П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 січня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1927/19 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кравця О.О. судді -Домусчі С. Д. судді - Коваля М.П. за участю секретаря Куштаніт Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 р. по справі № 400/1927/19, прийнятого у порядку спрощеного позовного провадження у складі судді Біоносенко В.В. за адміністративним позовом Управління Держпраці у Миколаївській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ ,КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ :
25.06.2019 року Управління Держпраці у Миколаївській області звернулося до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", в якому просило про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" за адресою: вул. Миру, 57-б, с. Штукар, Веселинівський район, Миколаївська область, шляхом повної заборони виконання робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:
- роботи з налагодження, ремонту, технічного обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, а саме технологічних транспортних засобів;
- роботи з налагодження, ремонту, технічного обслуговування кран-балки в/п 5 тн № не надано;
- експлуатацію кран-балки в/п 5 тн зав. № не надано;
- експлуатацію, налагодження, ремонт, технічне обслуговування посудини, що працює під тиском, а саме: ресивер ємн.200 л зав.№3400 1988 р.в., компресорної установки для підкачки шин транспортних засобів, встановленого у Майстерні Мехзагіну господарства, зав. № не надано;
- роботи з використання та зберігання небезпечних речовин (аміачна селітра, нітроамофоска, сульфат амонія);
- виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах, під час експлуатації топливозаправочного пунку;
- роботи зі збереження та переробки зерна;
- експлуатацію технологічних транспортних засобів, а саме: трактор-ескаватор ЮМЗ-6 інв. №014;, трактори: ЮМЗ-6, інв.№016, Т-150К інв. №021, ЮМЗ-6АКл інв. №115, ЮМЗ-6АКл інв. №116, МТЗ-32 інв. №126, ХТЗ-150К-09 інв. №146, Б-892 інв. №122, ХТА-200-10 інв. №176, Б-892 інв. №228, FENDT-936-AR10 інв. №242; комбайни: СК-5 НИВА СК інв. №117, КСЗ 812-02 інв. №148, ТУКАНО-Класс інв. 171, КЗС-1218 інв. № 238;
- роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра;
- роботи в колодязях, траншеях, котлованах в замкнутому просторі (ємностях);
- експлуатація і ремонт водозбірних споруд (башті Рожновського).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 р. адміністративний позов був задоволений.
II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Не погоджуючись зі вказаною постановою суду , сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просило її скасувати та ухвалити нове судове рішення яким у задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав можливості надати суду докази усунення порушень в діяльності підприємства , встановлених в акті перевірки.
Апелянт зазначає, що позивач під час розгляду справи не надав будь яких доказів на підтвердження факту допущення СГ ТОВ Надія порушень, які б свідчили про загрозу життю та здоров`ю працівників. А також судом першої інстанції в рішенні встановлено порушення яких СГ ТОВ . Надія не допускало. Відповідно не може їх і усунути. Оскільки відновлення роботи можливе саме за умови усунення усіх порушень, які встановлено судом.
15.11.2019 р. Заступник начальника Управління Держпраці у Миколаївській області надав Відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що Відповідачем не під час перевірки, не на виконання припису не було надано жодних документів перевіряючим, які б вказували на те, що транспортні засоби (трактори), які знаходяться на території підприємства не є технологічним транспортним засобом.
Таким чином, без документів на техніку, Управління Держпраці у Миколаївській області не може зробити висновки, які саме транспортні засоби знаходяться на території підприємства. Також Управління Держпраці у Миколаївській області зазначає, що на час винесення оскаржуваного рішення, Миколаївським окружним адміністративним судом було вірно застосовано заходи реагування, шляхом заборони виконання робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Оскільки станом на 12.09.2019 р. ні Управління Держпраці у Миколаївській області, ні суд, не мав доказів виконання СГ ТОВ Надія позовних вимог.
III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.124 -127 КАС України.
Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав:
IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Судом 1-ої інстанції було встановлено, що у період з 09.04.2019 року по 17.04.2019 року на підставі наказу №126 від 29.11.2018, та наказу №152 від 15.11.2018, направлення №126 від 23.03.19, посадовими особами Управління Держпраці у Миколаївській області здійснено планову перевірку СГ ТОВ Надія з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.
За результатами проведеної перевірки ,було складено Акт перевірки від 17.04.2019 року № 462 (далі - Акт), у якому зафіксовано факт виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони праці, їх детальний опис з посиланням на відповіді вимоги законодавства. Управлінням Держпраці у Миколаївській області зазначено, що серед виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони праці, зазначених в Акті, є особливо небезпечні, оскільки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зокрема: роботодавцем допущена експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та виконання робіт підвищеної небезпеки, без відповідних дозвільних документів, а саме:
- відсутній дозвіл на налагодження, ремонт, технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки, а саме технологічних транспортних засобів, чим порушено п. 2 додатку 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування0 машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року №1107 (далі -Порядок №1107);
- відсутній дозвіл на налагодження, ремонт, технічне обслуговування устаткування підвищеної небезпеки та на експлуатацію кран-балки в/п5тн зав. № (не надано облікових даних), чим порушено п.2 д.2, п. 11, дод. 3 Порядку №1107;
- відсутній дозвіл на експлуатацію, налагодження, ремонт, технічне обслуговування посудини, що працює під тиском, а саме: ресивер ємн.200л зав. №3400 1988 р.в. компресорної установки для підкачки шин транспортних засобів, встановленого у майстерні Мехзагіну господарства, зав. № (не надано паспорта виробника, журналу нагляду при експлуатації), чим порушено п. 2 д.2, п.10 дод. 3 Порядку №1107;
- відсутній дозвіл на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухо-пожеженебезпечних зонах, під час експлуатації паливно-заправочного пункту, чим порушено п. 6 дод. 2 Порядку №1107;
- відсутній дозвіл на роботи з використання та зберігання небезпечних речовин (аміачна селітра, нітроамофоска, сульфат амонія), у зв`язку з порушенням п. 3 дод. 2 Порядку №1107.
Крім того, не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме:
- на роботи зі збереження та переробки зерна, чим порушено п. 15 дод. 6 Порядку №1107;
- на експлуатація технологічних транспортних засобів, які знаходяться на балансі підприємства, а саме: трактор-ескаватор ЮМЗ-6 інв. №014;, трактори: ЮМЗ-6, інв.№016, Т-150К інв. №021, ЮМЗ-6АКл інв. №115, ЮМЗ-6АКл інв. №116, МТЗ-32 інв. №126, ХТЗ-150К-09 інв. №146, Б-892 інв. №122, ХТА-200-10 інв. №176, Б-892 інв. №228, FENDT-936-AR10 інв. №242; комбайни: СК-5 НИВА СК інв. №117, КСЗ 812-02 інв. №148, ТУКАНО-Класс інв. 171, КЗС-1218 інв. № 238, чим порушено п. 5 дод. 7 Порядку 1107;
- на роботи, що виконуються на висоті понад 1, 3 метра,чим порушено п. 6 дод. 6 Порядку №1107;
- на роботу в колодязях, траншеях, котлованах в замкнутому просторі(ємностях), чим порушено п. 8 дод. 6 Порядку №1107;
- на експлуатацію і ремонт водозбірних споруд (башні Рожновського), чим порушено п. 3 дод. 6 Порядку №1107.
Судом апеляційної інстанції було додатково встановлено, що 17.04.2019 року Управлінням Держпраці у Миколаївській області видано Припис № 462 СГ ТОВ Надія з питань усунення виявлених порушень , встановлених Актом перевірки від 17.04.2019 року № 462, у тому числі: строком до 17.05.2019 року за пунктами 1-49 та 61-79, строком до 10.05.2019 року - за пунктом 80, строком до 08.05.2019 року - за пунктом 81, строком до 16.05.2019 року - за пунктом 83,84, строком до 30.05.2019 року - за пунктом 85, строком до рішення суду - за пунктом 60, строком до початку сезонних робіт - за пунктом 82.
Згідно з актом повторної перевірки щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони праці, зазначених в Акті(Додаток 1 до листа №77 від 12.12.2019 року),була усунута більшість порушень, окрім :
- експлуатацію, налагодження, ремонт, технічне обслуговування посудини, що працює під тиском, а саме: ресивер ємн.200 л зав.№3400 1988 р.в., компресорної установки для підкачки шин транспортних засобів, встановленого у Майстерні Мехзагіну господарства, зав. № не надано, із зазначенням , що він виведений з експлуатації з 01.03.2019 року згідно із наказом № 6/1-ОП від 01.03.2019 р, а докази експлуатації відсутні;
- роботи з використання та зберігання небезпечних речовин (аміачна селітра, нітроамофоска, сульфат амонія) , із зазначенням , що надана інформація щодо відсутності вибухонебезпечних речовин, а використання та зберігання аміачної селітри, яка відповідно ГОСТ2-85 відноситься до 4 класу небезпеки , не потребує дозволу;
- підприємством зазначається, що ним не здійснюється експлуатація технологічних транспортних засобів та роботи з його налагодження ,ремонту та технічного обслуговування , так як наявні на балансі : трактор-ескаватор ЮМЗ-6 інв. №014;, трактори: ЮМЗ-6, інв.№016, Т-150К інв. №021, ЮМЗ-6АКл інв. №115, ЮМЗ-6АКл інв. №116, МТЗ-32 інв. №126, ХТЗ-150К-09 інв. №146, Б-892 інв. №122, ХТА-200-10 інв. №176, Б-892 інв. №228, FENDT-936-AR10 інв. №242; комбайни: СК-5 НИВА СК інв. №117, КСЗ 812-02 інв. №148, ТУКАНО-Класс інв. 171, КЗС-1218 інв. № 238 - мають свідоцтва про реєстрацію та не є технологічним транспортом.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що у період з 26.12.2019 року по 27.12.2019 року на підставі наказу №410 від 26.12.2019 , направлення №424 від 26.12.19, посадовими особами Управління Держпраці у Миколаївській області здійснено перевірку СГ ТОВ Надія з питань виконання раніше виданого припису.
До перевірки СГ ТОВ Надія було надано інформацію :
на підставі висновку експертизи ПрАТ Миколаївський ЕТЦ № 48 1.02.2.01.596.19 від 10.09.2019р.. отримано дозвіл № 267.19.48 на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: таль електричний ТЕЗ-511 зав.№ 5416 в/пЗт 1968р.в. Дозвіл діє з 16.09.2019 р. до 16.09.2024 р.;
декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони прані на виконання робіт підвищеної небезпеки, у тому числі Роботи, що виконуються на висоті понад 1.3м ;
наказ від 01.03.2019р. за № 6/1 -ОП про виведення з експлуатації компресорної установки, до складу якої відноситься ресивер зав.№ 3400 емн,200л 1988р.в.;
рішення Миколаївсь кого окружного адміністративного суду віл 17.12.2019р. по справі № 400/3444/19 про скасування пунктів 17. 18, 24, 40, 41 Припису Управління Держпраці у Миколаївській області № 462 від 17.04.2019р.. у тому числі стосовно експлуатації технологічних транспортних засобів.
За результатами проведеної перевірки ,було складено Акт перевірки від 27.12.2019 року № 1355 (далі - Акт №1355), у якому зафіксовано факт виявлених порушень :
1)відсутній план ТОіР транспортних засобів, які знаходяться на балансі підприємства;
2)не виконується періодичні технічні обслуговування (відсутній (не надано) План ТОіР) талі електричної ТЕЗ-511 зав.№ 5416 в/п3т 1968р.в. Майстерні Мехзагіну господарства, що повинно бути передбачено системою планово-попереджувальних ремонтів, згідно з вимогами настанови з експлуатації в строки, установлені виробником, результати виконання яких має бути записано до журналу їх технічних обслуговувань і ремонтів (відсутній (не надано));
3)не встановлено порядок огляду перед початком роботи та перевірок вантажопідіймального механізму, що керується з підлоги (огляд і перевірку механізмів, металоконструкцій (доступних для огляду), приладів і пристроїв безпеки, тощо), з урахуванням вимог інструкцій з експлуатації, установлені виробником, результати виконання яких має бути записано у вахтовий журнал (відсутній (не надано));
4)відсутній (не надано) журнал огляду знімних вантажозахоплювальних пристроїв, інструкції, що визначають порядок і методи огляду, усунення виявлених пошкоджень;
5)до пуску в роботу, у разі виробничої потреби, ресиверу ємн. 200л зав.№ 3400 1988р.в. компресорної установки для підкачки шин транспортних засобів, встановленого у Майстерні Мехзагіну господарства, яку виведено з експлуатації наказом по підприємству забезпечити утримання, безпечну експлуатацію та отримати дозвіл органу Держпраці на експлуатацію, налагодження, ремонт, технічне обслуговування посудини, що працює під тиском. Експлуатація вказаного обладнання забороняється;
6)під час експлуатації систем водопостачання не встановлено постійний контроль за станом техніки безпеки (коефіцієнт безпеки, трьохступеневий контроль та ін.)
7)не в повному обсязі пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці директор ОСОБА_4 . , заступник директора ОСОБА_5 ., головний агроном ОСОБА_3 , а саме: з НПАОП 41.0-1.01-79, НПАОП 0.00-1.44-99.
8)на час перевірки не надано паспортів заземлюючих пристроїв, чим порушено вимоги п.7.4 р. VII Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів - далі ПТЕЕС;
9)на час перевірки відсутній технічний паспорт пристроїв захисту від блискавки;
10)на час перевірки не надано кабельний журнал;
11)не коректно організовано проведення періодичного медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці.
27.12.2019 року Управлінням Держпраці у Миколаївській області видано Припис № 1355 СГ ТОВ Надія з питань усунення виявлених порушень строком до 27.01.2019 року (при чому 2019 рік був помилково вказаний замість 2020 року), окрім п.6 , який треба усунути негайно ,п.5 - до пуску в роботу та 11- до початку сезонних робіт.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що Наказом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" № 6/1-ОЛ від 01.03.2019 року ресивер ємн. 200л зав.№ 3400 1988р.в. компресорної установки виведений з експлуатації з 01.03.2019 року (а/с 99)
Крім того, рішенням Миколаївсь кого окружного адміністративного суду віл 17.12.2019р. по справі № 400/3444/19 адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (вул. Миру, 57 Б, Штукар, Веселинівський район, Миколаївська область, 57051, ідентифікаційний код 00429306) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) був задоволений , визнані протиправними та скасовані пункти 17, 18, 24, 40, 41 Припису Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) №462 від 17.04.2019 р.
V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
Конституція України
Згідно вимог ст. 8 в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно вимог ст.19 , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Згідно з частиною четвертою статті 43 кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012, № 5403-VI( надалі - КЦЗ України)
Згідно ст.1 КЦЗ України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно п.11) ст.2 КЦЗ України, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом`якшення її можливих наслідків;
Відповідно до статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності (далі Закон № 877-V)
Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 877-V).
Частиною першою, п`ятою та сьомою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках передбачених законом.
Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.
Згідно ч. 1 ст.6 Закону № 877-V однією з підстав для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
За приписами ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Закон України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII Про охорону праці (далі - Закон № 2694-XII)
За приписами ст..4 Закону № 2694-XII державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя та здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Статтею 38 Закону № 2694-XII передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 2694-XII умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Відповідно до ст.21 Закону № 2694-XII роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96),
Відповідно до п. 1 Положення № 96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці (…) (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п. 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (далі - Порядок № 1107)
Відповідно п. 6 Порядку № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається:
роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3;
виробникові або постачальникові машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3.
У разі, коли дозвіл на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки отримано виробником або постачальником до прийняття зобов`язань щодо їх постачання, роботодавець може застосовувати зазначені машини, механізми, устаткування на підставі завіреної в установленому законодавством порядку копії дозволу, одержаної від такого виробника або постачальника.
Дозвіл на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки є безстроковим (п. 16 Порядку № 1107).
Додатком 2 Порядку №1107 визначено перелік робіт підвищеної небезпеки: 1. Технічний огляд, випробування, експертне обстеження (технічне діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.2. Монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. 3. Виробництво (виготовлення), використання, переробка, розподіл, зберігання, транспортування, застосування, утилізація та знешкодження вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357). 4. Вибухові роботи та роботи, пов`язані з використанням енергії вибуху. 5. Утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів та виробів ракетної техніки. 6. Газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах. 7. Переробка нафти, вуглеводневих газів і конденсату. 8. Спорудження магістральних газопроводів, нафтопроводів і продуктопроводів (нафтопродуктопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів тощо), систем газопостачання природним та зрідженим газом. 9. Роботи з вироблення агломерату, коксу, розплавів чорних і кольорових металів, прокату, металевих труб і феросплавів. 10. Буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин. 11. Заповнення, злив і ремонт балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом. 12. Підземні та відкриті гірничі роботи. 13. Роботи, що виконуються за допомогою механічних підіймачів та будівельних підйомників. 14. Зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин. 15. Будівництво, ремонт, експлуатація та ліквідація підземних споруд, не пов`язаних з видобутком корисних копалин. 16. Лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу. 17. Газополум`яні роботи. 18. Роботи із збагачування корисних копалин.
Додатком 7 Порядку 1107 визначено перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці: 1. Машини, механізми, устатковання для буріння, ремонту свердловин на суходолі і в акваторії моря. 2. Технологічне обладнання з переробки природного каменю. 3. Ковальсько-пресове устатковання. 4. Атракціони підвищеної небезпеки (стаціонарні, пересувні та мобільні).5. Технологічні транспортні засоби.
Закон України, від 30.06.1993, № 3353-XII "Про дорожній рух"( надалі - Закон № 3353-XII):
Відповідно до ст. 35 Закону № 3353-XII , обов`язковому технічному контролю не підлягають технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України .
Закон України, від 05.10.2006, № 229-V "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України",(надалі - Закон № 229-V):
Відповідно до ст.1 Закону № 229-V технічні засоби для агропромислового комплексу - машини, механізми, обладнання, устаткування, технологічні комплекси і лінії з них, які використовуються в сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості для вирощування, збирання, зберігання та перероблення сільськогосподарської продукції, а також для надання послуг з технічного сервісу. До машин відносяться трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка, інші механізми відповідно до Закону України Про дорожній рух , що беруть участь у русі на вулично-дорожній мережі загального користування під час переїзду до/з місця виконання робіт у встановленому законодавством порядку.
Застосування правових норм у правових висновках Верховного Суду :
Згідно із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2019 року справа №820/4971/16 поняття загрози життю та здоров`ю є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.
Отже, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Застосування заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відбувається до часу усунення відповідачем виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей. Таким чином, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає ту регулятивну функцію, яку покладену законодавцем в основу і правову підставу застосування такого заходу впливу.
Закон України, від 23.02.2006, № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"( далі - Закон № 3477-IV)
Згідно ч.1 ст.17 Закону № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно ст.18 Закону № 3477-IV Для цілей посилання на текст Конвенції суди використовують офіційний переклад Конвенції українською мовою (далі - переклад). Для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії (далі - переклад), надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону. У разі відсутності перекладу Рішення та ухвали Суду чи ухвали Комісії суд користується оригінальним текстом. У разі виявлення мовної розбіжності між перекладом та оригінальним текстом суд користується оригінальним текстом. У разі виявлення мовної розбіжності між оригінальними текстами та/або в разі потреби мовного тлумачення оригінального тексту використовується відповідна практика Суду.
