Рішення

від 24.12.2019 по справі 909/926/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/926/18 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"

в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк",

юридична адреса: вул. Дегтярівська, 27Т, м.Київ, 04119;

адреса для листування: вул. Гончара, 35, м. Київ, 01054;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько -

Нідерландське підприємство "MPV-Юкрейн",

вул. Вербова, 9 б, м.Тисмениця, Івано-Франківська область,77400;

про стягнення 304 297, 26грн, з яких: 250 000,00грн - орендна плата, 54 297,26грн - пеня.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько - Нідерландське підприємство "MPV-Юкрейн" про стягнення 304 297, 26грн, з яких: 250 000,00грн - орендна плата, 54 297,26грн - пеня за невиконання грошового зобов"язання за договором оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.02.2019 зупинено провадження у справі до перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018 у справі №909/615/18. Ухвалою суду від 14.11.2019 провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалами суду від 03.12.2019, від 17.12.2019. Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, обґрунтовує їх неналежним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов"язання, обумовленого пунктом 3.3. укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018, внаслідок чого неоплаченою залишилась орендна плата за період з травня по вересень 2018 в сумі 250 000,00грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того за невиконання грошового зобов"язання позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 54 297,26грн на підставі пункту 6.2. договору. Позовні вимоги мотивовані приписами статей 11, 15, 16, 509, 526, 530, 546, 549, 611, 612, 762 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 193, 220, 231, 283 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 03.12.2019. Слід зазначити, що матеріали справи містять відзив на позов вх№19063/18 від 05.12.2018, в якому відповідач заперечує проти позову. Вважає договір оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018 - недійсним.

За таких обставин беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір - вирішується у відсутності представників сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що 23.01.2018 між Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько - Нідерландське підприємство "MPV-Юкрейн" (орендар/відповідач) укладено договір оренди нежитлових приміщень. Згідно умов цього договору орендодавець зобов`язався передати орендарю в тимчасове користування нежитлові приміщення загальною площею 1 352,7 м. кв. по вул. Вербова 9 в м. Тисмениця Івано-Франківської області для використання у господарській діяльності, а орендар взяв на себе обов`язок оплачувати орендодавцю плату за користування об`єктом оренди в розмірі 50 000,00грн один раз в місяць не пізніше 25 числа поточного місяця, за який проводиться розрахунок, починаючи з моменту фактичної передачі приміщень за актом приймання-передачі (пункти 1.1., 3.1., 3.3.договору).

Актом прийому-передачі від 23.01.2018 (а.с.24) орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 1 352,7 м. кв. по вул. Вербова 9 в м. Тисмениця Івано-Франківської області. Недоліків приміщень при здійсненні їх огляду сторонами не виявлено. Акт прийому-передачі від 23.01.2018 підписано без жодних зауважень та скріплено печатками сторін.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі №909/300/18, встановлено неналежне виконання орендарем пункту 3.3. договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018 та відповідно стягнено з відповідача на корить позивача орендну плату за період січень - квітень 2018 в розмірі 164 516, 10грн.

Поряд з цим доказів сплати відповідачем орендної плати за користування орендованим приміщенням за період з травня по вересень 2018 в сумі 250 000,00грн суду не подано.

Предметом судового розгляду є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення орендної плати в сумі 250 000,00грн, а також покладення на відповідача відповідальності за порушення грошового зобов"язання, обумовленої пунктом 6.2. договору у вигляді пені в сумі 54 297,26грн.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Згідно з приписами статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Договір оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, а доказів визнання його недійсним - суду не подано.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об"єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом (частини 1, 3, 6 статті 283 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України обумовлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 Господарського кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

У відповідності до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе зобов"язання обумовленого договором та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача орендної плати травень - вересень 2018 на загальну суму 250 000,00грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що стягнення заборгованості щодо орендної плати проводиться у встановленому законом порядку за весь період прострочення з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення строків оплати від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку (а.с.12) позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 54 297,26грн за період з 26.01.2018 по 30.09.2018, в той час, як рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 у справі №909/300/18 вже стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 6 136, 18грн за період з 26.01.2018 по 30.04.2018. А отже вказаний розрахунок не відповідає вимогам закону, а стягненню з відповідача з урахуванням пункту 3.3. договору підлягає пеня за період з 26.05.2018 по 30.09.2018 (кінцевий строк визначений позивачем у розрахунку) від суми боргу 50 000,00грн та відповідно з 26.06.2018 по 30.09.2018 від суми 50 000,00грн, з 26.07.2018 по 30.09.2018 від суми 50 000,00грн, з 26.08.2018 по 30.09.2018 від суми 50 000,00грн, з 26.09.2018 по 30.09.2018 від суми 50 000,00грн на загальну суму 15 919,16грн. В частині стягнення 38 378, 10грн - пені - відмовити.

Твердження відповідача про недійсність договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018 - судом відхиляються, позаяк рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у справі № 909/615/18 (в касаційному порядку не оскаржувалось) за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами скасовано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018 у справі № 909/615/18, яким визнано недійсним договір оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 11, 204, 509, 525, 526, 530, 626-629, 651, 759, 762 Цивільного кодексу України, статтями 173, 283, 286 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько - Нідерландське підприємство "MPV-Юкрейн" про стягнення 304 297, 26грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько - Нідерландське підприємство "MPV-Юкрейн", вул. Вербова, 9 б, м.Тисмениця, Івано-Франківська область,77400 (ідентифікаційний код 05394104) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк", вул. Дегтярівська, 27Т, м.Київ, 04119 (ідентифікаційний код 19017842) 250 000,00грн (двісті п"ятдесят тисяч грн 00коп.) - орендної плати, 15 919,16грн (п"ятнадцять тисяч дев"ятсот дев"ятнадцять грн 16 коп.) - пені, 3 988,78грн (три тисячі дев"ятсот вісімдесят вісім грн 78 коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 38 378, 10грн - пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 30.12.2019

Суддя С.Кобецька