Рішення

від 09.01.2020 по справі 295/18432/19

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/18432/19

Категорія 35

2/295/87/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді - Полонця С.М.,

секретаря с/з - Глущенко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стяґнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 10656,73 грн., посилаючись на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 , який перебуває на балансі позивача. Відповідач користувався житлово-комунальними послугами позивача та допустив заборгованість станом на 31.10.2019 року в сумі 8354,45 грн., яку зобов`язаний сплатити позивачу, а також 3% річних в сумі 527,53 грн. та 1774,75 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Полонця С.М. від 16.12.2019 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій не заперечував щодо вирішення справи в заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не надав, а тому суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Балансоутримувачем вказаного жилого будинку є Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 .

Частиною 1ст. 10 Закону України "При приватизацію державного житлового фонду" встановлено, що утримання приватизованих квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

Частиною 2 ст.10 цього закону визначено, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири‚ житлові приміщення‚ є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитку.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно статті 162 ЖК УРСР власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-VI від 24.06.2004 року.

Відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги , комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі змісту статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги , залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтею 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Проте відповідно до пункту 1 частини 1 статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно частини шостої статті 24 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності укладеного з відповідачем договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2951-цс15 від 20.04.2016 року.

Згідно ч.1 ст.17, ст.20, ч.ч.6, 7, 8 ст.22, ч.4 ст.23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі по тексту - Закон Про ОСББ ) власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Відповідно до ст.17 Закону Про ОСББ для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку , витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною 2 ст.12 Закону України Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Частиною 3 ст.12 Закону Про ОСББ встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно ч.1 ст.16 Закону Про ОСББ об`єднання має право відповідно до законодавства та Статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління, експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.13, 15 ст.10 Закону Про ОСББ на загальних зборах ОСББ М 16 прийняті рішення, якими встановлено внески на утримання будинку.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території (членські внески), станом на 31.10.2019 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 8354,45 грн.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на вищевикладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані житлово-комунальні послуги (членські внески), суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості станом на 31.10.2019 року в розмірі 10656,73 грн., з яких: 8354,45 грн. - заборгованість за надані житлово-комунальні послуги (членські внески); 527,53 грн. - 3% річних; 1774,75 грн. - інфляційні втрати.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 82, 141, ч.4 ст.223, 259, 263, 265, гл.11 розд.3 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 заборгованість станом на 31.10.2019 року в сумі 10656 грн. 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 судовий збір в розмірі 1921 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку М 16 ; місце знаходження: 10020, м. Житомир, вул. Малікова, 16; код ЄДРПОУ 37976328.

Відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: С.М. Полонець