Ухвала

від 23.12.2019 по справі 953/22944/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/2245/19 Слідчий суддя: ОСОБА_1

Справа № 953/22944/19 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

представників власників майна - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційними скаргами представників власників майна керівника Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради ОСОБА_8 та генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Градсільбудпроект» ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42019220000000415 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та накладено арешт на майно,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалоюслідчого судді було задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42019220000000415 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та накладено арешт на майно, детальний перелік якого вказаний в резолютивній частині ухвали.

Слідчий суддя, приймаючи рішення про арешт вилученого майна, вказав, що прокурором доведена необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, відповідність цього майна критеріям ст. 98 КПК України, та необхідність його збереження для кримінального провадження.

Керівник Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради ОСОБА_8 не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2019 року скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі. З апеляційною скаргою на зазначене судове рішення звернувся також генеральний директор ТОВ «Грандсільбуд проект», який просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна, яке належне підприємству, що було вилучене за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 14, офіс 31, 4 поверх.

В обгрунтування апеляційних вимог генеральний директор ТОВ «Грандсільбуд проект» зазначає, що прокурором на його думку не доведено необхідності арешту майна, не обгрунтовано відповідності майна ознакам речового доказу у кримінальному провадженні. Вказує, що з клопотання не вбачається, що вилучені речі та документи мають будь-яке доказове значення, не надано доказів того, що вилучені жорсткі диски містять інформацію, що має відношення до начебто вчиненого кримінального правопорушення. Доступ до комп`ютерів ніким не обмежувався, тому підстави для арешту жорстких дисків відсутні. Вилучення жорстких дисків призвело до фактичної зупинки діяльності підприємства.

Керівник Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі зазначає, що обшук було здійснено слідчим, який не звертався із клопотанням про обшук, крім того, постанови про включення слідчого ОСОБА_11 до слідчої групи не надано. Оперативні уповноважені Ізюмського МРВ УСБУ в Харківській області безпідставно здійснювали дії, які відносяться до повноважень слідчого під час обшуку. В протоколі обшуку відсутні дані про проведення обшуку оперативним уповноваженим ОСОБА_12 . Звертає увагу, що неможливо встановити дату отримання прокурором копії ухвали слідчого судді від 27.11.2019 року про повернення клопотання для усунення недоліків і прокурором не доведено дотримання строків звернення із клопотанням. Повідомляє, що прокурор був відсутнім під час розгляду клопотання. Вказує на відсутність доказів обгрунтованої підозри щодо вчинення злочину, та зазначає, що лист ТОВ ВКФ «Розвідувач» від 19.08.2019 року не може вважатися доказом, оскільки містить лише припущення та був складений головним інженером ОСОБА_13 , без підтвердження спеціальних знань у галузі будівництва та економіки. Прокурором не зазначено, якому критерію ст. 98 КПК України відповідає виявлене майно, не визначено можливого розміру шкоди, яка є обовязквою складовою злочину.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників власників майна, які підтримали апеляційні вимоги, думку прокурора, який заперечував проти їх задоволення, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів не встановила підстав для їх задоволення.

З клопотання прокурора вбачається, що в провадженні прокуратури Харківської області перебуває кримінальне провадження за № 42019220000000415 від 27.06.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 191 КК України

У клопотанні зазначається, що досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Управління освіти Ізюмської міської ради Харківської області та Управління житлово- комунального господарства Ізюмської міської ради Харківської області, протягом 2017-2019 років зловживаючи своїм службовим становищем, з метою власного збагачення та розкрадання бюджетних коштів, при укладенні договорів підряду з ТОВ «Градсільбудпроект» щодо виготовлення проектної документації, завідомо завищували вартість проектних робіт, після чого перераховували бюджетні кошти у вигляді завищеної вартості виконаних робіт на рахунки вказаного підприємства, якими заволодівали.

На підставі ухвали слідчого судді 25.11.2019 року було проведено обшук в приміщенні ТОВ «Градсільбудпроект» та в приміщенні Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради Харківської області. В ході проведення обшуків вилучено майно перелік якого вказаний у клопотанні.

Прокурор, посилаючись, що це майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, з метою його збереження просить задовольнити клопотання про арешт вказаного майна.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів, іу такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. Арешт майна з підстави передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, майно, вилучене у приміщеннях ТОВ «Градсільбудпроект» та Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради Харківської області визнане речовим доказом у кримінальному провадженні. Крім того, постановами слідчого стосовно цього майна вже призначені судові комплексні будівельно-технічні та економічні експертизи, комп`ютерно-технічна експертиза. Обставини, викладені у клопотанні прокурора свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться, оскільки договори підряду № 89-ПД/19 від 06.03.2019 року та від 21.03.2019 року взагалі стосуються одного і того ж об`єкта. Крім того, про інші недоліки під час укладення договорів підряду зазначається у висновку головного інженера ТОВ «ВКФ Розвідувач» від 19.08.2019 року.

Посилання представника власника майна, що лист ТОВ «ВКФ Розвідувач» не може вважатися доказом, оскільки містить лише припущення та був складений головним інженером ОСОБА_13 , без підтвердження спеціальних знань у галузі будівництва та економіки, в даному випадку не спростовують висновку про відповідність вилученого майна критеріям речового доказу, оскільки на даній стадії провадження орган досудового розслідування збирає інформацію щодо розслідуваних подій, а слідчий суддя, суд на даному етапі не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості. Викладені у вказаному висновку твердження мають бути перевірені в ході експертних досліджень, які вже призначені у кримінальному провадженні. Небезпідставними вважає апеляційний суд посилання слідчого судді, що слідчі ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 зазначені у витягу з ЄРДР, тому проведення ними обшуку на підставі ухвали слідчого судді не суперечить вимогам КПК України. Інші доводи представників щодо процесуальних порушень під час обшуків можуть бути предметом розгляду під час судового провадження з метою оцінки допустимості отриманих доказів. На даний час зазначене не є підставою для скасування судового рішення.

Доводи про те, що прокурором не доведено дотримання строків звернення із клопотанням є безпідставними оскільки відповідно до фотокопії розписки (а.с. 98) копія ухвали слідчого судді про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків була отримана прокурором 29.11.2019 року о 16.30 годині. Нове клопотання було подане до суду 02.12.2019 року о 10.13 годині. Таким чином строки звернення з клопотанням про арешт майна прокурором дотримані.

Доказів того, що вилучення жорстких дисків призвело до фактичної зупинки діяльності підприємства апеляційному суду не було надано. Лише посилання на таку обставину є недостатнім. Крім того, жорсткі диски відповідно до ухвали слідчого судді після проведення експертизи мають бути негайно повернуті власнику.

Та обставина, що органом досудового розслідування не визначено можливого розміру шкоди, яка є обов`язквою складовою злочину, в даному випадку не є підставою для скасування ухвали слідчого судді та відмови в задоволенні клопотання прокурора, оскільки слідчим суддею, з висновками якого погоджується апеляційний суд, були встановлені всі правові підстави для арешту майна. Зокрема, прокурором доведено, що вилучені документи та жорсткі диски можуть містити сліди кримінального правопорушення, обгрунтована необхідність арешту цього майна з метою його збереження та для проведення експертиз. Таким чином підстав для скасування ухвали слідчого судді за апеляційними доводами не вбачається, оскільки сукупність встановлених слідством обставин свідчить про можливе вчинення кримінального правопорушення. Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційнускаргу керівника Управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради ОСОБА_8 та апеляційнускаргу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Градсільбудпроект» ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2019 року, якою частково задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42019220000000415 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та накладено арешт на майно залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді