Рішення

від 18.12.2019 по справі 500/5580/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/5580/19

Провадження № 2/500/2798/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими (згідно уточнення від 05.12.2019 року) просить: встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 з 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 3,42 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122081300:01:002:0211,мотивуючи тим, що вищевказане майно належить ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане спадкове майно. Згідно заповіту від 09.11.2010 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Крижановською С.М., зареєстрованого в реєстрі за №1-2246, ОСОБА_3 заповіла, усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі, все те що, на день смерті буде їй належати і на що вона матиме право, заповіла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємець за заповітом спадщину не прийняла.

Спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги відповідно до ст. 1261 - 1263 ЦК України після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , які б прийняли спадщину у встановлений законом срок, немає. Спадкоємцем за законом четвертої черги відповідно до ст. 1264 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється ОСОБА_1 ОСОБА_1 проживав однією сім`єю з ОСОБА_3 з 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де вони разом вели спільне господарство, були пов`язані взаємними правами та обов`язками, тобто відносини які склались між ними є сімейними, отже позивач, має право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України. Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає. Письмовою відповіддю нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, не заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_9, в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення уточнених позовних вимог не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , 1 /2 частка на підставі рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.03.2009 року по справі №2-2491-2009, 1/2 частка на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №563 від 18.05.2009 року, виданого виконавчим комітетом Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області;

- земельна ділянка площею 3,42 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №475974, виданого 08.12.2003 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією Ради народних депутатів, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-04-929, кадастровий номер земельної ділянки 5122081300:01:002:0211.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Департаментом охорони здоров`я штату Нью-Йорк, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить: житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 3,42 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122081300:01:002:0211.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно заповіту від 09.11.2010 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Крижановською С.М., зареєстрованого в реєстрі за №1-2246, ОСОБА_3 заповіла, усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі, все те що, на день смерті буде їй належати і на що вона матиме право, заповіла ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Оскільки спадкоємець за заповітом у встановленому законом порядку спадщину не прийняла, то спадкове майно спадкується за законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України - спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємців за законом першої, другої, третьої черги відповідно до ст. 1261 - 1263 ЦК України після смерті ОСОБА_3 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає.

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Досліджуючи показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судом було встановлено, що ОСОБА_1 з 2010 року, постійно проживала разом з ОСОБА_3 з 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де вони вели спільне господарство, були пов`язані взаємними правами та обов`язками, відносини які склались між ними є сімейними.

Отже ОСОБА_1 має право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст. 1264 ЦК України.

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно мешкала разом з ОСОБА_3 з 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено поясненнями свідків, тобто ОСОБА_1 вважається таким, який прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю нотаріуса, ОСОБА_1 було роз`яснено про неможливість видати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, показання свідків, суд дійшов до висновку, що стосунки, які склались між позивачем та ОСОБА_3 були сімейними, вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, отже ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому підлягає задоволенню позов ОСОБА_1 про встановлення факту його проживання однією сім`єю однією сім`єю з ОСОБА_3 з 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за позивачем, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 3,42 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 5122081300:01:002:0211.

Також, приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1225, 1233, 1234, 1264, 1268, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_9 (місце проживання: АДРЕСА_4 ), Каланчацької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04378505, місцезнаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Каланчак, вул. Центральна, 2) про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_3 з 2010 року до дня відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 3,42 га, яка розташована на території Каланчацької сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №475974, виданий 08.12.2003 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією Ради народних депутатів, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 10-04-929, кадастровий номер земельної ділянки 5122081300:01:002:0211).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар