Рішення

від 24.12.2019 по справі 909/1261/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1261/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

в особі Івано-Франківської філії,

вул. Академіка Сахарова, буд.32, м. Івано-Франківськ,76014;

до відповідача: Управління соціального захисту населення

Рогатинської районної державної адміністрації,

вул. Кудрика, буд.10,м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000;

про стягнення 23 012,56 грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації про стягнення 23 012,56грн - компенсації видатків на відшкодування витрат, пов"язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 25.11.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.11.2019. Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, обґрунтовує їх порушенням відповідачем статей 48, 89, 102 Бюджетного кодексу України, пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" №117 від 29.01.2003, що полягає у невідшкодуванні з державних субвенцій понесених позивачем витрат з надання пільг на послуги зв`язку споживачам в період січень-вересень 2019 на загальну суму 23 012,56грн, які позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Позовні вимоги мотивовані приписами статті 63 Закону України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про охорону дитинства", статей 48, 91 Бюджетного кодексу України, статей 11, 318, 525, 526, 601 Цивільного кодексу України, статей 12, 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 25.11.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.11.2019. Однак, адресував суду відзив на позов №06/3463 від 06.12.2019 (вх№21597/19 від 09.12.2019), в якому вказує, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" не передбачені видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв`язку, а тому відповідач, як бюджетна організація не має змоги відшкодувати позивачу витрати пов`язані з наданням пільг на телекомунікаційні послуги. Водночас звертає увагу суду, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, як того вимагають приписи статті 63 Закону України "Про телекомунікації". Просить суд в позові відмовити.

Беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір - вирішується у відсутності представників сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що ПАТ "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії, у січні-вересні 2019, надано телекомунікаційні послуги споживачам - певним категоріям осіб, визначених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про охорону дитинства", з урахуванням пільг, встановлених цими Законами.

Матеріали справи містять розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов"язаних з наданням пільг у січні-вересні 2019 (форма №2 - пільга), затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України №535 від 04.10.2007 з доказами їх направлення відповідачу (а.с.15-44) у відповідності до яких, позивачем понесено витрати з надання пільг на послуги зв`язку визначеній категорії споживачів в розмірі 23 012,56грн. Доказів відшкодування відповідачем позивачу вказаних витрат суду не подано.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача 23 012,56грн - витрат, пов"язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги.

Повноваження держави щодо управління та регулювання діяльності у сфері телекомунікацій, а також права, обов`язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами врегульовано Законом України "Про телекомунікації".

Згідно з частиною 3 статті 63 цього Закону телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 затверджено Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг. Ці Правила розроблені відповідно до Законів України «Про телекомунікації» , «Про телебачення і радіомовлення» , «Про радіочастотний ресурс України» , «Про захист прав споживачів» , «Про захист персональних даних» , інших нормативно-правових актів і встановлюють загальний порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Для певних категорій споживачів, визначених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", Законом України "Про жертви нацистських переслідувань", Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний статус", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про охорону дитинства", встановлено пільги з оплати послуг зв`язку.

У відповідності до пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Підпунктом "б" пункту 4 частини 1 статті 89, частиною 1 статті 102 Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять до державного бюджету України і проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги; затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги; постановлено Міністерству соціальної політики: забезпечити внесення до Реєстру інформації про осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою; подавати інформацію, що міститься в Реєстрі, центральним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування для забезпечення надання пільг особам, які мають на них право, з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних".

Пунктом 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 (чинним на момент існування спірних правовідносин) встановлено, що підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

А згідно з пунктом 11 вказаного Положення (чинним на момент існування спірних правовідносин) уповноважений орган щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації.

За змістом частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад належать видатки на державні програми соціального захисту, зокрема, пільги окремим категоріям громадян.

Згідно з частинами 1, 6 статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини 1 статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України може здійснювати перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту між їх видами та між місцевими бюджетами, виходячи з фактично нарахованих обсягів відповідних пільг, субсидій і допомоги населенню в межах загального обсягу таких субвенцій.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв`язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету". Відповідно до пункту 3 Порядку (в редакції на момент існування спірних правовідносин) головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Отже саме до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації на території Рогатинського району Івано-Франківської області державної політики у сфері соціального захисту населення, а тому він - як головний розпорядник коштів на фінансування державних соціальних програм зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

З урахуванням вище сказаного суд приходить до висновку про те, що у відповідача виник цивільний обов"язок на відшкодування позивачу документально підтверджених понесених фактичних витрат в сумі 23 012,56 грн, що виникли у зв`язку з наданням в період з січня по вересень 2019 послуг зв`язку особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

При цьому у відповідь відповідачу на посилання про відсутність субвенцій у 2019 з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту щодо відшкодування пільг на телекомунікаційні послуги та відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, суд зауважує, що згідно з статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно Законами України визначаються пільги, зокрема, щодо оплати послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Законом України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі. Вказані норми законодавства закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких послуг суб`єкту господарювання, який їх надає. При цьому, чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із Законів України. Право позивача на отримання компенсації вартості наданих телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов`язання держави виникли не з наведеного Закону, а з законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг певній категорії осіб, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками, зокрема, телекомунікаційних послуг таким категоріям споживачів. Така ж правова позиція дотримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №927/291/17.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Наведені відповідачем заперечення не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та спростовуються вище сказаним.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача невідшкодованої вартості понесених витрат, пов"язаних з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення в сумі 23 012,56грн, правомірна, обґрунтована, документально підтверджена та така, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 48, 89, 102 Бюджетного кодексу України, статтею 63 Закону України "Про телекомунікації", статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії до Управління соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації про стягнення 23 012,56 грн - задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Рогатинської районної державної адміністрації, вул. Кудрика, буд.10, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000 (ідентифікаційний код 03193413) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії ПАТ "Укртелеком", вул. Академіка Сахарова, 32, м. Івано-Франківськ, 76014 (ідентифікаційний код 21560766) 23 012,56грн (двадцять три тисячі дванадцять грн 56коп.) - заборгованості, 1 921,00грн (одну тисячу дев"ятсот двадцять одну грн 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 30.12.2019

Суддя С.Кобецька