Рішення

від 04.01.2020 по справі 140/3290/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3290/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича про визнання протиправними та скасування рішення та припису,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України, відповідач-1), головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича (далі - головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Рибацький В.М., відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішення №121 від 20 травня 2019 року про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18(му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05 травня 2018 року №46му та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20 травня 2019 року №119 в частині щодо містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 травня 2019 року за результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Боговодом В`ячеславом Пилиповичем (далі - головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Боговід В.П.) прийнято рішення №121, яким зупинено дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05 травня 2018 року №46му. 20 травня 2019 року головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Боговідом В.П. та Рибацьким В.М. також винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №119, зокрема в частині містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля .

Позивач вважає, що оскаржувані рішення та припис прийняті з порушенням норм законодавства у сфері містобудівної діяльності. Зокрема, зазначає, що підстав для зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля (далі - містобудівні умови та обмеження) не було, оскільки порушення вказані відповідачами в акті перевірки відсутні, а вказані містобудівні умови та обмеження видані на підставі Генерального плану міста Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24 червня 2009 року №42/1, Плану зонування території міста Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 31 березня 2014 року №57/30. Крім того, вказує, що відповідачами не було встановлено невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

З наведених вище підстав позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

У відзиві на позов відповідачі його вимог не визнали, мотивуючи тим, що враховуючи зафіксовані актом перевірки ряд порушень вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, рішенням головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Боговода В.П. від 20 травня 2019 року №121 зупинено дію містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , виданих з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а також видано керівнику управління містобудування та архітектури Луцької міської ради припис від 20 травня 2019 року №119 з вимогою усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності до 19 листопада 2019 року. Вважають, що оскаржуваний припис є похідним від факту виявлених правопорушень, винесений в межах повноважень та з дотриманням вимог Конституції України, Закону України Про регулювання містобудівної діяльності і Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698. Просили в задоволенні позову відмовити повністю. Крім, того відповідачі вважають, що позивач у своєму позові, не вказав яким чином оскаржуваний припис від 20 травня 2019 року № 119 порушує його права чи інтереси, що в свою чергу позбавляє права звертатись за їх захистом до суду, відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, оскільки припис видавався не позивачу, а третій особі. З наведених підстав просили відмовити в задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради пояснень щодо позову або відзиву суду не надала.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 20 травня 2019 року відповідно до наказу ДАБІ України від 25 березня 2019 року № 294 на підставі плану перевірок уповноважених органів містобудування та архітектури на ІІ квартал 2019 року, головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Рибацьким В.М. та Боговодом В.П., у присутності начальника Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради Туза В.В., проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому, зокрема, зафіксовано, що містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , замовник - ОСОБА_1 , затверджені наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05 травня 2018 року №46 му, видані з порушенням статті 29 та частини шостої Розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме:

- в містобудівних умовах та обмеженнях від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) назва об`єкта будівництва не відображає місце розташування об`єкта, чим порушено пункт 1 частини п`ятої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . В пункті 3 Загальні дані об`єктом нагляду конкретно не зазначено відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, чим порушено пункт 3 Загальні дані Додатку до Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Мінрегіону від 31 травня 2017 року №135 Про затвердження Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень ;

- в пункті 2 об`єктом нагляду зазначено: 58% (згідно містобудівного розрахунку). Містобудівний розрахунок не є містобудівною документацією місцевого рівня і не відноситься до будівельних норм, якими має керуватись об`єкт нагляду при зазначенні обмеження щодо максимально допустимого відсотка забудови даної земельної ділянки, чим порушено пункт 2 Містобудівні умови та обмеження Додатку до Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Мінрегіону від 31 травня 2017 року №135 Про затвердження Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень , пункт 5 частини п`ятої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- в пункті 4 об`єкт нагляду посилається на: червоні лінії та лінії регулювання забудови - пункт 3.14 ДБН 360-92**. Пунктом 3.14 ДБН 360-92** передбачено наступне - Житлові будинки з квартирами на перших поверхах треба розмішувати, як правило, з відступом від червоних ліній. По червоній лінії допускається розмішувати як правило, з відступом від червоних ліній. По червоній лінії допускається розмішувати житлові будинки з вбудованими у перші поверхи приміщеннями громадського призначення, а на житлових вулицях в умовах реконструкції забудови, яка склалася, - житлові будинки з квартирами на перших поверхах тільки як виняток. Формування малоповерхової високо щільної забудови повинне здійснюватися на основі компактного розміщення блокованих житлових елементів при забезпеченні нормативних санітарно-гігієнічних вимог. Мінімальні розміри формованих внутрішніх двориків визначаються вимогами інсоляції при забезпеченні відстані між вікнами квартир, розміщених з протилежного боку, не менше 15 м (побутовий розрив), а також протипожежними вимогами (додаток 3.1), включаючи забезпечення в`їзду пожежних машин. Проїзди у внутрішні дворики треба приймати (у світлі) не менше 3,4 м, заввишки - не менше 4,25 м.кв., що не має відношення до будівель охорони здоров`я. Щодо лінії регулювання забудови, то відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , це-лінії, визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій. В генеральному плані м. Луцька та плані зонування м.Луцька не визначено лінії регулювання забудови, що унеможливлює її визначення та встановлення без детального плану території, чим порушено пункт 4 Містобудівні умови та обмеження Додатку до Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 31 травня 2017 року №135 Про затвердження Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень , пункт 7 частини п`ятої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- відповідно до Плану зонування території м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 25 лютого 2015 року №71/13, земельна ділянка знаходиться в зоні розміщення перспективної змішаної багатоквартирної житлової забудови ПЖ-5 (3-16 поверхів). Згідно генерального плану м. Луцька на даній території заплановано будівництво магазинів (106). Детальний план на дану території не розроблявся, тобто відсутнє уточнення положення генерального плану Луцька та плану зонування щодо розміщення на даній ділянці, з максимально допустимим відсотком забудови земельної ділянки та відповідною висотою, встановленою об`єктом нагляду 22,6 м, торгового центру з дотриманням будівельних норм, стандартів і правил, чим порушено Розділ V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (а.с.54-61).

На підставі зафіксованих актом перевірки порушень вимог містобудівного законодавства будівельних норм, державних стандартів і правил головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Боговодом В.П. 20 травня 2019 року прийнято рішення за №121 про зупинення дії містобудівних умов та обмежень забудови для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05 травня 2018 року №46 му (а.с.62).

20 травня 2019 року головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Волинській області Рибацьким В.М. та Боговодом В.П. видано керівнику управління містобудування та архітектури Луцької міської ради припис № 119 з вимогою усунути до 19 листопада 2019 року виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в тому числі в частині щодо містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05 травня 2018 року №46му (а.с.63-66).

Позивач вважаючи, що оскаржувані рішення і припис порушують його права як суб`єкта містобудівної діяльності - замовника проекту об`єкта будівництва Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля звернувся за їх захистом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698).

Відповідно до пункту 2 Порядку №698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Підпункт 1 пункту 4 Порядку №698 передбачає, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду.

Згідно із пунктом 5 Порядку №698 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності;

4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення;

5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об`єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося;

6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до пункту 23 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.

Згідно із пунктом 32 Порядку №698 якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Наведені правові норми вказують, що за результатами виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду наділені правом видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Досліджуючи у межах спірних правовідносин питання обґрунтованості виявлених відповідачем порушень на наявність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, суд враховує таке.

ОСОБА_1 є замовником об`єкта будівництва Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля .

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Частина п`ята статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначає, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно із частинами першою, другою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Наявні у справі докази підтверджують, що Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради видало 05 травня 2018 року містобудівні умови та обмеження для проектування будівництва Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , які затверджено наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05 травня 2018 року №46-му (а.с.29).

Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Частиною четвертою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Відповідно до частини п`ятої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження містять:

1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;

2) інформацію про замовника;

3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;

4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;

5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;

6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);

7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;

8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);

9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Перелік зазначених умов є вичерпним.

Надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу (частина шоста статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ).

Суд, аналізуючи наведені норми закону та встановлені обставини справи вважає що, замовник ОСОБА_1 , для отримання містобудівних умов та обмежень на об`єкт будівництва Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля подав заяву з відповідними документами передбаченими частиною третьої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та отримав містобудівні умови та обмеження, які відповідають вимогам містобудівного законодавства.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи відповідачі вважають, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 05 травня 2018 року №46-му на Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , видані об`єктом нагляду ОСОБА_1 при невідповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки.

Суд не погоджується з такою позицію відповідачів та з приводу встановлених під час перевірки порушень містобудівного законодавства вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже зазначалося судом загальні вимоги щодо змісту містобудівних умов та обмежень визначені частиною п`ятою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Частиною сьомою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 травня 2017 року №135 затверджено Порядок ведення реєстру містобудівних умов та обмежень (далі - Порядок №135) та додатком до даного Порядку встановлена форма та зміст містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

Відповідно до додатку Порядку №135 ведення реєстру містобудівних умов та обмежень, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва містять відповідні розділи: Загальні дані та Містобудівні умови та обмеження .

З матеріалів справи слідує, що в містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) в графі: назва об`єкта будівництва , вірно вказано Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , оскільки згідно форми та змісту містобудівних умов, які визначені додатком до Порядку №135, зазначена графа не передбачає зазначення місця розташування об`єкта. Такі дані містяться в пункті 1 розділу Загальні дані , де вказується вид будівництва, адреса або місцезнаходження земельної ділянки.

Так, в пункті 1 розділу Загальні дані містобудівних умовах та обмеженнях для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му), вказано: Нове будівництво, м. Луцьк, вул. Ветеранів, земельна ділянка 17-б , тобто вказано вид будівництва та адресу місцезнаходження земельної ділянки, що відповідає пункту 1 частини п`ятої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Таким чином, відповідачі, посилаючись на порушення пункту 1 частини п`ятої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не надали належної правової оцінки тому, що зазначена правова норма визначає загальні вимоги щодо змісту до містобудівних умов та обмежень, а безпосередньо в яких пунктах та розділах така інформація має міститись, встановлено Додатком до Порядку №135, відповідно до якого Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради було вказано необхідні дані.

Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження містять: відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні.

Аналогічні вимоги містяться в пункті 3 розділу Загальні дані Додатку до Порядку №135.

Суд зазначає, що в пункті 3 розділу Загальні дані містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) вказано: відповідає генеральному плану та плану зонування міста Луцька , відтак вимоги пункту 3 частини п`ятої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не порушено.

Разом з тим, варто зазначити про відсутність нормативно-правового акту, який визначає порядок, форму та зміст заповнення того чи іншого розділу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

Крім того, як передбачено пунктом 5 частини п`ятої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження містять: максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки.

У відповідності до вказаної вимоги в пункті 2 розділу Містобудівні умови та обмеження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) вказано: 58 % .

Щодо посилання в даному пункті на містобудівний розрахунок, то суд зазначає наступне.

Згідно кадастрової інформації, наведеної в листі Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 14 березня 2018 року №П22601-263, земельна ділянка по вул. АДРЕСА_1 , відповідно до генерального плану міста Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24 червня 2009 року №42/1 знаходиться на території громадської забудови, відповідно до Плану зонування території м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 25 лютого 2015 року №71/13, знаходиться в зоні розміщення перспективної змішаної багатоквартирної забудови ПЖ-5 (3-16 поверхів), переважні види використання, супутні види використання, допустимі види використання в даній зоні аналогічні відповідним видам зони Ж-5 (а.с.41-42).

Пунктом 3.8 Книги 1 Плану зонування території міста Луцька, визначено містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок, що розташовані в зоні Ж-5, зокрема максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки, зазначено: відповідно до передпроектних розробок при умові забезпечення вимоги пункту 3.8 (примітка 1), 3,15,16, ДБН 360-92.

Згідно листа-роз`яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02 лютого 2012 року, містобудівний розрахунок - розрахунок щодо граничнодопустимих параметрів забудови, умови ув`язки архітектурно-планувального та об`ємно-просторового рішення, системи обслуговування, інженерних комунікацій, транспортного обслуговування та благоустрою з існуючою забудовою із дотриманням чинних нормативних документів.

Містобудівний розрахунок є однією з форм викладення інвестиційних намірів замовника (забудовника), який дає можливість органу місцевого самоврядування перед прийняттям рішення щодо надання містобудівних умов та обмежень надати їм оцінку з точки зору відповідності будівельним нормам, правилам та затвердженій містобудівній документації.

Містобудівним розрахунком Нове будівництво медичного центру по вул. Ветеранів, 17-б м. Луцьк визначено відсоток забудови 58% (а.с.16-28).

Таким чином, визначення відсотка забудови згідно містобудівного розрахунку прямо передбачене Планом зонування території міста Луцька, який є одним із видів містобудівної документації на місцевому рівні та згідно статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Щодо порушення пункту 4 Містобудівні умови та обмеження додатку до Порядку №135 в частині посилання об`єктом нагляду на пункт 3.14 ДБН 360-92 та неможливості визначення лінії регулювання забудови без детального плану території, суд зазначає наступне.

Посилання на пункт 3.14 ДБН 360-92 в пункті 4 містобудівних умовах та обмеженнях обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) прямо передбачене пунктом 3.8 Книги 1 Плану зонування території міста Луцька, яким визначено містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, що розташована в зоні Ж-5, зокрема відстані від об`єкта, що проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови: згідно з ДБН 360-92 пункт 3.14 та передпроектних розробок.

Разом з тим, суд вважає безпідставним посилання відповідачів про не можливість визначення лінії регулювання забудови без Детального плану території, оскільки згідно додатку до рішення Луцької міської ради 29 квітня 2009 року №39/32 Про затвердження планів червоних ліній вулиць м. Луцька (четверта черга), затверджено план червоних ліній міста Луцька, зокрема ширина червоних ліній вул. Ветеранів, становить 20 м.

Крім того, суд не погоджується з позицією відповідачів щодо порушення пункту 6 Розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у зв 'язку з відсутністю детального плану території у зв`язку з наступним.

Пунктом 6 розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що до 01 січня 2015 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Як слідує з витягів з Державного земельного кадастру від 23 грудня 2016 року земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить позивачу на праві власності для обслуговування закусочної Хвиля .

Відповідно до Генерального плану міста Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 24 червня 2009 року №42/1, вказана земельна ділянка віднесена до території існуючої громадської забудови.

Відповідно до Плану зонування території м. Луцька, затвердженого рішенням міської ради від 31 березня 2014 року №57/30, земельна ділянка по АДРЕСА_1 розміщена в зоні перспективної змішаної багатоквартирної забудови (3-16 поверхів) (ПЖ-5).

Як передбачено Книгою 1 Пояснювальної записки Плану зонування території міста Луцька, зона перспективної змішаної багатоквартирної забудови (3-16 поверхів) (ПЖ-5): переважні види використання, супутні види використання, допустимі види використання в даній зоні аналогічні відповідним видам зони ПЖ-5.

Переважні види використання зони змішаної багатоквартирної житлової забудови (3-16 поверхів) ПЖ-5: заклади соціально-культурного та торгівльно-побутового обслуговування в місцях передбачених містобудівною документацією; магазини товарів повсякденного попиту в окремо розташованих будівлях. Допустимі види використання: готелі, офіси, центри обслуговування мешканців.

Як слідує з витягу з Державного земельного кадастру від 23 грудня 2016 року року цільове призначення земельної ділянки по вул. Ветеранів (кадастровий номер 0710100000:22:068:0113): для обслуговування закусочної Хвиля ; категорія земель: землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки: В.03.07 (а.с.9).

Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), затвердженої наказом Держкомзему від 23 липня 2010 року № 548, вид використання земельної ділянки В.03.07. - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

У зв`язку з наведеним, враховуючи наявність затвердженого рішенням Луцької міської ради від 31 березня 2014 року №57/30 Плану зонування території м. Луцька, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно послався на порушення об`єктом нагляду пункту 6 розділу V Прикінцеві положення Закону України Про регулювання містобудівної діяльності при видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05 травня 2018 року №46-му на Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля .

Суд зазначає, що у відповідності до норм частини четвертої статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , у разі надання необхідних документів замовником, підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Як встановлено судом, підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18(му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради не було, оскільки при отриманні вказаних містобудівних умов та обмежень позивач надав усі необхідні документи, наміри забудови земельної ділянки, які повністю відповідають положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а містобудівні умови та обмеження відповідають додатку до Порядку № 135 та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , тому Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради правомірно видано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , а зазначенні в акті перевірки від 20 травня 2018 року порушення суперечать порядку отримання містобудівних умов та обмежень.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05 травня 2018 року №46му, від 20 травня 2019 року №121 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20 травня 2019 року №119 в частині щодо містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05 травня 2018 року №46му прийняті за відсутності законних підстав.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у спірному приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20 травня 2019 року № 119 не визначено належного способу усунення виявлених під час перевірки порушень із зазначенням певних заходів, які необхідно було вчинити для реалізації цього припису, що унеможливлює його виконання та суперечить додатку № 5 до Порядку №698.

Відповідно до пункту 29 Порядку № 698 у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. Відповідачами видано спірний припис, в якому вимагалося усунути порушення, однак всупереч зазначеним вимогам, протокол про правопорушення складено не було.

Щодо доводів відповідачів, що спірним приписом не порушено права та інтереси позивача, оскільки вони винесені щодо суб`єкта перевірки Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, суд зазначає таке.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Як вбачається матеріалів справи, ОСОБА_1 є замовником об`єкту будівництва - Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля та власником закусочної Хвиля та земельної ділянки, на якій проектується вказане будівництво, а відтак зміна містобудівних умов та обмежень може негативно вплинути на процес будівництва, яке ведеться згідно проектної документації, що розроблена у відповідності до виданих містобудівних умов та обмежень, а отже права та інтереси ОСОБА_1 порушуються оскаржуваним приписом.

У підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника. Аналогічний за змістом висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17.

Суд вважає, що відповідачі, зупиняючи дію містобудівних умов та обмежень, унеможливлюють подальшу реалізацію прав позивача, як замовника будівництва, передбачених статтею 23 Закону України Про архітектурну діяльність та статтями 34, 37, 39 Закону Про регулювання містобудівної діяльності . При цьому, суд звертає увагу, що за своєю юридичною суттю містобудівні умови та обмеження є актом індивідуальної дії та направлені на врегулювання правовідносин, між позивачем, як суб`єктом містобудування - замовником будівництва, та Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради, як спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури.

Рішенням Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року у справі №1-10/2004, визначено, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

В розумінні статті 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зміст поняття майно до об`єктів права власності відноситься правомірні очікування / законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу (справа Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії).

У рішенні від 09 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України ЄСПЛ наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскаржувані рішення та припис порушують права та інтереси позивача, як замовника будівництва, та перешкоджають належному користуванню позивачем належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірність прийняття оскаржуваних рішення та припису, з огляду на що позов належить задовольнити повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1536 грн. 80 коп., сплаченого відповідно до квитанції № 0.0.1518689205.1 від 11 листопада 2019 року.

Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Боговода В`ячеслава Пилиповича №121 від 20 травня 2019 року про зупинення дії містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18(му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , замовник - ОСОБА_1 , затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05 травня 2018 року №46му.

Визнати протиправним та скасувати припис головних інспекторів будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Боговода В`ячеслава Пилиповича та Рибацького Валерія Миколайовича про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 20 травня 2019 року №119 в частині щодо містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 05 травня 2018 року №48-17б-18 (му) Нове будівництво торгового центру зі знесенням закусочної Хвиля , затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради від 05 травня 2018 року №46му.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк