Рішення

від 08.01.2020 по справі 140/3314/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3314/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автолюкс Україна до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автолюкс Україна (далі - ТзОВ Автолюкс Україна , позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/001426/2 від 03 вересня 2019 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 серпня 2019 року ТзОВ Автолюкс Україна з метою декларування в режимі імпорту товару Напівпричіп тентований, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування марки SCHMITZ модель - SCS, номер кузова - НОМЕР_1 (надалі - товар) на митний пост Луцьк Волинської митниці ДФС подало митну декларацію (МД) №UA205090/2019/101595 від 29 серпня 2019 року, у якій митна вартість заявлена за основним методом на рівні 8400 євро. Для підтвердження митної вартості, визначеної декларантом, додавалися документи, які підтверджують вартісні та якісні показники задекларованого товару, його походження та понесені витрати.

Однак 03 вересня 2019 року Волинською митницею ДФС було прийнято рішення №UA205110/2019/001426/2 про коригування митної вартості товару з тих підстав, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною рахунку щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. В результаті коригування митна вартість визначена за ціною 9800,00 євро замість 8400,00 євро, що була визначена декларантом.

Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля, а оскаржуване рішення не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів митний орган зазначив, що у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР згідно з статей 53, 54, 361-363 Митного кодексу України (далі - МК України) декларанту було запропоновано надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Позивач зазначає, що усі необхідні документи декларантом було надано, тому позиція митного органу є незрозумілою та необґрунтованою. При цьому, наголошує, що оплата за імпортований транспортний засіб проведена у повному обсязі.

Позивач вважає, що, недотримуючись встановленого МК України порядку, Волинська митниця ДФС не обґрунтувала, яких саме документів не вистачає для проведення процедури декларування товару, адже як слідує з картки відмови і платіжні документи і висновки ПРО вартісні та якісні характеристики товарів і рахунок-фактуру декларантом було надано, тому митним органом детально не наведено змістовної причини у прийнятті митної декларації та проведення митного оформлення на підставі наданих товаросупровідних документів.

Вказує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за цим методом, тому та обставина, що Волинська митниця ДФС у рішенні про коригування зазначила номер митної декларації, за якої нібито було розмитнено аналогічний транспортний засіб за ціною 14066,00 євро не повинно розцінюватись як та беззаперечна обставина, яка б дала б можливість митному органу скорегувати митну вартість товару за резервним методом.

Крім того, митним органом не зазначено про обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої митної вартості, а також не конкретизовано які саме ризики спрацювали та з яких підстав. Також, звертає увагу, що всупереч положенням МК України відповідач вказав скориговану, але нічим не підтверджену вартість імпортованого транспортного засобу; також ним порушені вимоги частин п`ятої, шостої статті 55 МК України щодо проведення письмових консультацій з метою вибору методу визначення митної вартості.

З наведених підстав, позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/001426/2 від 03 вересня 2019 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказав, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товару Напівпричіп тентований, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марка SCHMITZ, модель SCS 24/L, календарний рік виготовлення 2015, модельний рік виготовлення 2015, номер шассі- НОМЕР_1 ... за митною декларацією №№UA205090/2019/101595 до якої декларантом було додано: рахунок-фактуру; декларацію про походження товару №2923А від 19 серпня 2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; платіжний документ; висновок про характеристику транспортного засобу; копія митної декларації країни відправлення; договір про надання послуг митного брокера; контракт №190819/2019, відбулось автоматичне спрацювання наступних профілів ризику: 105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів .

Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості було встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 8400 євро, за ціною договору тобто 1 методом. Фактурна вартість даного транспортного засобу згідно рахунку-фактури становить 8400 євро.

Доведення складових числового значення митної вартості є обов`язковим при заявлені такої митної вартості за 1 методом (за ціною договору), оскільки вказане прямо передбачено частиною десятою статті 58 МК України.

Згідно відомостей вказаних у ВМД товар поставлявся на умовах поставки DAP, таким чином, ціна товару включає витрати на його транспортування.

Наголошує, що платіжні документи, квитанції та інші документи, які стосуються оцінюваного товару, являються підтвердженням факту сплати за товар частково або в повному обсязі, а тому вказана інформацію дозволяє об`єктивно і точно перевірити по платіжним документам куди і за, що були сплачені кошти.

Проте, в банківському платіжному документі, який було подано декларантом разом з ВМД, не можливо достовірно встановити проведення оплати саме за товар ...Напівпричіп тентований, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марка SCHMITZ, модель SCS 24/L . При цьому, поданий документ про оплату свідчить тільки про здійснення перерахунку коштів за контрактом №190819/2019, відповідно до проформи. В той же час, перерахунок коштів відповідно до проформи свідчить про проведення розрахунку за товар шляхом передоплати (for PRPMNT FOR cars SCHMITZ).

Проте, вказане суперечить іншим документам, поданим разом з ВМД до митного оформлення, зокрема, рахунку-фактурі від 16 серпня 2019 року, адже виставлення рахунка-фактури фактично відбулось до укладення самого договору між продавцем та покупцем, що ставить під сумнів достовірність не тільки вказаних документів, а й самої угоди.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР у відповідності до статті 53 та статті 54 МК України декларанту було запропоновано в 10-ти денний термін надати: платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про здійснення платежів третім особам; декларацію країни відправлення. Декларант надав заяву про відсутність додаткових документів від 03 вересня 2019 року.

З врахуванням наведеного, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/001426/2 від 03 вересня 2019 року, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС №780 від 28 листопада 2018 року Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями, транспортних засобів, бувших у вжитку , та спрацюванням системи ризиків АСАУР: Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС МД №UА305130/2019/16060 від 22 серпня 2019 року. Рівень митної вартості становить 9800 євро. .

З огляду на викладене відповідач вважає прийняте рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Вказаний транспортний засіб оформлено у вільний обіг 03 вересня 2019 року згідно МД №UA205090/2019/103638 без надання гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Також зауважив, що декларантом позивача 03 вересня 2019 року після винесення митницею рішення про коригування митної вартості товару подано нову МД №UA205090/2019/103638, у графі 43 якої самостійно обраний резервний метод визначення митної вартості на рівні 271547,97 грн., при цьому не забезпечено сплату різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою у попередній декларації, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України. На думку відповідача, цей факт свідчить про визнання позивачем митної вартості, визначеної митницею у рішенні №UA205110/2019/001426/2 від 03 вересня 2019 року.

З наведених підстав відповідач у задоволенні позову просив відмовити.

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці ДФС про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В поданій до суду відповіді на відзив позивач підтвердив власну правову позицію, не погодившись із доводами протилежної сторони.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Від представника відповідача 30 травня 2019 року також надійшло письмове

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 29 серпня 2019 року декларантом позивача - ТОВ МІ-7 подано для митного оформлення митну декларацію №UA205090/2019/101595 з метою декларування товару Напівпричіп тентований, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування марки SCHMITZ модель - SCS 24/L, календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення - 2015, номер шассі - НОМЕР_1 , кількість осей - 3, маса в разі максимального завантаження 39000 кг, вантажопідйомність - 31907 кг, торговельна марка - SCHMITZ, виробник - SCHMITZ, DE . Декларантом визначена митна вартість за основним методом на рівні 234808,42 грн., що становить 8400,00 євро за курсом валюти 27,95338300 (відповідно до графи 23 МД). Згідно з інформацією, яка міститься в графі 44 МД, позивач до митного оформлення подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 085-2019 від 16 серпня 2019 року (а.с. 16, 88); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.33); платіжний документ від 23 серпня 2019 року №346JBKLJ0 (а.с.83); висновок про характеристику транспортного засобу (а.с.29-30); копія митної декларації країни відправлення (а.с.63-64, 86-87); договір про надання послуг митного брокера; контракт №190819/2019 від 19 серпня 2019 року (а.с. 17-22)

03 вересня 2019 року відповідач прийняв рішення №UA205110/2019/001426/2 про коригування митної вартості (а.с.10-11). Згідно з оскаржуваним рішенням митним органом було визначено митну вартість товару Напівпричіп тентований, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування марки SCHMITZ модель - SCS 24/L, календарний рік виготовлення - 2015, модельний рік виготовлення - 2015, номер шассі - НОМЕР_1 , кількість осей - 3, маса в разі максимального завантаження 39000 кг, вантажопідйомність - 31907 кг, торговельна марка - SCHMITZ, виробник - SCHMITZ, DE за ціною 9800,00 євро (замість 8400,00 євро, що була заявлена декларантом).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товару за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. У зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних та у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУАР, згідно статті 53 та статті 54 МК України декларанту було запропоновано в 10-ти денний строк надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: декларацію країни відправлення, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про здійснення платежів третім особам; декларацію країни відправлення. Декларант не надав документів, які б могли підтвердити вартість даного товару, про що повідомлено листом.

Також у рішенні вказано, що керуючись частиною шостою статті 54 МК України та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. За умови надання згідно зі статтею 53 МК України документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС МД №UA305130/2019/16060 від 22 серпня 2019 року на рівні 9800 євро.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/01426. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 03 вересня 2019 року № UA205110/2019/001426/2.

У той же день позивачем подано МД №UA205090/2019/103638 (а.с.14), за якою автомобіль випущено у вільний обіг; митну вартість товару заявлено за резервним методом з врахуванням винесеного рішення про коригування митної вартості товару.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 03 вересня 2019 року № UA205110/2019/001426/2 про коригування митної вартості товарів, оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 03 вересня 2019 року №/2019/001426/2 вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта, зокрема, у зв`язку з тим, що документи, які були подані разом з митною декларацією для підтвердження митної вартості транспортного засобу, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР.

Суд звертає увагу, що у зазначеному рішенні взагалі не вказано, чому подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а спрацювання ризиків АСАУР не є правовою підставою для витребування додаткових документів у декларанта.

Крім того, судом встановлено, що в МД №/2019/101595 митну вартість товару заявлено у розмірі 8400,00 євро (графа 42), у графі 43 цієї МД вказано перший метод визначення митної вартості товару.

Суд враховує, що у поданому до вказаної МД рахунку-фактурі (інвойсі) від 16 серпня 2019 року №085-2019 зазначено вартість товару 8400 євро (а. с. 16, 88), згідно укладеного між ТзОВ Автолюкс Україна (покупець) та ОСОБА_1 (продавець) контракту продавець зобов`язується поставити покупцю транспортні засоби на загальну суму 1000000,00 євро (а.с.17-22), а сплата коштів ТзОВ Автолюкс Україна продавцю ОСОБА_2 за спірний транспортний засіб саме в сумі 8400,00 підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №346JBKLJ0 від 23 серпня 2019 року (а. с. 23). Отже, подані під час митного оформлення документи підтверджують заявлену митну вартість спірного транспортного засобу.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 03 вересня 2019 року №/2019/001426/2 не зазначено, чому вказані вище документи, подані до митного оформлення, не взяті до уваги при визначенні митної вартості транспортного засобу. Суд звертає увагу, що зазначені документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

Суд відхиляє наведені у відзиві доводи представника відповідача щодо неможливості достовірно встановити проведення оплати саме за спірний товар, оскільки такі доводи не були покладені в обґрунтування оскаржуваного рішення, та як встановлено судом та не заперечується відповідачем позивачем були перераховані кошти ОСОБА_2 за контрактом від 19 серпня 2019 року №190819/2019.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх.

Відповідач, зазначивши у спірному рішенні про проведення письмових консультацій з декларантом, не надав доказів того, що він їх провів у належний спосіб. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 03 вересня 2019 року №UA205110/2019/001426/2, у ньому лише зазначено, але не доведено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, вартісної основи для розрахунку в митного органу та декларанта. Водночас, доказів навмисного заниження позивачем вартості товару відповідачем суду не надано, як і доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, оформлених іншими митницями України, як цього вимагають митні процедури. Також відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію ЄАІС, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР: МД №UA3051302019/16060 від 22 серпня 2019 року та визначено митну вартість на рівні 9800 євро.

З огляду на викладене відповідач при здійсненні митного контролю мав діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті ним відповідних рішень. Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 03 вересня 2019 року № UA205110/2019/001426/2 обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 9800,00 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом та неможливість використання як достовірної інформації, наданої декларантом при визначенні митної вартості імпортованого товару.

Оскільки відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення митної вартості за резервним методом, то суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 03 вересня 2019 року № UA205110/2019/001426/2 є необґрунтованим, не відповідає нормам митного законодавства. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб`єкта.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що оскільки декларант у новій МД №UA205090/2019/103638 від 03 вересня 2019 року (а.с.14-15) самостійно вказав резервний метод визначення митної вартості та саму митну вартість на рівні 9800 євро (у 271547,97 грн.) і при цьому не забезпечив сплату митних платежів шляхом застосування гарантій відповідно до розділу X МК України, то це є доказом того, що позивач погодився із рішенням від 03 вересня 2019 року №UA205110/2019/001426/2.

Відповідно до глави 2 розділу ІІ Заповнення граф митної декларації Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651 (далі - Порядок №651), графа 43 Метод визначення вартості заповнюється в разі заявлення товарів у митний режим імпорту або в інший, відмінний від митного режиму імпорту, митний режим, зі справлянням митних платежів. У лівому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався. У разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

На думку суду, внесення саме таких відомостей в лівий і правий підрозділи графи 43 нової митної декларації є порушення декларантом правил заповнення митної декларації, оскільки Порядком №651 обумовлено, що у разі наявності чинного рішення про коригування митної вартості товарів у правому підрозділі графи зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом. У лівому підрозділі графи 43 нової митної декларації № UA205090/2019/103638 від 03 вересня 2019 року проставлено 6 метод визначення митної вартості, при цьому правий підрозділ графи 43 вказаної декларації залишено незаповненим. Відтак, неналежне заповнення нової митної декларації є свідченням відсутності у ній усіх необхідних відомостей, обов`язковість яких визначена Порядком №631.

Разом з тим, відповідно до вимог частин п`ятої, шостої статті 264 МК України посадова особа відповідача при визначенні правильності заповнення поданої нової митної декларації зобов`язана була вказати на такі недоліки декларанту.

Частиною першою статті 29 МК України передбачено, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом. Право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду також гарантовано підпунктом б пунктом 5 частини другої статті 55 цього Кодексу.

Отже, подання декларантом нової митної декларації при чинному рішенні про коригування митної вартості товару, навіть за умови невірного заповнення такої декларації, правильність внесення даних до якої перевіряє саме посадова особа митного органу, не може обмежити чи позбавити позивача права на оскарження в суді відповідного рішення і ставити питання про перевірку його на предмет обґрунтованості і законності, в тому числі на відповідність вимогам частини другої статті 55 МК України.

Оскільки предметом розгляду справи є рішення про коригування митної вартості товарів від 03 вересня 2019 року № UA205110/2019/001426/2, то суд не надає оцінку визначенню митної вартості у новій МД № UA205090/2019/103638 від 03 вересня 2019 року, що не є предметом доказування в межах даного позову.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на правову позицію, яка висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у справі №816/2396/17, суд вважає безпідставним. Вказана правова позиція не обґрунтовує заперечень відповідача проти позову та не підлягає застосуванню до правовідносин у даній справі, оскільки предметом розгляду цієї справи є визнання протиправними та скасування рішення Волинської митниці ДФС рішення про коригування митної вартості товарів. Предметом розгляду справи у касаційній інстанції було визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів та зобов`язання митний орган прийняти висновок про повернення з бюджету суми надмірно сплаченого ввізного мита за ввіз автомобіля і подання його для виконання до органу казначейської служби.

Як уже зазначав суд, у разі незгоди з рішенням чи дією митних органів коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1921 грн. понесених витрат по сплаті судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 06 листопада 2019 року №310.

Керуючись статтями 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03 вересня 2019 року №UA205110/2019/001426/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автолюкс Україна (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22Б, код ЄДРПОУ 42104727) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 39472698) 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк