Ухвала

від 05.12.2019 по справі 757/59554/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59554/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ",про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 серпня 2019 року у справі № 757/43019/19-к в рамках кримінального провадження № 62019100000001044 від 05.08.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

08.11.2019 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ", яке передано слідчому судді ОСОБА_1 , про скасування арешту у кримінальному провадженні № 62019100000001044,в порядку ст.ст. 170, 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт майна накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.08.2019 у справі № 757/43019/19-к у кримінальному провадженні № 62019100000001044 від 05.08.2019 року.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт грошових коштів, які знаходяться на рахункахТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ" (ідентифікаційний код юридичної особи 42035114, місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ЛЕОНІДА ЖАБОТИНСЬКОГО, будинок 45, офіс 34), а саме:поточний рахунок № НОМЕР_1 від 04.10.2018 та корпоративний картковий рахунок № НОМЕР_2 від 12.07.2019 , відкриті в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, юридична адреса: м.Київ, вул. Андріївська, 2/12), накладений необґрунтовано, а окрім того, необхідність цього арешту, очевидно відпала, оскільки жодних слідчих дій щодо ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» не здійснюється, жодне обвинувачення чи його окремий епізод не встановлений і не може бути доведений, оскільки посадові особи ТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ" не причетні.

Особа, що подала клопотання в судове засідання не з`явилися, про місце і час розгляду скарги повідомлялися належним чином. Проте адвокат ОСОБА_3 через канцелярію суду подала заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлявся належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані, про причини неявки до суду не повідомлено.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001044 від 05.08.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст 205, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді (справа № 757/43019/19-к) Печерського районного суду м. Києва від 14.08.2017 було накладено арешт на рахунки ТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ" (ідентифікаційний код юридичної особи 42035114, місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ЛЕОНІДА ЖАБОТИНСЬКОГО, будинок 45, офіс 34): поточний рахунок № НОМЕР_1 від 04.10.2018 та корпоративний картковий рахунок № НОМЕР_2 від 12.07.2019 , відкриті в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, юридична адреса: м.Київ, вул. Андріївська, 2/12)в частині видатку коштів по вказаних рахунках, з можливістю їх зарахування.

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Як встановлено в ході розгляду клопотання, ані ТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ", ані його службові особи в кримінальному провадженні №62019100000001044 не є підозрюваними, потерпілими або його представниками.

Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

Версія органу досудового розслідування, що майно на яке накладено арешт відповідає ознакам визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні 62019100000001044, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінніст. 86 КПК Українидоказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Враховуючи, вказане підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від 14.08.2019 по справі № 757/43019/19-к на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ" (ідентифікаційний код юридичної особи 42035114, місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ЛЕОНІДА ЖАБОТИНСЬКОГО, будинок 45, офіс 34), а саме: рахунок № НОМЕР_1 та рахунок № НОМЕР_2 , відкриті в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750, юридична адреса: м.Київ, вул. Андріївська, 2/12).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1