Рішення

від 02.01.2020 по справі 910/15936/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.01.2020Справа № 910/15936/19

За позовом Малого приватного підприємства "СПЕКТР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ"

про стягнення 207 867,13 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство "СПЕКТР" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ" (відповідач) про стягнення 207867,13 грн заборгованості на підставі Договору поставки № 0503/1 від 05.03.2019, з яких: 150000,00 грн основного боргу, 25623,29 грн пені, 2243,84 грн 3% річних, 30000,00 грн 20% штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору поставки № 0503/1 від 05.03.2019 відповідно до видаткової накладної № 47 від 07.03.2019 позивач поставив відповідачу товар, тоді як відповідач оплатив поставлений товар лише частково, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15936/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

09.12.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень до позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази та письмові пояснення до позовної заяви, долучені позивачем до клопотання від 09.12.2019.

Стислий виклад позиції позивача.

05.08.2019 між МПП СПЕКТР та ТОВ ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ було укладено Договір поставки № 0503/1.

05.03.2019 сторонами було укладено Специфікацію № 1 на загальну суму 186 395,06 грн та погоджено, що строк поставки - 10 робочих днів з дня підписання специфікації до Договору поставки № 0503/1 від 05.08.2019.

Згідно видаткової накладної № 47 від 07.03.2019 позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 186 395,06 гривень.

За умовами Договору оплата за партію товару, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого постачальником замовлення покупця, здійснюється на умовах відстрочки платежу строком до 45 календарних днів від дня відвантаження товару, тобто до 21.04.2019.

Відповідач свої договірні зобов`язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, здійснивши на рахунок позивача такі оплати: 27.03.2019 у сумі 6 000,00 грн; 16.04.2019 у сумі 16 000,00 грн; 24.04.2019 у сумі 14 395,06 грн. Загальна сума отриманих позивачем від відповідача грошових коштів складає 36 395,06 гривень, в іншій частині - 150 000,00 грн заборгованість відповідачем сплачена не була.

23.07.2019 позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРЕКС ТРЕЙДТНГ з Претензією за вих. № 18 про погашення заборгованості за договором поставки № 0503/1 від 05.03.2019, однак відповідь на зазначену претензію позивач не отримав.

Станом на день подання позовної заяви відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав.

З огляду на не повне виконання відповідачем умов Договору, позивач також просить в порядку п. 7 Договору та ст. 625 ЦК Ураїни стягнути з відповідача на його користь 25 623,29 грн пені, 2 243,84 грн 3% річних та 30 000,00 грн 20% штрафу.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за невиконання умов договору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як свідчать матеріали справи, 05.08.2019 року між Малим приватним підприємством СПЕКТР (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 0503/1.

За умовами зазначеного Договору постачальник зобов`язався передати у власність покупцю товар (автомобільні шини марки Fullrun), а покупець - прийняти та оплатити поставлений товар в порядку, встановленому Договором (п. 1.1. Договору).

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору поставки № 0503/1 від 05.08.2019 свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 ГК України визначають права та обов`язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1. Договору асортимент, найменування, одиниці виміру, кількість, ціна та загальна вартість товару, що є предметом поставки за Договором, визначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було погоджено Специфікацію № 1 від 05.03.2019 року на загальну суму 186 395,06 грн.

Відповідно до Специфікації № 1 від 05.03.2019, сторони також погодили, що строк поставки - 10 робочих днів з дня підписання специфікації до Договору поставки № 0503/1 від 05.03.2019.

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах EXW (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) за адресою: Київська область, місто Обухів, вулиця Трипільська, 33/1, якщо інше не погоджено сторонами (п.3.1. Договору).

Відповідно до 3.3. Договору з передачею товару постачальник передає покупцеві наступні документи: один екземпляр видаткової накладної; один оригінальний екземпляр рахунку-фактури на дану партію товару. Відсутність письмових зауважень з боку покупця стосовно повноти комплекту документів при передачі товару є доказом їх передачі постачальником та отримання покупцем.

Згідно п. 5.2. Договору датою поставки є дата видаткової накладної, яка видається постачальником.

Матеріали справи містять копію видаткової накладної № 47 від 07.03.2019 на суму 186 395,06 грн, яка підписана директором постачальника (позивача) та уповноваженим працівником покупеця (відповідача) на підставі довіреності.

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем 07.03.2019 поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 186 395,06 грн без зауважень з боку покупця.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що оплата за партію товару, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого постачальником замовлення покупця, здійснюється на умовах відстрочки платежу строком до 45 (сорока п`яти) календарних днів від дня відвантаження товару.

За таких обставин, судом встановлено, що останнім днем оплати поставленого товару відповідачем є 21.04.2019.

Як зазначає позивач та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідач здійснив на користь позивача часткові оплати за Договором у загальній сумі 36 395,06 грн (27.03.2019 у сумі 6 000,00 грн, 16.04.2019 у сумі 16 000,00 грн, 24.04.2019 у сумі 14 395,06 грн), згідно банківських виписок по рахунку позивача в АТ Райффайзен Банк Аваль . Доказів оплати товару відповідачем в іншій сумі -150 000,00 грн матеріали справи не містять.

Матеріали справи містять копію Претензії від 23.07.2019 № 18 про погашення заборгованості за договором поставки № 0503/1 від 05.03.2019, а також докази її отримання відповідачем. Відповіді на зазначену Претензію матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов`язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та положення вищенаведених норм, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми основаного боргу у розмірі 150 000,00 грн.

Відповідно до п. 7.1. Договору сторони погодили, що у випадку порушення зобов`язання, що виникає з Договору, сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством.

Покупець, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та: - у разі прострочення зобов`язання до 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відвантаження товару - штраф у розмірі 14% (чотирнадцять відсотків) від суми порушення Договору; - у разі прострочення зобов`язання більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів з моменту відвантаження Товару - штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від суми порушення Договору (п. 7.2. Договору).

Крім того, пунктом 7.3. зазначеного Договору сторони погодили, що за порушення строків розрахунків, передбачених розділом 6 цього Договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Оплата пені не звільняє покупця від зобов`язань оплати простроченого платежу.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГПК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, відповідач мав сплатити позивачу вартість поставленого ним товару не пізніше 21.04.2019.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 25 623,29 грн пені за періоди з 22.04.2019 -20.10.2019.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь пені за період з 22.04.2019 - 20.10.2019 у сумі 25 623,29 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 234,84 грн за період з 22.04.2019 -20.10.2019.

За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних в сумі 2 234,84 грн за період з 22.04.2019 -20.10.2019, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору. Зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

В порядку п.7.2. Договору позивач також просить стягнути з відповідача 20% штрафу від суми порушення Договору (150 000,00 грн) з огляду на прострочення виконання зобов`язання більше ніж на 30 календарних днів з моменту відвантаження товару (07.03.2019), що складає 30 000,00 грн. Перевіривши розрахунок 20% штрафу, суді дійшов висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів в порядку статті 86 ГПК України, повно і всебічно з`ясувавши обставини даної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Малого приватного підприємства "СПЕКТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ" про стягнення 150 000,00 грн основного боргу, 25623,29 грн пені, 2 243,84 грн 3% річних, 30 000,00 грн 20% штрафу підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, згідно якого зазначив, що поніс судові витрати в розмірі сплаченого судового збору у сумі 3 118,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 822 від 05.11.2019.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову, судовий збір відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у сумі 3 118,02 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73 - 80, 86, 123, 124, 129, 232, 236-238, 241, 252, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТЕРЕКС ТРЕЙДІНГ"

(03680, м.Київ, вул. Пшенична, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи 37395198) на користь МАЛОГО ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "СПЕКТР" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Трипільська, буд 33; ідентифікаційний код юридичної особи 137310684 ) 150 000,00 грн (сто п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) основного боргу, 25 623,29 грн (двадцять п`ять тисяч шістсот двадцять три гривні 29 копійок) пені, 2 243,84 грн (дві тисячі двісті сорок три гривні 84 копійки) 3% річних, 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 коп) 20% штрафу, 3 118,02 грн (три тисячі сто вісімнадцять гривень 2 копійки) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України)

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 02.01.2020.

Суддя О.В. Гумега