Ухвала

від 27.03.2019 по справі 205/1928/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Єдиний унікальний номер 205/1928/19

Провадження №1-кс/205/812/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддяЛенінського районногосуду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 ,розглянувши матеріаликлопотання прокурораДніпропетровської місцевоїпрокуратури №4 ОСОБА_2 на підставіматеріалів кримінальногопровадження внесеногодо ЄРДРза № 12019040690000280 від 23.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.307 КК Українипро надання дозволу на проведення обшуку, -

В С Т А Н О В И В :

26 березня 2019 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло дане клопотання, в якому прокурор посилається на необхідність надання дозволу на проведення обшуку в автомобілі Хонда Легенд д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , з метою відшукування та вилучення предметів, які знаходяться в незаконному обороті, а саме: психотропних речовин, наркотичних засобів, речовин, обладнання, приладів для виготовлення психотропних речовин, наркотичних засобів, лікарських медичних препаратів, інших предметів та знарядь злочинної діяльності.

Своє клопотання прокурор мотивує тим, що у провадженні СВ Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження, внесене 23.01.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040690000280 за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.

Прокурор зазначає, що у слідства є достатні підстави вважати, що у автомобілі марки «ХондаЛегенд», д.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 , можуть знаходитись предмети, що були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, були здобуті внаслідок злочинної діяльності.

В судове засідання прокурор не з`явився. Про день та час судового засідання повідомлявся належним чином. Жодних заяв чи то клопотань до суду не надано, у зв`язку із чим, суд вважає за належне розглянути дане клопотання без участі прокурора.

За ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно ч.3 ст. 234 КПК України, у разі необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором або прокурор звертається до слідчого судді з відповідним клопотанням, яке повинно містити відомості перелічені в даній статті.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У частині 5 ст. 234 КПК України, визначені підстави за яких слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук .

Отже, слідчий суддя зауважує, що із даного клопотання вбачається, що воно не може бути задоволено зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 234 КПК України, а саме: прокурором не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявності підстав вважати, що відшукуванні речі, які він зазначає у своєму клопотанні знаходяться саме за тим місцем знаходження, яке прокурор зазначає, а саме: у транспортному засобі марки «Хонда Легенд», д.н. НОМЕР_1 , який начебто перебуває у власності ОСОБА_3 , що жодними доказами не підтверджено. Крім того, прокурором не обґрунтовано той факт, що за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для вказаного досудового розслідування, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи, в інше володіння особи, а саме: транспортний засіб, він має намір потрапити задля проведення обшуку.

Відповідно до ст.. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією ( 995_004 ), а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) ( 995_004 ) тощо.

У своєму рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява №9336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку є необґрунтованим та безпідставним, у зв`язку із чим, відмовляє у його задоволенні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.234-235 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенніклопотання прокурораДніпропетровської місцевоїпрокуратури №4 ОСОБА_2 на підставіматеріалів кримінальногопровадження внесеногодо ЄРДРза № 12019040690000280 від 22.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.307 КК Українипро надання дозволу на проведення обшуку, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1