Справа № 379/614/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.12.2019 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого: судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання: Бакал О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тараща в порядку загального позовного провадження цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Ківшовата Агро , третя особа: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача 26.04.2019 звернувся до суду з даним позовом, та уточнивши його, просить суд скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224481900:04:006:0029, площею 2,2921 га, зареєстрованого на підставі договору оренди землі № б/н від 20.04.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Ківшовата Агро , номер запису про інше речове право 14813436 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що позивач є власником земельної ділянки, площею 2,2921 га, кадастровий номер 3224481900:04:006:0029, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Таращанський район, Ківшоватська сільська рада, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯА №224332, виданого 09.11.2004 Таращанською РДА Київської області.
22.10.2012 за №322440004002514 на вищевказану земельну ділянку в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області зареєстровано договір оренди землі з ТОВ Ківшовата Агро , терміном на 5 років. Термін дії договору закінчився 22.10.2017.
28.11.2018 позивач направила засобами поштового зв`язку, ТОВ Ківшовата Агро заяви про повернення земельної ділянки. 03.12.2018 позивач отримала лист-відповідь на її заяву про повернення земельної ділянки. Вказаним листом позивачу відмовлено в поверненні земельної ділянки. Позивач замовила інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.01.2019, згідно якої їй і стало відомо, що 04.06.2016 року, приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області, ОСОБА_2 , виконуючи делеговані функції державного реєстратора, зареєструвала, право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3224481900:04:006:0029, площею 2,2921 га, що належить позивачу. Строк дії 10 років. Підстава виникнення іншого речового права, Договір оренди землі від 20.04.2016. Договір оренди, що зареєстрований за № 322440004002514 від 22.10.2012 року в управлінні ДержКомЗему у Таращанському районі Київської області, станом на день укладення та реєстрації договору оренди 2016 року, номер запису про інше речове право 14813436, що зареєстрований приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. був чинним. Цей факт мав унеможливити укладення та здійснення державної реєстрації прав оренди землі 04.06.2016 року, по договору 2016 року до закінчення строку дії запису 2012. Враховуючи зазначені обставини, зазначає, що у порушення вимог чинного законодавства, було укладено та вчинено договір оренди 2016 року, так як на момент його укладення та реєстрації діяв договір 2012 року, між тими самими сторонами та стосовно тієї ж земельної ділянки.
Відповідачем у встановлений судом строк подано відзив на позов, в якому останній вважає позов безпідставним. Так, твердження позивача про те, що дізналась про наявність зареєстрованого права оренди на її землю лише 11.01.2019, тобто з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 152399447, не означає, що вона не могла дізнатися про це раніше. Договір укладався в трьох примірниках, сторонами підписувався акт прийому-передачі земельної ділянки. До моменту звернення до суду позивач не порушувала питання про відсутність у неї договору. Натомість, 20.04.2016 уклала новий договір. Крім того, просить застосувати строк позовної давності. Оскільки, про порушення своїх прав позивач дізналася чи могла дізнатися в день укладення договору - 20.04.2016, перебіг розпочався - 21.04.2016, а тому закінчився 22.04.2019, який є першим робочим днем (21.04.2019 був вихідним). Договір позивач підписувала власноручно. Про підписання під дією примусу, помилки чи шляхом введення її в оману - не заявляла. Підписання нового договору свідчить про припинення зобов`язання за попереднім договором за домовленістю сторін. Належне виконання сторонами своїх обов`язків за новими договорами протягом трьох років також свідчить про визнання їх сторонами. Враховуючи викладене, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому він заперечує всі доводи відповідача, звертає увагу суду на недоведеність цих доводів відповідачем. Стверджує, що оскільки оспорюваний договір укладений під час дії попереднього чинного договору між тими самими сторонами, а тому є недійсним в силу ст.ст. 203, 215 ЦКУ. Таке існування обставин суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, порушення інтересів позивача. Крім того, зважаючи на відсутність доказів пропущення позовної давності та наявності доказів про дотримання позивачем строку звернення, твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності просить відхилити.
У запереченні, поданому до суду 20.06.2019, відповідач підтримав раніше зазначені ним доводи у відзиві на позов та наполягає на їх обґрунтованості. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнені вимоги підтримала та пояснила, що її земельна ділянка тривалий час знаходиться в оренді ТОВ Ківшовата Агро . В 2012 році вона уклала договір на п`ять років. В 2013 році прохала виплату орендної плати за майбутні роки у зв`язку з особистими обставинами. Підряд три роки вона отримувала орендну плату наперед. В грудні 2015 року або січні 2016 року вона знову пришла прохати видати гроші наперед, але директор ТОВ Ківшовата Агро Мартинюк сказала, що для цього потрібно підписати договір. Їй дали на підпис чистий, не заповнений бланк договору. Вона підписала договори: матері і свій, і їй видали орендну плату за 2016 рік наперед. Їй видали по п`ять тисяч гривень за переукладення договорів: з її матір`ю, батьком, та з нею. В 2018 році вирішила віддати свою землю в оренду в інше сільськогосподарське підприємство. Вона звернулась до іншого підприємства, принесла туди державний акт і копію договору та попрохала, щоб з нею уклали договір оренди землі. Вона написала заяву в Ківшовата Агро , що хоче перейти до іншого господарства, приблизно в листопаді отримала відповідь про відмову, оскільки Ківшовата Агро виконує всі умови договору. Вона дала доручення юристу цього іншого сільськогосподарського підприємства. В Кішовата Агро вона отримує 13 тисяч орендної плати, а в іншому підприємстві їй пропонують 19 тисяч. Про реєстрацію нового договору з Ківшовата Агро вона не знала.
Представник позивачів - адвокат Турлуковський С.В. у судовому засіданні уточнені позовні вимоги і викладені у позовній заяві доводи та обґрунтування підтримав і прохав їх задовольнити.
Представник відповідача Ступка Н.П. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Позивачка підписувала договір від 20.04.2016 року. Договір був у позивачки і вона знала, що він буде зареєстрований. 28.03.2017 вона отримала зареєстровану копію договору. Ківшовата Агро добросовісно виконує обов`язки по договору. Відсутнє порушення прав позивачки. Реєстрація договору не порушує прав позивачки. Прохала застосувати строк позовної давності, який треба рахувати з дати підписання договору.
Третя особа - ОСОБА_2 , приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області, в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, про причини неявки суду не повідомила, проте подала заяву про розгляд справи без її участі.
Суд, заслухавши позивача, думку представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
За принциповими положеннями ст. 12 ЦПК України, які встановлюють змагальність цивільного процесу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Нормами ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 224332, виданого 09.11.2004 Таращанською районною державною адміністрацією Київської області, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: площею 0,2211 га, кадастровий номер 3224481900:04:008:0224 та площею 2,2921 га кадастровий номер 3224481900:04:006:0029, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на території Ківшоватської сільської ради Таращанського району Київської області (а.с.8).
13.03.2012 між позивачем та ТОВ Ківшовата Агро було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 06.10.2008 року, терміном на 5 років, який було зареєстровано в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області 22.10.2012 за №322440004002514 (а.с.80).
20.04.2016 між ОСОБА_1 та ТОВ Ківшовата Агро було укладено договір оренди землі № б/н, строком на десять років на земельну ділянку площею 2,5132 га, у тому числі 2,2921 га ріллі, кадастровий номер 3224481900:04:006:0029 (а.с. 14).
Згідно інформаційної довідки № 152399447 від 11.01.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 04.06.2016 державним реєстратором - приватним нотаріусом Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області Скоробагатько В.Д. зареєстровано інше речове право на земельну ділянку площею 2,2921 га, кадастровий номер: 3224481900:04:006:0029, номер запису про інше речове право: 14813436. Підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 20.04.2016, видавник: договір укладено між позивачем та відповідачем в письмовій формі без нотаріального посвідчення (а.с.13).
20.04.2017 року позивачка подала заяву директору ТОВ Ківшовата Агро про виплату благодійної фінансової допомоги за переукладання договору. (а.с.100).
Отримання коштів за переукладання договору не оспорюється сторонами.
Згідно журналу видачі договорів оренди пайовикам ТОВ Ківшовата Агро позивачка отримала копію договору 28.02.2017 року. (а.с.102-103).
28.11.2018 позивач направила ТОВ Ківшовата Агро заяву про повернення земельної ділянки. У заяві позивач просить, в зв`язку із закінченням терміну дії договору, укладеного у 2012 році, дія якого закінчилася в кінці 2017 року, не обробляти земельну ділянку та повернути її до початку весняно-польових робіт 2019 року та утриматися від дій які б перешкоджали їй, як власнику, розпоряджатися належною їй земельною ділянкою (а.с.9).
03.12.2018 відповідачем направлено позивачу лист, в якому повідомляється про те, що ним використовується земельна ділянка належна позивачці в законний спосіб, відповідно до договору оренди землі від 20.04.2016, який зареєстрований 04.06.2016, строком на 10 років, термін дії договору закінчується 04.06.2026. (а.с. 13-14).
Вказані обставини встановлені з матеріалів справи.
Згідно з частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
У статті 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України).
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Виходячи зі змісту статей 526, 599 ЦК України зобов`язання буде вважатися виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.
Відповідно до частин другої і четвертої статті 604 ЦК України зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язані з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором.
Зі змісту статті 604 ЦК України вбачається, що ознаками новації є:
спосіб припинення зобов`язання;
вона можлива лише між тими самими сторонами (сторонами попереднього зобов`язання);
є двостороннім правочином (договором);
нове зобов`язання пов`язане з попереднім і спрямоване саме на заміну первісного зобов`язання новим, а не на зміну цього зобов`язання.
Деякі з вищезазначених ознак новації одночасно є умовами її вчинення.
До умов новації згідно вимог закону віднесено наступні:
нове зобов`язання повинне пов`язувати тих самих осіб, що і первісне;
сторони мають досягти згоди щодо заміни одного зобов`язання іншим, а домовленість про новацію , про яку йдеться у частині другій статті 604 ЦК України, - це договір про заміну зобов`язання;
вчиняється новація у формі двостороннього правочину (новаційного договору), який має відповідати вимогам до форми та змісту, необхідних для нового зобов`язання;
наявність наміру сторін вчинити новацію, про який сторони повинні обов`язково вказати у договорі, а за відсутності такого застереження первинне зобов`язання не припиняється, а буде діяти поряд з новим;
дійсність первинного зобов`язання (недійсність первинного зобов`язання веде до недійсності і нового зобов`язання, що витікає з новації, якщо ж недійсним є новаційний договір, сторони залишаються пов`язаними первинним зобов`язанням, і новація не відбувається);
зміна змісту зобов`язання, або має виконуватися те саме, але на іншій правовій підставі;
допустимість заміни первісного зобов`язання новим.
Умови новації є необхідними і достатніми для вчинення новації.
Таким чином, новація - це угода про заміну первинного зобов`язання новим зобов`язанням між тими самими сторонами. Вона не припиняє правового зв`язку сторін, оскільки замість зобов`язання, дія якого припиняється, виникає узгоджене ними нове зобов`язання.
Юридичною підставою для зобов`язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первинного зобов`язання.
Угода про заміну первинного зобов`язання має договірну природу. Новація є консенсуальним, двостороннім та оплатним договором, який має правоприпинювальну природу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.03.2019 (справа № 609/67/18 провадження № 61-43444св18).
Однак оспорюваний договір оренди землі від 20.06.2016 не містить вказівки на первинне і нове зобов`язання та намірів сторін вчинити новацію, тобто припинити існуюче і замінити новим.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 року № 823/2042/16 Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом , який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів
Таким чином, позивачем, у даному випадку, обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки вірним способом захисту є визнання договору оренди землі недійсним.
Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні уточненого позову в повному обсязі незалежно від інших, встановлених судом обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, статтями 509, 526, 604 ЦК України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У задоволенні уточненого позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Ківшовата Агро , третя особа: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Рокитнянського районного нотаріального округу Київської області про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224481900:04:006:0029, зареєстрованого на підставі договору оренди від 20.04.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Ківшовата Агро , номер запису про інше речове право 14813436 - відмовити у повному обсязі.
Повне рішення складено 03.01.2020.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін
Суд | Таращанський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2019 |
Оприлюднено | 10.01.2020 |
Номер документу | 86804788 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Таращанський районний суд Київської області
Зінкін В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні