Рішення

від 17.12.2019 по справі 910/11191/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/11191/19

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Лебович А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Приватного Підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 55-А)

До Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; код ЄДРПОУ 21602826)

Про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України: № 60/34-рп/к від 20.06.2019

За участі представників сторін:

Від позивача: Яковлюк Л.Ю. (керівник на підставі наказу № 15/11-в від 15.11.2019, паспорт серія НОМЕР_1);

Від позивача: Аветян А.Г. (довіреність № б/н від 04.11.2019);

Від відповідача: Тацишина О.П. (довіреність № 60-03/18д від 01.11.2019);

Від відповідача: Гречківський В. Д. (довіреність № 60-03/9д від 20.03.2019).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне Підприємство "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України: № 60/34-рп/к від 20.06.2019.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просbть визнати недійним рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України: № 60/34-рп/к від 20.06.2019 про накладення на позивача штрафу у розмірі 68 000,00 грн за не подання інформації територіальному відділенню АМК у встановлені строки, як таке, що прийняте без дотримання чинного законодавства України. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

17.09.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 22.10.2019.

23.09.2019 через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

03.10.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив.

22.10.2019 Суд протокольно ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 19.11.2019. Представник позивача був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, ухвалу про відкриття провадження у справ отримав 24.09.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення, яке наявне в матеріалах справи.

Ухвалою-викликом суд повідомив представника позивача про призначення судового засідання по суті справи на 19.11.2019.

19.11.2019 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 19.11.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження та оголошено перерву в судовому засіданні на 17.12.2019.

В судове засідання 17.12.2019 учасники справи прибули та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

Як підтверджено матеріалами справи, 20.06.2019 Адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення постановила рішення № 60/34-р/к у справі № 27/60/28-рп/к19 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу .

В п. 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано, що Приватне підприємство КСВ ІНТЕРНЕШНЛ вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді не подання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.10.2018 № 60-02/3457 у встановлений ним строк.

За порушення, визначене у пункті 1 резолютивної частини вказаного рішення, постановлено накласти на Приватне підприємство КСВ ІНТЕРНЕШНЛ штраф у розмірі 68000,00 грн.

Підставою постановлення зазначеного рішення, як вбачається із його тексту, стало не надання Приватним підприємством КСВ ІНТЕРНЕШНЛ інформації на вимогу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.10.2018 № 60-02/3457 Про надання інформації .

Так, з метою виконання завдань, покладених на Відділення Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України здійснювався державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та контроль щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних (публічних) закупівель, зокрема під час участі товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична нафтогазова компанія , ідентифікаційний код юридичної особи 37334004 (далі - ТОВ ЕНК ) та товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогаз-Альянс , ідентифікаційний код юридичної особи 34881820 (далі - ТОВ Нафтогаз-Альянс ), у процедурі закупівлі - код ДК 016:2010: 06.20.1 Газ природний, скраплений або в газоподібному стані (код ДК 021:2015: 09123000-7 Природний газ), яка проводилась державним підприємством Міжнародний аеропорт Бориспіль (ідентифікаційний код юридичної особи 20572069) за допомогою системи електронних закупівель Prozorro , ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2016-10-21-000146-c.

В ході здійснення контролю Відділенням було встановлено, що ТОВ Нафтогаз-Альянс та ТОВ ЕНК здійснювали дії, пов`язані з участю у Процедурі закупівлі з ІР-адреси 31.172.143.122.

Послуги з доступу до мережі Інтернет за IP-адресою 31.172.143.122 надаються Товариством з обмеженою відповідальністю Дабл-Ю Нет Україна , ідентифікаційний код юридичної особи 37002401 (далі - ТОВ Дабл-Ю Нет Україна ), відповідно до даних з мережі Інтернет.

У своєму листі від 20.06.2017 № 217-06/2017 (вх. № 01-11-1742 від 27.06.2017) на вимогу голови Відділення від 31.05.2017 № 02-02/1959, ТОВ Дабл-Ю Нет Україна повідомило, що відповідно до договору про надання телекомунікаційних послуг від 17.09.2014 № ВК-8312-09/14 послуги доступу до мережі Інтернет за IP-адресою 31.172.143.122 надавались ПП КСВ ІНТЕРНЕШНЛ , ідентифікаційний код юридичної особи 37177505. Місце надання послуг: м. Київ, вул. Хорива, буд. 55-А.

Відділення, у зв`язку зі проведенням дослідження, листом від 10.10.2018 № 60-02/3457 направило ПП КСВ ІНТЕРНЕШНЛ Вимогу, згідно з якою ПП КСВ ІНТЕРНЕШНЛ необхідно було у 10-денний строк з дня отримання вимоги надіслати Відділенню визначену у Вимозі інформацію та належним чином завірені копії документів, що стосуються здійснення ним господарської діяльності у період проведення Процедури закупівлі, які були необхідні Відділенню для проведення повного та всебічного дослідження.

Вимогу (штрихкодовий ідентифікатор 0303511827534), відповідно до пошукової форми поштових відправлень, яка розміщена на веб-порталі ПАТ Укрпошта (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku/), була вручено 12.10.2018.

Листом від 22.10.2018 № 08/10/2 (вх. № 60-01/3643 від 23.10.2018) ПП КСВ ІНТЕРНЕШНЛ відмовив Відділенню в наданні інформації та документів.

У Вимозі ПП КСВ ІНТЕРНЕШНЛ було повідомлено, що відповідно до статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України є обов`язковими для виконання у визначений строк. Відповідно до статті 22-1 цього ж Закону суб`єкти господарювання зобов`язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальним відділенням завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Крім того, у Вимозі було зазначено, що відповідно до пунктів 13, 14 та 15 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені головою Відділення строки, подання недостовірної інформації територіальному відділенню є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, та тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 52 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Відділення, листом від 13.11.2018 № 60-02/3973, повторно повідомило ПП КСВ Інтернешнл про обов`язок надавати інформацію на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, в тому числі? з обмеженим доступом та банківську таємницю та про відповідальність останнього у разі неподання інформації, подання інформації в неповному обсязі у встановлені головою Відділення строки, подання недостовірної інформації територіальному відділенню.

Крім того, вказаним листом ПП КСВ ІНТЕРНЕШНЛ було запропоновано надати інформацію на Вимогу в повному обсязі.

ПП КСВ ІНТЕРНЕШНЛ листом від 19.11.2018 № 12/11/2 (вх. № 60-01/3980 від 21.11.2018) відмовилось надати інформацію на Вимогу.

Оскільки дії ПП КСВ ІНТЕРНЕШНЛ у не поданні інформації на вимогу голови Відділення від 10.10.2018 № 60-02/3457 є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , відповідачем і було постановлене оскаржуване рішення.

Підставами позову є обставини прийняття рішення з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

II. Предмет позову

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення постановила рішення № 60/34-рп/к від 20.06.2019 у справі № 27/60/28-рп/к19 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу .

III. Доводи позивача у справі.

Так, згідно з доводами позивача викладеними в позовній заяві:

(1) лист Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за вих. № 60-02/3457 від 10.10.2018 містив ознаки явної незаконності:

(1.1.) вимога була направлена позивачу без прийняття розпорядження про початок розгляду справи, тобто поза межами правового поля та наданих відповідачу повноважень;

(1.2.) право органів Антимонопольного комітету України вимагати інформацію у суб`єктів господарювання самостійного характеру не має, а передбачене законом в контексті виконання таким органом певних повноважень: розгляду справ чи заяв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведення перевірки, дослідження ринків, реалізації конкурентної політики, в інших випадках, передбачених законом;

(2) підприємство, реалізуючи свої конституційні права, відмовилися виконувати незаконну вимогу про надання інформації, оскільки така була направлена всупереч вимогам Конституції та законів України та з перевищенням повноважень.

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач проти доводів позивача та задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом та що прийняте ним розпорядження не порушує прав позивача.

Зокрема, у своєму відзиві відповідач наводить наступні доводи проти задоволення позовних вимог:

(1) законодавчі обмеження щодо підстав витребування відділенням необхідної йому інформації відсутні;

(2) повноваження Антимонопольного комітету України та його органів щодо надсилання вимоги для надання інформації є дискреційними;

(3) вимоги голови відділення є обов`язковими для виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачене законодавством;

(4) невиконання законних вимог голови відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність;

(5) обов`язок надання інформації на вимогу голови відділення повинен виконуватись суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Антимонопольного комітету України справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

(6) інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом, зокрема, для встановлення наявності чи відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку суб`єктів господарювання.

VI. Оцінка судом доказів та висновки суду.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.06.2019 60/34-р/к.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції , інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", державний уповноважений Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких органи Антимонопольного комітету України мають право вимагати відповідну інформацію у суб`єктів господарювання та інших осіб.

З огляду на зазначену норму закону, обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи органу Антимонопольного комітету України повинен виконуватись суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Антимонопольного комітету України справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.

Разом з тим, статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Так, зокрема, статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема:

- здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

- сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

- здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

У свою чергу, Закон України "Про Антимонопольний комітет України" та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб`єктів господарювання на відмову від виконання вимоги голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на органи Антимонопольного комітету України.

Законодавством України не передбачено можливості суб`єкта господарювання на власний розсуд вирішувати питання доцільності витребування органом Комітету інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Статтею 21 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадові особи зобов`язані передавати Антимонопольному комітету України та його територіальним відділенням відомості, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Не подання суб`єктом господарювання інформації на вимогу органу Комітету є конкретним актом невиконання конкретної заснованої на законі вимоги державного органу, що й тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність - незалежно від того чи було в подальшому визнано недійсним рішення органу Комітету у справі, під час розгляду якої була витребувана інформація.

Відсутність законодавчих обмежень щодо підстав витребування Антимонопольним комітетом України необхідної йому інформації підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 14.08.2012 у справі № 08/03/26/64/2011.

Про наслідки неподання інформації, подання недостовірної інформації або інформації в неповному обсязі позивачу було повідомлено.

Статтею 3 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції, здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Аналогічні повноваження закріплено й у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України 23.02.2001 № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 за № 291/5482 (надалі - Положення про територіальне відділення).

Так, згідно з підпунктом 10 частини першої пункту 3 Положення про територіальне відділення, у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, Відділення має повноваження, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб`єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження). У сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку добросовісної конкуренції Відділення має повноваження вимагати від суб`єктів господарювання, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики, (підпункт 1 частини третьої пункту 3 Положення про територіальне відділення).

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 17 Закону України Про Антимонопольний комітет України голова територіального Відділення може здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України Про здійснення державних закупівель та Законом України Про публічні закупівлі .

З огляду на зазначені норми Законів, обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи органу Антимонопольного комітету України повинен виконуватись суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом Антимонопольного комітету України справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом, зокрема, для встановлення наявності чи відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку суб`єктів господарювання.

Таким чином, повноваження голови Відділення, визначені статтею 17 Закону України Про Антимонопольний комітет України щодо направлення вимог суб`єктам господарювання в інших передбачених законом випадках, надані останньому для організації та забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на територіальне відділення та його адміністративні колегії. У свою чергу, даному праву голови кореспондує обов`язок суб`єктів господарювання надати відповідну інформацію у строк, визначений у відповідній вимозі.

Наведена позиція узгоджується з висновком щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеним у постанові Верховного Суду України від 25.06.2016 у справі № 922/3180/15.

Позивач на Вимогу не надав інформацію, чим порушив приписи чинного законодавства.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

З огляду на це, відділення в рішенні № 60/34-р/к кваліфікувало дії Товариства у вигляді не подання інформації у встановлений територіальним відділенням АМК України строк, визначений у вимозі, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону.

Дії відділення з надсилання Вимоги та прийняття оскаржуваного Рішення № 60/34-р/к не суперечать конституційним засадам, встановленим ст. 19, 92 Конституції України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , а також законодавству про захист економічної конкуренції.

Правові позиції, щодо обґрунтованості відповідних повноважень у органів Антимонопольного комітету України щодо витребування інформації з метою проведення дослідження процедур закупівлі міститься у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/2370/17 та від 17.04.2018 у справі № 917/637/17.

Отже, відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, що не подавши інформацію на Вимогу Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у встановлений строк, позивач вчинив порушення, передбачене п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Згідно зі статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15, недодержання органом Антимонопольного комітету України інших процедурних правил у розгляді справ про порушення конкурентного законодавства може мати наслідком визнання господарським судом відповідного рішення такого органу недійсним лише у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з`ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття органом Антимонопольного комітету України правильного рішення у справі, наприклад, порушено право особи, яка бере участь у справі, на подання доказів, клопотань, усних і письмових пояснень (заперечень), пропозицій щодо питань, які виносяться на експертизу, тощо. Якщо порушення органом Антимонопольного комітету України процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства не призвело до прийняття неправильного рішення по суті розглянутої ним справи, то у господарського суду з урахуванням положень частини другої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" немає підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктами 9, 13 - 18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Так, вбачається, що повноваження стосовно визначення розміру штрафу в гранично встановлених межах віднесено до компетенції органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В силу приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище викладене та з огляду на досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення № 60/34-р/к від 20.06.2019 у справі №№ 27/60/28-рп/к19 прийняте Адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням та доведенням обставин, які мають значення для справи, а також з відповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і спростовані належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак, заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Приватного підприємства "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 55-А; ідентифікаційний код 37177505) до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код 21602826) про визнання недійсним та скасування рішення № 60/34-р/к від 20.06.2019 відмовити.

2. Судові витрати позивача покласти на Приватне підприємство "КСВ ІНТЕРНЕШНЛ" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 55-А; ідентифікаційний код 37177505).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09.01.2020.

Суддя Г.П. Бондаренко