Ухвала

від 23.12.2019 по справі 639/7292/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/7292/19

Провадження № 1-кс/639/4217/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №42018221080000182, внесеному до ЄРДР 22.06.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, працюючого директором КП «Харківжилбуд», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України,-

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Харківської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 , звернулась до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

У клопотанні слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України, тобто у скоєні тяжких умисних злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років; наявні ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливості запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала з підстав, викладених у клопотанні, просила обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання в межах строків досудового розслідування, тобто до 17.01.2020р., з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляд застави в розмірі заподіяних збитків 1394349,87 грн.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, просили в задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на наявність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного та стан його здоров`я, недоведеність прокурором як наявності обґрунтованої підозри, так і обставин, якими б доводилась наявність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані до суду докази, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №42018221080000182 від 22.06.2018р.

17.07.2019р. слідчим СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 по вказаному кримінальному провадженню складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 191 КК України, яке того ж дня оголошено останньому.

Ухвалами слідчих суддів Жовтневого районного суду м. Харкова продовжено строк досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню до 17.01.2019р.

В судовому засіданні ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованих йому злочинах не визнав.

З матеріалів досудового розслідування, копії яких було надано слідчому судді, а саме: розпоряджень Харківського міського голови про призначення ОСОБА_4 на посаду та продовження терміну дії контракту, статуту КП «Харківжилбуд», висновку комісійної економічної експертизи від 18.06.2019 №3059/3181 (інших матеріалів, на які посилався слідчий в клопотанні висновок судової будівельно-технічної експертизи №3393 від 25.06.2019р., висновок судової почеркознавчої експертизи №10\179СЕ-19 від 15.05.2019р. - не надано), вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 191 КК України, за обставин, наведених слідчим в повідомленні про підозру.

При цьому щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри, то необхідно зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення. Метою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Стосовно висновку судової будівельно-технічної експертизи №14/89СЕ19 від 15.11.2019р., наданої в судовому засіданні захисником, проведеної за клопотанням сторони захисту, та яка, згідно посилань адвоката ОСОБА_5 , свідчить про відсутність події злочину, то матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, з урахуванням вищезазначеного висновку експерта №14/89СЕ19 від 15.11.2019р., потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

За змістом ст. ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до ст. 177 КПК України Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При цьому ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, ч. 4 ст. 191 КК України, санкціями яких передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

З урахуванням тяжкості покарання, конкретних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , прокурором доведено наявність певних ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Водночас, за змістом ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу.

При цьому ОСОБА_4 не судимий, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; одружений; має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; працює директором КП «Харківжилбуд»; за місцем роботи характеризується виключно позитивно.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 страждає рядом захворювань серцево-судинної системи, кишково-шлункового тракту та хребта.

Також необхідно відзначити, що судовим розглядом не встановлено, що з моменту повідомлення ОСОБА_4 про підозру 17.07.2019р. по теперішній час, тобто на протязі 5 місяців з моменту його притягнення до кримінальної відповідальності, підозрюваний впливав на свідків, перешкоджав кримінальному провадженню або переховувався від органу досудового розслідування.

При цьому факт знаходження підозрюваного на лікуванні не свідчить про його переховування від органу досудового розслідування.

Зазначені обставини та факт проведення у кримінальному провадженні судової будівельно-технічної експертизи №14/89СЕ19 від 15.11.2019р. саме за клопотанням підозрюваного свідчить, що лінія захисту ґрунтується на належних процесуальних заходах.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбаченіКПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

З урахуванням вищенаведених обставин, при розгляді клопотання встановлено, що наведені у клопотанні слідчого ризики, не містять переконливого обґрунтування, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є винятковим, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. Фактично ці ризики, за переконанням слідчого судді, мають мінімізований ступінь їх здійснення, а слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні не довели обставин, які свідчать про недостатність застосування щодо ОСОБА_4 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання вказаним ризикам.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Виходячи з наведеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також з урахуванням ризиків, доведених слідчим та прокурором в суді та їх ступеня; даних про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, репутацію та факт офіційного працевлаштування; процесуальної поведінки підозрюваного, в тому числі після його притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру), слідчий суддя вважає можливим застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, а саме у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням обов`язків, окрім іншого, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, що буде необхідним і достатнім для запобігання ризикам, встановленим під час судового розгляду.

Прийшовши до висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №42018221080000182, внесеному до ЄРДР 22.06.2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді у вигляді особистого зобов`язання строком на 26 днів, тобто до 17 січня 2020 року, в межах строків досудового розслідування.

Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

-не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 про те, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 .

Встановити строк дії ухвали до 17 січня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1