Рішення

від 18.12.2019 по справі 480/3414/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 р. Справа № 480/3414/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

представника позивача - Семерні І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/3414/19 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс", в якій просить стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) в сумі 37 665,92 грн. на користь державного бюджету України на р/р 31117029018191, одержувач Кролевецьке УК, код одержувача 37824985, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998 та з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) у сумі 5 548,03 грн. на р/р 33116318018191, одержувач Кролевецьке УК, код одержувача 37824985, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач є платником податків і зобов`язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч вимогам статті 16 Податкового кодексу України відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг на суму 43 213,95 грн., у тому числі: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) в сумі 37 665,92 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) у сумі 5 548,03 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2019 р. відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.09.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує (а.с.64-65) та зазначає, що податковий борг у розмірі 10976,27 грн. було погашена 17.11.2010 року в повному обсязі платіжними дорученнями № 38 на суму 8252,07 грн. та № 50 на суму 2715,20 грн., тому податкові вимоги № 1/12 від 02.03.2009 р. на суму 11445,40 грн. та від 02.04.2009 р. № 2/20 на суму 10976,27 грн. є відкликаними з 17.11.2010 року. Наступний податковий борг в загальній сумі 7280,54 грн. виник з 03.03.2011 року після закінчення судового оскарження сум податкових зобов`язань, які були визначені контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 30.06.2010 №0000271531/0 на суму 800,01 грн., від 30.06.2010 № 0000851501/0 на суму 1461,51 грн., від 15.07.2010 № 0000321531/0 на суму 905,51 грн., від 30.07.2010 № 0000341531/0 на суму 800,0 грн., від 25.08.2010 № 0001081501/0 на суму 1638,51 грн., від 03.09.2010 № 0000391531/0 на суму 996,0 грн. та від 01.11.2010 № 0000511531/0 на суму 679,0 грн. Тобто, податкові зобов`язання за вказаними повідомленнями-рішеннями стали узгодженими внаслідок ухвали Харківського адміністративного суду від 03.03.2011 року по справі № 2а-9001/10/1870. Відповідач зазначає, що має місце переривання податкового боргу у часі, за податковими вимогами від 02.03.2009 № 1/12 та від 02.04.2009 № 2/25. Також вказує, що з моменту виникнення податкового боргу в сумі 7280,54 грн. (саме з 03.03.2011 року) контролюючим органом відповідачу не надсилалася податкова вимога та не здійснювалися заходи, направлені на стягнення даного податкового боргу, а тому, зважаючи на те, що з моменту виникнення податкового боргу минуло більш ніж 8 років, то строк давності для стягнення даного податкового боргу минув. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Ухвалою суду від 04.10.2019 р. розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 13.11.2019 р. замінено позивача у справі - Головне управління ДФС у Сумській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Сумській області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.128,) в судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" зареєстроване як юридична особа, є платником податків і зборів.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України зазначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Так, СП у формі ТОВ "Техносервіс" було подано податкові декларації з податку на додану вартість (а.с.36-43):

№9283180796 від 18.12.2018 р., якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 4 328,00 грн., проте несплаченою залишається сума у розмірі 3 553,76 грн.;

№9307325447 від 18.01.2019 р., якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 3 126,00 грн. та не сплачено.

№9024575329 від 18.02.2019 р., якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 1 187,00 грн., яке залишається несплаченим;

№9048766226 від 18.03.2019 р., якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 2 303,00 грн. та залишається несплаченим;

№9076512100 від 17.04.2019 р., якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 3 907,00 грн., проте сума залишається несплаченою;

№9103003585 від 17.05.2019 р., якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 7 548,00 грн., яке залишається несплаченим;

№9130179872 від 19.06.2019 р., якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 2 568,00 грн., яке залишається несплаченим;

№9157452105 від 19.07.2019 р., якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 3 872,00 грн., проте сума залишається несплаченою.

Отже, сума боргу за деклараціями складає 28 064,76 грн.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Актом про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість СП у формі ТОВ "Техносервіс" №6985/18-28-50-12/21113435 від 12.10.2018 р. встановлено несвоєчасну сплату до бюджету податкових зобов`язань, внаслідок чого порушено вимоги пунктів 57.1, 57,3 статті 57, статті 100, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України (а.с.44-48).

На підставі акту №6985/18-28-50-12/21113435 від 12.10.2018 р. прийняте податкове повідомлення- рішення №0006475012 від 12.11.2018 року, яким застосовано штраф у сумі 8 140,69 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання (а.с.49,50-51).

Також, на підставі акту №6985/18-28-50-12/21113435 від 12.10.2018 р. прийняте податкове повідомлення-рішення №0006435012 від 12.11.2018 року, яким застосовано штраф у сумі 12,09 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання (а.с.52).

Податкові повідомлення-рішення №0006435012 та №0006475012 від 12.11.2018 року були оскаржені в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України №3180/6/99-99-11-06-01-25 від 22.01.2019 скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Згідно з пп. 129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пп.129.3.1 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Таким чином, відповідачу була нарахована пеня з податку на додану вартість в сумі 1 448,38 грн.

Відповідно до п. 137.4 ст.137 Податкового кодексу України СП у формі ТОВ "Техносервіс" були подані податкові декларації з податку на прибуток (а.с.53-58):

№9270314978 від 24.02.2017 р., якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 2 500,00 грн., проте сплачене не було;

№9299293049 від 27.02.2018 р., якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 1 170,00 грн. та не сплачено.

№9310875527 від 26.02.2019 р., якою відповідачем самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 238,00 грн., яке залишається несплаченим.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Податковим повідомленням-рішенням №0004515012 від 30.10.2018 року щодо СП у формі ТОВ "Техносервіс" застосовано штраф у розмірі 621,57 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання (а.с.59).

Податкове повідомлення-рішення №0004515012 від 30.10.2018 було оскаржене в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС України №1400/6/99-99-11- 06-01-25 від 11.01.2019 скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення- рішення без змін.

Крім того, на підставі ст.129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1 018,46 грн.

Відповідно до ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу були направлені податкові вимоги №1/12 від 02.03.2009 та №2/25 від 02.04.2009 року (а.с.60).

Податковий борг СП у формі ТОВ "Техносервіс" з часу направлення податкових вимог №1/12 від 02.03.2009 та №2/25 від 02.04.2009 року не переривався, податкова заборгованість повністю не погашалася.

Щодо твердження представника представника відповідача, що податкові вимоги №1/12 від 02.03.2009 та №2/20 від 02.04.2009 є відкликаними з 17.11.2010 року, суд зазначає наступне.

Конотопською ОДПІ була прийнята податкова вимога №73513-17 від 24.10.2016 року про сплату податкового боргу у розмірі 20 323,99 грн. СП у формі ТОВ Техносервіс подано скаргу до Головного управління ДФС у Сумській області. Рішенням Головного управління ДФС у Сумській області скаргу платника задоволено, податкову вимогу №73513-17 від 24.10.2016 року скасовано. При цьому, дане рішення мотивовано тим, що податковий борг відповідача виник у 2009 році, боржнику було направлено першу податкову вимогу №1/12 від 02.03.2009 та другу податкову вимогу №2/20 від 02.04.2009, які на момент розгляду скарги не відкликані (не погашені), тобто є чинними (а.с.108, зворотній бік).

Відповідач рішення про результати розгляду скарги далі не оскаржував, а тому вказане дає підстави вважати податкові вимоги 1/12 від 02.03.2009 та №2/20 від 02.04.2009 узгодженими та чинними.

Представник відповідач у відзиві вказує на те, що сума, визначена податковими вимогами, була погашена 17.11.2010 року в повному обсязі відповідно до банківської виписки №405 від 17.11.2010 р. Однак податковою вимогою №2/20 від 02.04.2009 визначено податкові зобов`язання з податку на прибуток 2715,20 грн. та податок на додану вартість 8 261.07 грн. (а.с.60).

Відповідно до банківської виписки №405 від 17.11.2010 сплачено 2715,20 грн. податку на прибуток та 8252,07 грн. податку на додану вартість (а.с.66). Тобто сума сплаченого податку на додану вартість менше на 9,00 грн., ніж сума вказана у податковій вимозі (8261,07-8252,07=9).

Крім того, заборгованість з часу винесення другої податкової вимоги (02.04.2009) до сплати заборгованості відповідно до банківської виписки (17.11.2010) повністю погашена не була, а навпаки збільшувалася, що підтверджується поданням СП у формі ТОВ Техносервіс податкових декларацій з податку на додану вартість у період з 02.04.2009 по 17.11.2010, а саме: №9002832509 від 20.07.2010 на суму 1 966.00 грн.; №9003331309 від 20.08.2010 на суму 1 950.00 грн.; №9003840300 від 20.09.2010 на суму 949,00 грн.; №9004423130 від 20.10.2010 на суму 1 099.00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача не переривалася, залишається не сплаченою та складає 43 213,95 грн., у тому числі: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) в сумі 37 665,92 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) у сумі 5 548,03 грн., що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника з податку на додану вартість (а.с.12-35, 88-107).

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з СП у формі ТОВ Техносервіс за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг у сумі 43 213,95 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути зі спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Роменця, буд.9, код ЄДРПОУ 21113435) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) в сумі 37 665,92 грн. на користь державного бюджету України на р/р 31117029018191, одержувач Кролевецьке УК, код одержувача 37824985, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998 та з податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) у сумі 5 548,03 грн. на р/р 33116318018191, одержувач Кролевецьке УК, код одержувача 37824985, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23 грудня 2019 року

Суддя О.О. Осіпова