Постанова

від 09.01.2020 по справі 910/8192/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2020 р. Справа№ 910/8192/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Чорногуза М.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк"

на рішення господарського суду міста Києва від 11.09.2019 (повний текст складено 11.09.2019)

у справі №910/8192/19 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк"

до 1. Приватного підприємства "ДІАДІМА"

та 2. ОСОБА_1

про солідарне стягнення 50413,98 гривень,

УСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ДІАДІМА" (далі - відповідач 1) та . ОСОБА_1 (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення 50413,98 грн. заборгованості за кредитом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов кредитного договору від 26.02.2016 позивач надав відповідачу 1 кредитні кошти у розмірі 10000 грн. Станом на 04.04.2019 заборгованість відповідача 1 за кредитним договором становить 50413,98 грн., у тому числі: 10000 грн. заборгованість за кредитом, 17764,04 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 19619,83 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 3030,11 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом. У той же час, з відповідачем 2 було укладено договір поруки №POR1456758788967 від 29.02.2016, який забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором, тому позивач просить стягнути заборгованість за кредитом з відповідачів солідарно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2019 року позов задоволено частково.

З Приватного підприємства "ДІАДІМА" стягнуто на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" заборгованість у розмірі 50 413 грн. 98 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 грн. 00 коп.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні заборгованості з ОСОБА_1 та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В іншій частині рішення залишити без змін.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки при укладені договору поруки його сторонами були вказані всі його істотні умови, порукою забезпечено виконання зобов`язань саме за кредитним договором від 26.02.2019, що відповідачами не було спростовано.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11 листопада 2019 року поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 28 листопада 2019 року, сторонам роз`яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.

Ухвала суду, направлена відповідачу 1 за адресою зазначеною у апеляційній скарзі (02068, м.Київ, просп. Петра Григоренка, 1Б, к.ім.2), яка також є адресою державної реєстрації, повернута поштою з довідкою "За закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач 2, який є керівником Приватного підприємства "ДІАДІМА", отримав ухвалу суду 21.11.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Отже, судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, направлені на повідомлення відповідачів про розгляд справи, однак вони не скористались своїм правом подати відзиви на апеляційну скаргу.

Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито 11 листопада 2019 року, апеляційна скарга має бути розглянута у строк по 13 січня 2020 року (понеділок).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, особами, які уповноважені представляти Приватне підприємство "ДІАДІМА" у правовідносинах з третіми особами, вчиняти дії від імені цієї юридичної особами без довіреності, у тому числі підписувати договори, є: ОСОБА_1 - керівник з 24.02.2016 (а.с.70-73).

Згідно Витягу зі Статуту АТ КБ "Приватбанк", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21.05.2018 року № 519, Акціонерне товариство Комерційний Банк "Приватбанк" є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (а.с.20-21).

26 лютого 2016 року приватне підприємство "ДІАДІМА" в особи директора ОСОБА_1 звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" із Заявою про відкриття поточного рахунку та Заявою про приєднання к умовам і правилами надання банківських послуг, які разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua складають Договір банківського обслуговування №б/н від 26.02.2016 року (а.с.22-39).

Відповідно до Договору банківського обслуговування №б/н від 26.02.2016 року відповідачу 1 було встановлено кредитний ліміт на поточному рахунку № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Пункт 3.2.1.1.6 Умов визначає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Пунктом 3.2.1.4.1.1 Умов встановлено, що за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця , якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетова сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з пунктом 3.2.1.4.1.2 Умов за сумами кредиту, отриманими Клієнтом до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту у випадку не обнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Пунктом 3.2.1.4.1.3 Умов передбачено, що за сумами кредиту, отриманими Клієнтом до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту у разі непогашення кредиту продовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.3.2.1.4.1.4 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.1.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Крім того, згідно із п. 3.2.1.4.4 Умов Клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 1 числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн.

Згідно з п. 3.2.1.5.1 при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбачених п.п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконаним Клієнтом. (п.3.2.1.5.4 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Крім цього, 29 лютого 2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, було укладено Договір поруки №POR1456758788967, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Приватним підприємством "ДІАДІМА" зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1) та до розділу 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантований платіж" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -2) (а.с.46-47).

Відповідно до п.1.2 Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов`язків за Угодою - 1 та Угодою - 2 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою - 1/або Угодою - 2, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п.1.5 Договору).

Позивач вказує, що він свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу 1 кредит у розмірі 10000 грн., що підтверджується виписками по рахунку (а.с.41-42), однак у зв`язку з непогашенням кредиту, у відповідача 1 виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 50413,98 грн., у тому числі: 10000 грн. заборгованість за кредитом, 17764,04 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 19619,83 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 3030,11 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.41).

У зв`язку із несплатою вказаної заборгованості позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 50413,98 грн. у солідарному порядку з обох відповідачів (боржника та поручителя).

За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача 1 є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Щодо позовних вимог до відповідача 2, то вони задоволенню не підлягають, оскільки зі змісту договору поруки неможливо ідентифікувати, які саме зобов`язання та за яким первинним кредитним правочином забезпечені порукою.

Позивач у апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції виключно у частині відмови в задоволенні позову до ОСОБА_1 щодо солідарного стягнення.

Частинами 1, 2 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч.4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права в частині розгляду позовних вимог до ПП "ДІАДІМА", апеляційний господарський суд встановив, що судом першої інстанції норми процесуального права не порушені, а норми матеріального права застосовані правильно, тому відсутні підстави для скасування судового рішення в цій частині.

Щодо розгляду позовних вимог про солідарне стягнення заборгованості з відповідача 2, то Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, яка кореспондується з положеннями ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), договір вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між позивачем та відповідачем 1 виникли на підставі Договору банківського обслуговування від 26.02.2016, який є змішаним договором, оскільки містить у собі елементи договору банківського рахунку (глава 72 ЦК України) та кредитного договору (параграф 2 глави 71 ЦК України).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач надав кредит відповідачу 1, який останній у встановлений строк не повернув, і загальна заборгованість за кредитним договором становить 50 413,98 грн., тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача 1 є доведеними і обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частина 1 ст. 553 ЦК України встановлює, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

29 лютого 2016 року позивачем, як кредитором, та відповідачем 2, було укладено Договір поруки №POR1456758788967, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Приватним підприємством "ДІАДІМА" зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1) та до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою "Гарантований платіж" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -2).

Відповідно до п.1.2 Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання обов`язків за Угодою - 1 та Угодою - 2 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою - 1/або Угодою - 2, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. (п.1.5 Договору)

Вказаний договір підписаний представником позивача і відповідачем 2 особисто та скріплений печаткою АТ КБ "Приватбанк".

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов`язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема, визначення зобов`язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.

Апеляційний господарський суд вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що:

- предмет Договору поруки №POR1456758788967 від 29.02.2016 року визначено як "надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Приватним підприємством "ДІАДІМА" зобов`язань за угодами приєднання до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -1) та до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою "Гарантований платіж" Умов та правил надання банківських послуг (Угода -2)";

- з системного аналізу всіх умов вказаного Договору поруки не вбачається, яке ж саме основне зобов`язання забезпечене порукою, оскільки з наданого договору неможливо встановити ані правочин, як основне зобов`язання, забезпечене порукою, ані поточний рахунок, на який надається послуга кредитного ліміту. Лише визначено особу, первинні зобов`язання якої забезпечені порукою.

Така саме правова оцінка умовам договору поруки, аналогічному за змістом спірному Договору поруки, надана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2019 у справі № 922/2913/18.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, встановлені фактичні обставини справи, а також враховуючи зміст договірних зобов`язань сторін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що твердження позивача про те, що Договір поруки укладено саме в забезпечення виконання зобов`язань за Договором банківського обслуговування №б/н від 26.02.2016 року, є лише припущеннями позивача, які жодним чином не узгоджені сторонами договору поруки, а відтак, за відсутності у матеріалах справи належних доказів про прийняття відповідачем 2 зобов`язань щодо поручительства перед позивачем за виконання відповідачем 1 спірного обов`язку з повернення кредиту в сумі 50413,98 грн., правові підстави для солідарного стягнення заборгованості з відповідача 2 відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11 вересня 2019 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09.01.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

М.Г. Чорногуз