Рішення

від 03.01.2020 по справі 905/1689/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov. ua

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2020 Справа № 905/1689/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Конько В.В., розглянувши матеріали

заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води , м.Краматорськ, Донецька область

про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/1689/19

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води , м. Краматорськ, Донецька область

до Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства , м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт №540 від 17.10.2017 у сумі 299976,00грн

та

за зустрічним позовом Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства , м. Маріуполь, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води , м.Краматорськ, Донецька область

про стягнення пені у сумі 39597,36грн та штрафу у сумі 20998,32грн, всього 60595,68грн, за договором №540 від 17.10.2017,

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): представник не з`явився

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): представник не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.12.2019 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води , м. Краматорськ, Донецька область, до Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства , м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт №540 від 17.10.2017 у сумі 299976,00грн, задоволено; стягнуто з Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води заборгованість за договором на виконання робіт №540 від 17.10.2017 у сумі 299976,00грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 4499,64грн; у задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства , м.Маріуполь, Донецька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води , м. Краматорськ, Донецька область, про стягнення пені у сумі 39597,36грн та штрафу у сумі 20998,32грн, всього 60595,68грн, за договором №540 від 17.10.2017, відмовлено.

У судовому засіданні 16.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення; повний текст рішення складено та підписано 26.12.2019.

До закінчення судових дебатів у справі позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про подання доказів понесення позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

21.12.2019 до господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води , м. Краматорськ, Донецька область, про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00грн у справі №905/1689/19.

Ухвалою суду від 23.12.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води , м. Краматорськ, Донецька область, про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00грн у справі №905/1689/19 призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.01.2020.

Представники сторін в судове засідання 03.01.2020 не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води , м. Краматорськ, Донецька область, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч. 3, 4 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води , м. Краматорськ, Донецька область, про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/1689/19, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До закінчення судових дебатів у справі 16.12.2019 позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про подання доказів понесення позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води , м. Краматорськ, Донецька область, про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №905/1689/19, подано 18.12.2019, тобто, у строки, визначені ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При цьому, ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вказані норми узгоджуються з приписами ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , згідно з якими гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч.5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями чч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (чч. 5-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18.

Як було зазначено, згідно із ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.ст. 12, 46, 56 Цивільного процесуального кодексу України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження витрат на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води до суду надано копії договору про надання правової допомоги №08/08 від 08.08.2019, акт від 16.12.2019 прийому-передачі наданих послуг по договору про надання правової допомоги №08/08 від 08.08.2019, платіжне доручення №103 від 09.09.2019 на суму 30000,00грн.

З наданих матеріалів вбачається, що 08.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води (клієнт) та Адвокатським об`єднанням Твій захист укладений договір №08/08 про надання правової допомоги, відповідно до якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Сторони погодили, що повна вартість та обсяг наданих послуг буде відображатися сторонами у актах прийому-передачі наданих послуг та у будь-якому випадку не буде перевішувати, зокрема, 30000,00грн - за представництво та участь у судових засіданнях в господарському суді Донецької області (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.4 договору оплата здійснюється клієнтом у розмірі 30000,00грн за представництво та участь у судових засіданнях у господарському суду Донецької області до 01.09.2019 включно.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість (п.4.6 договору).

Згідно з п.4.8 договору сума, вказана в даному договорі є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

На підтвердження понесення судових витрат позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) надано акт від 16.12.2019 прийому-передачі виконаних послуг, відповідно до якого Адвокатське об`єднання виконало для клієнта послуги, а клієнт прийняв виконання послуги по представництву та захисту інтересів клієнта в господарському суду Донецької області по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води до Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства про стягнення заборгованості по справі №905/1689/19.

Пунктом 2 вказаного акту встановлено, що Адвокатським об`єднанням були підготовлені по справі №905/1689/19:

2.1 позовна заява (включаючи аналіз документів, ознайомлення з судовою практикою та практикою Європейського суду з прав людини, тощо) (втрачено часу - 5 годин, вартість послуги - 1000грн за 1 годину надання послуг, загальна вартість наданих послуг за цим пунктом - 5000грн);

2.2 відповідь на відзив відповідно до ст.184 ГПК України (включаючи аналіз документів, ознайомлення з судовою практикою та практикою Європейського суду з прав людини, тощо) (втрачено часу - 5 годин, вартість послуги - 1000грн за 1 годину надання послуг, загальна вартість наданих послуг за цим пунктом - 5000грн);

2.3 відзив на зустрічну позовну заяву відповідно до ст.165 ГПК України (включаючи аналіз документів, ознайомлення з судовою практикою та практикою Європейського суду з прав людини, тощо) (втрачено часу - 5 годин, вартість послуги - 1000грн за 1 годину надання послуг, загальна вартість наданих послуг за цим пунктом - 5000грн).

В п.2.3 акту зазначено, що Адвокатами Адвокатського об`єднання була прийнята участь в судових засіданнях по справі №905/374/19 у господарському суду Донецької області - 14.11.2019, 10.12.2019, 16.12.2019. Вартість послуги - 5000грн за 1 судове засідання (без залежності від тривалості судового засідання), загальна вартість наданих послуг за цим пунктом - 15000,00грн.

Як встановлено судом, в п.2.3 акту зазначено про участь у судових засіданнях у справі №905/374/19, що суд розцінює як технічну помилку, оскільки судові засідання 14.11.2019, 10.12.2019, 16.12.2019 проводились у справі №905/1689/19, в яких брав участь представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), тоді як, за інформацією Єдиного реєстру судових рішень у справі №905/374/19 судові засідання 14.11.2019, 10.12.2019, 16.12.2019 не проводились.

Розмір винагороди за надані Адвокатським об`єднанням послуги клієнту за цим актом складає 30000,00грн (п.3 акту).

На підтвердження фактичного здійснення учасником справи оплати судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) надано платіжне доручення №103 від 09.09.2019 на суму 30000,00грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать про надання послуг за договором про надання правової допомоги та фактичну сплату цих послуг позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом)

Отже, враховуючи, що позивачем за первісним позовом доведено надання зазначених послуг на правничу допомогу у розмірі 30000грн, та з огляду на відсутність клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру витрат на правничу допомоги, витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані відповідачем за первісним позовом повністю у заявленому розмірі.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води , м.Краматорськ, Донецька область, задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Маріупольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства (87555, Донецька область, м. Маріуполь, вул.Соборна, б.7, код ЄДРПОУ 03361508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький інститут води (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Олекси Тихого, б.10, код ЄДРПОУ 37671633) витрати на правничу допомогу у розмірі 30000,00грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 03.01.2020.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя К.І. Аксьонова