Постанова

від 10.12.2019 по справі 160/4046/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/4046/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю КОГОРТА

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.)

у справі № 160/4046/19

за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Когорта

про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Когорта , в якому просила:

частково зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: - неорганізовані джерела: верстати карусельний, зубодолбежний, координатно-расточний, трубонарізний, токарно-гвинторізний, поперечно- строгальний, зубофрезерний, токарний, токарно-расточний, вертикально-сверлильний, токарний 16Д20, фрезерний, токарний моделі 163, вертикально-фрезерний Хеккер , долбежний, пила стрічкова по металу, установка плазмового різання, зварювальний пост тощо;

організоване джерело: заточувальний верстат, який оснащено ПГОУ (за візуальним оглядом відключений від електропостачання та не експлуатується) Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством КОГОРТА до повного усунення порушення.

Позов обґрунтований встановленими перевіркою фактами експлуатації відповідачем джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності проведеної інвентаризації, без дозволу на викиди, що визнано порушенням ст.ст. 10, 11, 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря та невиконанням пунктів 3, 4 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 23.01.2017 № 4-370-8-3. Також під час перевірки встановлено порушення правил технічної експлуатації установок очистки газу, які встановлені до суб`єкта господарювання, які експлуатують ПГОУ, що є порушенням ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , розділу 2, 3 Правил технічної експлуатації установок очистки газу, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.02.2009 № 52, та невиконанням пунктів 5,7 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 23.01.2017 № 4-370-8-3. Підприємством не забезпечується проведення виробничого контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства, що є порушенням ст.ст. 10, 29 Закону України Про охорону атмосферного повітря та невиконанням пункту 6 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 23.01.2017 № 4-370-8-3.

Позивач зазначає, що виявлені факти являються грубим порушенням природоохоронного законодавства, експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин забороняється законом і підлягає безумовній тимчасовій забороні (зупиненню).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 позов задоволено.

Суд виходив з того, що при отриманні акту перевірки №57/4-8/19 від 05.02.2019, відповідач не зазначив у ньому будь-яких зауважень щодо виявлених фактів. Будь-яких скарг під час проведення перевірки та після складання акту від відповідача не надходило; припис щодо усунення виявлених порушень від 23.01.2017 № 4-370-8-3 відповідачем оскаржувався, отже, відповідач фактично погодився з порушеннями, виявленими під час перевірок, що проведені у 2017 та у 2019 роках.

Судом встановлено, що окремі пункти припису на час розгляду справи у суді залишились невиконаними, хоча сам припис було винесено 23.01.2017, а остання перевірка була проведена з 04.02.2019 по 05.02.2019. Доказів виконання вимог припису відповідачем суду не надано.

З огляду на те, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози забруднення навколишнього середовища, а також ненадання відповідачем доказів відсутності певних джерел викидів на території підприємства та того, що вказані джерела не мають викидів, відповідачем, судом встановлено, що на момент розгляду справи обставини, що стали підставою для звернення до суду з цим позовом, не перестали існувати та порушення відповідачем не усунуті.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням зміненої апеляційної скарги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначає, що застосовані заходи впливу, про які просить позивача, є непропорційними (неспівмірними) на досягнення мети, з якою вони повинні бути застосовані. Вважає, що зупинення роботи певного об`єкту є крайнім заходом покарання і повинне застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей, чого в даному випадку немає. При цьому відповідач зазначає, що виявлені екологічною інспекцією порушені усунуті в повному обсязі, у зв`язку з чим відсутні підстави для часткового зупинення господарської діяльності ТОВ ВНП КОГОРТА .

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. В поданому суду письмовому відзиві на апеляційну скаргу вказує про законність та правомірність своїх вимог, зазначає, що єдиною підставою для скасування рішення суду першої інстанції відповідачем визначено факт виконання ним припису від 23.01.2017.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи, основним видом діяльності відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство КОГОРТА є механічне оброблення металевих виробів (код КВЕД 25.62).

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 04.02.2019 по 05.02.2019 на підставі наказу про проведення позапланової перевірки від 21.01.2019 № 95-П, направлення на перевірку від 21.01.2019 № 4-699-4-3 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Науково-виробниче підприємство КОГОРТА , за результатами якої складений акт №57/4-8/19 від 05.02.2019.

Під час перевірки встановлено такі порушення підприємством:

нвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві не проведена. При обстежені території ТОВ НВП Когорта встановлено наявність обладнання, яке є джерелами утворення викидів, а саме: в майстерні по ремонту гірничого та металургійного обладнання: неорганізовані джерела: верстати карусельний, зубодолбежний, координатно- расточний, трубонарізний, токарно-гвинторізний, поперечно-строгальний, зубофрезерний, токарний, токарно-расточний, вертикально-сверлильний, токарний 16Д20, фрезерний, токарний моделі 163, вертикально-фрезерний Хеккер , долбежний, пила стрічкова по металу, установка плазмового різання, зварювальний пост; організоване джерело: заточувальний верстат, який оснащено ПГОУ (за візуальним оглядом відключений від електропостачання та не експлуатується).

дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вищезазначених джерел відсутній, що є порушенням ст. ст. 10, 11, 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря та невиконанням пунктів 3, 4 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 23.01.2017 № 4-370-8-3.

Підприємством не забезпечується проведення виробничого контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел підприємства, що є порушенням ст. ст. 10, 29 Закону України Про охорону атмосферного повітря та невиконанням пункту 6 припису Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області від 23.01.2017 № 4-370-8-3.

Проти виявлених перевіркою фактів відповідач не заперечує.

Вказуючи, що виявлені факти експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря являються грубим порушенням природоохоронного законодавства, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, діяльність підприємства підлягає частковому зупиненню.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) встановлено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V.

За визначенням, наведеним у ст.1 вказаного Закону № 877-V, діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються, зокрема,:

- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

- спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю).

За приписами ч.5 ст.4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Статтею 12 Закону України Про охорону атмосферного повітря встановлено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до п. в ч.1 ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до ч.3 ст.50 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

При цьому завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною (ст.1 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ).

Відповідно до ст.3 цього ж Закону основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є: гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; обов`язковість оцінки впливу на довкілля.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози забруднення навколишнього середовища.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об`єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об`єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об`єкт якого належить до другої групи, - десять років, об`єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Отже дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Законом України Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності від 19 травня 2011 року № 3392-VI затверджено Перелік таких документів (додаток до Закону).

Пунктом 30 Переліку передбачено дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з пунктом 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №302, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб`єкт господарювання) експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди.

Пунктом 4 вказаного Порядку та пунктом 1.8 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 7 від 10.02.1995, обов`язок щодо проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря покладено на суб`єкти господарювання із обов`язковим залученням спеціалізованих організацій, які мають певний досвід, технічне обладнання і знаходяться на обліку Мінприроди України.

Тобто, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видається на підставі інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Інвентаризація складається на підставі Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 7 від 10.02.1995.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на час ухвалення судового рішення у даній справі виявлені позивачем порушення, що полягають у експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин, не виправлені.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.09.2019 у справі № 804/9101/16, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідач надав до суду докази виконання припису Державної екологічної інспекції Дніпропетровської області від 07.02.2019 №4-1780-4-3.

Так, товариством виконана оцінка впливу на довкілля з отримання звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ НВП КОГОРТА отримано (звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря).

Правовстановлюючі документи щодо землекористування знаходяться на стадії оформлення в Міській Раді м. Кривого Рогу та на момент складання припису також там знаходилися. На даний час товариство працює по тимчасовому договору щодо укладання договору оренди (основного договору) земельної ділянки в майбутньому .

Згідно з звіту з інвентаризації джерел викидів ТОВ НВП КОГОРТА на підприємстві два стаціонарних джерела забруднення, по яким отримано дозвіл.

ТОВ НВП КОГОРТА отримано Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 23.08.2019 №1211036600-717.

Разом тим, наведені відповідачем обставини не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, на час ухвалення судового рішення докази усунення виявлених порушень були відсутні.

Враховуючи, що на час розгляду справи судом першої інстанції порушення вимог законодавства у охорони атмосферного повітря відповідачем не усунуто, суд вважає обґрунтованим твердження позивача про існування обставин, які є підставою для застосування до відповідача певних заходів реагування у вигляді часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Додатково подані відповідачем апеляційному суду докази в будь-якому випадку не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про застосування певних заходів реагування, фактично стосуються питання виконання судового рішення, яким відповідні заходи реагування застосовані до повного усунення порушень.

З цього приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абз.2 ч.5 ст.4 Закону № 877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю КОГОРТА залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2019 року у справі №160/4046/19 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко