Рішення

від 18.12.2019 по справі 200/10953/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 р. Справа№200/10953/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати їй пенсії з 1 травня 2018 року;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй пенсію за віком з 1 травня 2018 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, проживає у м. Мангуш, Донецької області, має місце постійної реєстрації у м. Сніжне, Донецької області, перебуває на обліку в Мангушському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 24 квітня 2017 року на підставі особистої заяви та отримує пенсію за віком.

У період з 1 травня 2018 року і до теперішнього часу відповідачем позивачу пенсія не виплачується.

Рішень про припинення виплати пенсії позивач не отримувала.

На переконання ОСОБА_1 не виплата їй відповідачем пенсії є порушенням гарантованого Конституцією України права громадянина на соціальний захист, яке включає, зокрема, і право на матеріальне забезпечення у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом. Позивач вважає, що виплату їй пенсії було припинено з підстав, що не передбачені ст. 49 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , а тому відповідно до ст. 46 цього ж Закону пенсія повинна бути їй виплачена за минулий час без обмежень будь-яким строком (а.с. 4-6).

У наданому до суду відзиві на позов відповідач зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.

Позивач перебуває на обліку в управлінні згідно її заяви від 24 липня 2017 року.

Приписами Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб , постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 5 листопада 2014 року Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам умовами призначення (продовження) виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі визначено знаходження такої особи за місцем реєстрації; факт реєстрації пенсіонера як внутрішньо переміщеної особи підтверджується відповідною довідкою про взяття особи на облік як внутрішньо переміщеної особи. З метою визначення механізму призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 року № 365, якою затверджено Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.

Відповідно до п. 9 Порядку № 646 органи Пенсійного фонду мають право одержувати інформацію з бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно п. 12 Порядку № 365 соціальні виплати припиняються у разі, зокрема, отримання інформації від Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Мінфіну, Національної поліції, ДМС, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 4 Порядку № 365 додаткова перевірка проводиться, в тому числі, у разі наявності інформації про повернення внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окуповану територію Україну.

У квітні 2018 року Мангушським управлінням ПФУ було отримано інформацію від СБУ про повернення позивача на тимчасово окуповану територію.

З 1 травня 2018 року ОСОБА_1 виплату пенсії припинено.

Поновлення виплати пенсії відбулось з червня 2019 року.

Також відповідачем у відзиві зазначено, що у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 335 Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365, відповідно до якої суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковується в органах, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, пенсія за вказаний період обліковується в органах Пенсійного фонду України та виплачується на умовах окремого порядку (а.с. 25-30).

Ухвалою суду від 16 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відстрочено позивачу сплату судового збору до вирішення справи по суті (а.с. 1-2).

Ухвалою суду від 16 жовтня 2019 року вирішено питання щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14 листопада 2019 року (а.с. 20).

Ухвалою суду від 14 листопада 2019 року підготовче засідання відкладено на 27 листопада 2019 року (а.с. 23).

Ухвалою суду від 27 листопада 2019 року підготовче провадження у справі закрито; справу призначено до судового розгляду на 18 грудня 2019 року (а.с. 43).

18 грудня 2019 року позивач до судового засідання не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином. В позовній заяві разом із позовними вимогами позивач заявила клопотання про розгляд справи без її участі (а.с. 6).

Представник відповідача 18 грудня 2019 року до судового засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду Управління повідомлялося належним чином.

Відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги наявність клопотання позивача про розгляд справи без її участі та належне повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 . Позивач є пенсіонером та має право на отримання пенсії за віком; перебуває на обліку в Мангушському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (а.с. 7, 10, 11).

Відповідач, Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42171919, місцезнаходження: 87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Тітова, буд. 75-а, є органом державної влади та суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції та відповідно до КАС України є належним відповідачем у даній справі ( https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) (а.с. 16-17).

Судом встановлено, що позивача на підставі її особистої заяви взято на облік до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 липня 2017 року як внутрішньо переміщена особа (а.с. 32).

Як зазначено в адміністративному позові, про зупинення виплат їй пенсії ОСОБА_1 дізналась 19 серпня 2018 року після отримання відповіді від Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на адвокатський запит її захисника (а.с. 6).

Зазначеною відповіддю Мангушським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області повідомлено, що з 1 травня 2018 року до з`ясування місця фактичного проживання позивача у зв`язку із отриманою інформацією з відповідних державних реєстрів та в результаті обміну інформацією з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено.

Згідно рішення Комісії Мангушської райдержадміністрації з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам з червня 2019 року виплату пенсії позивачу поновлено (а.с. 14, зв.бік а.с. 14).

Факт невиплати позивачу пенсії за період з травня 2018 року по травень 2019 року підтверджується витягом ІКІС ПФУ: Підсистеми призначення та виплати пенсії (а.с. 34-35).

Будучи незгодною з припиненням виплати їй пенсії позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.

При прийнятті рішення по суті спору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно ст. 5 цього Закону цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно ст. 85 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1788-ХІІ, Закон України Про пенсійне забезпечення ) пенсії виплачуються за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII, Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"), який набрав чинності 22 листопада 2014 року, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону № 1706-VII визначено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно з ч. 1 ст. 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509.

Згідно з п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 1 жовтня 2014 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 352 від 8 червня 2016 року, далі - Порядок № 509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та абз. 6 цього пункту.

Статтею 49 Закону № 1058-IV врегульовано питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 136, яка набрала чинності 4 березня 2016 року, затверджено Порядок здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітної плати, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Порядок № 136).

Згідно з п. 9 Порядку № 136 у разі виявлення під час здійснення верифікації та моніторингу невідповідності інформації, на підставі якої призначено (продовжено), нараховано або здійснено державну виплату, Мінфін надсилає розпоряднику бюджетних коштів та/або іншому органу, який здійснює виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, рекомендацію щодо зупинення або припинення таких виплат відповідним реципієнтам або групі реципієнтів.

Відповідно до п. 12 Порядку № 136 розпорядник бюджетних коштів та/або інший орган, який здійснює виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, на підставі отриманої від Мінфіну рекомендації щодо зупинення або припинення державних виплат приймає рішення щодо зупинення або припинення, продовження виплат реципієнту, про що повідомляє Мінфіну протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення.

8 червня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", яка набрала чинності 14 червня 2016 року, пунктом 1 якої затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання /перебування.

Пунктом 4 цього Порядку установлено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються […] територіальними органами Пенсійного фонду України […] за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.

Також цією ж постаново визначено, що суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, як вже зазначено судом вище, частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, яка містить в собі перелік випадків, у випадку настання яких здійснюється припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам, передбачає крім перерахованих в ній конкретних випадків ще й інші випадки, передбачені законом .

За загальним правилом закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури виключно парламентом (Верховною Радою України) та регулює найважливіші суспільні відносини.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

За змістом конституційних норм Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Проаналізувавши наведені вище нормативно-правові приписи та встановлені обставини справи, враховуючи, що відповідачем не доведено існування інших випадків, передбачених законом , ніж ті, які перераховані у ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для припинення виплати пенсії позивачу, відповідно, припинення з 1 травня 2018 року виплати ОСОБА_1 пенсії є протиправним.

Відповідно, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо припинення виплати їй пенсії з 1 травня 2018 року - є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача виплатити позивачу заборгованість з пенсію за період з 1 травня 2018 року по 31 травня 2019 року, суд зазначає, що враховуючи висновок суду щодо неправомірності припинення виплати позивачу пенсії з 1 травня 2018 року, позовні вимоги про зобов`язання відповідача виплатити виниклу заборгованість - підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача поновити нарахування пенсії та позовні вимоги про зобов`язання відповідача виплатити позивачу заборгованість з пенсії за період з 1 червня 2019 року по дату звернення до суду (вересень 2019 року), суд зазначає, що зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають, так як відповідно до матеріалів справи нарахування пенсії позивачу протягом всього спірного періоду (і до часу розгляду справи судом) не припинялось, а починаючи з 1 червня 2019 виплата пенсії поновлена (а.с. 34-35).

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що ухвалою суду від 16 вересня 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору до вирішення справи по суті, беручи до уваги, що позовні вимоги позивача про визнання дій відповідача протиправними за висновком суду підлягають задоволенню, а позовні вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідними від вимог про визнання дій протиправними, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору на користь Державного бюджету України в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2-4, 6, 9, 14, 19, 72-78, 90, 94, 132, 139, 205, 244-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171919, місце знаходження: 87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Тітова, б. 72-А) про визнання дій протиправними, зобов`язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 1 травня 2018 року по 31 травня 2019 року.

Зобов`язати Мангушське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії, яка виникла за період з 1 травня 2018 року по 31 травня 2019 року.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Мангушського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171919, місце знаходження: 87400, Донецька область, смт Мангуш, вул. Тітова, б. 72-А) на користь Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: рахунок - 31211256026001, код ЄДРПОУ - 37993783, код банку 899998, отримувач - ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення складені та підписані 18 грудня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений та підписаний 28 грудня 2019 року.

Суддя Н.П. Волгіна