Рішення

від 09.10.2019 по справі 910/8198/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2019Справа № 910/8198/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В. , за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальність "Захід Агропром"

про стягнення штрафу в розмірі 222 420,00 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 09.10.2019,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця) в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" (далі - Філія) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "зернова транспортна компанія" (далі - Товариство) про стягнення штрафу в розмірі 222 420,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині зазначення відправником даних про масу вантажу у перевізному документі - № 36481661.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.04.2019 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін, встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень.

19.07.2019 до відділу автоматизованого документообігу, моніторингу виконання документів (канцелярії) суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог.

31.07.2019 до канцелярії суду надійшла відповідь позивача на відзив.

06.08.2019 до канцелярії суду представником відповідача було подано заяву про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальність "Захід Агропром".

Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.08.2019 постановив здійснювати розгляд справи № 910/8198/19 за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження, призначив підготовче засідання на 11.09.2019 т а залучив до участі у справі і третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальність "Захід Агропром".

27.08.2019 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доказів направлення позовної заяви третій особі.

09.09.2019 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 11.09.2019 підготовче засідання у справі відкладено 25.09.2019.

У підготовче судове засідання 25.09.2019 прибули представники позивача та відповідача та надали пояснення.

Третя особа представників в судове засідання не направила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

За наслідками судового засідання 25.09.2019 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судовому засіданні 09.10.2019.

У призначеному судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позові та відповіді на відзив.

Представник Товариства проти позову заперечував, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві.

Третя особа до суду не направила своїх представників, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2018 згідно залізничної накладної № 36481661 Товариством зі станції Малинськ Львівської залізниці на адресу призначення згідно накладної ТОВ "ТИС" для ТОВ М.В. КАРГО станція призначення Чорноморська (експ. для ТІС) Одеської залізниці, було відправлено вагони № 95592507, № 95318408, № 95321030, № 95549242 з вантажем "зерно кукурудзи".

За результатами комісійного зважування, які було зафіксовано у комерційному акті № 356600/9 від 25.12.2018, зазначено, що працівниками станції Рівне Львівської залізниці проведено комісійне зважування маси вантажу на 150 т залізничних вагах, клеймо 2018 р.:у вагоні № 95592507 було відправлено вантаж: зерно кукурудзи, маса нетто 67000 кг, тара 24300 кг, вантажопідйомність вагону - 69500 кг, в дійсності виявилось: маса нетто 71150 кг, маса брутто - 95450 кг, що більше від вказаної ваги в документах на 4150 кг та вантажопідйомності на 1650 кг.

- у вагоні № 95321030 було відправлено вантаж: зерно кукурудзи, маса нетто 67490 кг, тара 23600 кг, вантажопідйомність вагону - 70000 кг, в дійсності виявилось: маса нетто 70350 кг, маса брутто - 93950 кг, що більше проти документа на 2860 кг та вантажопідйомності на 350 кг.

- у вагоні № 95318408 було відправлено вантаж: зерно кукурудзи, маса нетто 67100 кг, тара 23200 кг, вантажопідйомність вагону - 70500 кг, в дійсності виявилось: маса нетто 69300 кг, маса брутто - 92500 кг, що більше проти документа на 2200 кг.

Надлишок вантажу з вагону № 95592507 у кількості 3200 кг та з вагону № 95321030 у кількості 450 кг згідно листа вантажовідправника №273 від 26.12.18 та розписки забрано представником відповідача та вивезено за межі станції Рівне.

Згідно показників ваги дані вагоні навантажено понад норму, що в свою чергу загрожувало безпеці руху у відповідності до Правил технічної експлуатації вагонів розділ 15 п.15.27, затверджених наказом Міністерства транспорту України 20.12.1996 №411, та не можуть бути поставлені в поїзд для подальшого перевезення.

Факт неправильного зазначення відправником (відповідачем) даних про масу вантажу у перевізному документі (накладній № 36481661), відповідно до статті 129 Статуту залізниць України підтверджується комерційним актом від 25.12.2018 №356600/9, що є підставою для покладення на Товариства відповідальності шляхом застосування господарських санкцій, за стягненням яких звернувся позивач із даним позовом.

Відповідач у своєму відзиві, заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає наступне. З метою засвідчення обставин невідповідності маси вантажу у накладній, комерційний акт має бути в обов`язковому порядку підписаний трьома особами, посади яких чітко передбачені Правилами складання актів. Залучення інших осіб для підписання комерційного акту не є обов`язком, проте не може замінити наявність обов`язкових підписів.

На підтвердження невідповідності маси вантажу у вагонах №№ 95592507, 95318408, 95321030 Позивачем надано комерційний акт №356600/9 від 25.12.2018, який було підписано начальником ст. Рівне - Губіним М.І., НКВ - Варварук М.Л., агентом комерційним - Марценковською О.О. За твердженнями відповідача з усіх вищевказаних осіб лише начальник станції Рівне Губін М.І. мав право на підписання комерційного акту, інші особи - НКВ Варварук М.Л. та агент комерційний Марценковська О.О. таких повноважень не мають.

Крім того, Товариство зазначає, що застосовані сторонами способи визначення маси вантажу не є однаковими. Переважування здійснювалось на неоднотипних засобах вимірювання, що могло привести до невідповідності результатів зважування.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як передбачено частиною 1 статті 307 Господарського кодексу України, пунктом 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (надалі - Статут), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна це - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до пункту 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Згідно пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантаж завантажений відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування.

Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Перевірка проміжною станцією маси вантажів у вагонах може здійснюватись нею у будь-який спосіб, передбачений для визначення маси відповідного вантажу.

Стосовно спірного вантажу норми діючого законодавства дозволяють здійснювати перевірку його маси шляхом як зважування, так і умовно.

Однак, саме зважування є більш точним способом визначення маси вантажу (аналогічна правова позиція викладена, зокрема в пункті 3.18 Роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Можливість визначення маси певних вантажів умовно не виключає можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Однак, враховуючи викладені висновки, залізниця, користуючись правом, визначеним статтею 24 Статуту залізниць України, під час перевірки на проміжних станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.

Згідно пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно з статтею 24 Статуту залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, по прибутті вагону на станцію Рівне Львівської залізниці, при контрольному переважуванні на 150-ти тонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній № 36481661 не відповідає фактичній масі вантажу, у вагонах та є більшою, про що складено комерційний акт №356600/9 від 25.12.2018.

Відповідно до пункту 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Згідно з пунктом 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За змістом пункту 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

За приписами статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем в розумінні частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Відповідно до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну).

Згідно з пунктом 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправником заповнюються, зокрема, такі графи накладної як "Маса вантажу, визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Маса вказується у кілограмах (маса брутто вантажу), загальна маса відправки (прописом), а також "Спосіб визначення маси".

При цьому правильність вказаних у накладній відомостей, як це передбачено пункті 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом засвідчує представник відправника.

Відповідно до пункту 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин. У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

У матеріалах справи наявний складений позивачем комерційний акт №356600/9 від 25.12.2018, в якому також зазначено, що перевіркою контрольного переважування виявлено, що у вагоні № 95592507 було відправлено вантаж: зерно кукурудзи, маса нетто 67000 кг, тара 24300 кг, вантажопідйомність вагону - 69500 кг, в дійсності виявилось: маса нетто 71150 кг, маса брутто - 95450 кг, що більше від вказаної ваги в документах на 4150 кг та вантажопідйомності на 1650 кг.

- у вагоні № 95321030 було відправлено вантаж: зерно кукурудзи, маса нетто 67490 кг, тара 23600 кг, вантажопідйомність вагону - 70000 кг, в дійсності виявилось: маса нетто 70350 кг, маса брутто - 93950 кг, що більше проти документа на 2860 кг та вантажопідйомності на 350 кг.

- у вагоні № 95318408 було відправлено вантаж: зерно кукурудзи, маса нетто 67100 кг, тара 23200 кг, вантажопідйомність вагону - 70500 кг, в дійсності виявилось: маса нетто 69300 кг, маса брутто - 92500 кг, що більше проти документа на 2200 кг.

У статті 24 Статуту залізниць України відзначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як було зазначено, відповідно до статті 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі статтею 118 Статуту за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

На зворотній стороні накладної № 36481661 зазначено, що провізна плата за вагон становить 14 828,00 грн. Отже, штраф (п`ятикратний розмір провізної плати) становить 222 420,00 грн (14 828,00 грн* 3 вагони* 5).

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та спростовували доводи позивача щодо невідповідності масі вантажу зазначеній у накладній дійсній масі вантажу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з Товариства на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця"суми штрафу у розмірі 222 420,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальність "Захід Агропром" про стягнення штрафу в розмірі 222 420,00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова транспортна компанія" (03150, місто Київ, вулиця Ділова, будинок 5, корпус 10-А; ідентифікаційний код 41017267) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075715) в особі Регіональної філії Львівська залізниця (79007, місто Львів, вулиця Гоголя, 1; ідентифікаційний код 40081195) 222 420,00 грн (двісті двадцять дві тисячі чотириста двадцять гривень 00 копійок) штрафу та 3 336,30 грн (три тисячі триста тридцять шість гривень 30 копійок) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02.12.2019.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