Рішення

від 02.01.2020 по справі 420/2368/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2368/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому позивач просить суд:

- визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправними і зобов`язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНПП НОМЕР_1 , в трудовий стаж період роботи, зазначений згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_3 під № 17, № 18, № 19 докером - механізатором 1 класу на П ІІ Айронімпекс - Україна у період з 03.05.1993 р. по 13.10.2004 р., і призначити ОСОБА_1 пенсію з дня виникнення права на пенсію, тобто з 08.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що право на пенсію за вислугу років у нього виникло 08.11.2018 року та він звернувся із відповідною заявою до відповідача разом із документи, що підтверджують трудовий стаж, який надає йому право на отримання пенсії, в тому числі трудову книжку і довідки про підтвердження періодів роботи відповідно до записів у трудовій книжці, наказів, які знаходяться у відповідача в пенсійній справі. Згідно поданих документів відповідач встановив, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 36 років 6 місяців 10 днів.

Як стверджує позивач, під час підрахунку стажу на зазначеній роботі не враховано період з 03.05.1993 р. по 13.10.2004 р. в П II Айронімпекс-Україна у зв`язку з ненаданням довідки, відповідно до пункту 20 Порядку № 637. За таких обставин, як вказує позивач, відповідач відмовив йому у призначенні пенсії, про що ОСОБА_1 28.02.2019 року отримав рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.11.2018 року № 15.

У позові вказано, що позивач вважає, що ним було подано достатньо доказів, на підтвердження того, що він працював докером-механізатором 1 класу на П ІІ Айронімпекс-Україна у період з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року, тому відповідач незаконн відмовив зарахувати ОСОБА_1 у трудовий стаж зазначений період роботи.

Ухвалою від 02.05.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судом вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за правилами, визначеними ст.263 КАС України.

27.05.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов (а.с.44-47), в якому зазначено, що Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі вважає вимоги, викладені у позові необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, 27.05.2019 року представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

З огляду на викладене, враховуючи важливе значення справи для сторін, а також необхідність встановити відповідні факти та обставини із дослідженням думки та правової позиції учасників справи, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження, про що прийнято ухвалу 31 травня 2019 року.

У підготовчому судовому засіданні 27.06.2019 року представником надано до суду відповідь на відзив разом із додатками, згідно переліку, зазначеного у ній (а.с.48-59) та заяву про зміну предмету позову, в якій ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського об`єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одесі від 19.11.2018 року №15 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років згідно з пунктом г статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення з 08.11.2018 року.

Ухвалою суду від 27.06.2019 року судом задоволено клопотання представника позивача про прийняття до розгляду заяву про зміну предмету позову від 27.06.2019 року, прийнято до розгляду зміну предмету позову у справі ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним та скасування рішення від 19.11.2018 року № 15 та зобов`язання вчинити певні дії, розпочато розгляд справи спочатку.

Ухвалою суду від 18.07.2019 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання судом продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

12.07.2019 року (вх. №25008/19) від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (а.с.110-132).

16.09.2019 року (вх. №32996/19) від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшла заява про заміну відповідача - Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

25.09.2019 року (вх. №34833/19) від представника позивача надійшла заява, в якій представник ОСОБА_1 просив суд проводити судове засідання, призначене на 25.09.2019 року без участі позивач. Також, у заяві було вказано, що позивач не заперечував проти заміни сторони на її правонаступника та підтримував її.

Ухвалою суду від 25.09.2019 року судом задоволено заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про заміну відповідача по справі 420/2368/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, замінено відповідача по справі 420/2368/19 - Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, розпочато розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії спочатку.

03.10.2019 року (вх. №36055/19) від представника відповідача надійшла заява про врахування раніше поданого відзиву Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (а.с.133-134).

22.10.2019 року (вх.№38758/19) від представника позивача надійшла заява щодо врахування раніше поданих заяв по суті справи (а.с.135-136).

22.10.2019 року (вх. №38759/19) від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів (а.с.137-152).

Ухвалою суду від 14.11.2019 року судом долучено до матеріалів справи клопотання, які надійшли до суду від представника позивача 12.07.2019 року (вх. №25008/19), 22.10.2019 року (вх. №38759/19) разом із доданими документами та заяви, які на надійшли до суду від представників сторін 03.10.2019 року (вх. №36055/19), 22.10.2019 року (вх.№38758/19).

Вказаною ухвалою судом такод закрито підготовче провадження по справі № 420/2368/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до судового розгляду на 27.11.2019 року о 09:30 год.

20.11.2019 року (вх. №43475/19) від представника позивача до суду надійшло клопотання про розподіл судових витрат разом із додатками, згідно переліку, зазначеного у ньому.

27.11.2019 року (вх. №44518/19) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

До судового засідання 27.11.2019 року учасники справи не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином та завчасно.

При цьому 26.11.2019 року (вх. №44387/19) та 27.11.2019 року (вх. №44533/19) від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 27.11.2019 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, та надання представниками сторін заяви та клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, зважаючи на дату відкриття провадження по даній справі, враховуючи те, що ухвалою суду від 31.05.2019 року вирішено проводити розгляд справи порядку загального провадження, ухвалою суду від 27.06.2019 року судом прийнято до розгляду зміну предмету позову та розпочато розгляд справи спочатку, ухвалою суду від 25.09.2019 року судом замінено відповідача по справі 420/2368/19 - Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області і розпочато розгляд справи спочатку, оскільки останній день вирішення даної справи припадав на період перебування головуючого судді по справі у відпустці (інший неробочий день ), з урахуванням положень ч.1, ч.6 ст.120, ст.258 КАС України, судом приймається рішення по зазначеній справі у межах визначеного строку - 02.01.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд встановив наступні факти та обставини

Як вбачається з паспортних даних позивача - ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.8).

Відповідно до записів з трудової книжки серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 (а.с.24-27), вбачається що ОСОБА_1 :

- 01.09.1984 року на підставі наказу №59 К від 01.09.1984 року зарахований учнем Монастирищенського СПТУ - 25 (запис №1);

- 26.06.1985 року на підставі наказу №66 К від 26.06.1985 року відрахований із числа учнів у зв`язку із закінченням навчання (запис №2)

- 09.06.1986 року зачислений слюсарем-бляхарем 2 розряду в складальних цех ОПО по випуску КПА (запис №8);

- 01.09.1986 року звільнений відповідно до ст.38 КЗпП УРСР за власним бажанням (запис №9);

- 25.09.1986 року на підставі наказу №73 від 25.09.1986 року зарахований на посаду інкасатора відділу касації і перевезення цінностей і Міськуправління Одеської обласної контори Держбанку (запис №10);

- 19.01.1987 року на підставі наказу №6 від 16.01.1987 року звільнений за згодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП УРСР (запис №11);

- 20.03.1987 року на підставі наказу №197/л від 19.09.1987 року зарахований учнем докера-механізатова перевантажувального виробничого комплексу №5 в Одеський ордену Леніна морський торгівельний порт (запис №12);

- 01.07.1987 року на підставі розпорядження №169 від 29.06.1987 року присвоєно кваліфікацію докера-механізатора 4 класу виробничого перевантажувального комплексу №5 (запис №13);

- 12.04.1988 року на підставі розпорядження №65 від 11.04.1988 року присвоєно кваліфікацію докера-механізатора 3 класу ППК-5 (запис №14);

- 01.01.1992 року на підставі наказу №2 від 03.01.1992 року у зв`язку із об`єднанням ППК-4 і ППК-5 переведений на виробничий перевантажувальний комплекс №4 (запис №15);

- 03.05.1993 року на підставі наказу №281/л від 30.04.1993 року звільнений по ст.36 КЗпП України в порядку переведення на підприємство з іноземними інвестиціями Айроімпекс-Україна (запис №16).

- 03.05.1993 року на підставі наказу №01/л від 03.05.1993 року зарахований докером-механізатором на строк згідно з контракту в порядку переведення з Одеського порту на підприємство іноземними інвестиціями Айроімпекс-Україна (запис №17);

- 01.07.1999 року на підставі наказу №54 від 24.06.1999 року присвоєно кваліфікацію докера-механізатора 1 класу (запис №18);

- 13.10.2004 року на підставі наказу №270-к від 13.10.2004 року звільнений відповідно до ст.35 КЗпП України в порядку переведення на ТОВ Новотех-термінал (запис №19);

- 14.10.2004 року на підставі наказу №1-к від 13.10.2004 року зарахований докером-механізатором 1 класу в порядку переведення на ТОВ Новотех-термінал (запис №20);

- 09.08.2011 року на підставі наказу №139-к від 05.08.2011 року звільнений за власним бажанням відповідно до ст.38 КЗпП України (запис №21);

- 10.08.2011 року на підставі наказу №40 К від 08.08.2011 року прийнятий докером-механізатором 1 класу в товариство з обмеженою відповідальністю Бруклін-Київ (запис №22);

- 05.11.2018 року на підставі наказу №752-к/пер від 01.11.2018 року переведений черговим по переїзду транспортного відділу структурного підрозділу Зерновий перевантажувальний комплекс (запис №23).

До суду позивачем надано довідку від 13.09.2018 року №2994-Г-11.1-21 та довідку від 08.07.2019 року №2228-Г-11.1-21, які видані Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради (а.с.16, 113, 140) про те, що ОСОБА_1 (табельний №3531) працював на підприємстві з іноземною інвестицією Айронімпекс-Україна , а саме: зачислено 03.05.1993 року докером-механізатором на підставі наказу від 03.05.1993 року №1/Л, 01.07.1999 року на підставі розпорядження від 24.06.1999 року №55 присвоєно кваліфікацію докера-механізатора 1 класу, звільнено з 13.10.2004 року з посади докера-механізатора по ст.36 КЗпП України в порядку переведення на підприємство Новотех-Термінал відповідно до наказу від 13.10.2004 року №270-К.

Також, позивачем надано до суду копії його особових карток Т-2 та наказів від 03.05.1993 року №1/Л і від 13.10.2004 року №270-К (а.с.17-23,114,116, 141-144), які зазначені як додатки до вищевказаних довідок та копії розрахункових листів за 1994-2004 роки (а.с.118-121, 145-148).

Окрім того, до суду з боку позивача надано копію та оригінал довідки від 08.07.2019 року №2230-Г-11.1-21, виданої Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради (а.с.122, 149) про те, що ОСОБА_1 працював на підприємстві з іноземними інвестиціями Айронімпекс-Україна та в якій зазначено про розмір його заробітної плати за періоди роботи з січня 1995 року по липень 2000 року. У довідці також вказані підстави для її видачі.

Разом з цим, до суду позивачем надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, в тому числі за період роботи ОСОБА_1 в підприємстві з іноземною інвестицією Айронімпекс-Україна (а.с.123-125, 150-152).

08.11.2018 року після досягнення 55 років, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за вислугу років (а.с.15).

До вказаної заяви позивачем було, зокрема додано:

- копію паспорту серії КК НОМЕР_5 та картки фізичної особи-платника податків;

- копію та оригінал трудової книжки серії НОМЕР_6 ;

- копію військового квитка НК №4755226 від 28.10.1981 року;

- архівну довідку №2994-Г-11.1-21 від 13.09.2018 року з додатками, яка видана Департаментом архівної справи та діловодства;

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.08.2018 року №02-7/543, видану ДП Одеський морський торговельний порт ;

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.08.2018 року №12/1, видану ТОВ Новотех-Термінал ;

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 13.11.2018 року №39, видану ТОВ Бруклін-Київ ;

- архівну довідку №239-Г-11.1-21 від 02.08.2018 року, видану Департаментом архівної справи та діловодства.

19.11.2018 року за результатами розгляду вищевказаної заяви позивача №1358 від 08.11.2018 року про призначення пенсії згідно п. г ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення Суворовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі прийнято рішення №15 Про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії , яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

Підставою для вказаної відмови, у рішенні відповідача №15 від 19.11.2018 року зазначено наступне:

Згідно поданих документів Ваш загальний страховий стаж складає 36 років 6 місяців 10 днів, в тому числі на зазначеній роботі - складає 18 років 10 місяців 01 день

Під час підрахунку стажу на зазначеній роботі не враховано період з 03.05.1993 по 13.10.2004 в ПІІ Айронімпекс-Україна в зв`язку з ненаданням довідки, відповідно до пункту 20 Порядку № 637.

За таких обставин та керуючись частиною п`ятою статті 45, пунктом 2-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", прийнято рішення, що Вам відмовлено в призначенні пенсії згідно пункту г статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення , оскільки відсутній необхідний стаж на зазначеній роботі 20 років (в наявності 18 років 10 місяців 1 день).

Отже, право виходу на пенсію за віком Ви набуде при досягненні 60 років. .

Також, у цьому рішенні зазначено, що у разі незгоди з даним рішенням, воно може бути оскаржене в судовому порядку.

Не погодившись із рішенням Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 19.11.2018 року №15 Про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії , яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення №1788-ХІІ від 05.11.1991р. (далі-Закон №1788-XII) та Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003р. (далі -Закон №1058-IV).

Статтею 4 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Положеннями ст. 8 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Так, відповідно до п. г ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення право на пенсію за вислугу років мають: механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи:

для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

для жінок - не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

Так, підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу відповідно до п. г ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення слугувало те, що органом пенсійного фонду не враховано періоди роботи позивача з 03.05.1993 року по 13.04.2004 року в ПІІ Айронімпекс-Україна в зв`язку із ненаданням довідки відповідно до п.20 Порядку №637.

При цьому згідно з розрахунку стажу ОСОБА_1 вказаний період зарахований до його загального страхового стажу, який складає 36 років 6 місяців та 10 днів (а.с.14).

В той числі до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано періоди його роботи докером-механізатором, що складає 18 років 10 місяців і 01 день.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, суд зазначає, що згідно з позицією, яка викладена Верховним Судом України у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Згідно з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (зі змінами та доповненнями), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу за додатком №5, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з трудової книжки позивача за спірні періоди його роботи на ПІІ Айронімпекс-Україна , вона заповнена у відповідності до положень чинного відповідний період законодавства, що в свою чергу, не заперечувалось і відповідачем у спірному рішенні та у відзиві на позовну заяву.

Під час розгляду справи судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 та встановлено, що вона містить записи щодо роботи позивача (прийняття на роботу, звільнення з роботи) у періоди його роботи на посаді докера-механізатора на підприємстві з іноземною інвестицією Айронімпекс-Україна (з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року) з проставленням штампів та печаток установи, де працював позивач.

В той же час, період роботи позивача посаді докера-механізатора на підприємстві з іноземною інвестицією Айронімпекс-Україна з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року підтверджується наданими до суду копіями архівних довідок, виданих Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради.

Отже, вказані періоди роботи позивача з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року посаді докера-механізатора на підприємстві з іноземною інвестицією Айронімпекс-Україна підлягають зарахуванню до спеціального стажу ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

В свою чергу, неможливість проведення такої перевірки не повинна ставити у залежність від неї особу, щодо якої розглядається питання про призначення пенсії, оскільки така обставина, відповідно до законодавства не є підставою для відмови у призначенні пенсії.

Так, позивачем надано до суду докази направлення на адресу ПІІ Айронімпекс-Україна заяви про видачу довідки із зазначення періодів роботи ОСОБА_1 на вказаному підприємстві та докази того, що поштове відправлення із вказаною заявою не отримано ПІІ Айронімпекс-Україна (а.с.126-131).

В той же час, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що підприємство з іноземною інвестицією Айронімпекс-Україна (код ЄДРПОУ 14365917) з 18.06.2012 року перебуває у стані припинення.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням наведених приписів законодавства, суд вважає, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано не зараховано до спеціального стажу ОСОБА_1 за періоди його роботи з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року на посаді докера-механізатора на підприємстві з іноземною інвестицією Айронімпекс-Україна , оскільки вони підтверджується належним чином здійсненими записами у трудовій книжці позивача, наданими з боку позивача копіями наказів та відповідними довідками.

Аналогічний підхід застосування зазначених норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 21.02.2018 по справі №687/975/17, в якій зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Суворовського об`єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одесі від 19.11.2018 року №15 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В свою чергу, як вже зазначено судом, періоди роботи ОСОБА_1 на посаді докера-механізатора на підприємстві з іноземною інвестицією Айронімпекс-Україна з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року, підлягають зарахуванню до спеціального стажу.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки у Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі як суб`єкта владних повноважень були відсутні підстави для прийняття рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту "г" статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення , з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача і зобов`язати відповідача зарахувати відповідно до п. г ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення до спеціального стажу ОСОБА_1 періоди роботи ОСОБА_1 на посаді докера-механізатора на підприємстві з іноземною інвестицією Айронімпекс-Україна з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року

В той же час, зважаючи на встановлені судом факти та обставини і вищевказані висновки суду, оскільки єдиною підставою для прийняття спірного рішення слугувало те, що органом пенсійного фонду не враховано періоди роботи позивача з 03.05.1993 року по 13.04.2004 року в ПІІ Айронімпекс-Україна в зв`язку із ненаданням довідки відповідно до п.20 Порядку №637, тобто обставини, які визнані судом необґрунтованими, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 08 листопада 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до пункту г статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Як вказано судом, представником позивача подано до суду клопотання про розподіл судових витрат, в якому останній просить суд стягнути з відповідача витрати на судовий збір у розмірі 768,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 11375,00 грн. та інші витрати пов`язані із розглядом справи (направлення поштовим зв`язком документів) в розмірі 178,30 грн.

В той же час, від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат до 1000,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За подачу даної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. згідно квитанції від 16.04.2019 року №107-1141G/1 (а.с.4).;

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача, з урахуванням наведеного судом вище, наявні підстави для стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 768,40 грн.

Вирішуючи клопотання представника позивача про розподіл витрат в частині витрат на правничу допомогу у розмірі 11375,00 грн., суд виходить з наступного.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із підготовкою до розгляду справи (п.п.1, 5 ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Представником позивача надано до суду:

- копію договору про надання правової (правничої) допомоги №35-2019 від 20.06.2019 року, укладеного між адвокатським об`єднанням Філіппов та партнери та позивачем п.1 розділу 4 якого, зокрема, визначено, що гонорарні відносини, компенсація витрат, пов`язаних з виконанням цього Договору врегульовується додатковими угодами та/або на підставі виставлених Адвокатським об`єднанням рахунків на оплату;

- рахунок на оплату №40 від 03.07.2019 року на загальну суму 5950,00 грн. із зазначенням переліку послуг, які надані адвокатським об`єднанням Філіппов та партнери Гаврилюку В.І.;

- акт виконаних робіт №40 від 03.07.2019 року на загальну суму 5950,00 грн. із зазначенням переліку послуг, які надані адвокатським об`єднанням Філіппов та партнери Гаврилюку В.І.;

- рахунок на оплату №43 від 31.07.2019 року на загальну суму 1900,00 грн. із зазначенням переліку послуг, які надані адвокатським об`єднанням Філіппов та партнери Гаврилюку В.І.;

- акт виконаних робіт №43 від 31.07.2019 року на загальну суму 1900,00 грн. із зазначенням переліку послуг, які надані адвокатським об`єднанням Філіппов та партнери Гаврилюку В.І.;

- рахунок на оплату №63 від 30.09.2019 року на загальну суму 1250,00 грн. із зазначенням переліку послуг, які надані адвокатським об`єднанням Філіппов та партнери Гаврилюку В.І.;

- акт виконаних робіт №63 від 30.09.2019 року на загальну суму 1250,00 грн. із зазначенням переліку послуг, які надані адвокатським об`єднанням Філіппов та партнери Гаврилюку В.І.;

- рахунок на оплату №71 від 22.10.2019 року на загальну суму 1275,00 грн. із зазначенням переліку послуг, які надані адвокатським об`єднанням Філіппов та партнери Гаврилюку В.І.;

- акт виконаних робіт №71 від 22.10.2019 року на загальну суму 1275,00 грн. із зазначенням переліку послуг, які надані адвокатським об`єднанням Філіппов та партнери Гаврилюку В.І.;

- квитанції про оплату позивачем послуг за рахунком №40 від 03.07.2019 року, №71 від 22.10.2019 року, згідно акту №63 від 30.09.2019 року та №43 від 31.07.2019 року

- квитанцію до прибуткового ордеру №19 від 28.02.2019 року із зазначенням підстави його видачі оформлення адміністративного позову у суд .

Суд зазначає, що оскільки договір про надання про надання правової (правничої) допомоги №35-2019 укладено між позивачем та адвокатським об`єднанням Філіппов та партнери 20.06.2019 року, суд не приймає до уваги квитанцію до прибуткового ордеру №19 від 28.02.2019 року із зазначенням підстави його видачі оформлення адміністративного позову у суд як доказ понесених позивачем витрат на правничу допомогу, так як договір укладено більш як через три місяці від дати її складання.

Доказів наявності договірних відносин між адвокатським об`єднанням та позивачем станом на 28.02.2019 року до суду не надано.

Суд також вважає необґрунтованим включенням до складу витрат на правничу допомогу згідно рахунку №40 від 03.07.2019 року та акту надання послуг №40 від 03.07.2019 року гонорару за послуги з підготовки адвокатських запитів до ПП Айронімінпекс-Україна та Міністерства соціальної політики України у розмірі 1500 грн. (750 грн.+750 грн.), оскільки до суду не надано ні копій вказаних запитів, ні відповідей на них.

Також, суд вважає необґрунтованим включенням до складу витрат на правничу допомогу:

- згідно рахунку №63 від 30.09.2019 року та акту надання послуг №63 від 30.09.2019 року гонорару за участь у судовому засіданні по даній справі 25.09.2019 року у розмірі 1250,00 грн., оскільки вказане судове засідання проводилось за відсутності сторін по справі;

- згідно рахунку №71 від 22.10.2019 року та акту надання послуг №71 від 22.10.2019 року гонорару за участь у судовому засіданні по даній справі 22.10.2019 року у розмірі 625,00 грн., оскільки вказане не відбулося зважаючи на перебування головуючого судді по справі на лікарняному.

Таким чином, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача складає 7000, грн. (11375 (загальна сума, яка заявлена до стягнення -1000 грн. (згідно квитанції до прибуткового ордеру №19 від 28.02.2019 року за оформлення адміністративного позову ) - 1500 грн. (гонорар за послуги з підготовки адвокатських запитів до ПП Айронімінпекс-Україна та Міністерства соціальної політики України згідно рахунку №40 від 03.07.2019 року та акту надання послуг №40 від 03.07.2019 року) - 1250,00 грн. (гонорар за участь у судовому засіданні по даній справі 25.09.2019 року згідно рахунку №63 від 30.09.2019 року та акту надання послуг №63 від 30.09.2019 року) - 1250,00 грн. (гонорар за участь у судовому засіданні по даній справі 22.10.2019 року згідно рахунку №71 від 22.10.2019 року та акту надання послуг №71 від 22.10.2019 року.

Стосовно витрат позивача, пов`язаних з надсиланням поштовим зв`язком документів, суд вважає, що ці витрати частково підлягають стягненню з відповідача, оскільки представником позивача надано до суду належні докази їх понесення, а саме на підтвердження надсилання клопотання про долучення документів (42,20 грн.) та відповіді на відзив (43,40 грн.), заяви про надсилання довідки (а.с.43,40 грн.).

Щодо відшкодування вартості поштового відправлення із адвокатським запитом (49,40 грн.), то оскільки копії вказаного запиту до суду не надано, тобто не надано доказів того, що вказані витрати дійсно пов`язані із розглядом даної адміністративної справи, то суд не вбачає підставі для стягнення з відповідача відповідної суми.

Таким чином, загальна сума витрат, пов`язаних із розглядом справи, яка підлягає стягненню з відповідача складає 130,00 грн. (43,20+43,40+43,40).

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Суворовського об`єднаного управління пенсійного фонду України в м.Одесі від 19.11.2018 року №15 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати відповідно до п. г ст.55 Закону України Про пенсійне забезпечення до спеціального стажу ОСОБА_1 періоди роботи ОСОБА_1 на посаді докера-механізатора на підприємстві з іноземною інвестицією Айронімпекс-Україна з 03.05.1993 року по 13.10.2004 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити з 08 листопада 2018 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком відповідно до пункту г статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.), витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок) інші витрати, пов`язані із розглядом строки у розмірі 130,00 грн. (сто тридцять гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107; код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя С.М. Корой

.