Рішення

від 06.11.2019 по справі 574/797/19

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/797/19

Провадження №2/574/397/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Буринська районна державна адміністрація Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що в грудні 2002 року помер її рідний брат ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на земельну частку (пай), яке було посвідчено сертифікатом серії СМ №0243799. Вона прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, будучи спадкоємцем другої черги за законом, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вище згадану земельну частку (пай) оскільки оригінал цього правовстановлюючого документу був втрачений. Крім того, нотаріус звернув увагу на розбіжності в написанні прізвища спадкодавця, які містяться в цьому сертифікаті та інших документах. Зокрема у свідоцтві про смерть його прізвище записано ОСОБА_3 , а у вказаному сертифікаті на право на земельну частку (пай) помилково записано як ОСОБА_4 . Просила встановити факт належності ОСОБА_2 сертифікату на право на земельну частку (пай) та визнати за нею право на цю земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути без її участі, про що повідомила суд письмовою заявою.

Представник відповідача Гвинтівської сільської ради та третьої особи Буринської РДА в задоволенні позовної заяви не заперечували, просили справу розглянути без їх участі, про що повідомили суд письмово листами.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зокрема, судом встановлено, що у грудня 2002 року в с.Нечаївка, Буринського району, Сумської області помер ОСОБА_2 , що вбачається з копії повторного свідоцтва про його смерть (а.с.7).

Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) , яка перебувала у колективній власності САПТЗТ Нива розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке посвідчено сертифікатом серії СМ №0243799, яку прийняла ОСОБА_1 (позивачка по справі), будучи спадкоємцем другої черги за законом, відповідно до ст.530, п.1) ч.1 ст.549 ЦК УРСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, що вбачається з копії паспорта позивачки, копії повторного свідоцтва про народження позивачки, довідки Гвинтівської сільської ради, листів відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.4-5,8,10,12-13,37-39).

Разом з тим, позивачка не спроможна отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса, оскільки оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був спадкодавцем втрачений, а дублікат отримати вона не спроможна, у зв`язку із змінами в законодавстві та смертю спадкодавця, що вбачається з роз`яснення відділу у Буринському районі головного управління Держгеокадастру у Сумській області та листа приватного нотаріуса Головенської Л.В. (а.с.11,16).

Однак право ОСОБА_2 на вказану земельну частку( пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям" №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям", право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва ).

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи колишнім членом КСП, був включений до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю, який був виданий САПТЗТ Нива і йому вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) , розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий, про що було зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право за земельну частку (пай) за №799, але оригінал цього правовстановлюючого документу був втрачений (а.с.9,14-15).

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Крім того, позивачка також не спроможна належним чином оформити свої спадкові права через розбіжності в написанні прізвища спадкодавця у вище згаданому сертифікаті на право на земельну частку (пай), в якому зазначено прізвище ОСОБА_4 замість правильного ОСОБА_3 , як зазначено у свідоцтві про смерть.

Між тим, факт належності сертифікату на право на земельну частку пай саме ОСОБА_2 , повністю підтверджений матеріалами справи.

Зокрема, як вбачається з повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 - у грудні 2002 року в с.Нечаївка, Буринського району, Сумської області помер ОСОБА_2 (а.с.7).

Згідно довідки виданої 13.06.2019 року №123 Гвинтівською сільською радою Буринського району Сумської області - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер в грудні 2002 року, був зареєстрований і постійно проживав в с.Нечаївка, Буринського району, Сумської області, Гвинтівської сільської ради (а.с.8).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Таким чином, даючи оцінку наведеним вище доказам, суд вважає прізвища ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в даному випадку, ідентичними, при цьому розбіжності у правовстановлюючому документі виникли через відхилення від орфографічних норм при міжмовному перетворенні.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що визнання позову відповідачем та третьою особою не суперечить закону й не порушує права чи інтереси інших осіб, а позивачка прийняла спадщину після смерті свого брата, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог та необхідності задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10-13, 23, 247, 258, 259, 265, 268, 315, 354 ЦПК України, ст.ст.530,549 ЦК Української РСР, ст.ст. 392, 1218, 1297 ЦК України, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126, 131 ЗК України, Указами Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №66/94 від 10.11.1994 року, Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Буринська районна державна адміністрація Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Встановити факт про те, що сертифікат серії СМ №0243799 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності САПТЗТ Нива розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), виданий на ім`я ОСОБА_2 і зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №799, належить ОСОБА_2 , який помер у грудні 2002 року у віці 54 років в селі Нечаївка, Буринського району, Сумської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу Нива розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлому у грудні 2002 року ОСОБА_2 на підставі сертифікату серії СМ в„– 0243799, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №799.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: