Рішення

від 02.01.2020 по справі 300/2143/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" січня 2020 р. справа № 300/2143/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом заяви Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна фірма "Інтербур ЛТД" про стягнення податкового боргу в сумі 149778,29 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна фірма "Інтербур ЛТД" (далі - ТОВ "Науково-технічна фірма "Інтербур ЛТД") про стягнення податкового боргу в сумі 149778,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявна податкова заборгованість в загальному розмірі 149778,29 грн, яка виникла зв`язку із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання: по податку на додану вартість в сумі 26442,66 грн, по податку на прибуток в сумі 62262,05 грн, по акцизному податку на пальне в сумі 59912,21 грн, по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1118,43 грн та військового збору в сумі 42,94 грн. Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не погашена, позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, в якій містяться відомості про порядок і строк подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

11.11.2019 року відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.63). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у десятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідач не повідомив суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна фірма "Інтербур ЛТД" зареєстроване 13.03.2000 як суб`єкт господарювання та перебуває на обліку в Тисменецькому управлінні ГУ ДПС в Івано-Франківській області (а.с.57-59).

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.1., 9.1.2., 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Виходячи із положень пункту 133.1 статті 133, пункту 180.1 статті 180, підпункту 162.1.3. пункту 162.1. статті 162 та підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ П дексу України відповідач є платником податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та платником військового збору.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Приписами пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Пунктом 58.1. статті 58 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до підпункту 14.1.265. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пункту 119.2. статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з пунктом 121.1. статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

В свою чергу, пункт 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення рішення (пункт 116.1. статті 116 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 212 1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Згідно з підпунктів 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України, особи які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Реалізацією пального для цілей розділу VI Податкового Кодексу України є будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, і відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, відповідач здійснюючи реалізацію палива є платником акцизного податку в розумінні пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового Кодексу України.

З матеріалів адміністративної справи вбачається що 14.06.2018 посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Науково-технічна фірма "Інтербур ЛТД" з питань дотримання податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

В ході проведення перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44. пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (далі по тексту ПКУ) від 22.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) та п. 5, п. 6, п. 7, п.8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 37 972 грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 37 972 грн;

- п. 187.1 ст. 187, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. п. 192, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6. ст. 198, п. 201.10, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV (зі змінами та доповненнями) встановлено заниження задекларованого податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 19 715 грн., в т. ч. за жовтень 2015 року в сумі 417 грн за січень 2017 року в сумі 5 464 грн, за лютий 2017 року в сумі 7 094 грн, за серпень 2017 року в сумі 6 740 грн. та завищення залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2017 в сумі 20 775 грн;

- пп. 212.1.15 п. 212.1. ст. 212, пп. 212.3.4. п. 212.3 ст. 213 та п.п.14.1.212. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV (зі змінами та доповненнями) в результаті того, що ТОВ "Науково-технічна фірма "Інтербур ЛТД" без реєстрації платником акцизного податку здійснено реалізацію паливо-мастильних матеріалів всього на суму 59912,20 грн з ПДВ;

- п. 168.1.5 ст. 168.1, ст. 168, п. 176.2, ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за липень 2017 року в сумі 284,68 грн, за серпень 2017 року в сумі 284,68 грн, за вересень 2017 року в сумі 284,68 грн, жовтень 2017 року в сумі 284,68 грн, за листопад 2017 року в сумі 284,68 грн та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за грудень 2017 року в сумі 284,68 грн;

- пп. 168.1.1, п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-1V (зі змінами та доповненнями), в результаті чого несвоєчасно перераховано військовий збір до бюджету при виплаті заробітної плати в сумі 421,92 грн.

Вказані порушення зафіксовані в акті перевірки № 478/09-19-14-01/30895028 від 14.06.2018 (а.с.10-40).

На підставі вищевказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0005421401 від 26.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 26442,66 грн, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 19715,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4929,00 грн (а.с.41);

- № 0005411401 від 26.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 62262,05,00 грн, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 37972,00 грн (а.с.42);

- № 0005461401 від 26.06.2018, яким застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції за платежем акцизний податок на пальне в розмірі 59912,21 грн (а.с.43);

- № 0005441401 від 26.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 1118,43 грн, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 284,68 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 807,21 грн та пені 26,54 грн (а.с.44);

- № 0005451401 від 26.06.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в загальному розмірі 42,94 грн, в тому числі: за податковим зобов`язанням - 42,19 грн та пені - 0,75 грн (а.с.45).

Податкові повідомлення-рішення 0005421401, № 0005411401, № 0005461401, №0005441401, і № 0005441401 від 26.06.2018 отримані ТОВ "Науково-технічна фірма "Інтербур ЛТД", що підтверджується підписами представника відповідача на вищезазначених податкових повідомленнях-рішеннях.

Оскільки, відповідачем у відповідності до статті 56 Податкового кодексу України не порушена процедура адміністративного узгодження зобов`язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями, суд приходить до переконання, що сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та пені з податку на додану вартість в загальному розмірі 26442,66 грн, податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 62262,05 грн, по акцизному податку на пальне в сумі 59912,21 грн, податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 1118,43 грн, військового збору в загальному розмірі 42,94 грн, є узгодженою.

Згідно пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Судом встановлено, що контролюючим органом нараховано ТОВ "Науково-технічна фірма "Інтербур ЛТД" пеню за несплату узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість в розмірі 1798,66 грн та податку на прибуток підприємств в сумі 23290,05 грн, що підтверджується довідкою про борг за платежами від 24.09.2019 (а.с.9).

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Івано-Франківській області надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 10.07.2018 за № 58572-54, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яку відповідач отримав14.07.2018 та залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив(а.с56).

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями № 0005421401, № 0005411401, № 0005461401, №0005441401 і № 0005441401 від 26.06.2018, зворотнім боком облікової картки по орендній платі з юридичних осіб, довідкою про борг за платежами від 24.09.2019, а також податковою вимогою форми Ю" від 10.07.2018 за № 58572-54, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 26442,66 грн, податку на прибуток в сумі 62262,05 грн, акцизного податку на пальне в сумі 59912,21 грн, податку на доходи фізичних осіб в сумі 1118,43 грн та військового збору в сумі 42,94 грн, а всього разом 149778,29 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 149778,29 грн, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна фірма "Інтербур ЛТД" податкового боргу в загальній сумі 149778,29 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна фірма "Інтербур ЛТД" (код ЄДРПОУ 30895028) з рахунків у банках, що його обслуговують та за рахунок готівки в дохід державного бюджету заборгованість в розмірі 149778 (сто сорок дев`ять тисяч сімсот сімдесят вісім) гривень 29 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна фірма "Інтербур ЛТД" (код ЄДРПОУ 30895028, вул. Лесі Українки, 32, смт. Єзупіль, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77411).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.