Рішення

від 06.12.2019 по справі 574/1372/19

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1372/19

Провадження №2/574/502/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло право на земельну частку (пай), яке було посвідчено сертифікатом серії СМ №0243928. Він прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, будучи спадкоємцем за заповітом, однак оформити в нотаріуса не спроможний, так як оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був втрачений. Просив визнати за ним право на цю земельну частку (пай) розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї ділянки в натурі на місцевості.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмовою заявою.

Представник відповідача Гвинтівської сільської ради в задоволенні позовної заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність , тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у підготовчому судовому засіданні з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зокрема, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Конотоп Сумської області померла ОСОБА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про її смерть (а.с.6).

Після смерті останньої відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) , яка перебувала у колективній власності САПТЗТ Нива розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке посвідчено сертифікатом серії СМ №0243928, яку прийняв ОСОБА_1 (позивач по справі), будучи спадкоємцем за заповітом, відповідно до ст.534, п.1) ч.1 ст.549 ЦК УРСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, що вбачається з копії паспорта позивача, довідок Гвинтівської сільської ради, копії заповіту, листів відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.4-5,7-10,23,25-27).

Разом з тим, позивач не спроможний отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса, оскільки оригінал вищевказаного правовстановлюючого документу був спадкодавцем втрачений, а дублікат отримати він також не може, у зв`язку із змінами в законодавстві та смертю спадкодавця, що вбачається з листа відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області та листа приватного нотаріуса Головенської Л.В. (а.с.11,14).

Однак право ОСОБА_2 на вказану земельну частку( пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям , право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва ).

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України ( 1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи колишнім членом КСП, пенсіонеркою, була включена до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю, який був виданий САПТЗТ Нива і їй вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) , розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий, про що було зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право за земельну частку (пай) за №928, але оригінал цього правовстановлюючого документу був втрачений (а.с.12-13).

Відповідно до ч.2 ст.548 ЦК Української РСР, положення якого діяли на час відкриття спадщини, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону й не порушує права чи інтереси інших осіб, а також те, що позивач прийняв спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість його вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 200, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.534,548,549 ЦК Української РСР, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126, 131 ЗК України, Указами Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва №66/94 від 10.11.1994 року, Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Гвинтівської сільської ради Буринського району Сумської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу Нива розміром 4,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яке належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на підставі сертифікату серії СМ в„– 0243928, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №928.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: