Рішення

від 27.12.2019 по справі 925/1148/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1148/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М, без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом малого приватного підприємства фірма "Ерідон" до приватного підприємства "Міжгір`я Плюс" про стягнення 120000грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - мале приватне підприємство фірма "Ерідон" звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства "Міжгір`я Плюс" (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) № 2206 від 22.04.2018 року, 120000 грн. боргу та відшкодування судових витрат.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором відступлення права вимоги (цесії) № 2206 від 22.04.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 925/1148/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2019 року.

Позивач в особі свого представника подав 25.09.2019 року заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 29311/19).

Ухвалою суду від 05.11.2019 року задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні його представника у режимі відеоконференції (вх. № 29311/19), доручено Києво-Святошинському районному суду Київської області організувати 14.11.2019 року участь представника позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції у справі Господарського суду Черкаської області № 925/1148/19.

Ухвалою суду від 14.11.2019 року розгляд справи по суті відкладено на 04.12.2019 року.

Позивач в особі свого представника подав 21.11.2019 року заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 354661/19).

Ухвалою суду від 21.11.2019 року задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні його представника у режимі відеоконференції (вх. № 35466/19), доручено Дніпровському районному суду міста Києва організувати 04.12.2019 року участь представника позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції.

04.12.2019 року року судове засідання в режимі відеоконференції не відбулось з технічних причин, про що складено акт Господарського суду Черкаської області від 04.12.2019 року.

В засідання суду 04.12.2019 року сторони явку своїх представників не забезпечили, хоч про місце, дату і час судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін не заперечував, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, причини неявки не повідомив. Ухвала господарського суду про призначення справи до судового розгляду, адресована відповідачу у визначеному ч. 5 ст. 176 ГПК України порядку, відділенням Укрпошти повернена суду з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3, в разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд продемонстрував достатню старанність, щоб дозволити відповідачу, який повинен був знати про правила, що застосовуються до надіслання судових повідомлень учасникам справи, визначитися з провадженням проти нього та скористатись правами і обов`язками, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України і вважає його повідомленим належним чином.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення у справі без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

22.04.2016 року року позивачем - малим приватним підприємством фірмою "Ерідон", як первісним кредитором з однієї сторони, відповідачем - приватним підприємством "Міжгір`я Плюс", як новим кредитором з другої сторони, виробничим сільськогосподарським кооперативом Міжгір`я , як боржником з другої сторони, а разом - сторони укладено договір відступлення права вимоги № 2206 (далі - Договір, а.с. 9-11), за умовами якого первісний кредитор відступає своє право вимоги боргових зобов`язань в розмірі 7405545 грн. 93 коп., що є еквівалентом 353387,14 доларів США (по середньому курсу долара СШВА на момент відвантаження товару за видатковими накладними - 20 грн. 96 коп. за 1 долар США) виробничого сільськогосподарського кооперативу Міжгір`я , за договором поставки № 801/15/218 від 02.04.2015 року та додатків до нього, укладених між первісним кредитором та боржником (п. 1.1 Договору).

У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 1.3. - за відступлення права вимоги за даним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору 9861099 грн. Первісний кредитор цим підтверджує, що зазначена сума становить повну і остаточну погоджену сторонами вартість прав, що відступаються новому кредитору;

п. 1.4. - розрахунок між новим кредитором та первісним кредитором здійснюється шляхом безготівкового перерахунку новим кредитором суми, вказаної в п. 1.3. договору на поточний рахунок первісного кредитора в наступному порядку:

7405545 грн. 45 коп. оплачується в строк до 01.12.2016 року;

888600 грн. оплачується в строк до 10.12.2016 року;

1566953 грн. 07 коп. оплачується в строк до 20.12.2016 року.

Первісний кредитор в праві переглянути остаточну вартість прав в залежності від зміни курсу долару США до гривні.

п. 4.1. - за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

Сторони погодили усі істотні умови Договору, Договір підписаний представниками обох сторін:

17.03.2017 року малим приватним підприємством фірмою "Ерідон", як первісним кредитором з однієї сторони, та приватним підприємством "Міжгір`я Плюс", як новим кредитором, укладено угоду про внесення змін до договору відступлення права вимоги (цесії) № 2206 від 22.04.2016 року (далі - Угода, а.с. 12), якою сторони погодили, що новий кредитор підтвердив власну заборгованість перед первісним кредитором в сумі 7405545 грн. 93 коп., що є еквівалентом 353387,14 доларів США за Договором (п.1 Угоди);

Відповідно до п.п. 2, 3 Угоди сторони погодили нові строки здійснення остаточних розрахунків за договором до 30.10.2017 року;

Згідно з п. 6 Угоди передбачено, що дана угода змінює всі попередні усні чи письмові домовленості сторін щодо строків проведення розрахунків передбачених договором.

Угода підписана уповноваженими представниками її сторін та скріплена їхніми печатками.

Відповідач грошові кошти у сумі 7405545 грн. 93 коп. за Договором та Угодою своєчасно не оплатив, у зв`язку з чим виникла заборгованість на суму 7405545 грн. 93 коп., вимога про стягнення частин з якої у сумі 120000 грн. є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення 120000 грн. боргу за договором відступлення права вимоги (цесії) № 2206 від 22.04.2016 року

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань купівлі-продажу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусового виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу (ГК) України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, статтями 512, 513 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Так, позивач виконав свій обов`язок за Договором відступлення права вимоги (цесії) № 2206 від 22.04.2016 року і додатковою Угодою від 17.03.2017 року до нього в повному обсязі, передав відповідачу право вимоги за договором поставки № 801/15/218 від 02.04.2015 року та додатків до нього, укладеного між приватним підприємством фірмою "Ерідон" та виробничим сільськогосподарським кооперативом Міжгір`я . Договір відступлення права вимоги (цесії) № 2206 від 22.04.2016 року є оплатним, за змістом пункту 1.3. цього договору і пунктів 2., 3. Угоди від 17.03.2017 року про внесення змін до цього договору, відповідач зобов`язаний був сплатити позивачу заборгованість за Договором відступлення права вимоги (цесії) № 2206 від 22.04.2016 року у розмірі 7405543,93 грн., що є еквівалентом 353387,14 доларів США у строк до 30.10.2017 року. Відповідач не оплатив узгоджену Договором та Угодою суму заборгованості у встановлений строк, вимога про стягнення частини від цієї заборгованості у сумі 120000 грн. розглядається в судовому порядку у цій справі. Наявність і розмір заборгованості в розмірі 120000 грн. позивачем підтверджено доказами, які визнаються судом допустимими і достатніми, відповідачем у встановленому законом порядку не спростовані, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд позовні вимоги про стягнення 120000 грн. боргу визнає обґрунтованими, доведеними, тому з заявлених підстав позов задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 185, 191, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з до приватного підприємства "Міжгір`я Плюс", код ЄДРПОУ 38980644, місцезнаходження: 20743, Черкаська обл., Смілянський район, с. Плескачівка, вул. Бондаренків, 2, на користь малого приватного підприємства фірми "Ерідон", код ЄДРПОУ 19420704, місцезнаходження: 08143, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, 46 - 120000 грн. боргу, 1921 грн.. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Грачов