Рішення

від 27.12.2019 по справі 684/929/18

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/929/18

Провадження № 2/684/69/2019

РІШЕННЯ

іменем України

27 грудня 2019 року

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Галиш І.Б.

за участі секретаря с/з Гонти Н.І.,

прокурора Войнаровської Н.П.,

представника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області Гноянка М.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Захарченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Синява цивільну справу за позовом керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

Прокурор Старокостянтинівської місцевої прокуратури Хмельницької області звернувся в суд з позовом в інтересах держави до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.12.2016 року №22-33812-СГ та витребування земельної ділянки на користь держави загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:006:0066) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населеного пункту с.Нова Синявка Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, а також просив стягнути з відповідачів судовий збір, що сплачений при подачі позову.

В обґрунтування вимог посилається на те, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20 грудня 2016 року № 22-33812-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:006:0066) та надано їй у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Нова Синявка Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області. На підставі зазначеного наказу державним реєстратором 20.02.2017 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку. В подальшому, ОСОБА_2 , від імені якої по довіреності діяла ОСОБА_5 , на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2017 р. відчужила її на користь ОСОБА_3 , який в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2017 р. відчужив її на користь ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_4 від імені якої по довіреності діяла ОСОБА_6 , на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2018 р. відчужила її на користь ОСОБА_1 Вказує, що наказ від 20 грудня 2016 року № 22-33812-СГ підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню у державну власність, оскільки ОСОБА_2 не мала законного права на отримання спірної земельної ділянки, оскільки вона вже раніше використала своє право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі для даного виду використання, а саме отримала у власність земельну ділянку такого ж виду в межах норм безоплатної приватизації, а саме: площею 2 га ( кадастровий номер 6821288600:06:001:0338), що розташована за межами населених пунктів Хоптинецкої сільської ради Городоцького району Хмельницької області, право власності на яку зареєстровано 06.07.2016 року, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.07.2016 року №22-16734-СГ. Оскільки земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:006:0066) для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населеного пункту с. Нова Синявка Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_2 права на повторну безоплатну передачу одного виду використання, вона не мала права на її відчуження, внаслідок чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали її в особи, яка не мала права на отримання та відчуження, тому підлягає витребуванню від добросовісного набувача ОСОБА_1 на користь держави.

Ухвалою суду від 04 квітня 2019 року провадження у справі було зупинено до перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного суду справи №587/430/16-ц.

03 жовтня 2019 року згідно ухвали суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року судом за клопотанням представника відповідача ОСОБА_1 залучено до участі в справі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій про передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:006:0066) та витребувати у добросовісного набувача ОСОБА_1 на користь держави дану земельну ділянку.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області Гноянко М.М. в судовому засіданні просив відмовити в задоволені позову в частині визнання недійсним наказу від 20 грудня 2016 року № 22-33812-СГ, вказав, що підтримує раніше поданий відзив, де зазначено, що відповідач заперечує проти задоволення позову та просить усі судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_2 . Також у поданому відзиві представник зазначає, що ч.6 ст.118 ЗК України встановлює вичерпний перелік документів, які подають разом із заявою заінтересованої особи, а ч. 7 цієї ж статті встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у задоволенні такої заяви. Вказує, що ОСОБА_2 зверталася із заявами, у яких зазначала, що вона не скористалася правом на безоплатну приватизацію земельних ділянок, а тому, видаючи оскаржуваний наказ, Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області діяло відповідно до законодавства. Крім того, вказує, що рішення органів виконавчої влади (Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області) є актами індивідуальної дії та вичерпують себе в момент прийняття.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, однак відповідно поданого раніше у справі відзиву позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що заяву про отримання земельної ділянки за межами населених пунктів Хоптинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області не писала, так як при отриманні позову та копії документів встановила, що в заяві не її підпис,бо він не відповідає її підпису в паспорті. Крім того, в довіреності від 09 липня 2016 року та в заявах від 05.08.2016 року; від 25.11.2016 року про отримання земельної ділянки за межами населених пунктів с.Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області, підпис схожий на її підпис, але в справжності підпису вона не впевнена. Також, зазначає, що в 2016 році вона була в приватного нотаріуса Макухіної О.Г., та підписувала як вона тоді розуміла документи на отримання допомоги, яку отримала в розмірі 500 грн. він невідомого чоловіка, оскільки на той час потребувала матеріальної допомоги, а він її надав таку допомогу, але пояснив про необхідність підписати документи в нотаріуса. Таким чином, позовні вимоги не визнає, бо з заявами до державних органів про виділення земельних ділянок не зверталася, а також враховуючи, що зразки її підписів були отриманні незаконно та не перевіренні органами Держгеокадастру, тому просить судовий збір стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Згідно поданих заяв від 18.02.2019 року; від 14.03.2019 року просить справу розглянути без її участі.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Захарченко О.В. в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на викладені у відзиві на позов мотиви, вказавши, що не погоджується із доводами позивача про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.12.2016 року №22-33812-СГ та витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:006:0066), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населеного пункту с.Нова Синявка Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області. Також в відзиві зазначає, що у задоволенні вимоги про витребування на користь держави земельної ділянки у ОСОБА_1 теж слід відмовити, оскільки останній є добросовісним набувачем, так як право власності на оспорювану земельну ділянку він набув на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.04.2018 року, купивши її у ОСОБА_4 і йому не відомо було про те, що вказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі оспорюваного наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області. Також, зазначає , що підставою для посвідчення ОСОБА_1 договору купівлі -продажу від 03.04.2018 року стала належність продавцю ОСОБА_4 вказаної земельної ділянки згідно договору купівлі - продажу від 15.09.2017 року, зареєстрованого 18.09.2017 рокуза №37124041, так як вона її придбала у ОСОБА_3 , який придбав її у ОСОБА_2 . Отже, всі договіри купівлі-продажку земельної ділянки укладено у спосіб та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому право власності за ОСОБА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому, ОСОБА_1 у відповідності до ст.ст. 328, 321, 319 ЦК України рахує себе добросовісним набувачем оспорюваної земельної ділянки, а також враховуючи наявність в діях власника - Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області волі на передачу даної земельної ділянки з державної власності у приватну власність, правові підстави для задоволення позовних вимог про її витребування у добросовісного набувача, відсутні.

