Рішення

від 26.12.2019 по справі 906/664/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/664/19

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальчук А.В. - адвокат, ордер серії ЖТ №059025 від 21.03.2019

від відповідача-не прибув

від відповідача-2: Горопашин С.С. - адвокат, ордер серії ЖТ №064179 від 30.09.19

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (м. Київ)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС000" (м. Житомир)

2. Фізичної особи ОСОБА_1 (м.Житомир)

про стягнення 71159,43 грн

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 17.07.2019 року справа за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (м. Київ) до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС000" (м. Житомир), 2. фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення 71 159, 43 грн розглядалася за правилами загального позовного провадження.

В межах підготовчого провадження винесено наступні ухвали: від 30.08.2019 року про відкладення підготовчого засідання на 30.09.2019 року; від 30.09.2019 року про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів по 17.10.2019 року та оголошено перерву в засіданні 30.09.2019 року до 21.10.2019 року; 21.10.2019 року оголошено перерву до 30.10.2019 року.

Відповідно до ухвали суду від 30.10.2019року підготовче провадження закрито та призначено справу №906/664/19 до судового розгляду по суті на 09.12.2019р.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 09.12.19р. на підставі статті 216 ГПК України оголошено перерву до 12:00 год. 26.12.19р. Після перерви судове засідання продовжено по суті.

В судовому засіданні 26.12.19р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду про задоволення позову до відповідача 1 та про відмову у позові до відповідача 2.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (надалі за текстом - Банк) просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС000" (надалі за текстом - Товариство) та фізичної особи ОСОБА_1 ( надалі за текстом - Поручитель) в солідарному порядку 71 159, 43 грн, з яких: 66 994, 52 грн заборгованість за кредитом, 2 256, 16 грн заборгованість за процентами за користування кредитом, 1 908, 75 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором.

В обґрунтування фактичних підстав позову Банк доводить, що 19.07.2017року Товариство підписало заяву про відкриття поточного рахунку (надалі за текстом - Заява від 19.07.17р.), згідно з якою приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті https://privatbank.ua ( надалі за текстом - Умови). Заява від 19.07.17р. та Умови , доводить Банк, разом складають Договір банківського обслуговування №б/н від 19.07.2017року ( надалі за текстом - Договір банківського рахунку).

На виконання умов Договору банківського рахунку Банк відкрив Товариству поточний рахунок № НОМЕР_1 . Окрім того, доводить Банк , між ним та Товариством станом на 19.07.2017р. виникли також кредитні відносини, опосередковані Договором обслуговування кредитних лімітів поточного рахунку, складовою якого є Умови, до яких Товариство приєдналося шляхом підписання Заяви від 19.07.2017року ( надалі за текстом - Договір обслуговування кредитного ліміту).

Як випливає із змісту п. 3.2.1.1.16 Умов, доводить Банк, істотні умови Договору обслуговування кредитного ліміту (розмір кредитного ліміту, строк користування кредитними коштами, відсоткова ставка тощо) визначаються відповідними пунктами Умов. Так, відповідно до п.3.2.1.1.1 Умов, доводить Банк, на поточний рахунок Товариства 13.02.2019рокуу було надано кредитний ліміт в розмірі 200000,00грн на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Товариства в обмін на зобов`язання останнього повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та винагороду Банку , і про ці складові обумовлено у п. 3.2.1.1.3 Умов, до яких підписанням Заяви від 19.07.17р. приєдналося Товариство.

З посиланням на п.3.2.1.4 Умов Банк доводить, що за користування кредитним лімітом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Товариства при закритті банківського дня Товариство зобов`язане сплатити відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Так, за сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня , проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних для договорів забезпечених порукою , 34 (тридцять чотири) % річних для договорів незабезпечених порукою. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця , за попередній місяць. За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го дня після закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню , кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня ( п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

Окрім того, доводить Банк, з посиланням на п.3.2.1.4.4 Умов, Товариство зобов`язане сплачувати винагороду за використання кредитного ліміту 1-го числа кожного місяця у визначеному цим пунктом Умов розмірі. В межах цього позову винагорода Банку не є предметом стягнення.

У зв`язку з порушенням термінів повернення кредиту, а також несплатою відсотків у відповідні їм дати сплати, відповідно до п. п. 3.2.1.5.1 та 3.2.1.5.4 Умов Товариство зобов`язане сплатити Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, нарахування якої здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано позичальником, тоді як правило ч.6 ст. 232 ГК України не застосовується.

З посиланням на п.3.2.1.1.8 та п. 3.2.1.6.1 Умов Банк доводить, що проведення платежів Товариства у порядку обслуговування кредитного ліміту здійснює протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання до Умов у певній формі ( або у формі заяви про відкриття поточного рахунку, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт -банк/ інтернет клієнт - банк тощо) та/або з моменту надання клієнтом (позичальником) розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної лінії в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за Договором обслуговування кредитного ліміту Товариство станом на 29.05.2019року мало заборгованість за кредитом у розмірі 66994,52 грн, за відсотками за користування кредитом у розмірі 2256,16грн, а також за нарахованою пеню в розмірі 1908,75 грн за порушення строків виконання зобов`язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків.

В ході судового вирішення спору Банк подав довідку від 30.09.2019р., згідно якої довів до відома суду та відповідачів у справі, що сплачені 31.07.2019року кошти в сумі 300,00грн зарахував на погашення пені за Договором обслуговування кредитного ліміту, а сплачені 27.08.2019 р., 30.08.2019р. та 26.09.2019року кошти в загальній сумі 8000,00грн зарахував на погашення тіла кредиту за Договором обслуговування кредитного ліміту, у зв`язку з чим, борг за цієї позовною вимогою складає 58994,52грн.

Банк також доводить, що в забезпечення виконання зобов`язань Товариства за Договором обслуговування кредитного ліміту, укладеним одночасно з Договором банківського рахунку шляхом підписання 19.07.17р. Заяви про приєднання до Умов, уклав з Поручителем 04.09.2018року договір поруки № Р1536065911585258339, тому відповідно до приписів ст. 554 ЦК України, Товариство та Поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Підсумовуючи доводи позову Банк доводить, що предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за Договором обслуговування кредитного ліміту в солідарному порядку з Товариства та Поручителя, який уклав Договорів поруки в забезпечення виконання зобов`язання Товариства за цим договором.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЙС000" (у тексті - Товариство) правом на подання відзиву на позов та на вчинення інших процесуальних дій не скористалось.

Відповідач фізична особа ОСОБА_1 ( у тексті - Поручитель) у відзиві на позов вимоги останнього не визнає , мотивуючи свої заперечення тим, що Банк не довів належними та допустимими доказами надання Товариству кредиту в розмірі 200000,00грн та що виконання зобов`язань з його повернення забезпечено договором поруки, що зумовлює його солідарну відповідальність як Поручителя. Відповідач не заперечує тієї обставини, що Товариство звернулося до Банку із Заявою від 19.07.2017року про відкриття поточного рахунку у зв`язку з початком господарської діяльності, однак про кредит не йшлося. Оскільки правовідносини з кредитування виникають за кредитним договором , укладеним у письмовій формі , як це передбачено статтею 1055 ЦК України , а такий між Банком та Товариством не укладався, тому Банк і не подає доказів на підтвердження обставинам зарахування ним власних коштів на поточний рахунок № НОМЕР_1 при його відкритті 19. 07.2017р. , а також станом на 04.09.2018р. ( дата договору поруки № Р1536065911585258339). Надана Банком виписка по поточному рахунку № НОМЕР_1 за період з 13 лютого 2019року підтверджує проведення певних розрахунків, однак не підтверджує факт зарахування коштів Банку на цей рахунок у розмірі 200000,00 грн та їх використання Товариством. За приписами ст.ст. 553 та 554 ЦК України Поручитель поручається за виконання боржником основного зобов`язання, яке повинно було існувати станом на 04.09.2018року , однак Банк не надав Товариству кредитних коштів станом на цю дату у будь-якому обсязі, тому відсутні правові підстави вважати, що у Поручителя виникли будь-які зобов`язання щодо забезпечення виконання кредитного зобов`язання Товариства у будь-якому обсязі станом на дату підписання договору поруки № Р1536065911585258339. Додатково Поручитель наголошує, що у договорі поруки № Р1536065911585258339 йдеться про суми в розмірі 130000,00грн та 50000,00грн, однак доказів їх зарахування на поточний рахунок Товариства Банком не подано, так само як і не подано доказів звернення Товариства до Банку з проханням встановити йому кредитний ліміт на поточний рахунок в розмірі 200000,00грн, і про це було відомо Поручителю , за що він і поручився. З врахуванням викладеного та оскільки договір поруки № Р1536065911585258339 Поручителем власноручно не було підписано, останній не може вважатися укладеним , чинним та реалізованим. Окрім того, Банк не довів, що Товариство та Поручитель як станом на 19.07.17р., так і станом на 04.09.18р. приєдналися до Умов у чинній на ці дати редакції за правилом статті 634 ЦК України, оскільки їх не підписали , тому Банк не вправі вимагати сплати процентів та неустойки за тими пунктами Умов, які надають Банку право вимагати їх сплати та стягнення. За доводами Поручителя при вирішенні цього спору мають бути враховані правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03.07.19р. про те, що надані Банком Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору , якщо вони не підписані та не визнаються позичальником.

У відзиві на позовну заяву Банк наполягає на доводах позову про те, що Заява від 19.07.17р. підтверджує укладення Договору обслуговування кредитного ліміту, довідка про розміри встановлених кредитів та банківська виписка по поточному рахунку № НОМЕР_1 з дебетовим сальдо підтверджує встановлення Товариству кредитного ліміту в розмірі 200 000,00грн, його використання та прострочення повернення, а укладений договір поруки № Р1536065911585258339 - наявність забезпечувальних відносин з Поручителем.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.07.2017року керівником Товариства ( в даному спорі Поручителем) підписано формуляр Заява на відкриття рахунку та анкета про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (в даному спорі Заява від 19.07.17р.) згідно якого Товариство просило Банк відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті гривні та підтвердило, що ознайомлене зі змістом Інструкції про порядок відкриття , використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах.

Згідно Заяви від 19.07.17р. мета встановлення ділових відносин з Банком : розрахунково-касове обслуговування. Підписанням Заяви від 19.07.17р. Товариство погодилося з Умовами та Правилами надання банківських послуг ( розміщено на сайті Банку www.pb/ua), Тарифами Банку, що разом із Заявою від 19.07.17р. складають Договір банківського обслуговування ( в даному спорі - Договір банківського рахунку). Окрім того, Сторони погодили, що відносини між Банком і Товариством можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією /узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через сайт Банку www.pb/ua або інший інтернет-/SMS-ресурс, що зазначений банком ( а.с. 156-157).

25.07.2017року Банком Товариству відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . Оцінивши у сукупності Заяву від 19.07.17р., банківські виписки за період з 25.07.17р. по 12.02.19р. та за період з 13.02.2019 по 17.03.2019р., що ідентифікують здійснені Банком банківські операції за цим рахунком у спосіб "3 грн комісія за виконання платежів в національній валюті згідно з відкритою офертою банку № б/н від 25.07.2017р. та тарифів банку, без ПДВ" або " 100,00 грн комісія за обслуговування рахунку за грудень 2017року згідно договору банківського рахунку від 25.07.2017р. , без ПДВ" , суд встановив, що датою укладення Договору банківського рахунку є 25.07.17р., а не 19.07.17р., як доводить у позові Банк ( а.с. 43, а.с. 160-168).

У період з 25.07.2017 року до 12.02.2019року Банком здійснювалось виключно розрахунково-касове обслуговування поточного рахунку № НОМЕР_1 (а.с. 160-168, 172-196). Товариство не користувалося кредитними коштами Банку і станом на початок 13.02.2019року залишок власних коштів складав 5,78 грн.

Банк визнає, що у нього відсутні докази звернення Товариства із заявою за допомогою системи інтернет-банкінг Приват 24 ( або в інший спосіб) на встановлення кредитного ліміту в розмірі 200000,00грн на поточний рахунок № НОМЕР_1 , однак з посиланням на п.3.2.1.1.1. Умов Банк доводить , що вправі самостійно надати кредитний ліміт на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта , про розмір якого повідомляє останнього на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Товариства ( системи клієнт-банк, інтернет клієнт - банк, sms - повідомлення або інших) ( а.с. 75).

Оскільки відповідні засоби доказування сторонами спору не подано, для встановлення фактичних обставин надання Банком Товариству кредитних коштів в сумі 200000,00грн у формі встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 на конкретну календарну дату судом застосовано правило вірогідності доказів ( ст. 79 ГПК України).

Так , судом встановлено, що протягом 13.02.2019року на поточному рахунку № НОМЕР_1 Банком проведено наступні банківські операції: забезпечено поповнення картки за номером НОМЕР_2 через Приват-24 для юридичних осіб на суми 200,00грн, 22500,00грн, 49000,00грн, 49000,00грн, оплату за товари та послуги на суму 3 грн, утримано комісію в розмірі 3% за виконання платежу за рахунок кредитного ліміту згідно з відкритою офертою банку та тарифів банку від суми 47974,64грн та зараховано кошти на користь Товариства за деревні паливні гранули в сумі 72722,58грн від компанії Дари України . На кінець банківського дня залишок поточної заборгованості Товариства за наданим кредитом склав 49413,88грн ( а. с.42,43).

На підставі оцінки наданого Банком доказу ( банківської виписки за період з 13.02.2019року по 17.03.2019року) судом встановлено, що кредитний ліміт в розмірі 200000,00грн на поточний рахунок Товариства № НОМЕР_1 встановлено Банком 13.02.2019року (а.с.78). Дата 25.07.2019року є виключно датою відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та датою укладення Договору банківського рахунку ( а. с. 41).

Водночас оцінивши банківську виписку за період з 13.02.2019 по 17.03.2019р., що ідентифікує здійснену Банком банківську операцію за поточним рахунком Товариства № НОМЕР_1 у спосіб "утримано комісію в розмірі 3% за виконання платежу за рахунок кредитного ліміту згідно з відкритою офертою банку та тарифів банку від суми 47974,64грн" та вчинені Товариством дії щодо поповнення картки за номером НОМЕР_2 через Приват-24 для юридичних осіб на суми 200,00грн, 22500,00грн, 49000,00грн, 49000,00грн, за наявності станом на 13.02.2019року залишку власних коштів в сумі 5,78грн, суд встановив, що 13 лютого 2019року є датою укладення Договору обслуговування кредитного ліміту між Банком та Товариством за правилом ч.1 ст. 640 ЦК України.

Як встановлено судом, станом на 18.03.2019 року заборгованість за кредитним лімітом на поточному рахунку № НОМЕР_1 в загальній сумі 120007,79грн віднесена Банком до простроченої.

Дослідивши банківську виписку по поточному рахунку № НОМЕР_1 за період з 18.03.2019року по 07.06.2019рокуу судом встановлено, що 24.04.2019року, Банком здійснено наступні банківські операції: зараховано на поточний рахунок Товариства кошти від продажу іноземної валюти в сумі 18265,29грн, які розподілено наступним чином: 7600,70грн на погашення заборгованості за тілом кредиту згідно Договору обслуговування кредитного ліміту, у зв`язку з чим зменшено його розмір із суми 120007,79грн до суми 112407,09грн ; кошти в сумі 6293,89грн - на погашення відсотків за користування кредитним лімітом нарахованих за ставкою у 42%; кошти в сумі 4371,70грн - на сплату пені за прострочення строків повернення кредитних коштів, сплати відсотків (а. с. 46).

В аналогічний спосіб Банком розподілено кошти Товариства, що надійшли на його поточний рахунок № НОМЕР_1 02.05.19р. в сумі 42345,78 грн від продажу іноземної валюти : в сумі 40412,57грн - на погашення заборгованості за тілом кредиту, в сумі 1049,13грн - на погашення відсотків за ставкою 42% та в сумі 884,08грн - на сплату нарахованої пені за прострочення строків повернення кредитних коштів, сплати відсотків ( а.с. 46).

Дослідивши банківські виписки по поточному рахунку № НОМЕР_1 за період після 18.03.2019року за інші дати в частині здійснених банківських операцій судом встановлено, що станом на 29.05.2019року залишок заборгованості Товариства за кредитним лімітом склав 66994,52грн. (а.с.46). За період з 13.02.19р. відсотки за користування кредитним лімітом нараховувалися Банком за відсотковою ставкою в розмірі 21% , а з 18.03.19р. - 42%. Загальна сума нарахованих та не сплачених відсотків станом на 29.05.19року за розрахунками Банку складає 2256,16грн , а загальна сума нарахованої та не сплаченої пені за прострочення строків повернення кредитних коштів, сплати відсотків - 1908,75грн.

У справі відсутні докази, на підтвердження тим обставинам, що Товариство на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Товариства ( системи клієнт-банк, інтернет клієнт- банк, sms -повідомлення або інших) після 13.02.2019 року повідомляло Банк, що відмовляється від отримання кредиту у формі встановлення кредитного ліміту на свій поточний рахунок № НОМЕР_1 або про незгоду із застосованим Банком розподілом власних коштів, що надходили на цей рахунок за результатами господарської діяльності ( на погашення тіла кредиту, нарахованих відсотків та пені ).

Так, в ході судового вирішення спору, Банк визнав наступні обставини: сплачені 31.07.2019року кошти в сумі 300,00грн зарахував на погашення пені за Договором обслуговування кредитного ліміту, а сплачені 27.08.2019 р., 30.08.2019р. та 26.09.2019року кошти в загальній сумі 8000,00грн - на погашення тіла кредиту за цим Договором, у зв`язку з чим, борг за цієї позовною вимогою складає 58994,52грн та, відповідно, розмір стягуваної за цим позовом пені зменшується від суми 1908,75грн до суми 1608,75грн. ( а.с. 85).

Дослідивши банківську виписку по поточному рахунку № НОМЕР_1 за період з 29.05.2019року по 30.09.2019року судом встановлено, що відносини з Товариством щодо погашення пені та тіла кредиту Банк вважає такими, що опосередковані Договором банківського рахунку від 25.07.17р., а не Договором обслуговування кредитного ліміту, про який йдеться у позові. Водночас оцінений судом доказ додатково підтверджує встановлений судом факт укладення Договору банківського рахунку 25.07.17р. та укладення Договору обслуговування кредитного ліміту -13.02.2019р. (а.с. 86).

Як встановлено судом, 04.09.2018року між ОСОБА_1 ( за текстом - Поручитель) та Банком було укладено договір поруки № Р1536065911585258339 , предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Товариством зобов`язань за договором приєднання до розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов, що розміщені на офіційному сайті Банку у мережі Інтернет за адресою сайті https://privatbank.ua/terms , далі Угода 1 по сплаті : а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.2 - 21% ( для договорів забезпечених порукою), 34% (для договорів не забезпечених порукою) ; за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.3 Угоди 1 - 42 % річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів не забезпечених порукою; б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3% від суми перерахувань ; в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4 Угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту , що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 130000,00грн ( надалі за текстом - Договір поруки) ( а.с. 48).

Окрім того, у Договорі поруки обумовлено, що якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання Товариства , що забезпечені цим Договором збільшуються , внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 ( в тому числі щодо збільшення розміру кредиту, процентної ставки, комісійної винагороди та інших зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень . Додаткові узгодження , повідомлення Поручителя та укладення окремої угоди про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

В ході судового вирішення спору Банк доводив, що Договір поруки забезпечує виконання Товариством зобов`язань за Договором обслуговування кредитного ліміту, іменованого у Договорі поруки як Угода 1 , та укладеного 19.07.2017року одночасно з Договором банківського рахунку.

Однак , як встановлено судом, Договір обслуговування кредитного ліміту укладено між Банком та Товариством 13.02.2019р. за правилом ч.1 ст. 640 ЦК України , оскільки запропоновану Банком пропозицію (оферту) укласти такий договір із встановленим розміром кредитного ліміту у 200000,00 грн на поточний рахунок № НОМЕР_1 Товариством прийнято шляхом використання кредитних коштів на потреби та в інтересах Товариства у спосіб та в розмірах, про які вже йшлося.

Всі інші істотні умови Договору обслуговування кредитного ліміту ( строк користування кредитним лімітом, відсоткова ставка, строк сплати відсотків, пеня за прострочення виконання зобов`язань з обнулення дебетового сальдо та сплати відсотків тощо), як встановив суд, погоджені Сторонами за правилом ст. 634 ЦК України шляхом приєднання Товариства до Умов, розміщених на сайті Банку www.pb/ua в редакції, чинній станом на 13.02.2019року. Доказом викладеному є банківська виписка по поточному рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.09.2017р. по 01.10.2019року, надана Товариством , та яка підтверджує проведення платежів за Договором обслуговування кредитного ліміту у спосіб: " 01.03.2010 погашення відсотків за користування кредитним лімітом по ставці 21,00 за лютий 2019 в сумі 1045,33грн", або " 12.03.2019 комісія 3% за виконання платежу за рахунок кредитного ліміту , згідно з відкритою офертою банку та тарифів банку, від суми 500,00грн, без ПДВ в сумі 15,00грн", або " 18.03.2019 вихід кредиту на прострочку згідно договору банківського обслуговування в сумі 120007,79грн", або " 17.04.2019 погашення пені згідно договору банківського обслуговування в сумі 200,00 грн", або " 24.04.2010 погашення заборгованості згідно договору банківського обслуговування в сумі 7600,00грн" (а.с. 193,194,196). Зміст проведених платежів спростовує посилання у банківській виписці на "договір банківського обслуговування" , як на підставу для їх проведення, оскільки такі платежі за Договором банківського рахунку не можуть мати місця відповідно до його правової природи.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За загальним правилом статті 6 та частини 1 статті 672 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) сторони є вільними у визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства становлять зміст договору ( ч.1 ст. 628 ЦК України).

Якщо у договорі, який сторони уклали, містяться елементи різних договорів до яких застосовуються відповідні положення актів цивільного законодавства, такий договір є змішаним ( ч.2 ст. 628 ЦК України).

Договір (змішаний договір) є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (змішаного договору) ( ч.1 ст. 638 ЦК України).

Істотними умовами договору (змішаного договору) є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ( ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Статтею 639 ЦК України визначено, що договір (змішаний договір) може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 цієї статті Кодексу якщо сторони домовилися укласти договір (змішаний договір) за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір як правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) , в тому числі з використанням факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису тощо ( ч. ч. 2 та 3 статті 207 ЦК України).

Момент укладення договору (змішаного договору) за загальним правилом визначається за правилом ч. 1 ст. 640 ЦК України: договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію (оферту) укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепт).

З врахуванням викладеного суд виходить з того, що інформація, яка повинна бути надана до моменту укладання договору однією із сторін є частиною пропозиції (публічної оферти) та істотною умовою договору, оскільки обов`язковість її оприлюднення прямо передбачена статтями 633 та 634 ЦК України ( постанова ВП ВС від 29.05.2018 року у справі № 305/1180/15-ц та постанова ВП ВС від 12 грудня 2018 року у справі № 755/11648/15-ц).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку Банк.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Так, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( ч. 2. статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Згідно з ч. 2 цього Договору Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

При цьому правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних рахунків у національній валюті суб`єктам господарювання, регулюються Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, відповідно до абзацу першого пункту 1.4 якої порядок відкриття банками рахунків клієнтів, використання коштів за ними і порядок їх закриття визначаються цією Інструкцією (надалі за текстом - Інструкція № 492 в редакції, чинній станом на 19.07.17р.).

Згідно з пунктом 1.5 Інструкції № 492 умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

За змістом пункту 1.8 Інструкції № 492 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, де поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Згідно з п. 1.9 Інструкції № 492 договір банківського рахунку укладається в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов`язаний надати клієнту під підпис.

У п. 1.15 Інструкції № 492 передбачено, що днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, що зазначена на заяві про відкриття цього рахунку в розділі "Відмітки банку". Згідно з п. 1.18 Інструкції № 492 у разі відкриття поточного рахунку клієнту в його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунку.

З врахуванням вищевикладеного, 25.07.17року між Банком та Товариством укладено Договір банківського рахунку на умовах , викладених у Заяві від 19.07.17р. та Умовах, розміщених на сайті Банку www.pb/ua в редакції, чинній станом на 25.07.17р. в частині, що регулювали цей вид договору. Правило ч.1 статті 634 ЦК України підлягає застосуванню саме таким чином, оскільки Товариство приєдналося в ц і л о м у до запропонованого Банком Договору банківського рахунку. Відсутність у Заяві від 19.07.17р. або в іншому документі письмової форми, підписаному уповноваженим представником Товариства станом на 19.07.17р. або на 25.07.17р. істотних умов кредитного договору, таких як розмір кредиту, відсоткова ставка ( фіксована, змінювана), строк повернення кредиту та сплати відсотків, або ж іншої винагороди Банку (комісії тощо), доводить, що Договір банківського рахунку від 25.07.17р. не можна розцінювати як змішаний, оскільки правило ч. 2. статті 1056-1 ЦК України вимагає досягти згоди щодо істотних умов кредитного договору на дату його укладення.

Доводи Банку про те, що підписанням Заяви від 19.07.17р. Товариство приєдналося в ц і л о м у до Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті Банку за посиланням https://privatbank.ua/terms , суд оцінює критично, оскільки останні визначають умови договорів як для фізичних осіб (поточні рахунки, депозити, кредити), так і для юридичних осіб (умови та правила розрахунково-касового обслуговування, умови та правила користування послугою кредитування юридичних осіб (кредитний ліміт, кредит за послугою Гарантовані платежі , овердрафтовий кредит тощо), депозити , еквайринг). Зміст Заяви від 19.07.17р. доводить, що метою встановлення ділових відносин Товариства з Банком було розрахунково-касове обслуговування і не більше.

Разом з тим, у статті 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Згідно з частиною 2 цієї статті обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Правило ч.1 статті 1055 ЦК України вимагає укладення кредитного договору у письмовій формі, недодержання якої вказуватиме на його нікчемність ( ч. 2 цієї статті Кодексу).

Укладення кредитного договору у письмовій формі відбувається за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем ( ч.1 ст. 639 ЦК України).

З врахуванням викладеного, та оскільки Банк 13.02.2019року здійснив платежі з поточного рахунку Товариства № НОМЕР_1 незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (вхідний залишок складав 5,78 грн), Банк вважається таким, що надав Товариству кредит на суму 200 000 грн.

Відповідно до частини 2 статті 1056 ЦК України позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак таким правом Товариство не скористалося.

Оскільки ч. 2 ст. 1069 ЦК України передбачає, що обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються , зокрема, договором, суд, на підставі правила ч.1 ст. 634 ЦК України , звертається до Умов та Правил надання банківських послуг, розміщених на сайті Банку за посиланням https://privatbank.ua/terms , в редакції, чинній станом на 13 .02.2019року.

Умови та правила користування послугою кредитування юридичних осіб від ПриватБанку в редакції станом на 13.02.2019року (сторінка 752) визначають умови договору "Кредитний ліміт на поточний рахунок" ( в цьому спорі - Договір обслуговування кредитного ліміту).

Згідно з п. 3.2.1.1.1 Умов розмір кредиту - від 5 000 до 1 000 000 грн. Про розмір Ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій розсуд: або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (система Приват24, мобільний додаток Приват24, SMS-повідомлення або інші).

Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за управління фінансовим інструментом та інших платежів за цим Договором.

Згідно з п. 3.2.1.2.1.4 Умов Банк проводить обслуговування Ліміту згідно з наступним порядком: при надходженні розрахункових документів Клієнта в Банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку Клієнта, Банк здійснює їх оплату відповідно до цих Умов в межах встановленого Ліміту.

За результатами операцій, проведених за поточним рахунком Клієнта протягом банківського дня, перед закриттям банківського дня на поточному рахунку Клієнта може бути сформоване як кредитове сальдо (у випадку перевищення величини надходжень на поточний рахунок над величиною списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами Клієнта з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня), так і дебетове сальдо (у випадку перевищення величини списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами Клієнта над величиною надходжень на поточний рахунок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня).

При закритті банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта фактично є сумою використовуваного Клієнтом кредиту в цей день.

За рахунок грошових коштів, що надійшли на поточний рахунок Клієнта, в першу чергу проводиться погашення заборгованості за комісією та процентами. Грошові кошти, що зараховуються на поточний рахунок Клієнта, автоматично зменшують дебетове сальдо по поточному рахунку.

У разі відсутності надходжень грошових коштів на поточний рахунок Клієнта, погашення комісії та процентів здійснюється за рахунок невикористаного залишку Ліміту. Після погашення заборгованості за комісією та процентами, Банк протягом операційного дня проводить оплату розрахункових документів Клієнта, які надійшли до Банку в межах невикористаного залишку Ліміту.

За умовою п. 3.2.1.2.2.2 Умов Клієнт зобов`язується сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку.

За умовою п.3.2.1.2.2.3 Умов Клієнт зобов`язується здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого Ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п.3.2.1.4.1 , а також, як це передбачено у п. 3.2.1.2.2.5 Умов, повернути кредит у строки, встановлені п.3.2.1.2.3.3.

Клієнт зобов`язується згідно з п. 3.2.1.2.2.6. Умов сплатити Банку винагороду відповідно до п.п.3.2.1.4.11., 3.2.1.4.17

У п. 3.2.1.2.2.11 Умов сторони узгодили, що обов`язковою умовою надання кредиту є активний поточний рахунок Клієнта, відкритий в Банку.

У п. 3.2.1.2.2.13 Умов передбачено, що Клієнт зобов`язується письмово повідомляти Банк про незгоду із запропонованим Банком відповідно до п.3.2.1.2.3.1. Лімітом, у термін не пізніше 2 (двох) банківських днів від дати отримання від Банку повідомлення про перерахунок Ліміту.

В свою чергу, Клієнт має право використовувати Ліміт частинами з правом подальшого використання вільного залишку Ліміту в порядку та на умовах, встановлених цим Договором (п. 3.2.1.2.4.1. Умов).

Вартість Кредиту та порядок розрахунків передбачено у п. 3.2.1.4 Умов та відповідних підпунктах , і зокрема за сумами кредиту, отриманими з 01.07.2018 р., при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня, проводиться нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 21 (двадцять один) % річних. Списання нарахованих процентів проводиться у 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць

За сумами кредиту, отриманими з 01.07.2018 р. у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 42 (сорок два) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За умовою п. 3.2.1.4.4. Умов для розрахунку процентів за користування Лімітом встановлюється фіксована процентна ставка.

Згідно з п. 3.2.1.4.5. Умов розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається.

Як передбачено у п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами Договору, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 3.2.1.5.2. Умов при порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цими Умовами та Тарифами Банку.

Терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, стягнень - пені, штрафів, встановлюються Сторонами тривалістю в 15 років ( умова п. 3.2.1.5.10. Умов).

Згідно з п. 3.2.1.6.1. Умов строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору. За умовою п. 3.2.1.6.2. Умов цей Договір набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань Сторонами за цим Договором.

З врахуванням вищевикладеного, суд вважає доведеними Банком позовні вимоги в частині стягнення з Товариства 66 994, 52 грн заборгованості за кредитом, 2 256, 16 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 1 908, 75 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором обслуговування кредитного ліміту від 13.02.2019року.

В ході судового вирішення спору Банк визнав, що сплачені Товариством через керівника Онищука С.В. 31.07.2019року кошти в сумі 300,00грн зарахував на погашення пені за Договором обслуговування кредитного ліміту, а сплачені 27.08.2019 р., 30.08.2019р. та 26.09.2019року кошти в загальній сумі 8000,00грн - на погашення тіла кредиту за Договором обслуговування кредитного ліміту, у зв`язку з чим, борг за цією позовною вимогою складає 58994,52грн, а за вимогою про стягнення пені - 1608,75 грн.

За правилом ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом.

З врахуванням викладеного, суд при вирішенні спору застосовує процесуальний механізм закриття провадження у справі за п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України в частині позовної вимоги про стягнення 8000,00грн заборгованості за кредитом та 300,00грн пені.

В решті позовні вимоги у складі та розмірі підлягають задоволенню із присудженням їх до стягнення з Товариства за рішенням суду.

Щодо вимоги Банку до Поручителя про солідарне виконання обов`язку з погашення заборгованості за Договором обслуговування кредитного ліміту від 13.02.19р.

Цивільний кодекс України передбачає спеціальні способи, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов`язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов`язання.

Таке забезпечувальне зобов`язання має акцесорний, додатковий до основного зобов`язання характер і не може існувати саме по собі. Одним із видів акцесорного зобов`язання є порука (постанова ВПВС від 27.03.19 року у справі № 200/15135/14-ц) .

Відповідно до вимог 553 ЦК України договір поруки є додатковим, акцесорним зобов`язанням, який забезпечує належне виконання основного зобов`язання та виникає і існує лише за умови існування основного, забезпеченого договору, яким у даному випадку мав би стати кредитний договір (постанова ВПВС від 12.12. 18 року у справі № 755/11648/15-ц).

Як встановлено судом, 04.09.2018року між ОСОБА_1 ( за текстом - Поручитель) та Банком було укладено договір поруки № Р1536065911585258339 , предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Товариством зобов`язань за договором приєднання до розділу 3.2.1 Кредитний ліміт Умов, що були розміщені на офіційному сайті Банку у мережі Інтернет за адресою сайті https://privatbank.ua/terms станом на 04.09.2018року. Водночас Договір обслуговування кредитного ліміту було укладено Сторонами спору станом на 13.02.2019року.

Оскільки станом на дату укладення Договору поруки № Р1536065911585258339 - 04.09.2018року основне зобов`язання - кредитний ліміт в розмірі 200 000,00грн - ще не існувало, тому не могло бути забезпечене порукою чи будь-яким іншим видом забезпечення, вимоги до Поручителя є безпідставними та задоволенню не підлягають ( аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2019р. у справі № 922/2913/18).

Щодо розподілу судового збору

Позивач при зверненні з цим позовом до суду сплатив судовий збір в розмірі 1921,00грн, що підтверджується платіжним дорученням № ВОJ60В2115 від 30.05.2019р.

На підставі п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача 1 - ТОВ "ЕЙС000" (м. Житомир).

Керуючись статтями 123, 129, п. 2 ч.1 ст. 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС000" (м. Житомир) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС000" (10025, м. Житомир, вул. Космонавтів , будинок 18/9, кв. 9, код ЄДРПОУ 41464890) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001,м.Київ, вул. Грукшевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) : 58994,52 грн - заборгованість за кредитом, 2256,16грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 1608,75 грн пені , 1921,00грн судового збору.

3. Закрити провадження у справі за позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙС000" (м. Житомир) про стягнення 8000,00грн заборгованості за кредитом та 300,00грн пені.

3. У позові до фізичної особи ОСОБА_1 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 03.01.19

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу (рек. з повідом)

3- відповідачу-1 (рек. з повідомл)

4- відповідачу-2 (рек. з повідомл)