Рішення

від 19.04.2007 по справі 5/072-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/072-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" квітня 2007 р.                                                                              Справа № 5/072-07

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», м. Київ

до           Товариства з обмеженою відповідальністю “Матрикс”, м. Бровари

про                     стягнення  1542,18 грн.

за участю представників:

позивача:          Шевченко Є.В. –дов. від 01.02.2007 р. № 01-01/3

відповідача:          не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Матрикс” (далі –Відповідач) про стягнення 1542,18 грн., з яких 326,82 грн. –основний борг, 1215,36 грн. –штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами  про надання послуг мобільного зв'язку, щодо здійснення повного розрахунку за отримані послуги.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 26.02.2007 року та від 29.03.2007 року, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі 23.11.2005р. було укладено договори про надання послуг мобільного зв'язку за № 2562760, № 2562745, № 2562730, № 2562714. Відповідно умов вказаних договорів позивач надає відповідачу послуги мобільного зв'язку, а відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку по всіх телефонах, зареєстрованих на особовому рахунку останнього.    

Пунктом 3.1 договорів передбачено, що абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними в абонента (відповідача) телефонами. На виконання вказаного пункту договорів позивач надав відповідачу єдиний особовий рахунок № 1.11331286, за яким проводяться розрахунки за надані послуги відповідно до умов договорів по всіх зареєстрованих його номерах телефонів.

Відповідно до п. 3.3 договорів рахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок позивача або кредитною карткою в національній валюті України. При наявності авансу рахунки повинні бути сплачені в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому випадку до моменту фактичного використання авансу.

Нарахування за надані послуги мобільного зв'язку здійснюються згідно з тарифами позивача, які є невід'ємною частиною договору. Розрахунковий період становить один календарний місяць (п. 3.1 договорів).

Суд зазначає, що підписанням вказаних договорів відповідач висловив згоду на застосування зазначених тарифів та обізнаність, щодо їх змісту.

Згідно п. 3.5 договорів кількість та вартість послуг, наданих абоненту в розрахунковому періоді, визначаються відповідно до показників належних позивачу технічних засобів виміру тривалості, кількості, вартості наданих послуг.

Позивачем в підтвердження заборгованості відповідача надано суду звіт про баланс особового рахунку абонента за період 23.11.2005р. по 01.06.2006р., в якому відображений борг відповідача та нарахований штраф, якій сформований у відповідності до показників належних позивачу технічних засобів виміру, які пройшли державну метрологічну атестацію, про що свідчить Свідоцтво № 11-00/1994 від 08.08.2003р. про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та Свідоцтво № 11-00/2092 від 21.08.2003р. про державну метрологічну атестацію, видані позивачу за результатами перевірки належною останньому системи технічних засобів виміру (належні копії додані до матеріалів справи).  

Відповідно до ст. 24 Закону України “Про телекомунікації” умови застосування технічних засобів телекомунікації є їх відповідність стандартам і технічним регламентам. Технічні засоби телекомунікації повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікації.

Підтвердженням відповідності технічних засобів телекомунікації здійснюється згідно із Законом України “Про підтвердження відповідності” акредитованими в установленому порядку органами, уповноваженими на проведення цієї діяльності, перелік яких узгоджується з НКРЗ.

Судом досліджено вищезазначений звіт про баланс особового рахунку абонента та встановлено, що послуги за спірними договорами позивачем надавались відповідачу протягом 23.11.2005р. по 01.06.2006р., в період з 01.03.2006р. по 29.05.2006р. за відповідачем виникла заборгованість по всім 4 номерах телефонів, зареєстрованих на особовому рахунку абонента на загальну суму 326,82 грн., що складається з вартості наданих та несплачених послуг, включаючи плату за утримання номеру в мережі та внесків до Пенсійного фонду.

На підставі ст.ст. 1, 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування  з послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору у розмірі 6% від вартості наданих послуг за розрахунковий місяць.

Отже, в порушення умов вищезазначених договорів відповідач свої зобов'язання, щодо сплати отриманих послуг виконував  неналежним чином, в зв'язку з чим у останнього на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 326,82 грн.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання цих послуг є укладення договору між оператором телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно з ст. 68 Закону України "Про телекомунікації", розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо у разі одержання споживачем замовленої за передоплатою послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача претензію за № С 1.1331286/06 від 14.06.2006 р., з пропозицією розрахуватись за надані послуги та нараховану договірну санкцію на загальну суму 1542,18 грн.  

Відповідач на претензію не відповів, заборгованість не погасив.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування наведених на підтвердження вимог та заперечень обставин, покладається на сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

З врахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 326,82 грн. визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача 1215,36 грн. штрафу слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, до договору про надання послуг мобільного зв'язку  № 2562714 сторони підписали додаткову угоду № 2273155, якою передбачено, що при достроковому припиненні основного договору або додаткової угоди з ініціативи позивача, у випадках невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, відповідач сплачує штраф в розмірі 1,92 грн., за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї додаткової угоди починаючи з дня відмови або припинення дій.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 зазначеної статті Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Здійснений позивачем розрахунок штрафу, який міститься в позовній заяві відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача в сумі 1215,36 грн.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Матрикс” (07400, Київська область, м. Бровари, пр-т Незалежності, 18, код ЄДРПОУ 32932490) на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок»(01015, м. Київ, вул. Лейпцігська, 15, код ЄДРПОУ 14333937) 326 (триста двадцять шість) грн. 82 коп. –заборгованості, 1215 (одну тисячу двісті п'ятнадцять) грн. 36 коп. –штрафу, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя