Рішення

від 28.12.2019 по справі 420/5652/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5652/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Мельниченко Н.О. (за ордером), представника відповідача - Яківця М.В. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 вересня 2019 року №0044371405 та №0044321405.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання ТОВ «ПКФ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р. За результатами вказаної перевірки ГУ ДФС у Одеській області, яке діяло на момент перевірки, дійшло висновку про порушення TOB ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ : 1) норм п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового Кодексу України, п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.7 Положення бухгалтерського обліку №16 Витрати , в результаті чого занижено податок на прибуток за 2017 рік на суму 375349,0 грн.; 2) норм п.44.1 ст.44, ч. а п. 198.1, 198.3, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість да суму 413100,0 грн., тому числі: вересень 2017 p. - 192100,0 грн., грудень 2017 p.- 221000,0 грн.

Позивач вказав, що такий висновок ГУ ДФС у Одеській області обґрунтувало тим, що первинні документи між суб`єктами господарювання ТОВ ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ та його контрагентами ТОВ Боріскол , ТОВ Тайгетс , ТОВ Санді Трейд , ТОВ Алтабі , ТОВ Сіроко , ТОВ Енгрос , ТОВ Агро-Вікторі А , - за вищевказані періоди по придбанню ТМЦ на суму 2364498,0 грн. (без ПДВ), складені з порушенням п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну №88 від 24.05.95 p., а саме: відсутні прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Тому ці первинні документи, на думку перевіряючих, не можуть бути підставою для їх відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. А також, не надані до перевірки ТТН та сертифікати (паспорти якості).

Позивач вказав, що всі видаткові накладні, надані до перевірки, містять всі необхідні реквізити.

Позивач зазначив, що наслідки для бухгалтерського та податкового обліку створює фактичний рух активів. Такий рух податкові інспектори не заперечують в акті. Вони описують рух ТМЦ по кожному контрагенту: оприбуткування всіх товарів, оплату а також їх списання кінцевому споживачу.

Усі ТМЦ по спірним угодам або реалізовані, що підтверджується видатковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 станом на 31.12.2018 р., або встановлені на об`єктах комунальної власності, що підтверджується договорами, актами виконаних робіт, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 станом на 31.12.2018 р.

Також позивач зазначив, що податковим органом не здійснено жодної зустрічної звірки, як це передбачено п.3 (Загальні положення акта перевірки) наказу Мінфіну від 20.08.15 р. №727 Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами .

Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковою при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність товарно-транспортних накладних на придбаний товар не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які є в наявності.

Позивач вказав, що сертифікати, паспорти на продукцію, або інші документи, що підтверджують якість і безпеку товару не є документами, які впливають на визначення об`єкта оподаткування.

Сертифікат або паспорт не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і відповідно відсутня обов`язковість їх зберігання. Крім того, цими документами жодним чином не підтверджується рух активів.

Позивач вказав, що спірні податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН, тому позивач правомірно включив суму 413000,0 грн. до податкового кредиту.

Більш того, майже всі ТМЦ по цим видатковим накладним списані або реалізовані, ПДВ у повному розмірі включено до податкових зобов`язань.

Ухвалою від 02.10.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 24 жовтня 2019 року о 12:00 год.

У підготовчому засіданні 24.10.2019 року оголошено перерву до 12.11.2019 року до 14:30 год. у зв`язку з необхідністю подання учасниками справи решти заяв по суті справи.

Ухвалою від 12.11.2019 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 02 грудня 2019 року о 15 год. 00 хв.

Судове засідання 02.12.2019 року відкладено на 20.12.2019 року на 10:00 год. у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

У судовому засіданні 20.12.2019 року оголошено перерву до 24.12.2019 року до 16:30 год. для надання сторонами додаткових доказів.

У судове засідання, призначене на 24 грудня 2019 року на 16:30 годину, з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим. 18.10.2019 року представник відповідача надав письмовий відзив (а.с. 203-204, т. 2), в якому зазначив, що у перевіряємому періоді встановлено господарські відносини між TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" з суб`єктами господарювання TOB "ТАЙГЕТС" (код за ЄДРПОУ 41502699), TOB "САНДІ ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 41502616), TOB "АЛТАБІ" (код за ЄДРПОУ 41506385), TOB "СІРОКО" (код за ЄДРПОУ 41506998), TOB "БОРІСКОЛ" (код за ЄДРПОУ 23216458), TOB "ЕНГРОС" (код за ЄДРПОУ 35495439), TOB "АГРО- ВІКТОРІ "А" (код за ЄДРПОУ 39940272).

Представник відповідача вказав, що проведеним аналізом наданих до перевірки документів (договорів, видаткових та податкових накладних) щодо придбання ТМЦ встановлено, що в договорах з TOB "ТАЙГЕТС", TOB "АЛТАБІ" , TOB "ЕНГРОС", TOB "АГРО-ВІКТОРІ "А", TOB "СІРОКО", TOB "БОРІСКОЛ" зазначено, що пунктом поставки товару є адреса покупця, але не надано документи, які підтверджують транспортування ТМЦ від постачальника до покупця.

До перевірки надані видаткові накладні TOB "АГРО-ВІКТОРІ "А", TOB "ЕНГРОС", в яких зазначено місце складання: м. Миколаїв; TOB "СІРОКО", TOB "САНДІ ТРЕЙД" - м. Маріуполь.

У видаткових накладних TOB "АЛТАБІ" , TOB "БОРІСКОЛ", ТОВ "ТАЙГЕТС" відсутні дані щодо місця складання, або місця розташування складу навантаження.

Представник відповідача зазначив, що первинних документів, які підтверджують переміщення ТМЦ між складами постачальників та складом покупця немає.

На видаткових накладних, наданих TOB "АГРО-ВІКТОРІ "А", ТОВ "БОРІСКОЛ", TOB "ЕНГРОС", ТОВ "САНДІ ТРЕЙД", TOB "СІРОКО" відсутні посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення .

У ході перевірки підприємству був наданий письмовий запит від 02.08.2019 року щодо надання документів та копій документів та пояснення щодо складського обліку ТМЦ, отриманих від вищенаведених підприємств, умов транспортування від постачальника до TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ".

Належним чином засвідчені копії документів надані не були, також не були надані паспорти якості, сертифікати, ТТН.

Представник відповідача зазначив, що TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" складено первинні документі всупереч норм частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п.п. 2.2 і 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" зареєстроване 20.08.2008 року за №1 556 102 0000 031249 (а.с. 191-192, т. 2).

Основним видом економічної діяльності TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" є: «Будівництво трубопроводів» (код КВЕД 42.21).

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 30.07.2019 року №№ 5017/14-05, 5020/14-05, 5018/14-05, 5019/14-05, 5021/14-05, 5022/14-05, 5023/14-05, 5016/14-05, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС України в Одеській області від 06.06.2019 року №4282, проведена планова виїзна документальна перевірка TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 20 серпня 2019 року №1672/15-32-14-05/35768002 «Про результати документальної планової виїзної перевірки TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ", код ЄДРПОУ 35768002, податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року» (а.с. 13-80, т. 1).

Відповідно до висновку акту, зазначені наступні порушення позивача, зокрема:

1) п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні", п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, у результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 375349 грн., у тому числі за 2017 рік -375349 грн.;

2) п.44.1 ст.44, ч. а п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 413100 грн., в т.ч. вересень 2017 року - 192100 грн., грудень 2017 року - 221000 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 20 серпня 2019 року №1672/15-32-14-05/35768002, позивач звернувся до ГУ ДФС в Одеській області з запереченнями на вказаний акт перевірки (а.с. 89-91, т. 1).

На підставі висновків акту перевірки від 20 серпня 2019 року №1672/15-32-14-05/35768002, висновку від 16.09.2019 року №22/15-32-05-06, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 19.09.2019 року №0044321405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток (робіт, послуг)» на загальну суму 469186 грн., у тому числі 375349 грн. - за податковими зобов`язаннями; 93837 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 81, т. 1);

- від 19.09.2019 року №0044371405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 560375 грн., у тому числі 413100 грн. - за податковими зобов`язаннями; 103275 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 82, т. 1).

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" мало взаємовідносини з наступними контрагентами: TOB "ТАЙГЕТС" (код за ЄДРПОУ 41502699), TOB "САНДІ ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 41502616), TOB "АЛТАБІ" (код за ЄДРПОУ 41506385), TOB "СІРОКО" (код за ЄДРПОУ 41506998), TOB "БОРІСКОЛ" (код за ЄДРПОУ 23216458), TOB "ЕНГРОС" (код за ЄДРПОУ 35495439), TOB "АГРО- ВІКТОРІ "А" (код за ЄДРПОУ 39940272).

Судом встановлено, що 06.12.2017 року між ТОВ АЛТАБІ (Постачальник) та TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (Покупець) укладено договір поставки №06/12-17, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю пристрій передачі даних УП-2. Замовник зобов`язується прийняти та здійснити оплату відповідно до умов даного договору за цей товар (а.с. 221-223, т. 2).

07.12.2017 року між ТОВ АЛТАБІ (Постачальник) та TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (Покупець) укладено договір поставки №7, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю пристрій передачі даних УП-2. Замовник зобов`язується прийняти та здійснити оплату відповідно до умов даного договору за цей товар (а.с. 224-226, т. 2).

08.12.2017 року між ТОВ ТАЙГЕСТ (Продавець) та TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (Покупець) укладено договір поставки №8, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупець, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити пристрій передачі даних УП-2, за загальною ціною: сума без ПДВ - 273000 грн., ПДВ - 54600 грн., всього до сплати 327600 грн. (а.с. 227-229, т. 2).

01.12.2017 року між ТОВ САНДІ ТРЕЙД (Постачальник) та TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (Покупець) укладено договір поставки №4, відповідно до якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю пристрої передачі даних (УП-2), а Покупець зобов`язується приймати у власність і оплачувати товар відповідно до умов цього договору (а.с. 230-232, т. 2).

01.12.2017 року між ТОВ СІРОКО (Постачальник) та TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (Покупець) укладено договір поставки №11, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити у власністю Покупцю, а Покупець прийняти і оплатити за пристрій передачі даних (УП-2) (а.с. 234-237, т. 2).

27.09.2017 року між ТОВ АГРО-ВІКТОРІЯ-А (Постачальник) та TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (Покупець) укладено договір поставки №27, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю пристрій передачі даних УП-2. Замовник зобов`язується прийняти та здійснити оплату відповідно до умов даного договору за цей товар (а.с. 238-239, т. 2).

11.08.2017 року між ТОВ БОРІСКОЛ (Постачальник) та TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (Покупець) укладено договір поставки №11/08-2017, відповідно до якого Постачальник зобов`язується постачати (передавати у власність Покупця) товар, визначений в п.2.1 даного договору для використання його у господарській діяльності, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (а.с. 240-242, т. 2).

18.09.2017 року між ТОВ ЕНГРОС (Постачальник) та TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (Покупець) укладено договір поставки №18, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю пристрій передачі даних УП-2. Замовник зобов`язується прийняти та здійснити оплату відповідно до умов даного договору за цей товар (а.с. 244-245, т. 2).

09.10.2017 року між ТОВ ЕНГРОС (Постачальник) та TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" (Покупець) укладено договір поставки №21, відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю пристрій передачі даних УП-2. Замовник зобов`язується прийняти та здійснити оплату відповідно до умов даного договору за цей товар (а.с. 246-247, т. 2).

На підтвердження реальності виконання вищевказаних договорів позивачем надано наступні документи: видаткові накладні, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281, оборотно-сальдова відомість по рахунку 201, акти за формою КБ-2в, що що підтверджують встановлення (монтаж) придбаного обладнання на об`єктах будівництва (а.с. 1-190, 287-289, т. 2).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно абз. 5, 11 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію

Згідно ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п.2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка діє в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

На підтвердження здійснення господарських операцій між TOB "ПКФ ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ" та його контрагентами-постачальниками, позивачем до суду надано копії угод, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахункам 281 та 201, акти КБ-2в, які підтверджують факт встановлення (монтажу) придбаного у контрагентів-постачальників обладнання на об`єктах будівництва за замовленням КП Теплопостачання міста Одеси .

Суд зазначає, що вказані документи відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Посилання відповідача в Акті перевірки та у відзиві на позов на ту обставину, що у видаткових накладних, наданих ТОВ АГРО-ВІКТОРІЯ А , ТОВ БОРІСКОЛ , ТОВ ЕНГРОС , ТОВ САНДІ ТРЕЙД , ТОВ СІРОКО відсутні посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, суд до уваги не бере, оскільки у всіх видаткових накладних, виписаних вказаними підприємствами (а.с. 92, 201, 238, 239 т. 1; а.с. 51, 287-289 т.2) запис *відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення - це зноска з позначкою *, яка віднесена до графи Від постачальника* , в якій, в свою чергу, в усіх видаткових накладних наявна і посада, і прізвище з ініціалами посадової особи постачальника.

Тобто, вищевказаних порушень у складанні видаткових накладних судом не встановлено.

Доказів того, що укладені угоди позивача із контрагентами визнані у встановленому законом порядку нечинними чи фіктивними, відповідачем не надано.

Суд бере до уваги доводи позивача, що усі ТМЦ по спірним угодам або реалізовані, що підтверджується видатковими накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 станом на 31.12.2018 р., або встановлені на об`єктах комунальної власності, що підтверджується договорами, актами виконаних робіт, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 201 станом на 31.12.2018 р.

Також податковим органом не здійснено жодної зустрічної звірки, як це передбачено п.3 (Загальні положення акта перевірки) наказу Мінфіну від 20.08.15 р. №727 Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами .

Суд бере до уваги доводи позивача стосовно того, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність товарно-транспортних накладних на придбаний товар не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які є в наявності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16 та від 05.02.2019 року у справі №816/652/15-а.

Також суд зазначає, що сертифікати, паспорти на продукцію, або інші документи, що підтверджують якість і безпеку товару не є документами, які впливають на визначення об`єкта оподаткування.

Сертифікат або паспорт не є первинними документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і відповідно відсутня обов`язковість їх зберігання. Крім того, цими документами жодним чином не підтверджується рух активів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.

Щодо розбіжностей, які на думку відповідача містяться в адресі складання видатковій накладній та адресі поставки, яка зазначена в договорах поставки, що укладені між позивачем та TOB АГРО-ВІКТОРІЯ А , TOB ЕНГРОС , TOB СІРОКО , TOB САНДІ ТРЕЙД , суд зазначає, що у видаткових накладних місто Миколаїв та місто Маріуполь зазначено, як місце складання документу, що відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства. Зазначення у видаткових накладних місця постачання товару чинним законодавством не передбачено.

Необхідно зазначити, що документи складалися за місцем знаходження підприємств в період відвантаження лічильників, а саме:

- м. Миколаїв, оскільки реєстрація TOB Агро-Вікторія А до 02.02.2018 р. за даними ЄДРПОУ зазначено: м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 108, кв, 610, реєстрація TOB Енгрос до 06.06.2018р. в ЄДРПОУ зазначено: м. Миколаїв, вул. Лазурна, 18, кв. 23;

- м. Маріуполь, оскільки місце реєстрації TOB СІРОКО , TOB САНДІ ТРЕЙД (податковими органами встановлено та зазначено в акті) є м. Маріуполь, вул. Готфейська, 26 та вул. Річна, 45, офіс 1, відповідно.

Крім того, умовами договорів поставки передбачено адреса поставки: м. Одеса, вул. Жуковського, 2, але чинним законодавством не передбачена вимога співпадіння адрес поставки товару в договорі поставки та видатковій накладній в графі місце складання , тому зауваження представника відповідача з цього приводу є безпідставними та не беруться судом до уваги.

Також суд зауважує, що серед обов`язкових реквізитів, які повинен містити первинний документ, згідно ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та згідно п.2.4 Положення №88, на які посилається відповідач, відсутній такий обов`язків реквізит як місце складання . Тому навіть за відсутності у видаткових накладних вказівки на місце складання, неможна стверджувати про порушення вищевказаних положень Закону та Положення №88.

Крім того, слід зазначити, що усі перелічені видаткові накладні дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, а тому в силу приписів ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відсутні підстави для не визначення фіскальним органом господарських операцій, підтверджених цими видатковими накладними та іншими первинними документами, до оформлення яких у відповідача зауваження відсутні.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає необґрунтованими та безпідставними висновки Акта перевірки і доводи відповідача щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами TOB "ТАЙГЕТС" (код за ЄДРПОУ 41502699), TOB "САНДІ ТРЕЙД" (код за ЄДРПОУ 41502616), TOB "АЛТАБІ" (код за ЄДРПОУ 41506385), TOB "СІРОКО" (код за ЄДРПОУ 41506998), TOB "БОРІСКОЛ" (код за ЄДРПОУ 23216458), TOB "ЕНГРОС" (код за ЄДРПОУ 35495439), TOB "АГРО- ВІКТОРІ "А" (код за ЄДРПОУ 39940272).

Таким чином, суд вважає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області протиправно прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.09.2019 року №0044321405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток (робіт, послуг)» на загальну суму 469186 грн., у тому числі 375349 грн. - за податковими зобов`язаннями; 93837 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями; №0044371405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на загальну суму 560375 грн., у тому числі 413100 грн. - за податковими зобов`язаннями; 103275 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями, а тому вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19 вересня 2019 року №0044371405 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 516375 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 19 вересня 2019 року №0044321405 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 469186 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь «ПКФ «ТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» (адреса: вул. Жуковського, 2, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 35768002) судові витрати у розмірі 14783,42 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят три гривні сорок дві копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28 грудня 2019 року.

Суддя В.В.Андрухів

.