VI. ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО:
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно ст.3 КАС України (в ред.,діючої з 15.12.2017 року) порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно ч.3 ст.6 КАС України ,звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст.7 КАС України ,суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1-5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.1-2 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 5 ст.242 КАС України ,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5 та 6 ст.13 Закону України, від 02.06.2016, № 1402-VIII "Про судоустрій і статус судді" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
VII. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ТА ПРАКТИКА ЄСПЛ:
Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Згідно ст.1 Протоколу 1 Конвенції ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів
Держава-відповідач нестиме відповідальність за Конвенцією за порушення прав людини, спричинені діями її представників при виконанні ними своїх службових обов`язків (див., наприклад, рішення у справі Крастанов проти Болгарії (Krastanov v. Bulgaria), заява № 50222/99, п. 53, від 30 вересня 2004 року). Проте держава також нестиме відповідальність, якщо її представники перевищують межі своїх повноважень або діють всупереч інструкціям (див. рішення у справах Молдован та інші проти Румунії (№ 2) (Moldovan and Others v. Romania (no. 2), заяви №№ 41138/98 і 64320/01, п. 94, ECHR 2005-VII (витяги), та Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), від 18 січня 1978 року, п. 159, Series А № 25). Для того, щоб встановити, чи можна покласти на державу відповідальність за незаконні дії її представників, вчинені поза межами виконання ними службових обов`язків, Суду необхідно дослідити всю сукупність обставин і розглянути характер та контекст поводження, про яке йдеться (див. стосовно статті 2 Конвенції рішення у справі Сашо Горгієв проти Колишньої Югославської Республіки Македонії (), заява № 49382/06, п. 48, ECHR 2012 (витяги)).
Словосполучення відповідно до закону вимагає, по-перше, аби оспорюваний захід мав юридичну основу у національному праві. По-друге, воно стосується якості закону, про який ідеться, і передбачає вимогу, що такий закон має бути доступний для відповідної особи, яка, крім того, повинна мати можливість передбачити його наслідки для себе, і такий закон повинен відповідати принципу верховенства права (див. з-поміж інших джерел п. 55 рішення Суду у справі Kopp проти Швейцарії від 25.03.1998 р. (Reports of Judgment sand Decisions 1998-II)).
Зазначене словосполучення означає, зокрема, що норми національного права мають бути достатньо передбачуваними, аби вказати особам на обставини та умови, за яких органи влади мають право вдатися до заходів, які впливатимуть на конвенційні права цих осіб (див. п. 39 рішення Суду у справі C.G. and Others проти Болгарії від 24.04.2008 р. (справа № 1365/07)). Більше того, закон повинен надавати певний ступінь юридичного захисту від свавільного втручання з боку органів влади. Наявність спеціальних процесуальних гарантій є важливою у цьому контексті. Те, що вимагається через такі гарантії, буде залежати, принаймні до певної міри, від характеру та ступеня втручання, що розглядається (див. п. 46 рішення Суду у справі P.G. and J.H. проти Сполученого Королівства (справа № 44787/98, ECHR 2001-IX))та див.п.169-170 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Волков проти України (заява № 21722/11),
Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п.52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Щокін проти України (заяви №№ 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011року ).
Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskalv. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі Рисовський проти України (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява № 29979/04, п.71).
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).
Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін( див. п. 29 Рішення Європейського прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.).
VIII. ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ:
Апеляційний суд вважає, що нормами Закону України " Про охорону праці" та Порядку 1107, передбачено обов`язок роботодавця отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
При цьому, у Порядку №1107 визначений вичерпний перелік машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки та виконання робіт підвищеної небезпеки щодо яких у роботодавця є обов`язок отримати відповідний дозвіл.
Сільськогосподарські роботи з обробки ґрунту не входять до переліку робіт підвищеної небезпеки, визначених Додатком 2 Порядку №1107 .
Відсутність тракторів та комбайнів у переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, визначеному Додатком 7 Порядку 1107, свідчить про те, що зазначені транспортні засоби не є технологічними транспортними засобами, для використання яких необхідно подавати декларацію.
Необхідною умовою для виникнення обов`язку підприємства одержати відповідний дозвіл на експлуатацію, налагодження, ремонт, технічне обслуговування посудини, що працює під тиском, а саме ресивер ємн. 200 л зав. 3400, 1988 р., компресорної установки для підкачки шин транспортних засобів є сам факт експлуатації, але у справі наявні докази виведення з експлуатації ресиверу ємн. 200 л зав. 3400, 1988 р.
Але, рішення Миколаївсь кого окружного адміністративного суду віл 17.12.2019р. по справі № 400/3444/19 не набуло законної сили, тому апеляційний суд не посилається на вказане судове рішення в обґрунтування власної позиції, а робить власні висновки ,оцінюючи обставини та докази ,наявні у матеріалах справи..
Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, апеляційний суд дійшов висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що не були усунуті до проведення повторної перевірки, продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для часткового застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, а суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.
Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
При прийнятті рішення апеляційний суд враховує, що життя та здоров`я людини має бути найвищою цінністю у суспільстві.
Однією з підстав для здійснення позапланових заходів органом державного нагляду в порядку ч. 1 ст.6 Закону № 877-V є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю), тому апеляційний суд вважає, що Управління Держпраці у Миколаївській області , відповідно до принципу належного врядування ,мало вчасно по закінченню стоків ,вказаних у Приписі від 17.04.19 року перевірити усунення порушень законодавства, виявлених під час перевірки та зафіксованих у Акті №462 від 17.04.19 року шляхом проведення позапланового заходу ще до звернення до суду 1-ої інстанції .
Позаплановий захід щодо перевірки усунення порушень законодавства, виявлених під час перевірки та зафіксованих у Акті №462 від 17.04.19 року ,за наслідками якого були складені Акт перевірки та Припис від 27.12.2019 року за № 1355 , був проведений лише 26.12.2019 року, однак, у порушення вимог ч. 1 ст.6 Закону № 877-V під час його проведення з`ясовувались не лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.
Апеляційний суд ,враховуючи принципи верховенства права, належного врядування , практику ЄСПЛ ,як джерело права ,правову позицію Верховного суду , вважає, що сторонами надані докази усунення всіх порушень законодавства , виявлених під час перевірки та зафіксованих у Акті №462 від 17.04.19, , що створювали реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а не усунуті порушення не є такими, що створюють таку загрозу , так як не можна вважати такою загрозою те, що може виникнути у майбутньому , у разі певних обставин - відновлення експлуатації механізмів , тому застосування судом 1-ої інстанції обраного заходу державного реагування було передчасним та необґрунтованим .
Апеляційний суд вважає, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень органом державного нагляду до відповідача без достатніх підстав буде становити свавільне втручання у право мирно володіти майном , яке підлягає захисту згідно статті 1 Першого протоколу Конвенції.
Апеляційний суд доходить до висновку, що наявні підстави для скасування суду 1-ої інстанції , так як суд 1-ої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи , що призвело до невірного вирішення справи та вважає, що доводи апелянта спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.
В порядку ч.6 ст.139 КАС України,якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв`язку із новим розподілом судових витрат частково підлягають відшкодуванню судові витрати Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", пов`язані зі сплатою судового збору за подачу апеляційної скарги , у розмірі 2881,50 грн.
Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3,6,7,139,242, 292, 308, п.2 ч.1 ст.315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд апеляційної інстанції,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" - задовольнити, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 р. - скасувати,
Ухвалити нове судове рішення:
У задоволенні адміністративного позову Управління Держпраці у Миколаївській області-відмовити.
Змінити розподіл судових витрат та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (вул. Миру, 57 Б, Штукар, Веселинівський район, Миколаївська область, 57051, ідентифікаційний код 00429306) судові витрати у розмірі 2881,50 ( дві тисячі вісімсот вісімдесят одну грн. 50 коп.)
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття ,та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів
Повне рішення складене та підписане 03 січня 2020 року
Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Коваль М.П. Домусчі С.Д.
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.01.2020 |
Оприлюднено | 08.01.2020 |
Номер документу | 86773499 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Кравець О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні