому серія і номер правовстановлюючого документа на земельну ділянку, а саме Державного акта на право приватної власності на землю в обох справах співпадає (серія ІФ -01-01-2-000070.

Тобто, наведені обставини були предметом дослідження під час розгляду справи №338/1221/15-ц між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Виходячи з викладеного, колегія дійшла висновку про вірне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що у відповідності до норм ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення судового рішення без зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст.374,375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області про закриття провадження у справі від 01 листопада 2019 року - без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28 грудня 2019 року.

Головуючий: І.О. Максюта

Судді: М.Д. Горейко

Р.Й. Матківський