Рішення

від 03.01.2020 по справі 903/716/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 січня 2020 р. Справа № 903/716/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Гримайла Олександра Петровича

та за присутності представників сторін:

від позивача: Мартинюк Д.В. - представник, адвокат (довіреність №1-4/2 від 02.01.2020р., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ВЛ №1122 від 19.04.2019р.)

від відповідача 1: не з`явились

від відповідача 2 : не з`явились

від відповідача 3: не з`явились

від відповідача 4: не з`явились

від відповідача 5: не з`явились

від відповідача 6: Хохлов В.О. - представник, адвокат (довіреність від 05.01.2017р., Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №134 від 01.06.1995р.)

від відповідача 7: не з`явились

від відповідача 8: не з`явились

від відповідача 9: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин", м. Луцьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП", м. Нововолинськ

відповідача 2: Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби, м. Нововолинськ

відповідача 3: Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, м. Луцьк

відповідача 4: Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгеновича, м. Луцьк

відповідача 5: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛКО", м. Харків

відповідача 6: Приватної фірми "Нессе-Україна", с. Княгининок Луцького району Волинської області

відповідача 7: Приватного підприємства "Хризотил", м. Луцьк

відповідача 8: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Львів", с. Воля-Бартатівська Городоцького району Львівської області

відповідача 9: Приватного підприємства "Торговий дім "Фортуна Інгредієнт", м. Кременчук Полтавської області

про зняття арешту з майна

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" звернулось до господарського суду з позовом від 10.09.2019р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП", Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби, Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича, Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгеновича, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛКО", Приватної фірми "Нессе-Україна", Приватного підприємства "Хризотил", Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Львів", Приватного підприємства "Торговий дім "Фортуна Інгредієнт", в якому просить зняти арешт з транспортного засобу марки - MAN, моделі - TGA 18.480, тип - вантажний сідловий тягач-Е, номер шасі - НОМЕР_1 , повна маса - 18 000, маса без навантаження - 7500, категорія - С, об`єм двигуна - 12816, колір - білий, рік випуску - 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що накладений відповідно до: - постанови Головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Карпенюк Валентини Юріївни про арешт майна боржника від 15.11.2017р. ВП №55149925; -постанови Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича про опис та арешт майна боржника від 11.01.2018р. ВП №55045178; - постанови Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгеновича про арешт майна боржника від 13.08.2018р. ВП №56990074.

В правове обгрунтування позовних вимог позивач здійснював посилання на положення ст. ст. 317, 319, 334, 392 ЦК України та ст. ст. 5, 10, 18, 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.09.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" Вих.№1-4/742 від 10.09.2019 р. було залишено без руху; встановлено позивачу строк для усунення встановлених при поданні позовної заяви недоліків.

У зв`язку з виконанням позивачем вимог суду, ухвалою Господарського суду Волинської області від 04.10.2019р. за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено її розгляд в підготовчому судовому засіданні на 04.11.2019р., запропоновано учасникам судового процесу вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.

23 жовтня 2019 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано відзив Приватного підприємства "Торговий дім "Фортуна Інгредієнт" на позовну заяву ТОВ "Птахокомплекс "Губин" з фіскальними чеками відділення зв`язку від 21.10.2019р. в підтвердження направлення відповідних матеріалів на адресу позивача та відповідачів, в котрому відповідач 9 позов заперечив та просив суд відмовити в задоволенні останнього, засвідчивши, що боржником-ТОВ "ВМП" виконавчі дії з арешту та опису майна не оскаржувались, відсутні будь-які рішення чи постанови державного виконавця про припинення дії арешту. Матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження боржником - ТОВ "ВМП" постанови Головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Карпенюк Валентини Юріївни про арешт майна боржника від 15.11.2017р. ВП №55149925, постанови Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича про опис та арешт майна боржника від 11.01.2018р. ВП №55045178, а також постанови Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгеновича про арешт майна боржника від 13.08.2018р. ВП №56990074.

При цьому, у наданому позивачем до суду пакеті документів відсутні будь-які матеріали, що свідчили б про рішення загальних зборів засновників ТОВ "ВМП" на відчуження транспортного засобу, відсутні будь-які накази по товариству про продаж транспортного засобу та надання довіреності від імені товариства на представлення його інтересів у сервісному центрі МВС при укладанні договору купівлі-продажу.

Крім того, представником боржника - ТОВ "ВМП", яке, на думку відповідача 9, є до цього часу власником автомобіля MAN, моделі - TGA 18.480, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , при описі та арешті майна боржника ВП №55045178 від 11.01.2018р. був ОСОБА_1 . Вказана особа також фігурує, як начальник юридичного відділу ТОВ "Птахокомплекс "Губин" (протокол №46 від 23.05.2018р.), що, на переконання відповідача 9, свідчить про спорідненість цих суб`єктів господарювання і вчинення дій спрямованих на уникнення стягнення на майно боржника.

ПП "ТД "Фортуна Інгредієнт" вважає, що надані в обґрунтування позову документи є такими, що складені набагато пізніше накладених арештів та заборон. Адже, жодна із сторін договору не зверталась до суду про скасування арештів, так само, як і представник боржника жодного разу не повідомляв про те, що арештоване майно не належить йому, а вказаний договір купівлі-продажу транспортного засобу №0741/2017/640984 від 26.09.2017р. не містить жодної вказівки про уповноважених на його підписання осіб, хто ці особи, що уклали вказаний договір від імені юридичних осіб, на підставі яких повноважень вони вчинили правочин, також невідомо і хто підписав цей договір.

Що стосується посилання позивача на те, що цей договір був оформлений та підписаний сторонами у сервісному центрі МВС 0741 в присутності адміністратора Вороніної Ірини Ярославівни, то в такому випадку в обов`язковому порядку цей адміністратор свій підпис скріплює печаткою сервісного центру МВС 0741. В наданих суду копіях договору цього немає. Таким чином, наданий суду та сторонам у справі договір №0741/2017/640934 від 26.09.2017р., не містить відмітки чи будь-якого іншого посилання на те, що останній оформлений безпосередньо в сервісному центрі МВС у присутності адміністратора такого органу.

Стосовно посилання позивача на те, що у відповідності до умов договору купівлі-продажу він за актом приймання-передачі від 26.09.2017р. отримав транспортний засіб згідно договору, відповідач 9 засвідчив, що 11.01.2018р. при складанні Постанови про опис та арешт майна у ВП №55045178 автомобіль знаходився у власності ТОВ "ВМП" та на його території: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3, а, отже, посилання позивача, що вказаний автомобіль був йому переданий за актом-приймання передачі ще у 2017 році є неправдивими.

Відповідно до статей 655-657 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. До суду надано лише правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог №ЗР/П/ВЗ/ЗБ від 26.09.2017р. із змісту якого не можна дійти висновку про його законність, а також не надано жодних підтверджуючих документів наявності заборгованості боржника перед позивачем.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобі лів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. № 1388.

Посилаючись на п.п. 8, 15, 33 Порядку державної реєстрації транспортних засобів, відповідач 9 засвідчив, що в поданих до суду позивачем копіях документів немає жодної відмітки експертної служби про проведений огляд. Відтак, виникає сумнів у достовірності наданих до суду документів.

Враховуючи, що наданий до суду примірник договору не укладений безпосередньо в сервісному центрі МВС у присутності адміністратора сервісного центру, то такий договір, на думку відповідача 9, не можна вважати таким, що укладений у простій письмовій формі. При цьому, до суду не надано жодних рішень зборів засновників про намір відчужувати транспортний засіб, про уповноваження певного кола осіб на укладення договорів. А без цих документів жодний сервісний центр МВС не буде здійснювати перереєстрацію транспортного засобу з укладанням договору купівлі-продажу.

Крім того, на переконання відповідача 9, позивачем не виконаний обов`язок щодо державної реєстрації права власності на набутий транспортний засіб протягом десяти діб після його придбання, як це регламентовано у п.7 Порядку №1388.

Відтак, позивач, в розумінні ст. 328 ЦК України, не набув у встановленому законом порядку право власності на придбаний за простою письмовою угодою автомобіль.

Враховуючи викладене, ТОВ "ТД "Фортуна Інгредієнт" стверджує про порушення порядку укладення договору відчуження транспортного засобу і відсутність, у зв`язку з цим, правових підстав вважати укладеним належним чином договір купівлі- продажу автомобіля.

До того ж позивач не звертається і не звертався до суду з позовом про визнання права власності на автомобіль марки - MAN, моделі - TGA 18.480, тип - вантажний сідловий тягач- Е, номер шасі - НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 .

Поруч з цим, відповідач 9 повідомив, що орієнтовний розмір судових витрат, які ПП "Торговий дім "Фортуна Інгредієнт" понесло у зв`язку із розглядом цього спору в суді становить 2 000,00 грн., які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, в зв`язку з чим просить суд за результатами вирішення даного спору стягнути з позивача на користь відповідача 9 судові витрати у сумі 2 000,00 грн.

24 жовтня 2019 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано відзив Приватної фірми "Нессе-Україна" від 24.10.2019р. №222 на позовну заяву ТОВ "Птахокомплекс "Губин" з описами вмісту цінних листів від 24.10.2019р. в підтвердження направлення відповідних матеріалів на адресу позивача та відповідачів, в котрому відповідач 6 позов заперечив, засвідчивши, що надані позивачем документи не підтверджують перехід до нього права власності на вказаний транспортний засіб.

Так, посилаючись на положення ст. 210 ЦК України, ч.1 ст. 34 ЗУ "Про дорожній рух", п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998р. в ред. Постанови Кабміну №904 від 09.11.2015р., відповідач 6 засвідчив, що до позовної заяви додано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 без дати видачі, згідно якого власником транспортного засобу марки MAN TGA 18.480, вантажного сідлового тягача-Е, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ТОВ "ВМП". При цьому, позивач не надав копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ТОВ "Птахокомплекс "Губин", а тому відсутні належні докази того, що вказаний автомобіль є його власністю.

Крім того, вважаючи себе власником транспортного засобу марки MAN TGA 18.460 позивач посилається на п. 2.2 договору купівлі-продажу транспортного засобу від 26.09.2017р., відповідно до якого право власності на транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Однак, відповідно до п. 2.1. цього ж договору, передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості та оформляється актом приймання-передачі. Відповідно до п. 3.1. договору купівлі-продажу транспортного засобу від 26.09.2017р. ціна спірного транспортного засобу за домовленістю сторін складає 700 000 грн., проте позивач не надав доказів у вигляді платіжного доручення або банківської виписки про переказ вказаної суми з розрахункового рахунку ТОВ "Птахокомплекс "Губин" на рахунок ТОВ "ВМП".

Таким чином, на думку відповідача 6, вказаний договір, як правочин, не був спрямований на реальне настання правових наслідків (дійсну оплату транспортного засобу), що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України), а тому, відповідно до ст. 215 ЦК України, він є недійсним (нікчемним), в зв`язку з чим додаткове визнання вказаного договору недійсним судом не вимагається.

Відповідно до п. 15 вищезазначеного Порядку під час проведення перереєстрації транспортного засобу проводиться його експертне дослідження, перевірка про наявність або відсутність відомостей, розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників, а в разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться.

Прийняття адміністратором сервісного центру 0741 РСЦ МВС України у Волинській області Вороніною І.Я. 26.09.2017р. заяви ТОВ "Птахокомплекс "Губин" про перереєстрацію спірного автомобіля, засвідчення нею договору купівлі-продажу засобу від 26.09.2017р., але не здійснення перереєстрації транспортного засобу марки MAN TGA 18.480 з ТОВ "ВМП" на ТОВ "Птахокомплекс "Губин" свідчить або про виявлення експертом відповідних змін в конструкції автомобіля, або про наявність відповідних обтяжень в Єдиному реєстрі боржників щодо ТОВ "ВМП", перевірка яких не відображена в заяві про перереєстрацію вказаного автомобіля, в зв`язку з чим виникає необхідність у витребуванні судом відповідних доказів.

Таким чином, позивач не навів належних, допустимих та достовірних доказів свого права власності на спірний автомобіль, а тому безпідставно та необґрунтовано, на переконання відповідача 6, звернувся до суду з даним позовом, посилаючись при цьому на положення ст. 59 ЗУ "Про виконавче проводження".

Також від Приватної фірми "Нессе-Україна" надійшло до суду клопотання від 24.10.2019р. №223 про витребування доказів, згідно котрого відповідач просив суд витребувати від Сервісного центру 0741 РСЦ МВС України у Волинській області (45603, Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Рівненська, 74) всі реєстраційні матеріали (реєстраційну справу) до заяви № 126588466 від 26.09.2017р. щодо транспортного засобу марки - MAN, моделі - TGA 18.480, тип - вантажний сідловий тягач-Е, номер шасі - НОМЕР_1 , повна маса -18 000, маса без навантаження - 7500, категорія - С, об`єм двигуна - 12816, колір - білий, рік випуску - 2007 року, реєстраційний номер - НОМЕР_4 та витребувати з ДП "Національні інформаційні системи" (4053, м Київ, вул. Січових Стрільців, 73, код ЄДРПОУ 39787008) інформацію про наявність обтяжень щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" (код ЄДРПОУ 36266887) в Єдиному реєстрі боржників та в інших базах даних станом на 26 вересня 2017р.

01 листопада 2019 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано відзив ТОВ "ВМП" від 31.10.2019р. на позовну заяву ТОВ "Птахокомплекс "Губин", в котрому відповідач 1 просив суд задовольнити позовні вимоги, з огляду на укладення 26.09.2017р. між ТОВ "ВМП" та ТОВ "Птахокомплекс "Губин" договору купівлі-продажу транспортного засобу №0741/2017/640984, у відповідності до п. 1.1. котрого продавець зобов`язався передати у власність покупця транспортний засіб марки MAN TGA 18.480, 2007 року випуску білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , державний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований 28.09.2016 року.

Даний договір оформлявся сторонами в сервісному центрі 0741 РСЦ МВС в Волинській області в присутності адміністратора Вороніної Ірини Ярославівни.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що право власності на транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Так, 26.09.2017 року ТОВ "Птахокомплекс "Губин" повністю розрахувалося з ТОВ "ВМП" за придбаний транспортний засіб, про що свідчить підписання акту приймання-передачі транспортного засобу відповідно до п. 2.2. Договору.

Згідно статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникають з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов`язується із набуттям особою права власності на нього.

В свою чергу, нездійснення зазначеної реєстрації тягне за собою наслідки у вигляді, крім іншого, заборони користування незареєстрованим транспортним засобом, проте не є підставою для оспорення права власності.

Отже, відповідно до умов Договору ТОВ "Птахокомплекс "Губин" являється власником транспортного засобу марки MAN TGA 18.480, 2007 року випуску білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , державний номер НОМЕР_2 .

Будь-які майнові претензії зі сторони ТОВ "ВМП" до ТОВ "Птахокомплекс "Губин" відносно даного транспортного засобу відсутні.

01 листопада 2019 року відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано відповідь ТОВ "Птахокомплекс "Губин" від 31.10.2019р. на відзив ПП "Торговий дім "Фортуна Інгредієнт", в котрій позивач позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі, засвідчивши на укладенні 26.09.2017р. між ТОВ "ВМП" та ТОВ "Птахокомплекс "Губин" договору купівлі-продажу транспортного засобу №0741/2017/640984, у відповідності до п. 1.1. котрого продавець зобов`язався передати у власність покупця транспортний засіб марки MAN TGA 18.480, 2007 року випуску білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , державний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований 28.09.2016 року. Даний договір оформлявся сторонами в сервісному центрі 0741 РСЦ МВС у Волинській області в присутності адміністратора Вороніної Ірини Ярославівни, яка перевірила відповідність інформації внесеної до цього договору з документами, які надані сторонами договору. Договір внесений в книгу договорів укладених в ТСЦ 26.09.2017р., що підтверджується відповідними відмітками на заяві.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів не передбачає такої обов`язкової умови, як, скріплення договору печаткою сервісного центру. В Порядку зазначається лише на необхідності присутності адміністратора при укладенні та оформленні такого виду договорів.

Даний договір є дійсним та не оскарженим, господарські операції підтверджені належними та допустимими доказами.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що право власності на Транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Так, ТОВ "Птахокомплекс "Губин" та ТОВ "ВМП" уклали договір купівлі-продажу в сервісному центрі 0741 РСЦ МВС у Волинській області в присутності адміністратора Вороніної Ірини Ярославівни до накладення будь-яких арештів та підписали акт приймання-передачі даного транспортного засобу.

В свою чергу, нездійснення реєстрації транспортного засобу тягне за собою наслідки у вигляді, крім іншого, заборони користування незареєстрованим транспортним засобом, проте не є підставою для оспорення права власності.

При цьому, в розумінні статті 334 ЦК України, позивач набув право власності на спірний об`єкт з такої передбаченої законом підстави як укладення договору купівлі-продажу спірного об`єкту, а документами, що підтверджують правомірність придбання позивачем оспорюваного транспортного засобу є оформлений в установленому законом порядку Договір купівлі-продажу транспортних засобів №0741/2017/640984 від 26.09.2017р. та Акт приймання-передачі майна від 26.09.2017р. до нього.

Отже, зі змісту вказаних норм права вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику.

Ухвалою суду від 04.11.2019р. розгляд справи в підготовчому засіданні було відкладено на 25.11.2019р., задоволено клопотання Приватної фірми "Нессе-Україна" про витребування доказів, витребувано та зобов`язано надати суду до 20.11.2019р.: від Сервісного центру 0741 РСЦ МВС України у Волинській області всі реєстраційні матеріали (реєстраційну справу) до заяви № 126588466 від 26.09.2017р. щодо транспортного засобу марки - MAN, моделі - TGA 18.480, тип - вантажний сідловий тягач-Е, номер шасі - НОМЕР_1 , повна маса -18 000, маса без навантаження - 7500, категорія - С, об`єм двигуна - 12816, колір - білий, рік випуску - 2007 року, реєстраційний номер - НОМЕР_4 ; від Державного підприємства "Національні інформаційні системи" інформацію про наявність обтяжень щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" (45400, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3, код ЄДРПОУ 36266887) в Єдиному реєстрі боржників та в інших базах даних станом на 26 вересня 2017 року, продовжено сторонам строк для подання додаткових документів, пояснень, заяв та клопотань до 22.11.2019р., зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМП" направити на адреси усіх відповідачів відзив від 31.10.2019р. на позовну заяву ТОВ "Птахокомплекс "Губин" із доданими документами, докази направлення надати суду, зобов`язано Нововолинський міський відділ державної виконавчої служби надати суду до 22.11.2019р. письмові відомості про стан здійснення органом Державної виконавчої служби зведеного виконавчого провадження №55501012 від 10.01.2018р., повторно запропоновано відповідачам - Нововолинському міському відділу державної виконавчої служби, Приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Пирозі Сергію Степановичу, Приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолію Євгеновичу, Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛКО", Приватному підприємству "Хризотил", Товариству з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Львів", в порядку ст. ст. 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, надати суду відзиви на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують правові позиції сторін стосовно позову, копії відзивів та доданих до них документів надіслати позивачу, докази чого надати суду.

До початку проведення судового засідання 25.11.2019р. електронною поштою, а після судового засідання поштовим зв`язком, на адресу господарського суду від Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби надійшов відзив від 22.11.2019р. №25558 на позовну заяву ТОВ "Птахокомплекс "Губин", а також повідомлення від 21.11.2019р. №25550, в якому на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2019р. в частині надання письмових відомостей про стан здійснення органом Державної виконавчої служби зведеного виконавчого провадження №55501012 від 10.01.2018р., ДВС повідомила суд, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) зведене виконавче провадження №55501012 від 10.01.2018р. в проваджені не перебуває та не перебувало, у зв`язку з цим просила суд уточнити інформацію.

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 засвідчив, що заперечує позовні вимоги з огляду на те, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження №55225552 про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП".

Оскільки на виконанні перебували виконавчі провадження щодо боржника-ТОВ "ВМП", 15.11.2017р. державним виконавцем на підставі ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження" була винесена постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження АСВП 55225552.

В ході здійснення заходів примусового виконання 15.11.2017р. виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Відповідно до відповіді ТСЦ 0744 МВС у Волинській області від 22.11.2017р. на запит Головного державного виконавця Карпенюк В.Ю. про наявні транспортні засоби, вбачається, що за боржником ТОВ "ВМП" зареєстровані наступні транспортні засоби: MAN TGA 18.480 12816. (2007), номерний знак НОМЕР_6 .13 5675,(2011), номерний знак НОМЕР_7 , БАЗ 1713.13 5675, (2011), номерний знак НОМЕР_8 .

На виконання положень ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавцем було винесено постанову про арешт рухомого майна від 22.11.2017р., яку на виконання скеровано в ТСЦ 0744 23.11.2017р. за №28170. Згідно повідомлення ТСЦ 0744 було накладено арешт на вищеперелічені автомобілі.

Відповідно до ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника від 29.03.2018р., яка скерована на адресу Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області для виконання. Водночас, сторонами даного виконавчого провадження вищевказані постанови не оскаржувалися.

Отже, в даному випадку, на переконання відповідача 2, відсутні правові підстави для зняття арешту з майна відповідно до постанови від 22.11.2017р.

25 листопада 2019 року (після проведення у справі судового засідання) відділом документального забезпечення та контролю Господарського суду Волинської області було зареєстровано повідомлення Державного підприємства "Національні інформаційні системи" від 20.11.2019р. №4687/19.3-13 щодо порядку отримання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в котрому засвідчено, що згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про виконавче провадження" Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Порядок ведення Єдиного реєстру боржників, що є складовою частиною автоматизованої системи виконавчого провадження, регламентується Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. № 2432/5 (далі- Положення).

Так, нормами Положення не передбачено надання підприємством з Єдиного реєстру боржників будь-якої інформації.

Пунктом 9 розділу X Положення передбачено, що відомості Єдиного реєстру боржників є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за посиланням https://erb.minjust.gov.ua з можливістю її копіювання та роздрукування.

За результатом здійсненого пошуку формується документ, який містить відомості про виконавчі провадження, що наявні в Єдиному реєстрі боржників по запитуваному боржнику на момент виконання пошуку.

Разом з тим, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про виконавче провадження" щодо оприлюднення інформації в режимі реального часу, програмними засобами Єдиного реєстру боржників не передбачена можливість отримання інформації на визначену дату, а отже виконання ухвали не вбачається за можливе.

Інформація про зареєстровані обтяження рухомого і нерухомого майна може міститись в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим ДП "Національні інформаційні системи" повідомляє законодавчо визначений порядок отримання інформації та відомостей, у тому числі посадовими особами суду, з зазначених реєстрів.

Щодо порядку отримання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, то отримання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі-Державний реєстр) визначається Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. № 830 (далі - Порядок), з урахуванням змісту постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017р. № 386 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна".

Так, відповідно до пункту 32 Порядку посадові особи органів державної влади чи інші визначені законом особи (далі - користувачі) отримують витяги з Державного реєстру у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру. При цьому, для користувачів наявна технічна можливість отримувати як актуальну інформацію з Державного реєстру про чинні записи щодо обтяжень рухомого майна, так і розширену, яка включає в себе, в тому числі, і інформацію про припинені та виключені записи.

Доступ користувачів до Державного реєстру надається (припиняється) на підставі договору, укладеного з ДП "НАІС" як адміністратором Державного реєстру, у разі, коли користувачем є посадова особа органу державної влади, - з органом, у якому працює такий користувач.

Враховуючи вищевикладене, для забезпечення доступом до Державного реєстру, з урахуванням вже укладеного з судом Договору, слід направити до Волинської регіональної філії ДП "НАІС" Замовлення про надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, форма якого розміщена на офіційному веб-сайті ДП "НАІС" ( http://nais.gov.ua) у розділі "Форми договорів/Органи місцевого самоврядування, органи державної влади".

Після отримання вищезазначених документів, Підприємством будуть здійснені необхідні організаційно-технічні заходи щодо надання відповідного доступу для роботи з Державним реєстром співробітникам, зазначеним у замовленні.

Щодо порядку отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ДП "НАІС", реалізуючи повноваження технічного адміністратора державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав, Реєстр), здійснює виключно заходи, передбачені ст. 2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, щодо створення, впровадження і супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних цього реєстру, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав, організовує та проводить навчання для роботи з цим реєстром.

Однак, для цілей виконання вищевказаних функцій технічного адміністратора Реєстру, на Підприємство не покладено повноважень щодо надання інформації з Державного реєстру прав, у тому числі, яка стосується документів реєстраційних справ.

25 листопада 2019 року поштовим зв`язком на адресу господарського суду (після проведення у справі судового засідання) надійшло повідомлення Територіального сервісного центру 0741 РСЦ МВС України у Волинській області №31/3/1-1885 від 24.11.2019, в котрому останній засвідчив, що надати всі реєстраційні матеріали щодо реєстрації транспортного засобу марки - MAN TGA 18.480, номер шасі - НОМЕР_1 , 2007 року випуску, немає можливості. При цьому зазначив, що 26.09.2017р. адміністратором сервісного центру було надруковано заяву на перереєстрацію транспортного засобу та передано власнику для подальшого огляду експерта.

Ухвалою суду від 25.11.2019р. було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 01.01.2020р., розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 16.12.2019р.

09.12.2019р. на адресу суду від відповідача 6 - Приватної фірми "Нессе-Україна" надійшли доповнення до відзиву №254 від 09.12.2019р. з описами вмісту цінних листів від 09.12.2019р. та фіскальними чеками від 09.12.2019р. в підтвердження направлення відповідних матеріалів на адресу позивача та відповідачів, в котрих відповідач 6 позов заперечив засвідчивши, що з огляду на положення ст. 210 ЦК України, ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про дорожній рух" право власності за договором купівлі-продажу автомобіля у ТОВ "Птахокомплекс "Губин" не виникло з моменту передачі йому автомобіля за договором купівлі-продажу, навіть якщо він підписаний в присутності адміністратора сервісного центру, оскільки така передача не була в подальшому оформлена у встановленому законом порядку.

Не оформлений у встановленому порядку договір купівлі-продажу транспортного засобу, без подальшого реального зняття з реєстрації та перереєстрації транспортного засобу, не захищає від арешту автомобіль MAN, моделі-TGA за борги попереднього власника - ТОВ "ВМП".

10.12.2019р. на адресу суду від Приватного виконавця Клехо Анатолія Євгеновича надійшов відзив на позовну заяву від 09.12.2019р. з фіскальними чеками від 10.12.2019р. в підтвердження направлення відповідних матеріалів на адресу позивача та відповідачів, в котрих відповідач 4 позов заперечив та просив суд закрити провадження у справі, оскільки спір, на його думку, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, засвідчивши при цьому, що у нього, як Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області, в провадженні перебуває виконавче провадження №56990074 від 13.08.2018р. з примусового виконання наказу №903/142/18-1, виданого 15.06.2018р. Господарським судом Волинської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Львів" 50 325,93 грн., а також 1 658,30 грн. витрат по сплаті судового збору. Сторонами виконавчого провадження є Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМП" (боржник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Львів" (стягувач).

З метою примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, Приватним виконавцем Клехо А.Є., на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 ЗУ "Про виконавче провадження", 13.08.2018р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а відповідно до перелічених в ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" прав та обов`язків, 13.08.2018р. ним було винесено постанову про арешт майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП", якою було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника у межах суми боргу основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що складає 58 182,65 грн.

Всі дії щодо винесення постанови про арешт майна боржника повністю відповідають положенням ст. 56 ЗУ "Про виконавче провадження".

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10, господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов`язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов`язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 ЗУ "Про виконавче провадження"), -за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК.

Натомість, по виконавчому провадженні, що перебувають на виконанні у Нововолинському МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області №59756278 від 09.08.2019р., стягувачем є фізична особа. Виконавчим документом по даним виконавчим провадженням є судовий наказ Нововолинського міського суду Волинської області, за яким підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі. Інформацію про вказані провадження можна отримати у Єдиному реєстрі божників, яка є загальнодоступною.

Поруч з цим, посилаючись на положення п. 3 постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010р. №3, відповідач 4 засвідчив, що у зведеному виконавчому провадженні №55225552, що перебуває на виконанні у Нововолинському МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області знаходиться провадження на підставі виконавчого документа виданого як Господарським судом, так і Нововолинським міським судом-судом загальної юрисдикції, а також виконавчі документи, що видані іншими органами, яким надано таке право, зокрема, рішення Державної фіскальної служби (ВП №60282089), а відтак, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

11.12.2019р. на адресу суду від Приватного виконавця Пироги Сергія Степановича надійшов відзив на позовну заяву з обгрунтовуючими відзив документами, в котрому відповідач 3 позов заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, засвідчивши, що Приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою Сергієм Степановичем визнаються обставини щодо здійснення зведеного виконавчого провадження № 55501012, до складу якого входять виконавчі провадження АСВП № 55045178, 55348759, 59240853 та 57090592 про стягнення коштів із ТОВ "ВМП".

Однак, єдиним і основним правовстановлюючим документом, яким позивач - ТОВ "Птахокомплекс "Губин" обгрунтовує своє невизнане право власності на транспортний засіб MAN TGA 18.480 12816, 2007 року випуску, білого кольору, № шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 є договір купівлі-продажу транспортного засобу № 0741/2017/ НОМЕР_9 . Проте, вказаний правочин, на думку відповідача 3, містить всі ознаки фіктивності та був укладений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, оскільки з огляду на положення п. п. 7, 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. № 1388, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт), чого позивачем не було зроблено, а, відтак, право власності на спірний автомобіль не виникло.

Більше того, вказаний договір купівлі-продажу транспортного засобу не міг бути укладеним у зв`язку із тим, що вказаний транспортний засіб перебуває в заставі у ПАТ КБ "Надра", про що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 25.03.2011 року внесено запис за № 10988143.

У зв`язку із тим, що ТОВ "Птахокомплекс "Губин" не є власником арештованого транспортного засобу, то в силу ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження", в останнього відсутня й правосуб`єктність для подання позову про зняття арешту з майна.

Таким чином, оскільки ТОВ "Птахокомплекс "Губин" не ставиться питання про визнання за ним права власності на арештований транспортний засіб, то останнє взагалі не вправі звертатися із позовом про зняття з такого майна арешту.

Поруч з цим, відповідач 3 повідомив, що у зв`язку із розглядом справи в суді, Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович очікує понести витрати у розмірі 600 гривень, зокрема, на придбання канцтоварів, оплату послуг поштового зв`язку та транспортних витрат.

16.12.2019р. на адресу суду від відповідача 2-Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби надійшли письмові пояснення №27460 від 13.12.2019р., в котрих відповідач 2 повідомив, що на примусовому виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 55225552 про стягнення з ТОВ "ВМП" на користь фізичних, юридичних осіб та на користь держави заборгованості, у складі якого станом на 13.12.2019р. перебуває 35 виконавчих проваджень на загальну суму 2 485 627,28грн.

Керуючись ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження", 15.11.2017р. головним державним виконавцем Карпенюк В.Ю. було винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №54980794 (відкрите 24.10.2017р.), №55149925 (відкрите 14.11.2017р.) у зведене виконавче провадження №55225552.

З метою забезпечення виконання рішень, які входять до складу зведеного виконавчого провадження №55225552, 15.11.2017р. було винесено постанову про арешт майна боржника, а відповідні відомості було внесено до державного реєстру обтяжень.

Державним виконавцем встановлено наявність зареєстрованих на праві власності за ТОВ "ВМП" транспортних засобів та скеровано 23.11.2017р. постанову про арешт майна боржника до ТСЦ 0744 для виконання.

Згідно повідомлення ТСЦ 0744 від 06.12.2017р. за вих. № 4736 було накладено арешт на транспортні засоби: БАЗ Т713.13, НОМЕР_7 ; БАЗ Т713.13 НОМЕР_7 ; MAN TGA 18.480, НОМЕР_2 .

29.03.2018 року державним виконавцем на підставі ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження" було винесено постанову про розшук майна боржника, яка була скерована на адресу Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області для виконання.

Протокольною ухвалою суду від 16.12.2019р. було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 03.01.2020р. на 10:30 год., про що представники ТОВ "Птахокомплекс "Губин", Нововолинського МВ ДВС, ПФ "Нессе-Україна", а також Приватні виконавці виконавчого округу Волинської області Пирога Сергій Степанович та ОСОБА_2 були повідомлені під розписку безпосередньо в судовому засіданні.

При цьому, ухвалою суду від 16.12.2019р. було повідомлено ТОВ "ВМП", ТОВ "ОЛКО", ПП "Хризотил", ТОВ "Трак Сервіс Львів", ПП "Торговий дім "Фортуна Інгредієнт" про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 03.01.2020р.

У визначений судом день та час в судове засідання 03.01.2020р. з`явились лише представники позивача та відповідача 6.

Інші сторони своїх уповноважених представників в засідання суду не направили, хоча належним чином були повідомлені про місце, дату та час розгляду справи по суті, що стверджується наявними в матеріалах справи поштовими документами та розпискою від 16.12.2019р.

Суд засвідчує, що статтею 42 ГПК України закріплені права та обов`язки учасників справи, в тому числі їх обов`язок сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. Ці права та обов`язки виникають з моменту набуття учасником відповідного процесуального статусу. При цьому права та обов`язки відповідача виникають з моменту відкриття судом провадження у справі, тому саме з цього часу відповідач зобов`язаний вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного встановлення всіх обставин справи.

Суд зауважує, що сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ст.3 ГПК України.

Відповідно до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. №01-8/1427 (зі змінами та доповненнями, внесеними в останнє інформаційним листом ВГСУ від 24.07.2008р. №01-8/451). У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника".

Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 р. (§ 51).

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, одним із основних завдань господарського судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги, що сторони, зокрема, відповідачі, належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи по суті, зважаючи на необхідність здійснення розгляду справи впродовж розумного строку, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу по суті, за наявними у справі матеріалами.

Присутній в судовому засіданні 03.01.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов та засвідчив, що на відшкодуванні позивачу понесених останнім при поданні позову до суду витрат (сплата чудового збору) не наполягає.

Представник відповідача 6- Приватної фірми "Нессе-Україна"-в судовому засіданні 03.01.2020р. позов заперечив та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому, звернувся до суду з усним клопотання про надання йому можливості оглянути оригінали документів, копії яких долучені позивачем до матеріалів даної справи.

Вказане клопотання було задоволено судом, представнику відповідача 6 було надано можливість оглянути оригінали документів, копії яких долучені позивачем до матеріалів даної справи.

Крім того, судом також було здійснено огляд оригіналів відповідних документів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача 6, господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред`явлений позивачем до відповідачів позов підставний та підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов`язана з наступними встановленими в судовому засіданні обставинами:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМП" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №0741/2017/640984 транспортного засобу, відповідно до п.1.1.-1.3. котрого продавець зобов`язався передати у власність покупця транспортний засіб марки MAN, модель TGA 18.480, 2007 року випуску білого кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , номерний знак НОМЕР_2 , що зареєстрований 28.09.2016 року підрозділом ЦЕНТР 0741. Продавець гарантує, що майно, яке є предметом продажу за даним договором, належить йому на праві власності, не обтяжене арештом, у розшуку, заставі не перебуває, не являється предметом спору у суді. Покупець оглянув та ознайомився із майном, яке зазначено в п.1.1. цього договору, претензій щодо технічного стану та якісних характеристик відчужуваного транспортного засобу не має.

Пунктами 2.1.-2.2. договору передбачено, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна, та оформляється актом приймання-передачі у двох примірниках, які підписуються сторонами. Право власності на Транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 700 000,00грн. (п. 3.1. договору).

У відповідності до п. 5.1. цього договору покупець зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених цим договором, сплатити продавцеві ціну транспортного засобу, зазначену у п. 3.1. договору та прийняти транспортний засіб.

Згідно п. 9.1. цього договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

Цей договір оформлений та підписаний сторонами в сервісному центрі 0741 РСЦ МВС в Волинській області в присутності адміністратора Вороніної Ірини Ярославівни, яка перевірила відповідність інформації, внесеної до цього договору з документами, які надані сторонами договору.

Поруч з цим, 26 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМП" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (покупець) було підписано акт приймання-передачі майна, згідно котрого продавець передав, а покупець прийняв транспортний засіб: марки MAN, модель TGA 18.480, 2007 року випуску білого кольору, тип-вантажний сідловий тягач-Е, номер шасі - НОМЕР_1 , повна маса-18000, маса без навантаження-7500, категорія-С, об`єм двигуна-12816, реєстраційний номер - НОМЕР_2 .

Даний акт підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

Водночас, 26 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМП" (сторона 2) було укладено правочин про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог №ЗР/П/ВЗ/3Б у відповідності до п.п. 1, 3 котрого, станом на дату укладення даного договору заборгованість (переплата Сторони 1) по договору купівлі-продажу транспортних засобів та обладнання до них №19/05/17 від 19.05.2017р. Сторони 2 перед Стороною 1 становить 840 000,00грн. Згідно договору купівлі-продажу №0741/2017/640984 від 26.09.2017р. заборгованість Сторони 1 перед Стороною 2 становить 700 000,00грн. Розмір взаємних зобов`язань, які припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, становить 700 000,00грн. Даний правочин набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками.

Вказаний правочин підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

В силу приписів статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи із приписів ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Враховуючи, що в силу приписів ч.1, 2 ст.202 Цивільного кодексу України договір є одним із видів правочину, тому до договору застосовуються положення ст.203 цього ж Кодексу, які визначають загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, згідно з приписами ст. 203 Цивільного кодексу України необхідними умовами для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину в силу ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Аналіз змісту договору купівлі-продажу №0741/2017/640984 транспортного засобу від 26.09.2017р. свідчить, що на його підставі між позивачем та відповідачем-1 виникли правовідносини купівлі-продажу, які регулюються гл.54 розділу ІІІ Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.655 цього Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є визначення предмета договору та його ціна.

Як встановлено судом вище, в договорі купівлі-продажу №0741/2017/640984 транспортного засобу від 26.09.2017р., позивачем та відповідачем-1 визначено, що його предметом є товар - транспортний засіб марки MAN, модель TGA 18.480, 2007 року випуску білого кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , номерний знак НОМЕР_2 , що зареєстрований 28.09.2016 року підрозділом ЦЕНТР 0741, та встановлена ціна товару - 700 000,00грн.

В силу ч.1 ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Водночас відповідно до приписів ч.1, 2 ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Згідно зі ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів (ч.1). Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2).

Суд звертає увагу, що вимог щодо обов`язкової державної реєстрації договорів купівлі - продажу транспортних засобів чинне законодавство не містить, законодавством не встановлюються спеціальні вимоги щодо моменту переходу права власності на транспортні засоби, а тому в такому випадку для визнання моменту набуття позивачем прав на автомобіль, судом застосовуються положення саме ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі акту приймання-передачі від 26.09.2017р. до договору купівлі-продажу №0741/2017/640984 транспортного засобу від 26.09.2017р. прийняв від ТОВ "ВМП" транспортний засіб марки MAN, модель TGA 18.480, 2007 року випуску білого кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , номерний знак НОМЕР_2 . Акт підписаний представниками обох сторін та скріплений відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

Відтак, вказаний акт приймання-передачі складений на виконання договору купівлі-продажу №0741/2017/640984 транспортного засобу від 26.09.2017р., сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ВМП" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин", відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупця транспортний засіб марки MAN, модель TGA 18.480, 2007 року випуску білого кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , номерний знак НОМЕР_2 , що зареєстрований 28.09.2016 року підрозділом ЦЕНТР 0741, а покупець зобов`язався сплатити на користь продавця 700 000,00грн.

Пунктами 2.1.-2.2. договору купівлі-продажу №0741/2017/640984 транспортного засобу від 26.09.2017р. передбачено, що передача транспортного засобу продавцем і прийняття його покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна, та оформляється актом приймання-передачі у двох примірниках, які підписуються сторонами. Право власності на Транспортний засіб переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Отже, враховуючи приписи ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України, та приймаючи до уваги положення договору купівлі-продажу №0741/2017/640984 транспортного засобу від 26.09.2017р., суд приходить до висновку, що позивач набув права на транспортний засіб: марки MAN, модель TGA 18.480, 2007 року випуску білого кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , номерний знак НОМЕР_2 , що зареєстрований 28.09.2016 року підрозділом ЦЕНТР 0741.

При цьому, Договір купівлі-продажу №0741/2017/640984 транспортного засобу від 26.09.2017р., предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Водночас суд зауважує, що правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття прав на транспортний засіб є саме договір купівлі-продажу такого засобу, а в даному випадку договір купівлі-продажу №0741/2017/640984 транспортного засобу від 26.09.2017р. з актом приймання-передачі від 26.09.2017р. до вказаного договору. При цьому, проведення реєстраційних дій щодо транспортного засобу та видача відповідного свідоцтва про його реєстрацію лише підтверджує проведення реєстраційної процедури та внесення до Єдиного державного реєстру МВС відомостей про транспортний засіб і його власника, але свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, як самостійний документ, не породжує у особи право власності, оскільки виникнення права власності на рухомі речі не пов`язані з його державною реєстрацією.

Слід зазначити, що наслідком порушення Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (в редакції постанови КМУ від 23.12.2009 №1371), є покладення на порушників відповідальності, встановленої законом, що відображено в п. 5 цього Порядку.

Закон України "Про дорожній рух" визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища. Так, згідно з статтею 34 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу від 26.09.2017р.) державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України. Органи, які здійснюють відомчу реєстрацію транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування, після реєстрації (внесення змін у відомості про реєстрацію) транспортного засобу невідкладно подають відомості про нього до Міністерства внутрішніх справ України для внесення їх до Єдиного державного реєстру. Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.

Пунктом 8 Порядку №1388 (в редакції, чинній на час укладення договору купівлі-продажу від 26.09.2017р.) передбачено, що Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух"). Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема, договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою (за її наявності).

Таким чином, положеннями статті 34 Закону України "Про дорожній рух" та вказаного вище Порядку регулюються та встановлюються обов`язки продавців та покупців транспортних засобів, зокрема, щодо зняття з реєстраційного обліку, реєстрації транспортного засобу тощо. Однак реєстрація транспортного засобу у відповідних реєстраційних органах не пов`язується з набуттям особою права власності на нього (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018р. у справі №910/11266/17 та від 21.05.2019р. у справі №912/1426/18).

При цьому, зі змісту пункту 8 Порядку №1388 вбачається, що цей пункт не містить вичерпного переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація транспортних засобів, у зв`язку з чим, в розумінні пункту 8 Порядку №1388 до документів, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, відноситься і укладений між ТОВ "ВМП" і ТОВ "Птахокомлекс "Губин" договір купівлі-продажу №0741/2017/640984 від 26.09.2017р.

Відтак, на думку суду, наведеним повністю спростовуються твердження відповідача 6 - ПФ "Нессе-Україна" стосовно того, що позивач не надав копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ТОВ "Птахокомплекс "Губин", а тому відсутні належні докази того, що вказаний автомобіль є його власністю.

Поруч з цим, суд відхиляє твердження відповідача 9 - ПП "Торговий дім "Фортуна Інгредієнт" стосовно необхідності в обов`язковому порядку скріплення адміністратором сервісного центру свого підпису печаткою сервісного центру МВС на договорі купівлі-продажу транспортного засобу, оскільки Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів не передбачає такої обов`язкової умови, як, скріплення договору печаткою сервісного центру. В Порядку зазначається лише на необхідності присутності адміністратора при укладенні та оформленні такого виду договорів.

Поруч з цим суд засвідчує, що 26 вересня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВМП" (сторона 2) було укладено правочин про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог №ЗР/П/ВЗ/3Б у відповідності до п. п. 1, 3 котрого, станом на дату укладення даного договору заборгованість (переплата Сторони 1) по договору купівлі-продажу транспортних засобів та обладнання до них №19/05/17 від 19.05.2017р. Сторони 2 перед Стороною 1 становить 840 000,00грн. Згідно договору купівлі-продажу №0741/2017/640984 від 26.09.2017р. заборгованість Сторони 1 перед Стороною 2 становить 700 000,00грн. Розмір взаємних зобов`язань, які припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, становить 700 000,00грн. Даний правочин набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками.

Вказаний правочин підписано сторонами та скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів.

При цьому, суд засвідчує, що відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони (ч.3 ст.203 ГК України).

Статтею 601 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 ЦК України передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, до яких не належать обмеження щодо такого зарахування на стадії виконання судових рішень.

З наведеного слідує, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого (меншого) зобов`язання.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.

Суд констатує, що правочин про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог №ЗР/П/ВЗ/3Б від 26.09.2017р. підписано сторонами, скріплено відтисками круглих печаток господарюючих суб`єктів, останній предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відтак, на переконання суду, укладення правочину про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог №ЗР/П/ВЗ/3Б від 26.09.2017р., як способу припинення зобов`язання позивача по оплаті відповідачу 1 вартості придбаного на підставі договору купівлі-продажу №0741/2017/640984 від 26.09.2017р. транспортного засобу є правом сторін.

Підписуючи вказаний правочин, сторони керувалися правовими підставами, що передбачаються законодавством України, а саме вимогами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

Приписами статті 6 ГК України передбачено, що загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Як встановлено судом вище, та не заперечується позивачем і відповідачем 1, 26 вересня 2017 року відповідач-1 передав позивачу транспортний засіб марки MAN, модель TGA 18.480, 2007 року випуску білого кольору, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , номерний знак НОМЕР_2 , вартістю 700 000,00грн. При цьому, суд звертає увагу, що в акті приймання-передачі від 26.09.2017р. сторонами зазначено, що майно було передане в задовільному технічному стані, зауважень щодо стану майна немає.

З огляду на вищевикладене, твердження відповідача 6, що договір від 26.09.2017р. не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, спростовуються матеріалами справи. Відтак, обставини щодо передачі товару відповідачем-1 та прийняття цього товару позивачем виключають можливість вважати договір таким, що не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зазначеним у частині 5 статті 203 Цивільного кодексу України.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2017 року головним державним виконавцем Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Карпенюк Валентиною Юріївною при примусовому виконанні наказу Господарського суду Волинської області №903/582/17-1 від 05.09.2017р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" на користь Приватної фірми "Нессе-Україна" 569 007,27 грн. основного боргу, 17 300,33 грн. пені, 11 110,33 грн. інфляційних втрат, 2 100,71 грн. 3% річних, 8 992,78 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього 608 511,42 грн. було винесено постанову про арешт майна боржника ВП №55149925, якою було накладено арешт на все майно, що належить боржнику- Товариству з обмеженою відповідальністю "ВМП".

Крім того, 11 січня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою Сергієм Степановичем при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №55501012 від 10.01.2018р. з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/652/17-1 від 17.10.2017р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛКО" 41 727,96 грн., з них 38 000,00 грн. заборгованості, 395,00 грн. 3% річних, 3 332,56 пені, а також 1 600,00 грн. витрат по судового збору було винесено постанову про опис та арешт майна боржника, згідно якої було постановлено описати та накласти арешт на майно: вантажний сідловий тягач MAN TGA 18.480 12816, 2007 року випуску, білого кольору, № шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , об`єм двигуна 12816 куб.м., тип пального: D, пробіг 562410 км, що знаходиться в робочому стані та належить боржнику- Товариству з обмеженою відповідальністю "ВМП".

Поруч з цим, 13 серпня 2018 року Приватним виконавцем Клехо Анатолієм Євгеновичем при примусовому виконанні наказу Господарського суду Волинської області №903/142/18-1 від 15.06.2018 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК СЕРВІС Львів" 50 325,93 грн. (з них 40 809,06 грн. - заборгованості, 5 149,77 грн. - пені, 3 417,87грн. - інфляційних втрат, 949,23 грн.- 3% річних), а також 1 658, 30 грн. витрат по сплаті судового збору було винесено постанову про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику- Товариству з обмеженою відповідальністю "ВМП".

Відтак, позивач стверджує, що через наявні вищевказані арешти на вантажний сідловий тягач MAN TGA 18.480 12816, 2007 року випуску, білого кольору, № шасі НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , об`єм двигуна 12816 куб.м., тип пального: D, пробіг 562410 км, Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" позбавлене можливості провести державну реєстрацію транспортного засобу за собою.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до першої частини статті 1 протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Спорррінг і Льонрот проти Швеції" Європейський суд з прав людини звернув увагу, що принцип мирного володіння майном для держави означає не лише обов`язок утримуватися від дій, що можуть призвести до втручання у право особи на мирне володіння майном, а і певних позитивних дій, які необхідні та є умовами мирного володіння, що випливає з того, що держава зобов`язана гарантувати кожному, хто перебуває під юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі І Конвенції.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном, які він здійснює на свій розсуд (частина перша статті 317 та частина перша статті 319 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Водночас, згідно ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 цього Закону визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ст. 3 ЗУ "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Статтею 326 ГПК України передбачено обов`язковість судових рішень. Зокрема, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (див. рішення Суду у справі "Савіцький проти України", no. 38773/05, від 26.07.2012р.).

Суд засвідчує, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі "Глоба проти України", no. 15729/07, від 05.07.2012р.).

Виконання судових рішень здійснюється у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначені частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Зі змісту наведених норм вбачається, що накладати арешт на майно в процедурі виконавчого провадження надається право лише у випадку, коли таке майно належить на праві власності саме боржнику (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/11266/17, від 21.05.2019р. у справі №912/1426/18).

Судом встановлено, що позивач придбав спірний транспортний засіб на підставі договору купівлі-продажу №0741/2017/640984 від 26.09.2017р., який в сукупності з актом прийому-передачі від 26.09.2017р. підтверджує правомірність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" прав на спірне майно ще до накладення арешту на нього згідно з постановами Головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Карпенюк Валентини Юріївни про арешт майна боржника від 15.11.2017р. ВП №55149925, Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича про опис та арешт майна боржника від 11.01.2018р. ВП №55045178, Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгеновича про арешт майна боржника від 13.08.2018р. ВП №56990074.

При цьому, наразі, позивач позбавлений можливості належним чином здійснювати свої права щодо спірного майна відповідно до положень статті 319 Цивільного кодексу України, оскільки на транспортний засіб марки - MAN, моделі - TGA 18.480, тип-вантажний сідловий тягач-Е, номер шасі- НОМЕР_1 , повна маса-18000, маса без навантаження-7500, категорія-С, об`єм двигуна-12816, колір-білий, рік випуску-2007 року, реєстраційний номер- НОМЕР_2 накладено арешти.

За таких обставин суд приходить до висновку про доведеність позивачем порушення його прав на транспортний засіб марки - MAN, моделі - TGA 18.480, тип-вантажний сідловий тягач-Е, номер шасі- НОМЕР_1 , повна маса-18000, маса без навантаження-7500, категорія-С, об`єм двигуна-12816, колір-білий, рік випуску-2007 року, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , в зв`язку з чим позовні вимоги про зняття арешту з майна є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Поруч з цим, суд вважає за необхідне засвідчити, що у відповідності до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК ( 1501-06 ), ст. 12 ГПК ( 1798-12 ) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов`язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов`язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження") ( 606-14 ), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК ( 1798-12 ).

При цьому, п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК .

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121-2 ГПК .

Відтак, судом відхиляються твердження відповідача 4- Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгеновича стосовно того, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

При цьому судом засвідчується, що позивачем при зверненні до суду з позовом та обґрунтуванні і підтриманні позовних вимог в судових засіданнях ініціювалось питання лише щодо зняття арештів, накладених органами ДВС та приватними виконавцями на транспортний засіб марки - MAN, моделі - TGA 18.480, тип-вантажний сідловий тягач-Е, номер шасі- НОМЕР_1 , повна маса-18000, маса без навантаження-7500, категорія-С, об`єм двигуна-12816, колір-білий, рік випуску-2007 року, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , придбаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" згідно договору купівлі-продажу №0741/2017/640984 транспортного засобу від 26.09.2017р., акту приймання-передачі майна від 26.09.2017р. та правочину про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог №ЗР/П/ВЗ/ЗБ від 26.09.2017р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" у період після укладення відповідних угод, передачі майна, здійснення розрахунків за транспортний засіб.

Визначені позивачем арешти, на думку суду, унеможливлюють за визначених в рішенні суду обставин подальшу реалізацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" своїх прав стосовно транспортного засобу, в тому числі права на його державну реєстрацію, котра, в порядку, визначеному чинними законодавчими актами, повинна здійснюватись відповідними органами в подальшому.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати, пов`язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), котрі поніс позивач, на думку суду, слід залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зняти арешт з транспортного засобу марки - MAN, моделі - TGA 18.480, тип-вантажний сідловий тягач-Е, номер шасі- НОМЕР_1 , повна маса-18000, маса без навантаження-7500, категорія-С, об`єм двигуна-12816, колір-білий, рік випуску-2007 року, реєстраційний номер - НОМЕР_2 , накладений відповідно до:

- постанови Головного державного виконавця Нововолинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Карпенюк Валентини Юріївни про арешт майна боржника від 15.11.2017р. ВП №55149925;

-постанови Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича про опис та арешт майна боржника від 11.01.2018р. ВП №55045178;

- постанови Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолія Євгеновича про арешт майна боржника від 13.08.2018р. ВП №56990074.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення

складено 08.01.2020р.

Суддя В. А. Войціховський

Примірник рішення суду направити:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська, 2 (оригінал);

- Товариству з обмеженою відповідальністю "ВМП" за адресою: м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3;

- Нововолинському міському відділу державної виконавчої служби за адресою: м. Нововолинськ, вул. Винниченка, 14;

- Приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Пирозі Сергію Степановичу за адресою: м. Луцьк, вул. Прогресу, 7 офіс 9;

- Приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Клехо Анатолію Євгеновичу за адресою: м. Луцьк, вул. Авіаторів, 1;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛКО" за адресою: м. Харків, вул. Маліновського, 3;

- Приватній фірмі "Нессе-Україна" за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Княгининок, вул. Фальківська, 1;

- Приватному підприємству "Хризотил" за адресою: м. Луцьк, проспект Соборності, 26/5;

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Трак Сервіс Львів" за адресою: Львівська обл., Городоцький р-н, с. Воля-Бартатівська, вул. Львівська, 33;

- Приватному підприємству "Торговий дім "Фортуна Інгредієнт" за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Макаренка, 3Г.