Ухвала

від 28.12.2019 по справі 420/8072/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8072/19

УХВАЛА

28 грудня 2019 року суддя Одеського окружного адміністративного суду Бжассо Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до приватного акціонерного товариства Спеціалізована пересувна механізована колона -1 про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до приватного акціонерного товариства Спеціалізована пересувна механізована колона -1 , в якій позивач просить суд:

- стягнути з приватного акціонерного товариства Спеціалізована пересувна механізована колона -1 (вул. Хуторська, буд. 68, м. Одеса, код ЄДРПОУ 03579012) на користь Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4563,56 грн. за період з 01.12.2017 по 25.03.2018 станом на 26.12.2019.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суддя вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 161 КАС України суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

На підтвердження направлення на адресу відповідача копії адміністративного позову позивачем надано до позовної заяви копію касового чеку без дати та копію списку згрупованих поштових відправлень-листів рекомендованих №2 від 27.12.2019 року листів рекомендованих.

Відповідно до абз. 25, 27 п.2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, визначено, що реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

З аналізу зазначеної норми слідує, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв`язку.

Поштове відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 2091/11/13-11 від 16.11.2011 року зазначено, що належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень відповідачу та третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів повинен бути опис вкладення з поштовим штемпелем, разом із розрахунковим документом.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.

В свою чергу, позивачем разом з позовною заявою до суду надано в копіях список №2 згрупованих поштових відправлень-листів рекомендованих від 27.12.2019 року та касовий чек без дати, в яких зазначено лише дані кому та куди направлено поштове відправлення із зазначеної адреси одержувач ПАТ СПМК-1 .

В розумінні наведених вище положень законодавства лише список №2 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 27.12.2019 та касовий чек без дати не може бути належним доказом відправлення позовної заяви із додатками відповідачеві.

При цьому, позивачем не надано до позовної заяви опис вкладення до поштового відправлення.

Отже, позивачем не надано належних доказів, направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, чим не дотримано вимог ч.2 ст. 161 КАС України.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази направлення копії позовної заяви на адресу відповідача, зокрема, опис вкладення до поштового відправлення, направленого на адресу відповідача.

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Так, у позовній заяві позивач вказує, що:

- у зв`язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення за списком №2 відповідач має заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області в сумі 4563 грн. 56 коп. за період з 01.12.2017 року по 25.03.2018 року станом на 26.12.2019 року.

Однак, Управлінням не надано до суду:

- розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за періоди: з 01.12.2017 по 05.03.2018;

- доказів направлення та вручення приватному акціонерному товариству Спеціалізована пересувна механізована колона -1 розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.12.2017 року по 25.03.2018 року.

Суддя зазначає, що позивачем надано копію розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії лише з березня 2018 року, а надані позивачем копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень та копії конвертів не дають можливості суду встановити зміст направленої кореспонденції.

Таким чином, позивачу необхідно надати відповідні докази до суду разом із доказами направлення їх копій на адресу відповідача.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір .

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Предметом позову в даному випадку є стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4563,56 грн.

Отже, адміністративний позов містить вимогу майнового характеру.

У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет на 2019 рік з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921 гривень.

Таким чином, за подачу даної позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1921 грн. (4563 грн. 56 коп.*1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не надано до позову доказів сплати судового збору.

Водночас, позивачем подано клопотання про звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від сплати судового збору, яке надійшло до суду разом із позовною заявою.

В обґрунтування поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що управління Фонду не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , просить суд звільнити від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч.2 даної статті, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, та в тому числі, звільнити від його сплати, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Зазначене свідчить про те, що позивач не є суб`єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок, в тому числі, щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

Слід зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України Про судовий збір від 23.01.2015 року №2 із вказаного питання роз`яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд зазначає, що вказані норми законодавства встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення цих норм спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 8 КАС України) усіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, у зв`язку з чим застосування інституту звільнення від сплати судового збору, розстрочення чи відстрочення його сплати можливе у разі тяжкого фінансового становища сторони.

Разом з цим, з урахуванням дії принципу змагальності, питання щодо звільнення від сплати судового збору вправі поставити перед судом позивач шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання, у якому повинно бути наведено обставини, які свідчать про незадовільне скрутне матеріальне становище особи, та подати суду відповідні докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суддя зазначає, що факт подачі позову державною установою, що фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Оскільки суддя дійшов висновку про відсутність підстав позивача про звільнення від сплати судового збору, а позивач не надав до суду документ про сплату судового збору у встановленому приписами Закону України Про судовий збір порядку та розмірі, суддя дійшов висновку, що подана позовна заява не відповідає приписам КАС України.

Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з`ясовано, що позов подано без додержання вимог, передбачених статтями 160 та 161 Кодексу адміністративного суду України.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з доказами направлення їх копій на адресу відповідача):

- доказів сплати судового збору у розмірі 1921 грн.

- доказів, визначених судом.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст.120, 132, 133, 160, 161, 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до приватного акціонерного товариства Спеціалізована пересувна механізована колона -1 про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв`язку) усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Бжассо