Треті особа на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов не подавали.

Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно поданої заяви ОСОБА_2 05.08.2016 року звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області. Також, у поданій заяві ОСОБА_2 вказала, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він не скористалася.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08.09.2016 р. №22-23409-СГ надано ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою: за межами населеного пункту с.Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.12.2016 року №22-33812-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6824484000:02:006:0066 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану за межами населеного пункту с. Нова Синявка Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області.

Водночас, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 зверталася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності з метою подальшої передачі безоплатно їй у власність для ведення особистого селянського господарства, а саме: орієнтовною площею 2 га, що розташована за межами населених пунктів Хоптинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 20.04.2016 року надало ОСОБА_2 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності з місцем розташування об`єкта землеустрою, а саме: орієнтовний розмір ділянки 2 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Хоптинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області (наказ № 22-9376- СГ від 20.04.2016 року).

В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" передано у власність відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Хоптинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області загальною площею 2 га з кадастровим номером 6821288600:06:001:0338 ( наказ № 22-16734- СГ від 04.07.2016 року ).

Як вбачається із інформаційної довідки № 104388725 від 20.11.2017 року, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-33812- СГ від 20.12.2016 року було зареєстровано 20.02.2017 року право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 6824484000:02:006:006 та на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-16734- СГ від 04.07.2016 року було зареєстровано 06.07.2016 року право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га з кадастровим номером 6821288600:06:001:0338.

Як встановлено із інформаційної довідки № 134650046 від 16.08.2018 року, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 дійсно будучи власником спірної земельної ділянки на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2017 р. відчужила її на користь ОСОБА_3 , який в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2017 р. відчужив її на користь ОСОБА_4 , яка в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2018 р. відчужила її на користь ОСОБА_1 , якому вказана земельна ділянка на даний час належить на праві власності.

Дані договори наявні в матеріалах справи, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_5 , діючи від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 2 га, розташовану за адресою: Хмельницька область, Старосинявський район, за межами населених пунків с. Нова Синявка Старосинявської селищної ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 6824484000:02:006:0066, даний договір посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Клімчук А.В. від 06.03.2017 року, та зареєстровано в реєстрі за №350.

В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 2 га, розташована за адресою: Хмельницька область, Старосинявський район, за межами населених пунків с. Нова Синявка Старосинявської селищної ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 6824484000:02:006:0066, даний договір посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Фомовою О.С. від 15.09.2017 року, та зареєстровано в реєстрі за №1123.

Потім, ОСОБА_6 , діючи від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 2 га, розташовану за адресою: Хмельницька область, Старосинявський район, за межами населених пунків с. Нова Синявка Старосинявської селищної ради, цільове призначення - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - 6824484000:02:006:0066, даний договір посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Фомовою О.С. від 03.04.2018 року, та зареєстровано в реєстрі за №325.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Частиною 6 ст. 118 ЗК України, передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

П. (г) ч.3 ст.152 ЗК України визначено спосіб захисту прав на земельні ділянки у спосіб визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Судом достовірно встановлено, що на час видачі 20 грудня 2016 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області наказу № 22-33812- СГ про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність з кадастровим номером 6824484000:02:006:0066 площею 2 га, що розташована за межами населеного пункту с.Нова Синявка Старосинвської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, та надання даної ділянки ОСОБА_2 у власність, остання уже використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ № 22-16734- СГ від 04.07.2016 року).

В силу вимог ст.ст. 116, 121 ЗК України у приватну власність громадян України не можуть безоплатно передаватися із земель державної власності земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства у більшому розмірі, ніж 2,0 гектара. Отже, закон прямо забороняє органам виконавчої влади передавати в приватну власність землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, якщо площа ділянки більше вказаного розміру.

Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 реалізувала право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства більше одного разу за цим видом використання, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.12.2016 р. №22-33812-СГ про затвердження проекту землеустрою та передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:006:0066), що розташована за межами населеного пункту с.Нова Синявка Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області, прийнятий із порушенням вимог ст.ст.116,121 ЗК України, у зв`язку з чим такий наказ слід визнати недійсним.

Вирішуючи позовну вимогу щодо витребування у ОСОБА_1 на користь держави земельної ділянки площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:006:0066), суд приходить до висновку про її обґрунтованість із наступних підстав.

Згідно з ст.ст. 13-14 Конституції України, земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони з об`єктами права власності Українського народу. Від Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним багатством, що перебуває під охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою включно відповідно до закону.

Так, за змістом ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Частиною 1 статті 387 ЦК України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом ч. 1 ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 6 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

При цьому ст. 346 ЦПК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими особами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:006:0066) із земель державної власності незаконно та не мала права відчужувати її.

Проте, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2017 р. відчужив вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_3 , який в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 15.09.2017 р. відчужив її на користь ОСОБА_4 , яка на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2018 р. відчужила вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_1 якому вказана земельна ділянка на даний час належить на праві власності.

Таким чином, суд вважає, що оскільки вказана земельна ділянка вибула з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.12.2016 р. №22-33812-СГ, який прийнятий із порушенням вимог ст.ст.116,121 ЗК України та підлягає визнанню судом недійсним, волі на таке вибуття не було, тому може бути витребувана у ОСОБА_1 , як у добросовісного набувача.

При цьому, суд згідно з положеннями статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1986 року, Щокін проти України від 14 жовтня 2010 року, Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23 листопада 2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року, Трегубенко проти України від 2 листопада 2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар .

З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судом обставини, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Земля, як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади або органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної або комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу земель державної або комунальної власності в приватну власність позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі державної або комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади або органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Отже правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної або комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Щодо підставності представництва інтересів держави прокурором в даному випадку, суд вважає його належним та обґрунтованим і виходить із такого.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу. При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес. Окрім того, суспільний інтерес полягає у поверненні земельної ділянки у розпорядження держави, що є умовою реалізації функцій держави із забезпеченням громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати своє право на приватизацію землі.

Прокурор обґрунтував своє звернення до суду тим, що Держгеокадастр як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, незаконно відчужило земельну ділянку державної власності. При цьому Держгеокадастр не вжило заходів до виявлення та усунення вказаного порушення закону, а відповідно до приписів Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) не вправі здійснювати заходи державного контролю (нагляду), які у подальшому можуть бути підставою для звернення до суду з позовом, і самостійно скасувати наказ, на підставі якого особа набула право власності на земельну ділянку, при цьому Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є відповідачем у справі.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а судові витрати підлягають пропорційному розподілу відповідно до частини задоволених позовних вимог в порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 128, 141, 264-265, 346 ЦПК України, ст.ст. 90, 116, 121, 152 ЗК України, ст.ст. 330, 387, 388 ЦК України суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.12.2016 р. №22-33812-СГ про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:006:0066) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населеного пункту с. Нова Синявка Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 6824484000:02:006:0066) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована за межами населеного пункту с. Нова Синявка Старосинявської селищної ради Старосинявського району Хмельницької області.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області судовий збір на користь прокуратури Хмельницької області в сумі по 881 грн. 00 коп. з кожного, а також з ОСОБА_1 судовий збір на користь прокуратури Хмельницької області в сумі 1762 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Старокостянтинівська місцева прокуратура Хмельницької області, код ЄДРПОУ 02911102, вул. К.Острозького,41, м.Старокостянтинів, Хмельницької області.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄДРПОУ 39767479, вул. Інститутська 4/1, м. Хмельницький.

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія та номер : НОМЕР_1 , виданий 07.09.2010 року Хмельницьким МВ УМВС України в Хмельницькій області.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 8 січня 2020 року.

Головуюча суддя Галиш І.Б.