Рішення

від 09.01.2020 по справі 479/289/19

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №479/289/19

Провадження №2/479/180/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

21 грудня 2019 року смтКриве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої - судді Репушевської О.В.,

за участі : секретаря судових засідань Штуфри А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смтКриве Озеро, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №479/289/19 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Лагуна", третя особа без самостійних вимог: Врадіївська районна державна адміністрація Миколаївської області про визнання протиправним та скасування державної реєстрації речового права (оренди земельної ділянки),

у ч а с н и к и с п р а в и

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Синкевич Р.І., за ордером

серії МК №122556 від 25 червня 2019 року

відповідач ФГ "Лагуна",

третя особа Врадіївська райдержадміністрація,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства "Лагуна", в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію права (оренди) земельної ділянки з кадастровим номером:4823984200:03:000:0962, площею 2.0763 га, яка розташована в межах території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, власником якої вона являється, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку.

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 03 вересня 2018 року, отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виявила факт реєстрації договору оренди землі, укладеного 02 лютого 2017 року, відповідно до якого вищевказана земельна ділянка передана нею в оренду ФГ "Лагуна". Підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:33878096 від 15 лютого 2017 року, що було прийняте державним реєстратором Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області Лавріненко В.О.. 28 серпня 2006 року між нею та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2.07 га строком на 10 років, який був зареєстрований у Кривоозерському РВ МРФ ДП "Центр ДЗК при ДЗК України" за №040701700523.

Вказуючи, що на момент здійснення реєстрації речового права оренди щодо вказаної земельної ділянки діяв попередній договір оренди землі площею 2.07 га (вид угідь рілля), укладений він строком на 10 років, позивач просила задовольнити її позовні вимоги та скасувати відповідне рішення.

Позивач, її представник в судове засідання не з`явились, згідно письмової заяви позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, які зазначені в позові, справу просили розглянути без їх участі.

В судове засідання відповідач не з`явився, повідомлений належним чином про дату та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, відзив не надав.

Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч.4 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Згідно положень ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а ст.13 цього закону передбачено, що договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2.0763 га, кадастровий номер: 4823984200:03:000:0962, розташованої на території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області,з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджено даними державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №424086, виданого Кривоозерською районною державною адміністрацією 18 листопада 2005 року(а.с.11-12), та даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №136349189 від 03 вересня 2018 року, (а.с.13-15).

03 вересня 2018 року позивачем виявлено факт реєстрації договору оренди землі, укладеного 02 лютого 2017 року, відповідно до якого її земельна ділянка передана в оренду ФГ "Лагуна", підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:33878096 від 15 лютого 2017 року, що було прийняте державним реєстратором Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області Лавріненко В.О., що підтверджено даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №136349189 від 03 вересня 2019 року(а.с.13-15).

Судом встановлено, що 28 серпня 2006 року між ОСОБА_1 , якій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №424086, виданого Кривоозерською районною державною адміністрацією 18 листопада 2005 року, належала земельна ділянка площею 2.07 га, розташована на території Тридубівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, та ОСОБА_2 , був укладений договір оренди землі(а.с.18-21). 06 червня 2007 року вказаний договір було зареєстровано у Кривоозерському РВ МРФ ДП "Центр ДЗК при ДЗК України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040701700523(а.с.16). Відповідно до п.8 договору, визначено термін дії договору - 10 років та передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Відповідно до положень ст.6 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно положень ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, а право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст.9 вказаного Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

Згідно положень п.3 ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Таким чином, до кола повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно тощо.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Положеннями ч.5 ст.6 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно положень ч.ч.3, 4, 6 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що право на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно положень ч.1 ст.93 Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до положень ст.125 ЗК України від 25 жовтня 2001 року право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З наведених норм вбачається, що право виникає ( змінюється, припиняється) після державної реєстрації, однак на підставі договору чи відповідних правочинів.

Відповідно до положень ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ч.1 ст.21 ЦК України).

Згідно із положеннями ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Пунктом 1, 2 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що під час державної реєстрації державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до положень ч.2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону) (ч.5 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно із п.9 ч.1 ст.37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно з вимогами ч.ч.2, 3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання угоди недійсною.

Отже, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити, зокрема, інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав у тому числі з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Державний реєстратор є суб`єктом владних повноважень і повинен здійснювати усі можливі дії задля недопущення подвійної державної реєстрації одних і тих самих прав, а тому повинен запитувати інформацію про наявність чи відсутність державної реєстрації у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Суд оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в суді та що при реєстрації договору оренди відповідач не дотримався вимог, встановлених приписами ст.93 Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , зареєстрував під час діючого договору оренди землі новий договір оренди, чим допустив те, що відносно одного і того ж об`єкту нерухомості діє одночасно два договори - договір оренди землі 28 серпня 2006 року та договір оренди землі від 02 лютого 2017 року відповідно.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а державна реєстрація права оренди земельної ділянки - скасуванню.

Керуючись ч.6 ст.259, ст.ст.265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Лагуна", третя особа без самостійних вимог: Врадіївська районна державна адміністрація Миколаївської області про визнання протиправним та скасування державної реєстрації речового права (оренди земельної ділянки) - задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області Лавріненко Вікторії Олександрівни від 15 лютого 2017 року індексний номер:33878096 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером:4823984200:03:000:0962, що виникло на підставі договору оренди без номера, укладеного 02 лютого 2017 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством "Лагуна".

Стягнути з Фермерського господарства "Лагуна", код ЄДРПОУ:31044053, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судові витрати за сплату судового збору в сумі 768,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до положень п.14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1415/, E-mail: inbox@ko.mk.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено та підписано 02 січня 2020 року.

Суддя :