Ухвала

від 26.12.2019 по справі 646/4950/19

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/4950/19

№ провадження 1-кс/646/5083/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.12.19 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури області, молодшого радника юстиції ОСОБА_4 від 30.08.2019 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000584 від 15.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури області, молодшого радника юстиції ОСОБА_4 від 30.08.2019 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000584 від 15.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України. В обґрунтування скарги заявник зазначив, що постанова від 30.08.2019 про закриття кримінального провадження №42018220000000584 є необґрунтованою та невмотивованою, винесена незаконно у зв`язку з тим, що в діях засновників ОК ЖБК «Авілес» є наявний склад злочину передбачений ч. 5 статті 191 КК України та ч. 2 статті 209 КК України, в незалежності від доведеності органом досудового слідства наявності попередньої змови між засновниками ОК ЖБК «Авілес» та керівництвом Харківської міської ради з метою заволодіння земельними ділянками комунальної власності та подальшого поділу цих земельних ділянок і передачі їх в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами, укладеними юридичними особами, в яких вони є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами), а тому підлягає скасуванню. Також вважає, що прокурором при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження не вжито заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. При проведенні досудового розслідування не було дотримано положень ст.9КПК України щодо повноти та всебічності, неупередженості в дослідженні обставин кримінального провадження. Тому винесена постанова є передчасною, та такою, що не відповідає вимогам ст. 56 Конституції України та нормам КПК України.

У судове засідання заявник не з`явився, до канцелярії суду від останнього надійшла заява про розгляд скарги за його відсутністю, доводи викладені у скарзі підтримав у повному обсязі та просив скаргу задовольнити.

Представник прокуратури у судове засідання не з`явився, від останнього надійшла заява про розгляд скарги за його відсутністю, проти скарги заперечує у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України неявка прокурора не перешкоджає розгляду скарги у його відсутності.

Відповідно до ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали кримінального провадження №42018220000000584 від 15.05.2018, приходить до наступного.

В ч. 1 ст. 303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження. Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом прокуратури Харківської області проводилось досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000584.

30.08.2019 прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури області, молодшим радником юстиції ОСОБА_4 прийнято постанову про закриття кримінального провадження №42018220000000584 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях засновників ОК ЖБК «Авілес» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, передбачечих ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст.9КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи.

При дослідженні матеріалів кримінального провадження №42018220000000584 від 15.05.2018 слідчим суддею встановлено, що обслуговуючий кооператив «ЖБК «Авілес» (код ЄДРПОУ 36033643) створено 11.09.2008, вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель (члени кооперативу - ОСОБА_5 (керівник кооперативу), ОСОБА_3 , ОСОБА_7 . Вказаним кооперативом подано до Харківської міської ради заяву про безоплатне виділення земельної ділянки на території міста Харкова для забезпечення житлових потреб членів кооперативу та будівництва соціального житла. Рішенням № 350/08 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об`єктів" Харківської міської ради від 24.12.2008, зокрема пункту 81 додатку 1 у власність Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Авілес" (код ЄДРПОУ 36033643) надано земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 1,6259 га, у тому числі ділянка №1, площею 0,66 га, ділянка №2, площею 0,9659 га, в межах договору оренди землі від 12.04.2006 № 140667100074 для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови в районі вул. Батумської. На підставі вказаного рішення Харківської міської ради, ОК "ЖБК "Авілес" отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 06.07.2009 серія ЯЕ №492577, площею 1,6259 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0130, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Батумська. В подальшому, ОК "ЖБК "Авілес" (код ЄДРПОУ 36033643). вжив ряд заходів щодо поділу земельної ділянки, внаслідок чого вказаний державний акт 13.09.2011 припинив свою дію в результаті поділу земельної ділянки, та отримав 9 державних актів.

Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що між ОК «ЖБК «Авілес» (в якості Іпотекодавця) та ПАТ «КРЕДОБАНК», укладено договір іпотеки, серія та номер 1462, від 01.08.2014, відповідно до умов якого розмір основного зобов`язання складає 3 000 000,00 доларів США, а предметом іпотеки є земельні ділянки з кадастровими номерами:6310136300:16:013:0257;6310136300:16:013:0256;6310136300:16:013:0252;6310136300:16:013:0249; 6310136300:16:013:0250, які розташовані за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської, та житлові будинки: літ. А-1, загальною площею 51,4 кв.м, житлова площа 23,1 кв.м., літ. Д-2, загальною площею 299,6 кв.м., житлова площа 118,6 кв.м., з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Батумська, 6.

Зазначений договір іпотеки забезпечує виконання зобов`язань ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» (засновниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ) та вимог ПАТ «Кредобанк» за Генеральним договором про здійснення кредитування № 1/08-2014 від 01.08.2014, який укладений між ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» та ПАТ «Кредобанк» стосовно повернення отриманої суми кредиту (3 000 000,00 доларів США), несплачених відсотків, комісій, неустойок, і штрафів, а також відшкодування збитків в повному обсязі.

Крім того, встановлено, що між ОК «ЖБК «Авілес» (в якості Іпотекодавця) та ПАТ «КРЕДОБАНК» (код ЄДРПОУ: 09807862) укладено договір іпотеки, серія та номер 59, від 05.02.2015, відповідно до умов якого розмір основного зобов`язання складає 31 500 000,00 гривень, а предметом іпотеки є земельні ділянки, отримані для будівництва соціального житла, зокрема земельні ділянки за такими кадастровими номерами: 6310136300:16:013:0250, 6310136300:16:013:0256, 6310136300:16:013:0257, 6310136300:16:013:0249, 6310136300:16:013:0252, які розташовані за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської та житлові будинки: літ. А-1, заг. пл. 51,4 кв.м, житл. пл. 23,1 кв.м., літ. Д-2, заг. пл. 299,6 кв.м., житл.пл.118,6 кв.м., з надвірними будівлями, які розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Батумська, 6.

Зазначений договір іпотеки забезпечує виконання зобов`язань ТОВ «Бердянські Ковбаси» (засновниками якого є ОСОБА_3 ) та вимог ПАТ «Кредобанк», які виникають з Генерального договору про здійснення кредитування № 1/01-2015 від 27 січня 2015 року, який укладено між ТОВ «Бердянські ковбаси» стосовно повернення отриманої суми кредиту 31 500 000,00 гривень, несплачених відсотків, комісії, неустойок і штрафів, а також відшкодування збитків у повному обсязі.

Також, встановлено, що між ОК «ЖБК «Авілес» (в якості Іпотекодавця) та ПАТ «БАНК ВОСТОК», код ЄДРПОУ: 26237202, укладено договір іпотеки, № КК2014-0048/И.5., серія та №1991, від 30.05.2014, відповідно до якого розмір основного зобов`язання складає 37700000,00 гривень, а предметом іпотеки є:

земельна ділянка, площею 0,2624 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0255, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської;

земельна ділянка, площею 0,2250 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0251, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської;

земельна ділянка, площею 0,1150 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0254, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської;

земельна ділянка площею 0,2048 га, кадастровий номер 6310136300:16:013:0253, яка розташована за адресою: м. Харків, в районі вул. Батумської;

Вказаний договір посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 .

Зазначений договір іпотеки забезпечує виконання зобов`язань ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» (засновниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ) та вимог ПАТ «Банк Восток» за Кредитним договором № КК 2014-0048 від 30.05.2014, який укладений між ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» та ПАТ «Кредобанк» стосовно повернення отриманої суми кредиту (2 500 000,00 доларів США), зі сплатою позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 10 % річних в доларах США, а також зі сплатою комісій, неустойки.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочин проти власності» у статті 191 КК ( 2341-14 ) передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.

Суб`єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем (частина друга статті 191 КК) ( 2341-14 ) може бути лише службова особа. Вирішуючи питання, чи є та або інша особа службовою, належить керуватися правилами, викладеними в пунктах 1 і 2 примітки до статті 364 КК ( 2341-14 ).

Аналізуючи зазначені вище обставини справи, а також правові мотиви, з яких виходив орган досудового розслідування під час прийняття оскаржуваної постанови, та зважаючи на наявність очевидної відсутності в матеріалах кримінального провадження доказів, що свідчать про наявність складу злочину, передбаченого ч. 5 статті 191 КК України, у діях засновників ОК ЖБК «Авілес» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , слідчий суддя вважає обґрунтованими висновки органу досудового розслідування про необхідність закриття вказаного кримінального провадження за ч.5 статті 191 КК України, у зв`язку з тим, що в ході досудового слідства не встановлено будь-яких належних, допустимих, достатніх, достовірних доказів, що свідчили про наявність попередньої змови між засновниками ОК ЖБК «Авілес» та посадовими особами Харківської міської ради з метою заволодіння земельними ділянками комунальної власності.

Як встановлено та підтверджено матеріалами справи, ОК «ЖБК «Авілес» збудував житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами на виділеній кооперативу земельній ділянці по вул. Батумській, 6, в м. Харкові, що підтверджується декларацією про готовність об`єкту до експлуатації від 02.07.2014р. серії ХК № 142141830666, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23884241 від 07.07.2014р., витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 23884379 від 07.07.2014р.

Проте факт реєстрації Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Авілес" та отримання кооперативом земельної ділянки комунальної форми власності, за наявності діючого рішення Харківської міської ради Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об`єктів від 24.12.2008 №350/08, не може свідчити про наявність складу злочину, передбаченого ч. 5 статті 191 КК України, за відсутності доказів, що свідчать про попередню змову між засновниками ОК ЖБК «Авілес» та посадовими особами Харківської міської ради з метою заволодіння земельними ділянками комунальної власності. Водночас рішення щодо виділення земельної ділянки ОК ЖБК «Авілес» приймалось колегіально на сесії Харківської міської ради.

Крім того, відповідно до ч. 1 статті 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Аналізуючи матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив, що в ньому відсутні будь-які відомості, що свідчать про встановленням органом досудового розслідування потерпілого у цьому кримінальному провадження, якому внаслідок вчинення кримінального правопорушення було завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а отже прокурор правомірно дійшов висновку про відсутність в діях засновників ОК «ЖБК «Авілес» складу кримінального правопорушення передбаченого ч.5 статті 191 КК України.

Поряд з цим, статтею 209 КК України передбачено відповідальність за вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

У відповідності до пункту 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.20105 року № 2 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» звернути увагу судів на те, що відповідно до ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) (далі - КК) обов`язковою умовою, за якої настає відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, є одержання таких доходів унаслідок вчинення визначеного у п. 1 примітки до ст. 209 КК суспільно небезпечного протиправного діяння (далі - предикатне діяння).

За змістом п. 1 примітки до ст. 209 КК предикатним діянням може бути:

- суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.

- легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 209 КК України настає у разі вчинення хоча б однієї з таких дій, що передували легалізації (відмиванню) доходів:

1) фінансової операції з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння чи укладення угоди щодо них;

2) дій, спрямованих на приховання чи маскування: а) незаконного походження таких коштів або іншого майна; б) володіння ними; в) прав на такі кошти або майно; г) джерела їх походження; д) місцезнаходження; е) переміщення;

3) набуття, володіння або використання таких коштів чи іншого майна.

Відповідальність за зазначені дії настає лише у разі, коли кошти або інше майно, що є предметом легалізації, були одержані внаслідок вчинення предикатного діяння (передбаченого п. 1 примітки до ст. 209 КК України, яке передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом) і ці дії були вчинені умисно з метою надання правомірного вигляду володінню, використанню, розпорядженню такими коштами або майном, їх набуттю чи для приховання джерел їх походження.

Відповідно до приписів статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з положеннями статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом (стаття 575 ЦК України).

Статтею 1Закону України«Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (стаття 12 Закону України «Про іпотеку»).

Матеріалами кримінального провадження встановлено те, що земельна ділянка, яка була передана Обслуговуючому кооперативу "ЖБК "Авілес" на підставі рішення Харківської міської ради Про надання юридичним та земельних ділянок для будівництва об`єктів від 24.12.2008 №350/08 знаходяться в іпотеці у ПАТ «Банк Восток» та ПАТ «Кредобанк», право власності на зазначені вище земельні ділянки зареєстровано за ОК "ЖБК "Авілес".

Аналіз зазначених вище норм права, а також встановлених обставин справи дає суду змогу зробити висновок про те, що у зв`язку з відсутністю в діях засновників ОК «ЖБК «Авілес» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 статті 191 КК України, який по своїй суті є предикатним діянням, тобто суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, то і відповідно відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 статті 209 КК України.

Слідчий суддя, зазначає про обґрунтованість доводів органу досудового розслідування про те, що факт, внесення земельних ділянок в іпотеку з метою отримання кредитних коштів саме по собі не свідчить про наявність в діях засновників ОК ЖБК «Авілес» складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, оскільки вказані земельні ділянки фактично із власності ОК ЖБК «Авілес» не вибули.

Крім того, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які належні та допустимі докази, що підтверджують факт неналежного виконання ТОВ «Салтівський м`ясокомбінат» та ТОВ «Бердняські ковбаси» кредитних договорів, які забезпечені зазначеними вище земельними ділянками.

Факт передачі земельних ділянок в іпотеку має цивільно-правовий або господарського правовий характер, однак, жодним чином не пов`язаний зі складом кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 209 КК України.

В ході досудового розслідування кримінального провадження №42018220000000584 від 15.05.2018 органом досудового не встановлено будь-яких доказів, шо підтверджують наявність попередньої змови між засновниками ОК ЖБК «Авілес» та керівництвом Харківської міської ради з метою заволодіння земельними ділянками комунальної власності. Водночас рішення щодо виділення земельної ділянки ОК ЖБК «Авілес» приймалось колегіально на сесії Харківської міської ради. Окрім цього, внесення земельних ділянок в іпотеку з метою отримання кредитних коштів не свідчить про наявність в діях засновників ОК ЖБК «Авілес» складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, оскільки вказані земельні ділянки фактично із власності ОК ЖБК «Авілес» не вибули. Сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку виключає на даний час наявність складу злочину та не достатня для прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному провадженні, визначеного ст. 283 КПК України.

Згідно положень ст.62 Конституції України та ст.9, ч.4 ст. 17 КПК України в Україні діє презумпція невинуватості, згідно якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Також, 14.08.2019 прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури області, молодшим радником юстиції ОСОБА_4 прийнято постанову про закриття кримінального провадження №42018220000000584 стосовно осіб на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України стосовно підозрюваних ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачечих ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені. А висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі Михалков та інші проти України від 13.01.2013 року п. 42, рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 8 жовтня 1998 року, п. 103 з подальшим посиланням, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII).»

Тобто, мотиви прийняття рішення це викладення слідчим у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків, як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.

Враховуючи викладене, слідчий суддя погоджується з висновками, викладеними в оскаржуваній постанові з приводу відсутності в діях засновників ОК ЖБК «Авілес» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 складу кримінальних правопорушень, передбачечих ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК КК України, та не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вона обґрунтована доказами, які погоджуються між собою та є достатніми для прийняття такого рішення, оскільки відсутність у діянні складів злочину як підстава закриття кримінального провадження на практиці застосовується в тих випадках, коли встановлено, що подія, у зв`язку з якою порушено провадження, мала місце (відбулася), була результатом дії конкретних осіб, але це діяння не є злочином у зв`язку з відсутністю його ознак.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що особою, яка подала скаргу не наведено інших переконливих доводів, які б стверджували про те, що шляхом проведення додаткових дій в даному кримінальному провадженні будуть встановлені достатні дані, які б вказували на наявність об`єктивних ознак злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, в діях засновників ОК ЖБК «Авілес» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та унеможливили б закриття провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури області, молодшого радника юстиції ОСОБА_4 від 30.08.2019 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000584 від 15.05.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - ОСОБА_1