Постанова

від 07.10.2019 по справі 472/1030/19

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/1030/19

П О С Т А Н О ВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2019 року смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Кучерявенко С.С.

при секретарі - Чорної О.В.

прокурора -Ложкаря М.Л.

розглянувши адміністративну справу про вчинення корупційного правопорушення, яка надійшла від управління захисту економіки Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Веселинове Веселинівського району, громадянки України, проживаючої по АДРЕСА_1 , працюючої старшим державним інспекторм Веселинівського відділення Очаківського ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області,

за ч.2 ст.172-6 Кодекс України про адміністративні правопорушення , суд

ВСТАНОВИВ:

До Веселинівського районного суду надійшов протокол № 167 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянку ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Крім того, до суду надійшов протокол №224 про притягнення до адміністративної відповідальності останньої за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до наказу № 325-о від 20.09.2018 року ОСОБА_1 працює старшим державним інспектором Веселинівського відділення Очаківського ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області

Згідно до ст. 1 ЗУ " Про запобігання корупції суб"єктами декларуваня є особи, зазначені у пункті 1, пунктах "А" і "В" пункту 2 , пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 даного закону , інші особи , які зобов"язані подавати декларацію відповідно до цього закону.

ОСОБА_1 є суб"єктом, на якого поширюється дія ЗУ " Про запобігання корупції". Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.06.2019 року ОСОБА_1 за рішенням Веселинівького районого суду від 28.12.2018 року по справі 472/1082/16-ц отримала у спадщину житловий будинок площею 52,9 кв.м., вартістю 128243,00 грн розташованого по вул АДРЕСА_2 та земельну ділянку з кадастровим номером 4821784200:04:000:0326 площею 3,6455 га для ведення товарного сільського сподарського виробництва,вартістю 109184,71 грн., яка знаходиться в межах території Порічанської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Згідно до ч. 2 ст 52 ЗУ "Про запобігання корупції " у разі суттєвої зміни у майновому стані , суб"єкта декларування , а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб`єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов`язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, пов"язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після придбання нерухомості.

Суд вважає можливим та доцільним справи № 472/1030/19 та № 472/1031/19 об`єднати в одне провадження і присвоїти реєстраційний № 472/1030/19.

В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому правопорушенні не визнала, суду показала, що була обізнана про необхідність дотримання вимог Закону України Про запобігання корупції шляхом своєчасного подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після придбання нерухомості, однак в даний період сама перебувала на лікуванні в Веселинівській Центральній районній лікарні та крім того на її утриманні перебував вітчим за яким вона доглядала, який помер 23.03. 2018 року. Запевняє, що не мала наміру приховування своїх доходів. Офіційне подання щорічної декларації з достовірними відомостями, виключає можливість стверджувати про наявність умислу на приховування вказаних даних. Просила закрити провадження по справі через відсутність складу правопорушення.

Прокурор Ложкар М.Л. у судовому засіданні виказав думку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадянина, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що визначено ст. 10 КУпАП.

Згідно зі ст.1 ЗУ Про запобігання корупції під корупційним правопорушенням розуміється діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та /або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 9 ст.1 ЗУ Про запобігання корупції правопорушення пов`язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке Законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну чи цивільно-правову відповідальність.

Кодекс України про адміністративне правопорушення визначає, що адміністративне правопорушення по своїм суб`єктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів.

Ці органічно зв`язані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст суб`єктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина - це обов`язкова умова адміністративної відповідальності.

Умисел - це відношення пізнавальної можливості і волі суб`єкта до вчиненого ним діяння. Його обов`язкові елементи, це повне усвідомлення протиправності скоєного діяння в його юридичних і соціально-побутових особливостях, передбачення антигромадських результатів свого діяння (бездіяльності), бажання або усвідомлене допущення настання вказаних наслідків.

Відсутність умислу і необережності засвідчують про випадок такому збігу життєвих обставин, при яких особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати властивостей вчиненого або не передбачала і не могла передбачати наслідків вчиненого діяння. Випадок і вина - це категорії взаємовиключні, а тому вчинення діяння або бездіяльності випадково не є умовою адміністративної відповідальності.

Суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризував ВССУ в своєму листі від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу під яким ст.10КУпАП розуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Отже, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного, корупційного правопорушення, пов`язаного з корупцією, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб`єктивної сторони даного правопорушення, яка виходячи із визначення поняття, викладеного в ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання корупції , завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст.1 цього Закону, сутність правопорушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов`язана щорічно декларувати свої доходи, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.

Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З пояснень ОСОБА_1 , які підтверджені належними та допустимими доказами вбачається, що остання не мала на меті скрити інформацію або уникнути повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після прийняття спадщини, адже внесла такі відомості у встановлений законом спосіб, що знайшло своє відображення у щорічній декларації за 2017 рік від 20.03.2018.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-6КУпАП необхідно встановити той факт, що ОСОБА_1 усвідомлювала суспільну небезпечність неподання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані після оформлення нерухомості, передбачала неможливість здійснення фінансового контролю з боку держави та бажала настання таких наслідків, або байдуже ставилась до їх настання чи свідомо допускала їх настання.

Проте, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , не містять жодних даних про форму вини останньої, про наявність прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, та не містять жодних доказів на підтвердження такого умислу. Натомість, з пояснень особи та доданих доказів поданих нею під час судового розгляду, чітко вбачається, що вина в її діях відсутня.

Враховуючи усі обставини, викладені вище, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона (вина у формі умислу) адміністративного правопорушення та негативні наслідки таких дій, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, також відсутній.

Відповідно до ч.1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись 247, 280, 287, 288 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, закрити за відсутності в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Веселинівського

районного суду Миколаївської області С.С. Кучерявенко