Рішення

від 03.01.2020 по справі 367/6638/19

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6638/19

Провадження №2/367/4833/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

27 грудня 2019 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючої судді Саранюк Л.П.

при секретарі Бабаковій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з даним позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.02.2018 у справі № 367/80/18 між нею та відповідачем розірвано шлюб.

Від даного шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні.

Відповідач з 01.01.2019 участі в утриманні спільної дитини не бере за винятком одноразового перерахунку грошових коштів для дитини в розмірі 1 000,00 грн. 29.04.2019, чим ухиляється від виконання свого батьківського обов`язку.

На сьогоднішній день відповідач офіційно ніде не працевлаштований, податки з доходів фізичних осіб не сплачує.

Водночас, за існуючою у неї інформацією, Відповідач придбав легковий автомобіль Mercedes-Benz 2002 року випуску, вартістю 1200 евро, та 30.01.2019 р. здійснив його митне оформлення, сплативши митні платежі у розмірі 50 023,12 грн.

Також згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відповідач є одноосібним учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю ХІТКАР (код ЄДРПОУ 41981077), зареєстрованим ним 05.03.2018 р. зі статутним капіталом розміром 5 000,00 грн., основним видом діяльності якого є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11); співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ АВТО (код ЄДРПОУ 35822792), зареєстрованим 10.04.2008 р. з його часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 26 250,00 грн., основним видом діяльності якого є оптова торгівля автомобілями (КВЕД 50.10.1); керівником та співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю ДАСС АВТО (код ЄДРПОУ 38576709), зареєстрованим 04.02.2013 р. з його часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 2 500,00 грн., основним видом діяльності якого є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11); а також співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю ТУТТІ ФРУТТІ (код ЄДРПОУ 38576824), зареєстрованим 08.02.2013 р. з його часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 2 500,00 грн., основним видом діяльності якого є оптова торгівля фруктами й овочами.

Таким чином, стверджує, що відповідач має достатній дохід для сплати аліментів на утримання сина.

Крім того, вказує, що у квітні 2019 року їхній малолітній син, ОСОБА_4 , потребував лікування у зв`язку із діагностованим у нього захворюванням (дискенезія жовчовивідних шляхів, екстрасистолія по типу бігенемії).

На лікування сина вона понесла витрати у загальному розмірі 2 686,50 грн., що підтверджується відповідними рахунками на оплату аналізів та консультацій лікаря, а також квитанціями про їхню оплату.

Крім того, у зв`язку з хворобою сина йому було виписано направлення лікаря на санаторно-курортне лікування до санаторію Моршинський у Карпатах не менше ніж на 10 днів. У зв`язку з чим вона понесла додаткові витрати на оздоровлення дитини у розмірі 7 080,00 грн. на оплату санаторно-курортної путівки до ДП Санаторій Моршинський з 12.06.2019 р. по 23.06.2019 р., що підтверджується санаторно-курортною книжкою, рахунком-фактурою та квитанцією про його оплату.

Також 08.08.2019 р. у зв`язку з поганим зором дитини їй довелося замовити та придбати нові окуляри для ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним замовленням №00F748826 з магазину оптики Люксоптика та касовим чеком про його оплату №21122 на суму 3 552,01 грн.

Таким чином, у 2019 році вона понесла додаткові витрати на їхню дитину, що викликані особливими обставинами, у загальному розмірі 13 318,51 грн., які вона просить присудити до стягнення з Відповідача.

При цьому нею були понесені витрати на правничу допомогу адвоката з підготовки позовної заяви на суму 2 500,00 грн.

У зв`язку з вищевикладеним просить суд стягнути з відповідача на її користь на утримання сина аліменти в розмірі прожиткового мінімуму на неповнолітню особу віком від 06 до 18 років щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину в розмірі 13 318,51 грн.

Стягнути з відповідача на її користь судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 2 500,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

В судовому засіданні відповідач та його представник позов визнали частково, просили суд стягувати аліменти на утримання сина в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, в іншій частині просили відмовити. Також представником відповідача було подано відзив на позовну заяву за змістом якого вказує, що відповідач добровільно перераховує позивачу та сину кошти на його утримання, а саме: 03.07.2018 - 1 005,03 грн., 03.07.2018 - 100,50 грн., 17.04.2018 - 200,00 грн., 29.04.2019 - 1 000,00 грн., 26.05.2019 - 120,00 грн., 16.07.2018 - 402,01 грн., 11.08.2019 - 1 000,00 грн., 31.08.2019 - 1 005,03 грн., 02.09.2019 - 160,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Додатково позивачу переказувались грошові кошти на лікування сина в сумі 2 094,50 грн. (у валюті платежу 5 000,00 руб. за офіційним курсом НБУ 4,189 грн. за 10 руб. на день платежу), що підтверджується квитанцією №143922.02 від 26.06.2019. Також відповідач заявляє, що за домовленістю з позивачем, він брав участь в утриманні їхнього спільного сина в натуральній формі. Однак, в кінці літа 2019 року стосунки між позивачем та відповідачем погіршились, зокрема позивач заблокувала телефонні дзвінки від відповідача як в себе, так і в сина, що не дає можливості спілкуватись та бачитись відповідачу із сином, чим унеможливила участь відповідача у його вихованні і утриманні. Що стосується наведених позивачем обставин про здійснені відповідачем митні платежі у розмірі 50 023,12 грн. та інформації про наявність корпоративних прав, то вказують, що Відповідачем не сплачувалась зазначена сума самостійно, оскільки він немає такої можливості на даний час. За попередньою усною домовленістю з ОСОБА_6 в неї були позичені кошти на митне оформлення в сумі 47 500,00 грн., які вона перерахувала до бюджету, що підтверджується квитанцією №0.0.1266084290.1 від 13.02.2019. Відповідач хоч і володіє певними корпоративними правами, однак жодного доходу від них не отримує. Зазначає, що відповідач неодноразово пропонував позивачу відправити дитину на безоплатне лікування разом з ним, право на яке відповідачу гарантоване як учаснику бойових дій. Витрати на придбання окулярів не були узгоджені з відповідачем, є необґрунтованими з огляду на те, що наразі дитина перебуває у такому віці, коли вона активно росте та розвивається, і їй періодично необхідно змінювати такі окуляри по мірі розвитку та їх нормального зносу, в тому числі, коли в тому ж магазині наявний товар аналогічної якості, але за більш прийнятні кошти для відповідача, з огляду на його майновий стан. До того ж, позивачем не надано розрахунок додаткових витрат з урахуванням перерахованих коштів на карткові рахунки, грошові перекази, та участь батька в утриманні їхнього спільного сина в натуральній формі. Таким чином, відповідач вважає, що додаткові витрати на дитину є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27.02.2018 у справі № 367/80/18 позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану м. Нової Каховки Херсонської області 18 вересня 1999 року, актовий запис № 246. Після розірвання шлюбу залишено позивачці прізвище ОСОБА_7 .

Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 1402 про реєстрацію місця проживання особи виданою 31.07.2018 виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області та паспортом громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 виданим Новокаховським МВ УМВС України в Херсонській області 05.11.1999.

Крім того, встановлено, що у власності відповідача перебуває легковий автомобіль Mercedes-Benz 2002 року випуску, вартістю 1200 евро, 30.01.2019 р. відповідач здійснив його митне оформлення, сплативши митні платежі у розмірі 50 023,12 грн. При цьому, з дубліката квитанції № 0.0.1266084290.1 від 13.02.2019 вбачається, що передоплата за митне оформлення вказаного автомобіля в сумі 47 500,00 грн. була внесена ОСОБА_6 .

Також згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відповідач є одноосібним учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю ХІТКАР (код ЄДРПОУ 41981077), зареєстрованим ним 05.03.2018 р. зі статутним капіталом розміром 5 000,00 грн., основним видом діяльності якого є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11); співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАМАНТ АВТО (код ЄДРПОУ 35822792), зареєстрованим 10.04.2008 р. з його часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 26 250,00 грн., основним видом діяльності якого є оптова торгівля автомобілями (КВЕД 50.10.1); керівником та співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю ДАСС АВТО (код ЄДРПОУ 38576709), зареєстрованим 04.02.2013 р. з його часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 2 500,00 грн., основним видом діяльності якого є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (КВЕД 45.11); а також співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю ТУТТІ ФРУТТІ (код ЄДРПОУ 38576824), зареєстрованим 08.02.2013 р. з його часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 2 500,00 грн., основним видом діяльності якого є оптова торгівля фруктами й овочами.

У квітні 2019 року малолітній ОСОБА_4 потребував лікування у зв`язку із діагностованим у нього захворюванням (дискенезія жовчовивідних шляхів, екстрасистолія по типу бігенемії).

На лікування сина позивач понесла витрати у загальному розмірі 2 686,50 грн., що підтверджується відповідними рахунками на оплату аналізів та консультацій лікаря, а також квитанціями про їхню оплату.

Крім того, у зв`язку з хворобою сина йому було виписано направлення лікаря на санаторно-курортне лікування до санаторію Моршинський у Карпатах не менше ніж на 10 днів. У зв`язку з чим позивач понесла додаткові витрати на оздоровлення дитини у розмірі 7 080,00 грн. на оплату санаторно-курортної путівки до ДП Санаторій Моршинський з 12.06.2019 р. по 23.06.2019 р., що підтверджується санаторно-курортною книжкою, рахунком-фактурою та квитанцією про його оплату.

Також 08.08.2019 р. у зв`язку з поганим зором дитини позивачу довелося замовити та придбати нові окуляри для ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним замовленням №00F748826 з магазину оптики Люксоптика та касовим чеком про його оплату №21122 на суму 3 552,01 грн.

Таким чином, у 2019 році позивач понесла додаткові витрати на дитину, що викликані особливими обставинами, у загальному розмірі 13 318,51 грн.

Судом встановлено, що відповідачем періодично перераховувались кошти на утримання сина, зокрема, 03.07.2018 перераховано грошові кошти в сумі 1 005,03 грн., 03.07.2018 - 100,50 грн., 17.04.2018 - 200,00 грн., 29.04.2019 - 1 000,00 грн., 26.05.2019 - 120,00 грн., 16.07.2018 - 402,01 грн., 11.08.2019 - 1 000,00 грн., 31.08.2019 - 1 005,03 грн., 02.09.2019 - 160,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Додатково позивачу переказувались грошові кошти на лікування сина в сумі 2 094,50 грн. (у валюті платежу 5 000,00 руб. за офіційним курсом НБУ 4,189 грн. за 10 руб. на день платежу), що підтверджується квитанцією №143922.02 від 26.06.2019.

Угоду про добровільну сплату аліментів між сторонами не укладено.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.8 Закону України Про охорону дитинства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).

Також, частинами 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В п.17 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів розяснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

У відповідності до ст. ст. 180, 181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, кошти на утримання дітей стягуються в судовому порядку у частці від доходу батьків чи у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державний бюджет на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 грудня - 2 218,00 гривень.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини.

Згідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що Відповідач, як батько ОСОБА_5 , кошти на його утримання періодично надає, але у розмірах, які є недостатніми для повноцінного розвитку дитини, а також враховуючи те, що згідно ст. 7 Закону України Про державний бюджет на 2019 рік з 1 грудня встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 2 218,00 гривень, то суд вважає за можливо стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 2 218,00 гривень, щомісячно, до досягненя дитиною повноліття.

Щодо стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину в розмірі 13 318,51 грн., то суд частково задовольняє дану позовну вимогу виходячи з наступного.

Статтею 185 СК України встановлено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , у випадках стягнення додаткових витрат мова йде про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами, тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.

Позивачем документально підтверджені понесені нею додаткові витрати на дитину в розмірі 13 318,51 грн., однак, враховуючи те, що обов`язок утримувати дитину є рівним для обох батьків, то суд стягує з відповідача половину понесених додаткових витрат на утримання сина в розмірі 13 318,51:2=6 659,25 грн.

При цьому оскільки позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, то суд стягує з відповідача судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 000,00 грн. на підставі ст.. 141 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст.8 Закону України Про охорону дитинства , ст. 7 Закону України Про державний бюджет на 2019 рік , п.п.17-18 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , ст. 84 , 180-182,185,191 Сімейного Кодексу України , керуючись ст.ст. 4 , 12 , 81 , 263-268 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі прожиткового мінімуму на неповнолітню особу віком від 6 до 18 років, розміром 2218 грн. 00 коп., починаючи з 22.08.2019 року до повноліття дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути із ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 ) додаткові витрати на дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що викликані особливими обставинами, в розмірі 6659,25.

Стягнути із ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_4 ) судові витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, в розмірі 2000 грн.

Повний текст рішення буде виготовлено на протязі 10 днів, а саме 06.12.2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з моменту виготовлення повного тексту рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Саранюк