Постанова

від 21.12.2019 по справі 755/19799/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/19799/19

3/755/8989/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" грудня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює генеральним директором ТОВ Олімпус , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

встановила:

як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №42/26-15-05-07-02-23 від 01 листопада 2019 року складеного головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок за матеріалами правоохоронних органів суб`єктів господарювання сфери матеріального виробництва управління по взаємодії з правоохоронними органами Департаменту податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у м. Києві, що при проведенні перевірки ТОВ Олімпус (код ЄДРПОУ 24376329), що розташоване за адресою: м. Київ, просп. Соборності, 7а, встановлено факт ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, усього на суму 38 734 грн 00 к., у тому числі: за 2016 рік у сумі 38 734 грн 00 к.; податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджет, всього на суму 86 871 грн 00 к. в тому числі по періодах: за жовтень 2016 року у сум 7 000 грн 00 к., за листопад 2016 року у сумі 15 138 грн 00 к., за грудень 2016 року у сумі 64 733 грн 00 к., чим порушено п. 44.1, 44.2 ст. 44, підп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; розд. 16 Витрати Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, що зтверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого у Міністерстів юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248; а. 1.2 ст. 1, п. 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704; ст. 2, 4, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що викладено у акті про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Олімпус (код ЄДРПОУ 24376329) № 36/26-15-05-07-02-10/24376329 від 01 листопада 2019 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав вини у вчиненні адміністративного правопорушення, та зазначив, що на даний момент оскаржуються податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій №1252615572 та №1242615572 від 29 листопада 2019 року видані на підставі акту № 36/26-15-05-07-02-10/24376329 від 01 листопада 2019 року. Із зазначених підстав просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності суддя дійшов такого висновку.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Згідно ст. 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №42/26-15-05-07-02-23 від 01 листопада 2019 року наявний в матеріалах справи акт перевірки ТОВ Олімпус № 36/26-15-05-07-02-10/24376329 від 01 листопада 2019 року не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Як зазначає особа, яка притягається до адміністративної відповідальності на даний час проводиться процедура оскарження податкових повідомлень-рішень №1252615572 та №1242615572 від 29 листопада 2019 року, винесених на підставі Акт перевірки ТОВ Олімпус № 36/26-15-05-07-02-10/24376329 від 01 листопада 2019 року, що підтверджується копією скарги на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві, направленої 16 грудня 2019 року до Державної податкової служби України.

За таких обставин суддя вважає не узгодженим Акт перевірки ТОВ Олімпус від 01 листопада 2019 року, оскільки він висвітлює лише твердження ГУ ДФС у м. Києві, про наявність правопорушення у діях ОСОБА_1 , без висвітлення його думки з даного приводу. Тому суддя вважає, що у разі оскарження у адміністративному порядку акта до моменту закінчення процедури адміністративного оскарження, зазначений акт є неузгоджений.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі Кобець проти України ( Kobets v. Ukraine ) no. 16437/04 ECHR 14 лютого 2008 року у §43 зазначено, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення поза розумним сумнівом (див. вищенаведене рішення у справі Авшар проти Туреччини ( Avsar v. Turkey ) , п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вище викладене суддя вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 56 ПК України, ст. 163-1, 251, 283-285 КУпАП, суддя

постановила:

провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 163-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: В.Б. Левко