Рішення

від 15.01.2007 по справі 601/10-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

601/10-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"15" січня 2007 р.                                                                              Справа № 601/10-06

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Фоззі», м. Вишневе

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберація», м. Вишневе

про стягнення  14980,00 грн.

суддя  Тищенко О.В.

За участю представників сторін:

позивача – Белаш В.В. (довіреність від 06.05.2005р. № 25/1)

відповідача – Попович С.П. (директор, протокол від 14.11.2005р. № 1/05)

                                                         Обставини справи:    

          До господарського суду Київської області надійшла  позовна  заява Закритого акціонерного товариства «Фоззі» (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберація» (далі –відповідач) про стягнення  14980,00  грн.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2006р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 15.01.2007р.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, які виникли за Договором позики від 04.09.2002р., щодо своєчасного повернення суми позики в обумовлений Договором строк (до 31.12.2005р.), в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 14980,00 грн.

          Представник позивача  в судовому засіданні 15.01.2007р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в відзиві на позовну  заяву від 13.01.2007р. №  1501-ю проти позову не заперечував та визнав суму заборгованості в розмірі  14980,00 грн.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

          Між Закритим акціонерним товариством «Фоззі» (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аберація»(позичальник) було укладено Договір позики від  04.09.2002р. (Договір), відповідно до умов якого  позикодавець передає в позику позичальнику  певну грошову суму, а позичальник  приймає її і  зобов'язується  повернути позикодавцю в обумовлений Договором строк.

Відповідно до п. 2.1 Договору  сторонни домовились, що розмір  грошової позики  складає 1000 000,00 грн.

Згідно з п.  2.3 Договору  позикодавець передає  позичальнику  суму  позики в наступні строки:  з моменту підписання Договору  до 31.12.2004р. по мірі необхідності на основі усної домовленості  сторін.

Порядок передання:  шляхом перерахування грошових коштів на  поточний рахунок  позикодавця (п. 2.2 Договору).

Позичальник зобов'язується  повернути суму позики до 31.12.2005р. (п. 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 Договору визначений порядок повернення грошових коштів, а саме: шляхом  перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця.

Позивач у відповідності до умов Договору позики від 04.09.2005р. перерахував на розрахунковий рахунок  відповідача грошові кошти у  розмірі 1339661,37 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Відповідач в порушення умов Договору грошові кошти повернув частково в сумі 1324681,37 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 22.04.2003р. на суму 42391.16 грн., від 20.11.2006р.  на суму 1282290,21 грн.

Копії вищезазначених документів залучено до матеріалів справи, оригінали було надано суду для огляду у судовому засіданні.

Таким чином,  заборгованість відповідача перед позивачем складає 14980,00 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 12.01.2007р., який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

          У відповідності до п. 2 ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень до Цивільного кодексу України від 16.01.03р. № 435-IV, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, цей Кодекс застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

          У зв'язку з наявністю на час розгляду справи обов'язку відповідача сплатити заборгованість позивачу господарський суд у прийнятті даного рішення керується положеннями ГК України та ЦК України від 16.01.2003р.

          Відповідно до ст. 1046 ЦК України за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

         Договір позики  є  укладеним  з  моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зообов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом України.  (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі  або  речі,  визначені  родовими ознаками,  у  такій  самій кількості,  такого самого роду та такої самої якості,  що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 14980,00 грн. заборгованості є обґрунтованими, документально підтвердженими тому підлягають задоволенню.

У зв'язку з задоволенням позову господарський суд на підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладає на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст. 82-85 ГПК України суд

В И Р І Ш И В:

      1.      Позов задовольнити повністю.

      2.     Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Аберація»(08132, Київська область,  Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 30961163) на користь Закритого акціонерного товариства «Фоззі»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 25294089) 14980,00 грн. заборгованості, також судові витрати: державне мито в розмірі  149,80 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Видати наказ.

     3.  Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя