Рішення

від 19.02.2007 по справі 13/057-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/057-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032,  м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.07                                                                                                  Справа  13/057-07

позовом  Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства”, м. Славутич

до Українсько-чеського товариства з обмеженою відповідальністю „Квінтет –Україна”, м. Славутич

про стягнення 17996,42 грн.

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Плохута Н.В. - довіреність;

від відповідача: не з'явився;

суть спору:

Комунальним підприємством „Управління житлово-комунального господарства” (далі –позивач) заявлено позов до Українсько-чеського товариства з обмеженою відповідальністю „Квінтет –Україна” (далі –відповідач) про стягнення 17996,42 грн., з яких 17304,83 грн. –основний борг, 412,06 грн. –пеня, 279,53 грн. –3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору №27-03-Т про постачання теплової енергії в гарячій воді від 08.10.2004 р. щодо оплати за надані послуги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 29.01.2007 р., що підтверджується поштовим повідомленням про її вручення 06.02.2007 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

08.10.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №27-03-Т про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір). Відповідно до умов Договору позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач відповідно зобов'язаний був оплачувати одержувану теплову енергію від позивача на умовах визначених договором та відповідно до „Правил користування теплової енергією”.

Згідно п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до установлених тарифів.

Відповідно до п. 6.3. договору в редакції додаткової угоди від 01.11.2006 р. до договору відповідач зобов'язаний щомісячно до 1-го числа поточного місяця перерахувати  на розрахунковий рахунок позивача попередню оплату в розмірі 70% від суми послуг з постачання теплової енергії за поточний місяць, відповідно до заявлених обсягів постачання та затверджених тарифів на теплову енергію.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконує свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу послуги з постачання теплової енергії в повному обсязі, що підтверджується актами приймання теплової енергії за березень, листопад, грудень 2005 р., січень, лютий, березень, квітень, жовтень, листопад, грудень 2006 р. та довідкою про заборгованість за спожиту теплову енергію станом на 31.12.2006 р., що містяться в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, в порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань надані послуги повністю не розрахувався, у зв'язку з чим станом на день подання позову у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 17304,83 грн.

На день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача складає 17304,83 грн.

Згідно п 7.2.3 договору у разі порушення відповідачем строків розрахунку за теплову енергію, він сплачує пеню у розмірі 0,5 % належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 412,06 грн. не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки нарахована  більш ніж за шість місяців, а тому такий розрахунок є необґрунтованим та не може бути прийнятий судом. Сума пені підлягає стягненню частково за шість місяців, що згідно розрахунку пені №3 станом на 31.12.2006 р., який міститься в матеріалах справи складає 259,24 грн.

За таких обставин справи, зазначена вимога підлягає задоволенню частково в сумі 259,24 грн.

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 279,53 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 17304,83 грн. –основного боргу, 259,24 грн. – пені, 279,53 грн. - 3% річних.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Українсько-чеського товариства з обмеженою відповідальністю „Квінтет –Україна” (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Героїв Дніпра 2; код 31494913) на користь Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства” (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників 8; код 31476318) 17304 (сімнадцять тисяч триста чотири) грн. 83 коп. основного боргу, 259 (двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 24 коп. пені, 279 (двісті сімдесят дев'ять) грн. 53 коп. - 3% річних, а також судові витрати: 178 (сто сімдесят вісім) грн. 43 коп. державного мита та  117 (сто сімнадцять) грн. коп. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          3. В частині стягнення 152,82 грн. пені відмовити.

              Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя