Рішення

від 09.01.2020 по справі 910/12985/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2020Справа № 910/12985/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця Вербицького Віктора Валерійовича

до товариства з обмеженою відповідальністю "РММ Трейд"

про стягнення 8 560,06 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Вербицький Віктор Валерійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РММ Трейд" про стягнення 8 560,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити надані позивачем послуги за договором на транспортно-експедиційні послуги у внутрішньому та міжнародному сполученні за №К88/040817-1 від 04.08.2017 року (заявка на перевезення №З-000000048398 від 31.07.2018).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

24.10.2019 до канцелярії суду позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених документів з доданими документами.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.10.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №01030 51658020 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25 .0 9.2019 року, а саме: 04136, м. Київ, вулиця Маршала Гречка, будинок 13, офіс А-408 .

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 29 . 10.2019 р. повернута до суду у зв`язку з: за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/12985/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).

22.11.2019 року до канцелярії суду позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених документів.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України , проте в розумні строки.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 930 ЦК України, договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

04.08.2017 року між фізичною особою-підприємцем Вербицьким Віктором Валерійовичем (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "РММ Трейд" (клієнт) укладено договір № К88/040817-1 на транспортно-експедитерські послуги у внутрішньому та міжнародному сполученні.

Відповідно до п.1.1 договору, даний договір визначає порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами при організації, здійснені та розрахунках за транспортно-експедиційні послуги (далі ТЕП), що надаються експедитором клієнту, пов`язані з перевезенням вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні.

Клієнт доручає, а експедитор бере на себе обов`язки за плату і за рахунок коштів клієнта організувати перевезення вантажів клієнта та здійснювати розрахунки з транспортними організаціями (перевізниками) за перевезення вантажів клієнта (п.1.2 договору).

Згідно ч.1 статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Пунктом 11.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2018 р. При цьому закінчення терміну дії договору не звільняє сторін від виконання взятих на себе зобов`язань за даним договором, а також відповідальності за їх не виконання.

Відповідно до п.3.1-3.3 договору, експедитор організовує перевезення вантажів на підставі заявки на транспортно-експедиторські послуги (далі-заявка). шо подаються клієнтом не пізніше, ніж за 48 годин до початку завантаження.

Заявка, є невід`ємною частиною договору та містить наступну інформацію:

- дату та точну адресу місця завантаження та розвантаження вантажу із зазначенням контактних телефонів; маршрут руху: рухомий склад: відомості про вантаж (вага, вартість і т. ін.); адреси проведення митного оформлення при завантаженні та розвантаженні вантажу; терміни доставки вантажу одержувачеві: сума фрахту, форма та терміни оплати ТЕП; митниці, перетин кордонів; властивості перевезення конкретного вантажу: інші додаткові інструкції.

Погодження заявки між сторонами відбувається за допомогою факсимільного зв`язку, електронної пошти, що має юридичну силу до отримання оригіналу. Заявка повинна бути повністю заповнена, за підписом і печаткою клієнта.

Відповідно до п.5.1 договору вартість за даним договором встановлюється та узгоджується сторонами на кожну транспортно-екепеднторську послугу на підставі заявки, яка є невід`ємною частиною даного договору. Кінцева сума наданих послуг може змінюватися, виходячи зі складності виконання заявки, штрафних санкцій та інших підтверджених або узгоджених втрат і зазначається в акті наданих послуг та додаткових рахунках.

Розрахунки за виконання ТЕП здійснюється шляхом банківського переказу клієнтом грошових коштів на рахунок експедитора, якщо інше не зазначено у заявці. Сторони погодили, що рахунки передані за допомогою факсимільного зв`язку піддягають оплаті та мають силу оригіналу до моменту отримання оригіналу (п.5.2 договору).

Вартість послуги включає винагороду експедитора за надані послуги, розмір якої визначається в акті наданих послуг (п.5.3 договору).

В матеріалах справи наявна підписана та скріплена печатками сторін заявка на перевезення №З-000000048398 від 31.07.2018 року додаток до договору №К88/040817-1 від 04.08.2017 року.

Умовами вищезазначеної заявки визначено:

Замовник: ТОВ РММ Трейд

Виконавець: ФОП Вербицький Віктор Валерійович.

Адреса завантаження: Італія, Gonars ITALY B METERS S.R.L. Via Friuli, 3 Gonars - 33050 (UD) ITALY

Адреса розвантаження: Україна, Київська область, Київ, згідно CMР

Прикордонний перехід Чоп

Дата, час прибуття та завантаження 02.08.2018 9:00

Дата, час прибуття на розван. 08-09.08.18 на 9-00

Сума фрахту 10 248 грн.

Умови оплати Б/Г на єдиний 100% протягом 1-3 банківських днів після прибуття на розвантаження

Марака і держ. Номера а/м Renault НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Відповідно до частини 1 статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата в розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір плати не визначений, стягується розумна плата.

Статтею 930 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до накладної CMR № 219719 вбачається, що позивачем доставлено вантаж, який отриманий відповідачем 07.08.2018 року .

Згідно з п.6.1 договору послуги за даним договором передаються експедитором і приймаються клієнтом за актом наданих послуг.

Акт наданих послуг підписується сторонами та скріплюється печатками протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання акту клієнтом. У разі відмови клієнтом у підписанні акту, він надає мотивовану відмову у його підписанні. У разі відсутності мотивованої відмови від підписання акту протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту його отримання, послуги вважаються прийнятими клієнтом, а акт підписаний та підлягає оплаті в повному обсязі (п.6.2 договору).

До моменту підписання акту наданих послуг, факт надання послуг підтверджується товаро-транспортними документами, підписаними вантажоодержувачем (п.6.4 договору).

Як зазначено позивачем, ним складено акт за надані транспортно-експедиційні послуги №48398, який був направлений з описом вкладення відповідачу на юридичну адресу, за якою відповідач відмовився отримувати документи про надання транспортно-експедиційних послуг.

В матеріалах справи наявний гарантійний лист ТОВ РММ Трейд вих. №21/24.10.18 від 24.10.2018 в якому відповідач гарантує оплату неоплаченого боргу до 16.11.2018 року за надання транспортно-експедиційних послуг відповідно до заявок на перевезення, зокрема і №48398 від 31.07.2018 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 30.01.2019 року позивачем на адресу відповідача направлено рахунок, акт, заявку та ЦМР, що підтверджується описом вкладення №0420514344034 від 30.01.19, фіскальним чеком від 30.01.2019 року та накладною Укрпошти №0420514344034 від 30.01.2019 року.

Відповідно до рахунку на оплату по замовленню №48398 від 02 серпня 2018 року загальний розмір послуг становить 10 248,00 грн.

Так, відповідачем оплачено послуги частково на загальну суму 7 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- № 556 від 10.04.2019 року на суму 1 000,00 грн.,

- № 557 від 12.04.2019 року на суму 2 000,00 грн.,

- № 600 від 27.05.2019 року на суму 1 000,00 грн.,

- № 628 від 14.06.2019 року на суму 2 000,00 грн.,

- № 650 від 05.07.2019 року на суму 1 000,00 грн.

Згідно з ч.1 статті 530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 3 248,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 180,93 грн. нараховану за період з 12.08.2018 року по 16.09.2019 року, штраф в розмірі 649,60 грн., три проценти річних в розмірі 267,65 грн. за період з 12.08.2018 року по 16.09.2019 року та інфляційних збитків в розмірі 1 213,88 грн. нараховані по червень 2019 року включно.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 7.17 договору за порушення термінів оплати виконаних транспортно-експедиторських послуг більш ніж 30 днів, клієнт сплачує експедитору штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Суд погоджується з нарахування штрафу в розмірі 649,60 грн. та вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п.7.15 договору за порушення термінів оплати виконаних транспортно-експедиторських послуг, клієнт сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день не сплати платежу.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що строк позовної давності за будь-якими вимогами, що випливають з цього договору становить 3 (три) роки.

Проте, відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року зазначено, що щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10248.00 12.08.2018 - 06.09.2018 26 17.5000 % 0.096 % 255.50 10248.00 07.09.2018 - 25.10.2018 49 18.0000 % 0.099 % 495.27 10248.00 26.10.2018 - 13.12.2018 49 18.0000 % 0.099 % 495.27 10248.00 14.12.2018 - 31.01.2019 49 18.0000 % 0.099 % 495.27 10248.00 01.02.2019 - 12.02.2019 12 18.0000 % 0.099 % 121.29 Таким чином, загальний розмір пені за перерахунком суду становить 1 862,60 грн. та вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені в розмірі 1 318,33 грн. відмовити.

При цьому суд зазначає, що застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов`язання є самостійним заходом відповідальності, і таким, що застосовується поряд з пенею. У останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 267,65 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розрахунок індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 12.08.2018 - 09.04.2019 10248.00 1.085 869.61 11117.61 12.04.2019 - 26.05.2019 7248.00 1.017 123.72 7371.72 27.05.2019 - 13.06.2019 6248.00 1.000 0.00 6248.00 14.06.2019 - 30.06.2019 4248.00 0.995 -21.24 4226.76 За перерахунком суду загальний розмір індексу інфляції становить 972,09 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 241,79 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 76, ч.1 ст. 77, ст. 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РММ Трейд" (04136, місто Київ, вулиця Маршала Гречка, будинок 13, офіс А-407, ідентифікаційний код 41067082) на користь фізичної особи-підприємця Вербицького Віктора Валерійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) заборгованість в розмірі 3 248 (три тисячі двісті сорок вісім) грн. 00 коп., пеню в розмірі 1 862 (одна тисяча вісімсот шістдесят дві) грн. 60 коп., штраф в розмірі 649 (шістсот сорок дев`ять) грн. 60 коп., три проценти річних в розмірі 267 (двісті шістдесят сім) грн. 65 коп., індекс інфляції в розмірі 972 (дев`ятсот сімдесят дві) грн. 09 коп., та 1 570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) грн. 61 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий