Рішення

від 30.12.2019 по справі 340/2177/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2177/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" (вул. Руслана Слободянюка, 215, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014, код ЄДРПОУ - 35720380) доГоловного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. В. Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501) провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року №00000251404, в частині зменшення ТОВ "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за період з листопада 2016 року по березень 2019 року в загальній сумі 4 414 398,0 гривень в наступних звітних періодах: листопад 2016 року - 92 387 грн., грудень 2016 року - 92 387 грн., січень 2017 року - 81 486 грн., лютий 2017 року - 94 393 грн., березень 2017 року - 224 393 грн., квітень 2017 року - 221 397 грн., травень 2017 року - 193 518 грн., червень 2017 року - 114 915 грн., липень 2017 року - 115 066 грн., серпень 2017 року - 115 066 грн., вересень 2017 року -117 388 грн., жовтень 2017 року - 115 066 грн., листопад 2017 року - 109 005 грн., грудень 2017 року - 109 005 грн., січень 2018 року - 101 090 грн., лютий 2018 року - 109 005 грн., березень 2018 року - 109 005 грн., квітень 2018 року - 109 005 грн., травень 2018 року - 109 005 грн., червень 2018 року - 109 005 грн., липень 2018 року - 109 005 грн., серпень 2018 року - 109 005 грн., вересень 2018 року - 109 005 грн., жовтень 2018 року - 109 005 грн., листопад 2018 року - 109 005 грн., грудень 2018 року - 798 453 грн., січень 2019 року - 412 155 грн., лютий 2019 року - 108 589 грн., березень 2019 року - 108 589 грн.;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року № 00000261404, в частині яким ТОВ "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 896 152 гривень, в тому числі: за податковим зобов`язанням в сумі 597 435 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 298 717 гривень;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року №00000271404, яким ТОВ "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 198 911,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 99445,00 гривень;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року № 00000291404, яким ТОВ "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 2 143 931 гривня, в тому числі: за податковим зобов`язанням в сумі 1 715 145 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 428 786 гривень.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що господарські операції між ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" і контрагентами - постачальниками, зазначеними в акті перевірки підтверджені належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

25.09.2019 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що за результатами перевірки ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" встановлено нереальність (відсутність фактичного здійснення) господарської операції з придбання продукції від контрагентів, зазначених у акті. Рух задекларованих активів в дійсності не відбувся. Надані первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів. Як наслідок, при декларуванні допущено порушення вимог Податкового кодексу України.

Отже, зазначене вище свідчить, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (т.4, а.с.134-134).

Позивач не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (т.1, а.с.1).

В судовому засіданні 29.10.2019 року представником позивача подано до суду заяву про зменшення роз міру позовних вимог (т.4, а.с.159-160).

Ухвалою суду від 29.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті (т.5, а.с.120).

Відповідно до усної ухвали занесеної до протоколу судового засідання від 19.11.2019 року

Оскільки тридцятиденний термін припадає на період перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день), з урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120, ст.193 КАС України, останнім днем для вирішення даної справи є 30.12.2019 року.

Отже, дана адміністративна справа вирішується судом 30.12.2019 року у межах строку, визначеного ст.193 КАС України.

V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" зареєстроване як юридична особа з 01.02.2008 року та у перевіряємий період було платником податку на додану вартість та податку на прибуток (т.1, а.с.25, 29).

Посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області згідно із з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі наказу ГУ ДФС у Кіровоградській області від 14.06.2019 року №1041 проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" (код ЄДРПОУ 35720380) з питань за достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.04.2016 року по 31.03.2019 року та з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.03.2019 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 30.07.2019 року №99/11-28-14-04/35720380 (т.1, а.с.28-126).

В акті перевірки встановлено порушення ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі", зокрема:

1) п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1715145,0грн., в тому числі:

- за IV квартал 2016 року в сумі 99778,00 грн.;

- за 1 квартал 2017 року в сумі 140400,00 грн.

- за IV квартал 2018 року в сумі 744603,00грн.;

- за 1 квартал 2019 року в сумі 730364,0 грн.

2) п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 642851,00 грн., в т.ч. за:

- лютий 2019 року на суму ПДВ - 642851,00 грн.;

3) п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого упереджено відшкодування з державного бюджету всього на суму 198911,00 грн., в т.ч.:

- травень 2017 року всього на суму ПДВ - 106482,00 грн.;

- січень 2019 року всього на суму ПДВ - 92429,00 грн.;

4) п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) в результаті чого зменшено від`ємне значення між сумами податкового зобов`язання та податкового кредиту всього на загальну суму 5004806,00 грн., в т.ч. за: листопад 2016 року на суму - 92387,00 грн.; грудень 2016 року на суму - 92387,00 грн.; січень 2017 року на суму - 81486,00 грн.; лютий 2017 року на суму - 94393,00 грн.; березень 2017 року на суму - 224393,00 грн.; квітень 2017 року на суму - 221397,00 грн.; травень 2017 року на суму- 193518,00 грн.; червень 2017 року на суму- 114915,00 грн.; липень 2017 року на суму - 115066,00 грн.; серпень 2017 року на суму - 115066,00 грн.; вересень 2017 року на суму - 117388,00 грн.; жовтень 2017 року на суму - 115066,00 грн.; листопад 2017 року на суму - 109005,00 грн.; грудень 2017 року на суму - 154421,00 грн.; січень 2018 року на суму- 101090,00 грн.; лютий 2018 року на суму- 154421,00 грн.; березень 2018 року на суму - 154421,00 грн.; квітень 2018 року на суму - 154421,00 грн.; травень 2018 року на суму- 154421,00 грн.; червень 2018 року на суму - 154421,00 грн.; липень 2018 року на суму- 154421,00 грн.; серпень 2018 року на суму - 154421,00 грн.; вересень 2018 року на суму - 154421,00 грн.; жовтень 2018 року на суму- 154421,00 грн.; листопад 2018 року на суму - 154421,00 грн.; грудень 2018 року на суму -843869,00 грн.; січень 2019 року на суму - 457571,00 грн.; лютий 2019 року на суму - 108589,00 грн.; березень 2019 року на суму - 108589,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.08.2019 року:

- №00000251404, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за період з листопада 2016 року по березень 2019 року в загальній сумі 5 004 806,00 гривень;

- №00000261404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 964 276,00 гривень, в тому числі: за податковим зобов`язанням в сумі 642 851,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 321 425,00 гривень;

- №00000271404, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 198 911,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 99445,00 гривень;

- №00000291404, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 2 143 931,00 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 1715145,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 428 786,00 грн. (т.1, а.с.164-170).

З матеріалів справи судом також встановлено, що основним видом економічної діяльності ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" є виробництво какао та цукрових кондитерських виробів (т1, а.с.25).

ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" володіє нерухомим майном (комплекс будівель) розташованим за адресою м. Кіровоград (Кропивницький), вулиця Дарвіна, буд. 53, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав №35754886 від 08.10.2012 р., договором купівлі-продажу комплексу з відстроченням та розстроченням платежу від 02.10.2012 року, договором купівлі-продажу б/н від 24.09.2012 року з специфікаціями, актом приймання-передачі обладнання від 24.09.2012 р. та технічним паспортом на комплекс будівель (т.1, а.с.172-185; т.4, а.с.180-201).

ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" володіє також нерухомим майном (комплекс будівель) розташованим за адресою м. Кіровоград (Кропивницький), вулиця Валентини Терешкової (Руслана Слободянюка), буд. 215 (т.4, а.с.162-179).

Вказані потужності зареєстровані в Управлінні Держпродспоживслужби в м. Кіровограді, що підтверджується рішенням № 1013 від 27.03.2017 р. (т.1, а.с.186)

Протягом перевіряємого періоду - з 01.04.2016 р. по 31.03.2019 р., позивач придбав насіння соняшника у ТОВ "Олл-Інвест" та ТОВ "ТД Іст-Лайн", а також, масло вершкове у ТОВ "Мін ЛТД".

ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" у ТОВ "Олл-Інвест" в листопаді 2016 року придбано насіння соняшника на загальну суму 554 320,21 грн., в тому числі ПДВ 92 386,70 грн.

Проведення господарської операції підтверджується долученими до матеріалів справи копіями: договору поставки № 11/11-16 від 11 листопада 2016 року укладеним з ТОВ "Олл-Інвест"; видаткової накладної № 1102 від 17.11.2016 року; платіжного доручення № 15 від 18.11.2016 року; видаткової накладної № 1101 від 14.11.2016 року; платіжного доручення № 10 від 15.11.2016 року; товарно-транспортної накладної № 161101 від 16.11.2016 року, № 141101 від 14.11.2016 року; податковими накладними від 14.11.2016 р. та від 17.11.2016 р. (т.2, а.с.147-158).

ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" у ТОВ "ТД Іст Лайн" в грудні 2018 року та січні 2019 року придбано насіння соняшнику на загальну суму 8 194 266,17 грн., в тому числі ПДВ 1 365 711,02 грн., зокрема:

- за грудень 2018 року на загальну суму 4 136 685,76 грн., в т.ч. ПДВ 689 447,63 грн.;

- за січень 2019 року на загальну суму 4 057 580,41 грн., в т.ч. ПДВ 676 263,39 грн.

Проведення господарських операцій підтверджується: договором поставки № 30/11 від 30.11.2018 року укладеним з ТОВ "ТД ІСТ ЛАЙН"; видатковими накладними; товарно-транспортними накладними; платіжними дорученнями; податковими накладними; договором №12/11 на перевезення вантажів від 12.11.2018 року укладеним з ФОП ОСОБА_1 ; посвідченням водія ОСОБА_1 ; технічним паспортом на автомобіль перевізника; договором оренди від 20.12.2018 р. напівпричіпа; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №10 від 31.01.2019 року; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №116 від 28.12.2018 року. (т.2, а.с.200-250; т.3, а.с.1-206)

Згідно інформації, яка міститься в ЄДР видом діяльності ОСОБА_1 є вантажний транспорт (т.3, а.с.199-201).

Додатково, факт проведення господарських операцій підтверджується протоколами випробувань харчової продукції від 22.12.2018 р., від 11.02.2019 р. та журналом вхідного контролю насіння соняшника на територію ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" (т.3, а.с.207-204).

На виконання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду, на підтвердження проведення господарських операцій контрагент позивача ТОВ "ТД ІСТ ЛАЙН" надало до суду належним чином завірені копії договору поставки, довіреностей, видаткових та товарно - транспортних накладних (т.4, а.с.11-103).

ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" у ТОВ "Мін ЛТД" в березні 2017 року придбано масло солодковершкове на загальну суму 779 999,99 грн., в тому числі ПДВ 130 000,00 грн.

Проведення господарської операції підтверджується долученими до матеріалів справи копіями: договору поставки № 1/17 від 10.03.2017 року укладеним з ТОВ "Мін ЛТД"; видаткової накладної № 29 від 31.03.2017 року; платіжного доручення № 92 від 31.03.2017року; видаткової накладної № 16 від 13.03.2017 року; платіжного доручення № 86 від 13.03.2017 року; податкових накладних від 13.03.2017 р. та від 31.03.2017 р.; товарно-транспортних накладних від 13.03.2017 р. та від 31.03.2017 р. (т.2, а.с.181-199).

На виконання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду, на підтвердження проведення господарських операцій контрагент позивача ТОВ "Мін ЛТД" надало до суду належним чином завірені копії договору поставки, додаткової угоди, довіреностей, видаткових та товарно - транспортних накладних (т.4, а.с.2-9).

Придбані у контрагентів товари оприбутковано ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі", що підтверджується оборотом рахунку 201 (т.1, а.с.223-228, 241-249; т.2, а.с.29-33).

Суми податку на додану вартість включено ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач виготовляє харчові продукти, зокрема, халву, глазур кондитерську.

Так, ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" зареєстровані відповідні торгові знаки, що підтверджується свідоцтвами на знак для товарів і послуг від 12.09.2016 р., від 10.03.2017 р. сертифікат щодо безпечності харчових продуктів, в тому числі з виробництва халви, за системою 180 (т.1, а.с.187-205).

Згідно робочої рецептури для виробництва глазурі кондитерської для морозива (вершкової) необхідна наявність масла вершкового (т.1, а.с.206).

Згідно рецептурних документів: норми виходу, протоколу засідання дегустаційної комісії, рецептур на різні види халви, розрахунку виходу тертих мас, для виробництва халви необхідне насіння соняшника (т.1, а.с.207-222).

Переробку насіння соняшника в інгредієнти для виготовлення халви ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" здійснює на власному обладнанні серед якого є машина для шелущення насіння соняшника 250М, машина для шелущення соняшника 2000М, що підтверджується інвентаризаційними описами необоротних активів (т.4, а.с.202-222).

Отже, придбане у ТОВ "Олл-Інвест" та ТОВ "ТД Іст-Лайн" насіння соняшника, а також, у ТОВ "Мін ЛТД" масло вершкове використано ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" при виробництві халви та глазурі для морозива.

Вподальшому готова продукція продана іншим контрагентам ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі".

Наведене підтверджується долученими до матеріалів справи копіями, накладних на переміщення, відомостей обороту рахунку 26 та 25, договорів купівлі - продажу, контрактів, додаткових угод, інвойсів, видаткових та товарно - транспортних накладних (т1, а.с.229-244; т.2 а.с.1-28, 34-146; т.4, 223-250; т.5, а.с.1-111).

Також судом встановлено, що частину придбаного у ТОВ "Міні ЛТД" масла ТОВ "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" продало ТОВ "ФЗП", що підтверджується копіями договору та видаткової накладної (т.2, а.с.197-199).

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пп.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ("а" п.198.1 ст.198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

При цьому, податковий кредит в силу приписів п.198.3 ст.198 ПК України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Виходячи з аналізу наведених норм в їх сукупності суд дійшов висновку, що Податковим кодексом України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. встановлено: бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Пунктами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. передбачено, "Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Водночас, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначено в "Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за №27/4248 (далі Положення №318).

Згідно п. 4 Положення №318 об`єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 Положення №318).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Поряд з цим, згідно абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, суд звертає увагу на думку колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладену у постановах від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, від 26.01.2016 у справі №21-4781а15 про те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту та валових витрат, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про відсутність підтвердження фактичного здійснення операцій з реалізації (поставки) товару, а надані до перевірки первинні документи не опосередковувались реальним рухом активів від контрагентів.

Також, в акті контролюючого органу зазначено про відсутність фактичної поставки товарів в зв`язку із тим, що у товарно - транспортних накладних не зазначено конкретного місцезнаходження пункту навантаження.

В свою чергу, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

З урахуванням наведеного, слід зазначити, що оскільки транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, а тільки є основним документом на перевезення вантажів при розрахунках з перевізником.

Тому, за наявності у позивача передбачених Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» належно оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, навіть відсутність товарно-транспортних накладних суд не розглядає як доказ безтоварності господарських операції позивача.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак - дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суд наголошує, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту та витрат сум по взаємовідносинах з ТОВ "Олл-Інвест", ТОВ "ТД Іст-Лайн" та ТОВ "Мін ЛТД".

Даючи правову оцінку наведеним доказам, суд вважає, що ними підтверджується реальний характер господарських операцій позивача з його контрагентами, а відтак - і правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки встановлено відсутність у постачальника руху активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичної особи, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена правомірність визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом скасування податкових повідомлень - рішень від 20.08.2019 року.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн. (т.1, а.с.2).

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" (вул. Руслана Слободянюка, 215, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014, код ЄДРПОУ - 35720380) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.08.2019 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року №00000251404, в частині зменшення ТОВ "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за період з листопада 2016 року по березень 2019 року в загальній сумі 4 414 398,0 гривень в наступних звітних періодах: листопад 2016 року - 92 387 грн., грудень 2016 року - 92 387 грн., січень 2017 року - 81 486 грн., лютий 2017 року - 94 393 грн., березень 2017 року - 224 393 грн., квітень 2017 року - 221 397 грн., травень 2017 року - 193 518 грн., червень 2017 року - 114 915 грн., липень 2017 року - 115 066 грн., серпень 2017 року - 115 066 грн., вересень 2017 року -117 388 грн., жовтень 2017 року - 115 066 грн., листопад 2017 року - 109 005 грн., грудень 2017 року - 109 005 грн., січень 2018 року - 101 090 грн., лютий 2018 року - 109 005 грн., березень 2018 року - 109 005 грн., квітень 2018 року - 109 005 грн., травень 2018 року - 109 005 грн., червень 2018 року - 109 005 грн., липень 2018 року - 109 005 грн., серпень 2018 року - 109 005 грн., вересень 2018 року - 109 005 грн., жовтень 2018 року - 109 005 грн., листопад 2018 року - 109 005 грн., грудень 2018 року - 798 453 грн., січень 2019 року - 412 155 грн., лютий 2019 року - 108 589 грн., березень 2019 року - 108 589 грн.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року № 00000261404, в частині яким ТОВ "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 896 152 гривень, в тому числі: за податковим зобов`язанням в сумі 597 435 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 298 717 гривень.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року №00000271404, яким ТОВ "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 198 911,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 99445,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року № 00000291404, яким ТОВ "Кондитерська фабрика "СХІДНІ ЛАСОЩІ" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 2 143 931 гривня, в тому числі: за податковим зобов`язанням в сумі 1 715 145 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 428 786 гривень.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" (вул. Руслана Слободянюка, 215, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25014, код ЄДРПОУ - 35720380) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 39393501).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.12.2019 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук