Рішення

від 17.05.2007 по справі 5/113-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/113-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" травня 2007 р.                                                                              Справа № 5/113-07

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо  - металургійна компанія”, м. Київ

до Приватного підприємства “Ліфтмаркет”, м. Бровари

про стягнення  17 038,17 грн.

за участю представників:

позивача:Лось І. С. –дов. від 30.08.2006р. №4172

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо  - металургійна компанія” (далі –Позивач) до Приватного підприємства “Ліфтмаркет” (далі –Відповідач) про стягнення 17 038,17 грн., з яких  12 230,70 грн. - основний борг, 3 738,32 грн. –інфляційних збитків та 1 069,15 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі - продажу від 05.04.2004 року № 036/04-м щодо здійснення повного розрахунку за отриману продукцію.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 19.03.2007 року та від 24.04.2007 року, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі 05.04.2004 року було укладено договір купівлі –продажу № 036/04-м (далі –Договір), відповідно до умов якого, позивач (продавець) зобов'язався продати металопродукцію, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити зазначену продукцію на умовах викладених в Договорі (п. 1.1Договору).  Відповідно до п. 6.1. Договору ціна, асортимент, кількість продукції можуть вказуватися у рахунку-фактурі, який  надається продавцем покупцю до умов Договору та є його невід'ємною частиною.

На виконання умов Договору позивачем згідно видаткових накладних № УГ-0003361 від 06.04.2004 р. на суму 19 514,99 грн., № УГ-0003918 від 19.04.2004 р. на суму 8 557,26 грн., № УГ-0004661 від 05.05.2004 р. на суму 22 261,25 грн., № УГ –0004809 від 07.05.2004 р. на суму 6 435,10 грн., № УГ-0012253 від 13.10.2004 р. на суму 19 075,18 грн., № УГ-0013803 від 24.11.2004 р. на суму 24 230,70 грн. було поставлено відповідачеві продукцію на загальну суму 100 074,48 грн., а відповідачем по довіреностях від 05.04.2004р. № 027137, від 15.04.2004р. № 026751, від 05.05.2004 № 027055, від 07.05.2004р. № 027063, від 12.10.2004р. № 159047, від 23.11.2004р. № 159458 вказаний товар був прийнятий.

Згідно п. 6.3 договору оплата продукції, вказаної в рахунку - фактурі, здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати продукції, оплата повинна бути здійснена протягом строку дії рахунку –фактури.

Позивачем були виставлені відповідачу до оплати рахунки фактури від 06.04.2004р № УГ-0004530 на суму 19514,99 грн., від 15.04.2004р. № УГ –0005084 на суму 8557,26 грн., від 05.05.2004р. № УГ-0006176 на суму 22261,25 грн., від 07.05.2004р. № УГ-0006412 на суму 6435,10 грн., від 12.10.2004р. № УГ-0015991 на суму 19075,18 грн., від 22.11.2004р. № УГ-0017264 на суму 24230,70 грн.

Судом досліджено, що відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 87843,78 грн., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи та актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем від 01.02.2007 р., який підписаний сторонами без заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 13.12.2004 р., 27.01.2005 р. 06.04.2005 р., 12.04.2005 р., 20.05.2005 р., 25.07.2005 р. та 18.0.2005 р. позивачем на адресу відповідача були надіслані листи з вимогою погасити заборгованість в сумі 12 230,70 грн. Однак зазначені вимоги відповідач залишив без задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 12230,70 грн. – різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленої продукції.

Отже в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим за останнім, на час розгляду справи, рахується заборгованість на загальну суму 12230,70 грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 12 230,70   грн. заборгованості за поставлену продукцію.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні збитки складають                        3738,32 грн., три проценти річних з простроченої суми складають                              1 069,15 грн.

Розрахунок позивача індексу інфляції та трьох процентів річних відповідає  вимогам законодавства та обставинам справи.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12 230,70 грн., інфляційних збитків в сумі 3 738,32 грн.,  3% річних в сумі  1 069,15 є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Ліфтмаркет” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 57, ідентифікаційний код 30598091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо  - металургійна компанія” (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1, ідентифікаційний код 25412086) –12 230 (дванадцять тисяч двісті тридцять) грн. 70 коп. - заборгованості, 3 738 (три тисячі сімсот тридцять вісім) грн. 32 коп. - інфляційних збитків, 1 069 (одну тисячу шістдесят дев'ять) грн. 15 коп. - 3% річних, 170 (сто сімдесят) грн. 38 коп.  витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя