Рішення

від 26.12.2019 по справі 456/604/17

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/604/17

Провадження № 2/456/102/2019

РІШЕННЯ

іменем України

26 грудня 2019 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Кміть Х.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Стрийської РДА, приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Навальковська Мирослава Миколаївна про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна,

за участю:

представника позивача Зіньковської Н.В. ,

представника відповідача ОСОБА_6 ,

представник служби у справах дітей Стрийської РДА Костик О.С., -

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

ПАТ Львівгаз (позивач) подало до суду позовну заяву до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (відповідачі), в якій просить визнати недійсними договір дарування частини будинку та нежитлових будівель від 06.08.2016, зареєстрованого в реєстрі за №784, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Навальковською М.М. відповідно до якого ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 68/100 частки будинку на нежитлових будівель, що знаходяться у АДРЕСА_1 (Т.3 а.с.3-4) та договір дарування частини будинку та нежитлових будівель від 19.08.2016, зареєстрованого в реєстрі за №736, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Навальковською М.М. відповідно до якого ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 32/100 частки будинку на нежитлових будівель, що знаходяться у АДРЕСА_1 (Т.3 а.с.2).

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 22.07.2016 у справі №456/2165/16-ц постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 25.07.2016 ПАТ Львівгаз звернулося до Стрийського ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження за цією ухвалою. Однак, державним виконавцем неодноразово було відмовлено у прийнятті цієї заяви. Про наявність згаданої ухвали суду було достеменно відомо відповідачам, однак ті, всупереч ухвалі про забезпечення позову, уклали договори дарування і право власності на житловий будинок та нежитлові будівлі за вищевказаною адресою перейшло до ОСОБА_3 в розмірі 68/100, ОСОБА_4 - в розмірі 32/100. Відчуження відповідачами вищевказаного майна, під час дії судової заборони, суперечить меті та цілям застосування заходів забезпечення позову, порушує принцип обов`язковості судових рішень , що набрали законної сили. Правочини укладені лише з метою уникнення цивільної відповідальності в разі задоволення судом позовних вимог ПАТ Львівгаз у справі №456/2165/16-ц. Відповідачі на час укладення спірних правочинів знали про наявність судової справи про стягнення з них суми безпідставно набутого майна і могли передбачити негативні наслідки для них у випадку задоволення позовних вимог ПАТ Львівгаз . Зазначені спірні договори укладені з близькими родичами.

Позивачем подано додаткові пояснення по справі від 12.03.2019 (Т.1 а.с.130-131), в обґрунтування яких окликаючись на те, що власний інтерес заінтересованої особи (ПАТ Львівгаз ) полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав. Оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину та/або не претендує на те, що б майно в натурі було передано їй у володіння, тому ПАТ Львівгаз має право на оскарження зазначених договорів дарування навіть якщо не є стороною договору.

Позивачем подано додаткові пояснення по справі від 03.05.2018 (Т.1 а.с.141-142), в обґрунтування яких покликаючись на те, що за обставин, коли арештоване на забезпечення позову майно, було відчужене відповідачем всупереч ухвали суду, законний інтерес ПАТ Львівгаз полягає у тому, щоб у майбутньому забезпечити задоволення свої вимог як кредитора за зобов`язанням, в якому боржником є особа, на майно якої було накладено арешт. Вибуття із власності відповідача майна, всупереч ухвали суду, може нашкодити законним інтересам позивача.

Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 10.09.2018 (Т.1 а.с.217-218), в якій він просить визнати недійсним договір дарування частини будинку та нежитлових будівель (розмір частки 68/100), серія та номер: 784, виданий 06.09.2016р, видавник: приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Навальковська М.М. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31331385 від 12.09.2016р. 09:36:05, приватний нотаріус Навальковська Мирослава Миколаївна, Стрийський районний нотаріальний округ Львівської обл., номер запису про право власності: 16328162. Визнати недійсним договір дарування частини будинку та нежитлових будівель (розмір частки 32/100), серія та номер: 736, виданий 19.08.2016р, видавник: приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Навальковська М.М. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з відкриттям розділу), індексний номер: 31079264 від 25.08.2016р. 10:08:37, приватний нотаріус Навальковська Мирослава Миколаївна, Стрийський районний нотаріальний округ Львівської обл., номер запису про право власності: 16059526.

На виконання ухвали суду від 07.05.2019 про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано позовну заяву з усунутими недоліками, в обґрунтування якої покликаючись на те, що 22.07.2016 у справі №456/2165/16-ц за позовом ПАТ Львівгаз про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 безпідставно набутого майна у сумі 2 548 562,52 грн постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві приватної власності належать ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 25.07.2016 ПАТ Львівгаз звернулося до Стрийського ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження за цією ухвалою. Однак, державним виконавцем неодноразово було відмовлено у прийнятті цієї заяви і ці дії були визнані судом неправомірними. Про наявність згаданої ухвали суду було достеменно відомо ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , однак ті уклали договори дарування і право власності на житловий будинок та нежитлові будівлі за вищевказаною адресою перейшло до ОСОБА_3 в розмірі 68/100, ОСОБА_4 - в розмірі 32/100. За вказаних обставин, відчуження відповідачами вищевказаного майна суперечить меті та цілям застосування заходів забезпечення позову, порушує принцип обов`язковості судових рішень , що набрали законної сили. ПАТ Львівгаз хоч і не є стороною правочину, проте має власний інтерес оспорювати дійсність договорів дарування з метою забезпечення, в подальшому, ефективного виконання рішення суду. Правочини укладені лише з метою уникнення цивільної відповідальності в разі задоволення судом позовних вимог ПАТ Львівгаз у справі №456/2165/16-ц. Відповідачі на час укладення спірних правочинів знали про наявність судової справи про стягнення з них суми безпідставно набутого майна і могли передбачити негативні наслідки для них у випадку задоволення позовних вимог ПАТ Львівгаз . Зазначені спірні договори укладені з близькими родичами.

Просить визнати недійсним:

договір дарування частини будинку та нежитлових будівель (розмір частки 68/100) за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , серія та номер 784, виданий 06.09.2016 року та посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Навальковською Мирославою Миколаївною;

договір дарування частини будинку та нежитлових будівель (розмір частки 32/100) за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , серія та номер 736, виданий 19.08.2016 року та посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Навальковською Мирославою Миколаївною.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористалися.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, покликаючись на викладені у позові обставини, суду пояснила, що відповідачу ОСОБА_8 було відомо про наявність цивільної справи про стягнення з нього та ОСОБА_4 збитків. Укладені відповідачами договори дарування є нікчемними, а також фіктивними. Ці правочини не були направленні на настання реальних юридичних наслідків, оскільки укладені між близькими родичами і дарувальники продовжують проживати у подарованому будинку. Майно фактично не було передано у дар. Відповідачам скеровувалася ухвала про забезпечення позову за адресою їхнього проживання, однак вони її не отримали через недобросовісну поведінку. Відповідач як сторона у справі зобов`язана цікавитися станом справи, в якій є учасником.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, суду пояснив, що відповідачам не було відомо про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належний їм будинок і відсутні докази на підтвердження отримання ними ухвали про забезпечення позову. Жодної ухвали суду про це він не отримував. Обдаровані реально користуються цим будинком, оскільки проживають в ньому. Крім цього, судом вжито заходів забезпечення позову шляхом арешту земельної ділянки, на якій не розташований арештований будинок, вартість якої складає близько трьох мільйонів гривень, що є значно більшою сумою аніж та, яку ПАТ Львівгаз хоче стягнути з відповідачів як безпідставно набуте майно. Також, у відповідачів є інше майно.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Стрийської РДА вважає позовні вимог безпідставними.

Приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Навальковська М.М. у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяви про розгляд справи за її відсутності.

Заяви, клопотання учасників справи.

Представником позивача подано:

заяву про забезпечення позову (Т.1 а.с.29-30);

заяву про залучення співвідповідачів (Т.1 а.с.56);

клопотання про залучення у справі третьої особи (Т.1 а.с.73);

клопотання про відкладення розгляду справи (Т.1 а.с.86, 90, 220, 241-242, Т.2 а.с.12);

заяву про ознайомлення з матеріалами справи (Т.1 а.с.149);

клопотання про витребування доказів (Т.1 а.с.152-153, Т.2 а.с.217-218);

клопотання про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції (Т.1 а.с.161-162, Т.2 а.с.22-23);

клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (Т.1 а.с.164, Т.2 а.с.127, 170);

клопотання про долучення до матеріалів справи процесуальних документів (Т.1 а.с.182, Т.2 а.с.112);

заяву з процесуальних питань (Т.2 а.с.137, 159-160, 183-184).

Відповідачем ОСОБА_1 подано заяви про відкладення розгляду справи (Т.1 а.с.37, 93, 216).

Представником відповідачів подано:

заяву про залучення у справі третьої особи (Т.1 а.с.57);

заяву про відкладення розгляду справи (Т.1 а.с.93, Т.2 а.с.30);

клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (Т.1 а.с.166).

Третьою особою приватним нотаріусом Навальковською М.М. подано заяви про розгляд справи за її відсутності (Т.1 а.с.84, 140, 204).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 27.02.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.26).

Ухвалою судового засідання від 06.04.2017 вжито заходів забезпечення позову (Т.1 а.с.39-40).

Ухвалою судового засідання від 09.10.2017 відкладено розгляд справи (Т.1 а.с.94).

Ухвалою судового засідання від 02.07.2018 доручено іншому суду забезпечити проведення відеоконференції у судовому засіданні по цій цивільній справі (Т.1 а.с.194-195);

Ухвалою судового засідання від 02.07.2018 витребувано у приватного нотаріуса Навальковської М.М. завірені копії договорів дарування (Т.1 а.с.196-197);

Ухвалою судового засідання від 11.09.2018 відкладено розгляд справи (Т.1 а.с.222-223).

Ухвалою судового засідання від 11.09.2018 доручено іншому суду забезпечити проведення відеоконференції у судовому засіданні по цій цивільній справі (Т.1 а.с.224-225);

Ухвалою судового засідання від 19.10.2018 доручено іншому суду забезпечити проведення відеоконференції у судовому засіданні по цій цивільній справі (Т.1 а.с.246-247);

Ухвалою судового засідання від 28.01.2019 відкладено розгляд справи (Т.2 а.с.31).

Ухвалою судового засідання від 28.01.2019 доручено іншому суду забезпечити проведення відеоконференції у судовому засіданні по цій цивільній справі (Т.2 а.с.32-33);

Ухвалою судового засідання від 07.05.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків (Т.2 а.с.121-122)

04.10.2019 та 29.10.2019 на офіційному сайті суду розміщено оголошення про виклик відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у судове засідання в справі №456/604/17 (Т.2 а.с.208-209, 210-211, 212-213, 214-215, 241-242, 243-244, 245, 246).

Ухвалою судового засідання від 25.10.2019 витребувано у приватного нотаріуса Навальковської М.М. завірені копії договорів дарування (Т.2 а.с.222-223).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.04.2016 у справі №456/1292/16-ц накладено арешт на земельну ділянку (кадастровий номер 4625382000:02:000:0215, площею 0,0982 га), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо її відчуження (Т.1 а.с.167).

Постановами державного виконавця Мацюпи А.А. від 10.05.2016, 12.05.2016 та 13.05.2016 відкрито виконавче провадження з виконання ухвали суду №456/1292/16-ц від 28.04.2016, накладено арешт на земельну ділянку (кадастровий номер 4625382000:02:000:0215, площею 0,0982 га), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та закінчено це виконавче провадження (Т.1 а.с.168, 169, 170).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2016 у справі №456/2165/16-ц накладено арешт на житловий будинок та нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та які на праві приватної спільної часткової власності належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 (Т.1 а.с.6).

Згадана ухвала суду від 22.07.2016 скерована до ВДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції на виконання 25.07.2016, про що свідчить відповідна заява ПАТ Львівгаз (Т.1 а.с.7).

Згідно з постановами державного виконавця Мацюпи А.А. від 26.07.2016 та 05.08.2016, ПАТ Львівгаз відмовлено у прийнятті до провадження ухвали суду від 22.07.2016 (Т.1 а.с.8, 9).

Супровідним листом від 09.08.2016 копії ухвал суду від 28.04.2016 у справі №456/1292/16-ц та 22.07.2016 у справі №456/2165/16-ц скеровувались ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.13, 14).

З протоколу судового засідання від 09.08.2016 видно, що ОСОБА_1 брав участь у судовому засіданні 09.08.2016 у цивільній справі №456/2165/16-ц (Т.3 а.с.8).

Відповідно до договору дарування частини будинку та нежитлових будівель від 06.08.2016, зареєстрованого в реєстрі за №784, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 68/100 частки будинку на нежитлових будівель, що знаходяться у АДРЕСА_1 (Т.3 а.с.3-4).

Згідно з договором дарування частини будинку та нежитлових будівель від 19.08.2016, зареєстрованого в реєстрі за №736, ОСОБА_1 подарував ОСОБА_4 32/100 частки будинку на нежитлових будівель, що знаходяться у АДРЕСА_1 (Т.3 а.с.2).

Відповідно до ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.08.2016, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22.11.2016 та частково змінена постановою Верховного Суду від 16.05.2018, дії державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Мацюпи А.А. про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2016 року №456/2165/16-ц визнано неправомірними (Т.1 а.с.10, 11-12, 183-188).

Копію ухвали про забезпечення позову у справі №456/1292/16-ц від 28.04.2016 та копію ухвали про забезпечення позову у справі №456/2165/16-ц від 22.07.2016 скеровано ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 цінним листом з описом 09.08.2019 за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.13, 14).

Відповідно до договору дарування від 06.08.2016, зареєстрованого в реєстрі за №784, ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 68/100 частки будинку та нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.119-121).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.09.2016 власниками житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 з розміром частки 68/100 та ОСОБА_4 з розміром частки 32/100. Підстави виникнення права власності - договори дарування від 19.08.2016 та 06.09.2016, посвідчені приватним нотаріусом Навальковською М.М. Станом на 30.04.2004 власниками цього будинку були ОСОБА_2 з розміром частки 36/100 та ОСОБА_7 з розміром частки 64/100, а станом на 27.06.2012 власниками цього будинку були ОСОБА_2 з розміром частки 68/100 та ОСОБА_1 з розміром частки 32/100 (Т.1 а.с.15-18).

Батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 26.01.2007 (Т.1 а.с.116).

Згідно з договором дарування від 02.03.2017, зареєстрованим в реєстрі за №173, ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_9 32/100 частки будинку та нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.54-55, 117-118).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.03.2017 власниками житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_9 з розміром частки 32/100 та ОСОБА_3 з розміром частки 68/100 (Т.1 а.с.31-34).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06.04.2017 у справі №456/604/17 заборонено ОСОБА_9 , в межах належної їй частки у праві спільної часткової власності, яка складає 32/100, та ОСОБА_3 , в межах належної йому частки у праві спільної часткової власності, яка складає 68/100, вчиняти будь-які дії щодо відчуження належних їм часток житлового будинку та нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 (Т.1 а.с.66).

Згідно з постановами державного виконавця Мацюпи А.А. від 13.05.2017 заборонено ОСОБА_9 в межах належної їй частки 32/100 та ОСОБА_3 в межах належної йому частки 68/100 житлового будинку АДРЕСА_1 вчиняти будь-які дії щодо їх відчуження (Т.1 а.с.65, 68).

Ринкова вартість земельної ділянки (кадастровий номер 4625382000:02:000:0215, загальною площею 0,0982 га), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 становить 2 998 906 грн, що підтверджується звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки, яка проведена 19.06.2018 (Т.1 а.с.171).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку оспорюванням позивачем правочинів (договорів дарування), дійсність яких він заперечує.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Стаття 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного судочинства, однією з яких є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 ст. 3 ЦК України).

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1 ст. 203 ЦК України). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2 ст. 203 ЦК України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3 ст. 203 ЦК України). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 ст. 203 ЦК України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 ст. 203 ЦК України).

Стаття 215 ЦК України передбачає підстави недійсності правочину. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 ст. 215 ЦК України). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина 2 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Зважаючи на вимоги частини 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, зроблені 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц. Так, ВП ВС вказала, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним.

У постанові від 04.06.2019 Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц і від 7 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц, відповідно до яких якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені у постанові Пленуму ВСУ від 06.11.2009 №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними . Так, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (пункт 7 постанови Пленуму). Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину (пункт 8 постанови Пленуму). Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний (пункт 24 постанови Пленуму).

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що 22.07.2016 судом у цивільній справі №456/2165/16-ц вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок та нежитлові будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , власниками якого, на той час, були ОСОБА_1 (в частці 32/100) та ОСОБА_4 в частці (68/100).

06.08.2016 та 19.08.2016 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 подарували належні їм частки у зазначеному будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що уклали відповідні договори дарування.

Надаючи оцінку аргументам сторони позивача суд зауважує, що цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення коштів, що набрало законної сили.

Для визнання правочину фіктивним повинен бути наявний умисел в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

На підтвердження обґрунтованості своєї позиції щодо фіктивності договорів дарування стороною позивача надано протокол судового засідання від 09.08.2016 у справі №456/2165/16-ц та розписку, які свідчать про присутність ОСОБА_1 у судовому засіданні 09.08.2016, а, відтак, про його обізнаність про хід самої справи і вжиті в ній процесуальні дії. Також, на підтвердження поінформованості відповідачів про наявність ухвали суду про накладення арешту на їхній будинок стороною позивача надано документи, які підтверджують скерування цієї ухвали за адресою проживання відповідачів цінним листом з описом. Таким чином, укладення відповідачами спірних договорів дарування, на переконання сторони позивача, направлені на уникнення сплати можливого боргу у разі ухвалення судом рішення не на їх користь.

Суд, оцінюючи ці аргументи, не погоджується з ними, вважає їх необґрунтованими з таких підстав.

З ухвали суду від 22.07.2016 про забезпечення позову видно, що така постановлена після відкриття провадження у справі №456/2165/16-ц без участі сторін.

Наявні в матеріалах справи докази на підтвердження скерування відповідачам копії ухвали суду від 22.07.2016 про вжиття судом заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджують лише сам факт скерування цієї ухвали, а не факт отримання її відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Належних та допустимих доказів, які б свідчили про отримання ними ухвали суду від 22.07.2016, а, відтак, їх обізнаності про вжиті заходи забезпечення позову у справі №456/2165/16-ц, учасниками якої вони є, стороною позивача не надано.

Протокол судового засідання від 09.08.2016 та розписка підтверджують лише факт участі ОСОБА_1 у судовому засіданні 09.08.2016. Крім цього, з аналізу цього протоколу видно, що за клопотанням представника позивача розгляд справи 09.08.2016 було відкладено і у судовому засіданні 09.08.2016 у справі №456/2165/16-ц жодних процесуальних дій судом не вживалося та жодних пояснень відповідач ОСОБА_1 суду не надавав.

Також, суд звертає увагу на те, що на час укладення спірних договорів дарування жодних заборон (обтяжень) у відповідних Державних реєстрах щодо відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 не було і відсутні будь-які докази, які б свідчили про протилежне.

Відтак, з огляду на викладене, суд доходить переконання, що доводи сторони позивача про обізнаність відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо вжитого стосовно належного їм житлового будинку заходу забезпечення позову у виді його арешту та наявності у них умислу на укладення договорів дарування цього житлового будинку з метою уникнення стягнення можливого боргу, за відсутності належних та допустимих доказів на їх підтвердження, є лише припущеннями, на яких не можу ґрунтуватися доказування та судове рішення.

Стосовно аргументів сторони позивача про ненастання правових наслідків, які обумовлювалися договорами дарування, суд зазначає, що обдаровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають у подарованому їм житловому будинку та користуються ним. Ця обставина встановлена у судовому засіданні і визнана сторонами у справі, тому така не підлягає доказуванню. Таким чином, факт передачі майна (житлового будинку) від дарувальників обдарованим відбувся, а сам по собі факт укладення спірних договорів дарування між близькими родичами, в силу приписів статей 6 та 627 ЦК України, не свідчить про його фіктивність.

Покликання сторони позивача щодо нікчемності вчинених відповідачами правочинів суд вважає безпідставними, оскільки в обґрунтування такого твердження стороною позивача не наведено жодного аргументу (покликання на норму закону, яка встановлює недійсність правочину).

Суд, також, вважає за необхідне звернути увагу на те, що обдаровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є неповнолітніми дітьми і подарований їм будинок є єдиним їхнім житлом, а також зазначає, що обов`язком держави є охорона і захист права та інтересів дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна і неприпустимим є зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на вимоги ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі статей 16, 203, 207, 215, 234 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Відмовити повністю в задоволенні позову Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Львівгаз (місцезнаходження: місто Львів, вул. Золота,42, ідентифікаційний код юридичної особи: 03349039) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) про визнання недійсними договору дарування частини будинку та нежитлових будівель (розмір частки 68/100) за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , серія та номер 784, виданий 06.09.2016 року та посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Навальковською Мирославою Миколаївною, і договору дарування частини будинку та нежитлових будівель (розмір частки 32/100) за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , серія та номер 736, виданий 19.08.2016 року та посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Навальковською Мирославою Миколаївною.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на вісім днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 03 січня 2020 року.

Головуючий суддя В. М. Бораковський