Рішення

від 24.12.2019 по справі 909/1042/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1042/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Престиж Капітал", що діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Престиж фонд -Професіонал"

вул. Вовчинецька, 225А, м. Івано-Франківськ, 76006

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКУРС"

вул. Військових Ветеранів, буд.3А, кв.25, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 802 234 грн 82 коп.

представники сторін не з"явилися

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Престиж Капітал", що діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Престиж фонд -Професіонал" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКУРС" про стягнення заборгованості за договором процентної позики (предметної або грошової) №56-П/ПФ від 26.10.2015 в сумі 802 234 грн 82 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов"язань, що виникли між сторонами на підставі договору процентної позики, відповідач у строк встановлений договором, не повернув позику та не сплатив відсотки за користування позикою, у зв"язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 802 234 грн 82 коп, з яких: 690 000 грн - сума неповернутої позики, 112 234 грн 82 коп - нараховані відсотки за користування позикою.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2019, суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 29.10.2019, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 29.10.2019, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 27.11.2019.

27.11.2019 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового розгляду справи по суті на 24.12.2019.

19.12.2019 від позивача до суду надійшло клопотання №135 від 17.12.2019 (вх.№22402/19 ) про приєднання до матеріалів справи розрахунку погашених процентів та ліцензії на право здійснення діяльності з управління активами.

Сторони не скористалися передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь представників у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які міститься в матеріалах справи.

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Згідно з приписами ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

За приписами ч. 1ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін до суду не надходило.

У суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

З огляду на викладене, суд, відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

26 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Престиж Капітал , яке здійснює діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування на підставі Ліцензії НКЦПФР на здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) серії АЕ №286658 від 16.10.2013 та діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду Престиж - фонд Професіонал (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕНКУРС (позичальник) укладено Договір процентної позики (предметної або грошової) №56- П/ПФ.

Згідно п. 1.1 Договору - позикодавець зобов`язується надати позичальнику предмет позики - грошові кошти в розмірі визначеному цим Договором, а позичальник зобов`язується прийняти позику і повернути названу позику позикодавцеві у визначений Договором строк, а також сплатити проценти за весь термін надання позики у строк та розмірах, що обумовлені умовами цього Договору.

Предметом позики є грошові кошти в розмірі 690 000 грн ( п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору плата за користування позикою розраховуються на основі процентної ставки в розмірі 5,0% річних.

Згідно з пунктом 2.5 Договору, нарахування та сплата процентів здійснюється Позичальником самостійно без окремої вимоги Позикодавця.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що позичальник сплачує належні до сплати проценти при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який ці проценти нараховані.

Строк надання позики Позичальнику становить 2 роки з моменту підписання цього Договору (п.3.1 договору).

Пунктом 3.2 Договору визначено, що остаточною датою повернення позики є 26 червня 2017 року.

Договір скріплено підписами сторін та печаткою юридичної особи-відповідача.

Згідно виписки по особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Престиж Капітал" № 265092516 з 01.10.2015 до 29.10.2015 вбачається, що 26.10.2015 на рахунок ТОВ "Енкурс" перераховано кошти в сумі 690 000 грн за призначенням платежу - надання процентної позики згідно договору №56-П/ПФ від 26.10.2015 без ПДВ.

01.12.2015 між ТОВ КУА ПРЕСТИЖ КАПІТАЛ , яке діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду Престиж - фонд Професіонал та ТОВ ЕНКУРС укладено Додатковий договір №1 до Договору процентної позики (предметної або грошової) №55-П/ПФ, яким внесено зміни до п.3.1 і 3.2 договору та викладено їх в наступній редакції : " 3.1 Строк надання позики позичальнику зменшено до дати, вказаної в пункті 3.2. П.3.2 - остаточної датою повернення позики є 31 грудня 2016 року".

З метою досудового врегулювання спору позивач 29.03.2019 звернувся до відповідача з претензією №27 від 29.03.2019, у якій вимагав погашення заборгованості за договором. Однак, поштове відправлення, направлене на адресу відповідача повернулося позивачу без вручення.

Згідно поданого позивачем розрахунку процентів за період з 28.05.2016 по 29.08.2019 сума процентів склала 112 234 грн 78 коп.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено надання відповідачу позивачем позики згідно договору позики №56-П/ПФ від 26.10.2015 у розмірі 690 000 грн.

Доказів повернення позивачу повністю чи частково позики у строк, встановлений договором позики №56-П/ПФ від 26.10.2015, відповідач суду не надав, у зв"язку з чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення 690000 грн заборгованості за позикою.

Вимога позивача про стягнення 112234 грн 82 коп. відсотків за користування позикою, нарахованих за період з 28.05.2016 по 29.08.2019 згідно з процентною ставкою 5 річних (пункт 2.3 договору позики №56-П/ПФ від26.10.2015), належить до часткового задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 598 та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Поняття "строк договору", "строк виконання зобов`язання" та "термін виконання зобов`язання" згідно з положеннями ЦК України мають різний зміст. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина 1 статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина 2 вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина 3 цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина 4 статті 631 ЦК України).

Відтак закінчення строку договору, належно виконаного лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття "строк виконання зобов`язання" і "термін виконання зобов`язання" охарактеризовані у статті 530 ЦК України, згідно з частиною 1 якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання (ця правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі №444/9519/12).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2015 сторони уклали договір позики №56-П/ПФ, за умовами якого відповідач отримав 690000 грн строком, з урахуванням додаткового договору №1 від 01.12.2015, до 31.12.2016, які зобов`язався повернути зі сплатою процентів у розмірі 5% річних на суму залишку фактичної заборгованості за позикою. Також сторони визначили строк договору позики №56-П/ПФ від 26.10.2015, який діє до остаточного виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Суд враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзац 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, так як в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Виходячи з викладеного, судом здійснено перерахунок процентів у межах погодженого сторонами строку кредитування за період з 28.05.2016 по 31.12.2016, згідно якого розмір процентів за користування позикою згідно договору позики №56-П/ПФ від 26.10.2015 становить 20549 грн 96 коп., що і належить до стягнення.

У задоволенні вимоги про стягнення процентів за період з 01.01.2017 по 29.08.2019 слід відмовити, оскільки проценти за вказаний період слід нараховувати у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, вимоги про що позивач не заявляв.

Враховуючи вищевикладене, позов належить задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 13, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНКУРС" (вул. Військових Ветеранів, буд.3А, кв.25, м. Івано-Франківськ, 76018, код 39057583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Престиж Капітал", що діє від власного імені в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Престиж фонд -Професіонал" ( вул. Вовчинецька, 225А, м. Івано-Франківськ, 76006, код 35915640) 710549 (сімсот десять тисяч п"ятсот сорок дев"ять) гривень 96 коп заборгованості.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.01.2020

Суддя О.В. Рочняк