Ухвала

від 04.11.2019 по справі 369/14296/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14296/19

Провадження №1-кс/369/4338/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200002033 від 26.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчої групи СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019110200002033 від 26.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.197-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території села Софіївська Борщагівка, Києво Святошинського району Київської області вздовж вул. Київська поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222486200:03:002:0063 невстановленими особами самовільно зайнята земельна ділянка комунальної власності орієнтовною площею 0,1275га, яка не відведена для цієї мети без отримання відповідної документації (містобудівні умови та обмеження), розроблення у встановленому законом порядку проектної документації чим порушено вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Земельного кодексу України.

04.06.2019 допитано в якості свідка інспектора благоустрою Софіївсько Борщагівкої сільської ради, КП «Благоустрій Софіївської Борщагівки», який повідомив, що в кінці квітня 2019 року, в результаті контролю по благоустрою населеного пункту с.Софіївської Борщагівки, Київської області виявлено порушення правил благоустрою, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки комунальної власності де здійснюється неналежним чином, всупереч установленому порядку господарська діяльність, а саме складання, роздрібна реалізація деревини та матеріалів з деревини, за адресою Київська область, с.Софіївська Борщагівка, вул. Київська, поряд з АЗС «КЛО».

04.06.2019 допитано в якості свідка керівника громадського формування Софіївсько Борщагівкої сільської ради, який повідомив, що в квітні 2019 року в рамках населеного пункту с.Софіївської Борщагівки, Київської області, а саме по вул. Київська, поряд з АЗС «КЛО» виявлено факт самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності без наявності відповідних дозвільних документів, де здійснюється господарська діяльність, а саме складання, роздрібна реалізація деревини та матеріалів з деревини.

У матеріалах кримінального провадження наявна вимога сільського голови Софіївсько Борщагівської сільської ради Києво Святошинського району Київської області від 14.06.2019 щодо звільнення раніше зазначеної земельної ділянки та приведення її стану у первинний.

01.11.2019 на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_5 №369/12985/19 від 04.10.2019 проведено огляд за адресою: АДРЕСА_1 земельної ділянки площею 0,1275, яка знаходиться поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 3222486200:03:002:0063 в ході якого було виявлено та вилучено:

Брус довжиною 4,5 м, товщиною 120х120 мм в кількості 68 шт.;

Брус довжиною 6 м, товщиною 120х120 мм в кількості 14 шт.;

Брус довжиною 6 м, товщиною 100х100 мм в кількості 17 шт.;

Дошки (шильовка) товщиною 20х100 мм, довжиною 6 м в кількості приблизно 8 м3 (кубічних);

Брус довжиною 4м, товщиною 100х120 мм в кількості 6 шт.

Слідчий до судового засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя, дійшов до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У відповідності до вимогст. 173 КПК Українислідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки слідчий не довів необхідність такого арешту та, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до перетворення, відчуження майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,175,309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старого слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019110200002033 від 26.04.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.197-1 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1