Рішення

від 26.12.2019 по справі 309/2102/19

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/2102/19

Провадження № 2/309/1309/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2019 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судових засідань Орос В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Шкарампота В`ячеслав Дмитрович, про визнання договорів дарування недійсними -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Шкарампота В.Д., про визнання договорів дарування недійсними. В своїй позовній заяві вказує на те, що в лютому 2019 року, до неї в гості приїхала рідна донька ОСОБА_2 , яка проживає в м.Маріуполь Донецької області. Знаходячись в гостях донька пропонувала їй послуги по забезпеченню доглядом, харчуванням, утриманням житлового будинку і присадибних ділянок в належному стані. Замість цього вона попросила відписати їй все належне мені майно, вона неодноразово пояснювала їй, що вже заповідала все своє майно своєму сину ОСОБА_3 . Знаючи про складений нею заповіт в користь сина, відповідачка все рівно постійно наголошувала на тому, що все майно вона має залишити їй, а вона за це буде здійснювати її догляд. В березні місяці 2019 року їй призначили одноразову доплату до пенсії, але вона самостійно отримати ці кошти не могла, так як була знесилена перенесеною хворобою в лютому місяці 2019 р. Для отримання доплати до пенсії вона надала довіреність на ім`я своєї доньки ОСОБА_2 . Оскільки була не в змозі самостійно відвідати сільську раду, то сільський голова Олександрівської сільської ради приходив до неї додому, де вона підписала вказану довіреність.

Вона є людиною похилого віку (має 86 років), часто хворію, має важке серцеве захворювання, потребує стороннього нагляду та сторонньої допомоги, погодилася на умовляння своєї дочки ОСОБА_2 , та надала згоду на складання нового заповіту, за яким спадкоємцем мала бути відповідачка. Через погане самопочуття вона самостійно не могла відвідати нотаріуса в м. Хуст, тому відповідачка запросила нотаріуса додому. Під час її відвідування вдома нотаріус надав їй документи для ознайомлення, але самостійно ознайомитися з ними вона не могла в зв`язку з віковою зміною зору та поганим самопочуттям, тому нотаріус зачитував текст документу вголос. ІНФОРМАЦІЯ_1 раптово помер її син ОСОБА_3 , з яким вона постійно проживала і останній доглядав та утримував її. Крім цього, у її догляді та утриманні брала участь і менша донька - ОСОБА_5 , яка після смерті сина повністю веде за нею догляд та надає їй всю необхідну допомогу в утриманні. Також на користь сина вона складала заповіт ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після поховання сина, відповідачка ОСОБА_2 проживала у неї близько десяти днів, а потім залишивши її саму, поїхала до себе додому в м. Маріуполь.

Після від`їзду відповідачки вона виявила, що пропали всі документи на будинок та гроші в сумі 1300 доларів США, які вона накопичила на своє поховання та на встановлення пам`ятнику. З цього приводу в телефонній розмові з відповідачкою вона намагалася з`ясувати таку поведінку, на що отримала відповідь, що будинок і земельні ділянки належать їй за договором дарування. Крім цього, відповідачка повідомила, що не може здійснювати за нею догляд, оскільки проживає далеко та забрати її до себе по місцю проживання не можливо, через відсутність у неї достатнього місця в житлові. Відповідачка попередила її про те, що поставить питання про її виселення з будинку, якщо буду своєю поведінкою надоїдати їй. Після цього вона зверталася до Хустського відділу поліції із заявою, щодо притягнення відповідача до відповідальності за незаконне заволодіння її майном. Через адвоката, який скерував її до нотаріуса Шкарампота В .Д. отримала копії договорів дарування будинку та земельних ділянок. Тоді їй роз`яснили, що з нею та відповідачкою укладено договір дарування а не заповіт, який мав набрати чинності тільки після її смерті, за умови виконання відповідачкою певних обов`язків з її догляду та надання матеріальної допомоги необхідної для харчування та лікування.

Відповідачка ОСОБА_2 постійно в телефонному режимі погрожує їй виселенням з будинку, який є для неї єдиним житлом, та фізичною розправою з приводу її прохань повернути майно, яке вона набула протягом свого життя, вона була змушена повторно звертатися до правоохоронних органів про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності. Шляхом обману відповідачка змусила її підписати договір дарування, якого вона не розуміла в силу свого похилого віку, хвороби та безпорадного стану. Підписуючи документи вона помилялася щодо правової природи правочину. Насправді вона хотіла скласти заповіт, так як договір дарування є вкрай невигідним правочином для неї, оскільки на даний час вона має вік 86 років, постійно потребує сторонньої допомоги та підтримки. Договір дарування був укладений під впливом тяжкої обставини, а саме хвороби та її безпомічного стану. Договір дарування не відповідає її внутрішній волі та життєвим обставинам, що склалися у її житті.

Виходячи з наведених обставин позивачка просила визнати недійними договори дарування житлового будинку та земельних ділянок від 04.04.2019 року, що укладалися від її імені з відповідачкою ОСОБА_1 та посвідчені приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В. Д.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 подали заяву з клопотанням про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять суд позов задовольнити у повному обсязі на підставі наданих ними до справи доказів.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на сайті судової влади (Хустського районного суду від 12.11.2019 року та 17.12.2019 року). Однак, про причини неявки в судове засідання відповідачка не повідомляла. Відзиву на позов відповідачкою не подавалося.

Приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Шкарампота В.Д. в судове засідання подав письмове повідомлення про розгляд справи без його участі, вважає заявлений позов безпідставним та необґрунтованим. З приводу договорів дарування, які є предметом спору повідомив, що за зверненням сторін ним проведено належним чином всі необхідні дії що передбачені для складання угод у формі договору дарування, визначено перелік необхідних документів для їх оформлення, з`ясовано волевиявлення учасників договорів, роз`яснено всі істотні умови та наслідки їх укладення. При цьому ним було підготовлено проекти договорів, які надавалися сторонам для вивчення та ознайомлення. Лише після вказаних дій ним було проведено складання договорів дарування між сторонами з дотриманням усіх вимог ЦК України та ЗУ Про нотаріат він здійснив посвідчення договорів, які відповідали волевиявленню обох сторін. Вважає мотиви заявленого позову позивачкою надуманими та безпідставними, тому просив суд відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до ст.280 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

З врахуванням наведеного, та у відповідності до порядку, визначеного ст. 223 ч. 4, ст. 247 ч. 2 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності сторін без фіксування судового процесу. Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вході судового розгляду позивачка навела докази в обґрунтування своїх вимог, які дають суду підстави визнати недійсними оскаржувані нею договори дарування житлового будинку та земельних ділянок.

Так, під час розгляду справи в судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 . До оформлення оскаржуваних договорів позивачка на праві приватної власності володіла будинком в якому проживає, земельною ділянкою яка знаходиться за адресою розташування будинку, з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за кадастровим № 125380200:01:001:0069, а також земельною ділянкою з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства за кадастровим № 2125380200:01:001:0070.

04 квітня 2019 року між позивачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідачкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 укладено та посвідчено приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В.Д. договори дарування: житлового будинку АДРЕСА_1 , земельної ділянки, площею 0,2500га. за кадастровим №2125380200:01:001:0069 розташованої в АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельної ділянки, площею 0,2077га. за кадастровим №2125380200:01:001:0070 розташованої в АДРЕСА_1 , яка призначена для ведення особистого селянського господарства.

Свої позовні вимоги про скасування вищевказаних правочинів позивачка мотивувала тим, що мала на меті посвідчити нотаріально заповіт на користь своєї доньки ОСОБА_2 та вважала, що право власності на житловий будинок та земельні ділянки перейде до відповідачки лише після її смерті, а також вважала, що вони з донькою дійшли згоди стосовно надання їй з боку останньої належного догляду та матеріальної допомоги, яку вона потребувала, як особа похилого віку з наявними захворюваннями.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність помилки неправильного сприйняття позивачкою фактичних обставин правочинів, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору дарування замість складання заповіту, суд повинен установити: вік позивача, його стан здоров`я та потребу у зв`язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдарованому та продовження позивачем проживати в спірному житлові після укладення договору дарування тощо. Лише в разі встановлення цих обставин норми частини першої статті 229 та статей 203 і 717 ЦК України у сукупності вважаються правильно застосованими.

Відповідно до частини першої статті 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, установлених законом.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року №9 роз`яснено, що правочин, учинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент учинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також те, що вона має істотне значення. Помилка, допущена внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін, не є підставою для визнання правочину недійсним.

В даному випадку до спірних правовідносин суд застосовує частину першу статті 229 ЦК України, яка передбачає правові наслідки правочину, який вчинено під впливом помилки, у зв`язку з чим договори дарування житлового будинку та земельних ділянок, що укладені між сторонами слід визнати недійсними.

До матеріалів справи надано докази якими стверджено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та має вік понад 86 років, а саме її паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Хустським РВ ГУДМС України в Закарпатській області від 16.10.2014 року. Згідно доданої до справи копії заповіту складеного секретарем Олександрівської сільської ради Хустського району від 26.04.2018 року, за реєстровим номером 20, встановлено, що позивачка ОСОБА_1 постійно проживала зі своїм сином ОСОБА_3 , який доглядав її та забезпечував всім необхідним, тому в його користь вона склала вказаний заповіт, таким чином розпорядившись всім своїм майном на випадок смерті. Однак син позивачки ОСОБА_3 раптово помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_2 . що видане виконкомом Олександрівської сільської ради Хустського району від 15.04.2019 року на підставі актового запису про смерть №12.

Суд також бере до уваги надані письмові докази про стан здоров`я позивачки, які містяться в матеріалах справи, що надані з Хустської районної лікарні та Закарпатського обласного клінічного кардіологічного диспансеру починаючи з 2012 року, якими у позивачки встановлено діагноз: ІХС, стабільну стенокардію, ФК ІІІ (нестабільний стан), кардіосклероз атеросклеротичний, повну АВ блокаду ІІІ ст. дистального типу, повну блокаду лівої ніжки пучка Гіса , СН ІІ А , гіпертонічну хворобу ІІ ст.ст.2, ризик високий, церебральний атеросклероз, дисциркуляторну енцефалопатію, змішаної форми. Після лікування в ЗОККД м. Ужгород позивачці рекомендовано вирішити питання про імплантацію ЕКС, яку проведено у цьому ж лікувальному закладі. Останнє лікування позивачка ОСОБА_1 проходила в ЗОККД м. Ужгород з 18.08. по 23.08.2018 року, і згідно виписки із медичної картки стаціонарної хворої виписаної на ім`я ОСОБА_1 , 1933 р.н. попередні діагнози захворювання позивачки залишилися з погіршенням її загального стану здоров`я.

Про намагання позивачки захистити свої порушені права також свідчить її звернення до правоохоронних органів на неправомірні дії відповідачки , що пов`язані з оформленням права власності на нерухомість, яка належала позивачці. Так в матеріалах справи наявна копія листа з Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області від 03.05.2019 року за №4236/106-28-1-2019, про реєстрацію звернення ОСОБА_1 та розгляд її заяви, яка скерована за адресою проживання ОСОБА_2 до правоохоронних органів у м. Маріуполь Донецької області, для продовження перевірки її заяви щодо неправомірних дій з боку відповідачки.

З врахуванням вище вказаних обставин, які перевірені у судовому засіданні, суд вважає об`єктивними доводи позивачки проте, що на час підписання договорів через погане самопочуття вона самостійно не могла відвідати нотаріуса в м. Хуст, і його запросили додому. Під час відвідування позивачки вдома нотаріус надав їй документи для ознайомлення, однак самостійно ознайомитися з ними позивачка реально не могла в зв`язку з віковою зміною зору та поганим самопочуттям, внаслідок чого нотаріус зачитував текст документу вголос, і звичайно таке читання з врахуванням стану здоров`я позивачки не могло об`єктивно сприйматися нею.

Таким чином, фактично позивачка помилилася стосовно природи правочинів за яких вона відчужила своє майно при укладенні договорів дарування. Похилий вік та стан здоров`я позивачки вплинув на можливість вірного сприйняття нею певних фактів та обставин, що призвело до помилкового сприйняття посвідчення нотаріусом укладених між сторонами договорів дарування за вчинення нотаріусом нотаріальної дії з посвідчення заповіту.

Крім того, неможливість особисто прочитати текст договору безумовно свідчить і про складність у сприйнятті змісту укладеного договору на слух, що сприяло неправильному сприйняттю позивачкою ОСОБА_1 природи укладених правочинів та прав і обов`язків, які ними обумовлені.

З огляду на вище наведене, суд визнає доведеними посилання позивачки про те, що будучи особою похилого віку, яка за станом здоров`я дійсно потребує стороннього догляду, остання вважала, що складає заповіт, тому, укладаючи спірні договори, помилялася щодо правової природи правочинів, прав та обов`язків, які виникнуть після їх укладення між сторонами.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.12,13,76-78,141,247,258-268,280-282 ЦПК України, ст.ст. 203, 215,229,230,233 ЦК Кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Хустського нотаріального округу Шкарампота В`ячеслав Дмитрович, про визнання договорів дарування недійсним - задовольнити.

Визнати недійсними договори дарування:

- будинку АДРЕСА_1 , який укладений 04 квітня 2019 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідачкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В.Д.;

- земельної ділянки, площею 0,2500 га. за кадастровим №2125380200:01:001:0069 розташованої в АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), який укладений 04 квітня 2019 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В.Д.;

- земельної ділянки, площею 0,2077га. за кадастровим №2125380200:01:001:0070 розташованої в АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, який укладений 04 квітня 2019 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідачкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В. Д.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 868,02 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.