Ухвала

від 04.06.2019 по справі 761/21489/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21489/19

Провадження № 1-кс/761/15128/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120181000600006 63 від 12.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшогослідчого вОВС 2відділу 1управління досудовогорозслідування Головногослідчого управлінняСБ України ОСОБА_3 ,погоджене зпрокурором відділу Генеральноїпрокуратури України ОСОБА_4 ,у кримінальномупровадженні внесеномудо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 12018100060000663від 12.02.2018року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України,про накладенняарешту нанерухоме майноТОВ «Екоінжиніринг»(ЄДРПОУ33235133),а самеземельні ділянкиіз кадастровиминомерами:3222480400:06:008:0018;3222480400:06:008:0188;3222480400:06:008:0189;3222480400:06:008:0186;3222480400:06:008:0181;3222480400:06:008:0180;3222480400:06:008:0179;3222480400:06:008:0080;3222480400:06:002:0207;3222480400:06:002:0206;3222480400:06:002:0076;3222480400:06:007:0168;3222480400:06:007:0129;3222480400:06:008:0193;3222480400:06:008:0158із забороноювикористання тарозпорядження вказаниммайном,а також проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій органами Державної реєстраційної служби.

Клопотання мотивовано тим, що на початку2012року Голованаглядової радиАТ «ДельтаБанк» ОСОБА_5 за попередньою змовою із членом спостережної ради АТ «Дельта Банк» ОСОБА_6 розробили злочину схему із шахрайського заволодіння коштами АТ «Дельта Банк» в особливо великих розмірах.

Відповідно до розробленої схеми, 05.03.2012 підконтрольний ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суб?єкт господарювання - ТОВ «Екоінжиніринг» (ЄДРПОУ 33235133) в особі директора ОСОБА_7 звернувся до АТ «Дельта Банк» про укладання договору кредитної лінії з максимальним лімітом 160000000,00 грн.

На обґрунтування наявності фінансової можливості погашення вказаного кредиту ТОВ «Екоінжиніринг» до банку надано бізнес-план по будівництву котеджного містечка поблизу м. Києва. Відповідно до наданих банку матеріалів, кредит мав бути погашений за рахунок прибутків, отриманих від продажу ТОВ «Екоінжиніринг» котеджів.

Також, ТОВ «Екоінжиніринг» раніше не здійснювало господарську діяльність у сфері будівництва та не мало відповідних працівників, технічних засобів, сталих господарських відносин із підприємствами, які працюють у вказаній сфері.

Разом з цим, будучи власником істотної участі в АТ «Дельта Банк» та Голова наглядовоїради даногобанку, ОСОБА_5 , надав незаконну вказівку службовим особам АТ «Дельта Банк» надати кредит ТОВ «Екоінжиніринг».

Так, 05 березня 2012 року службові особи АТ «Дельта Банк» та директор ТОВ «Екоінжиніринг» ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , уклали договір кредитної лінії №ВКЛ-9 з максимальним лімітом 160000000,00 грн., терміном погашення до 04.03.2017. Призначення кредиту - поповнення обігових коштів позичальника для здійснення поточної діяльності.

При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не мали наміру повертати отримані кошти за вказаним кредитним договором, а планували заволодіти ними шляхом проведення фіктивних фінансово-господарських операцій з підконтрольними їм суб?єктами господарювання.

В подальшому 14.03.2012, реалізовуючи зазначений вище план заволодіння коштами АТ «Дельта Банк» та надання договору кредитної лінії № ВКЛ-9 від 05.03.2018 ознак законності, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , надано незаконну вказівку начальнику юридичного Департаменту АТ «Дельта Банк» ОСОБА_8 на укладання від імені банку із ОСОБА_6 двох іпотечних договорів предметом яких є 8 земельних ділянок для ведення ОСГ із кадастровими номерами: 3221086300:05:003:0110, 3221086300:07:001:0037, 3221086300:05:003:0326, 3221086300:05:002:0029, 3221086300:05:002:0049, 3221086300:05:003:0350, 3221086300:07:003:0138, 3221086300:05:004:0069 на території Небратської та Новозаліської сільських рад Бородянського району Київської області., загальна ринкова вартість, яких відповідно до висновку ТОВ «ЕкспертЦентр» станом на 06.03.2012 становила 209735070,62 грн.

В ході досудового розслідування отримано консультативний висновок з оцінки земельних ділянок, відповідно до якого загальна вартість вказаних земельних ділянок станом на 06.03.2012 становить 2756400,00 грн., що свідчить про завищення ТОВ «ЕкспертЦентр» ринкової вартості земельних ділянок на дату укладання договору кредитної лінії та іпотечних договорів.

Крім того, 19.12.2012 року діючи на виконання вказівок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заступник начальника Департаменту корпоративного бізнесу АТ «Дельта Банк» ОСОБА_9 подала до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 лист № 19/12/19 від 19.12.2012 року, про зняття застави із 6 земельних ділянок, які були предметом договору іпотеки № 385 від 14.03.2012 року. На підставі даного листа 20.12.2012 нотаріус зняв обтяження із двох земельних ділянок, які належали ОСОБА_6 , у зв?язку з чим АТ «Дельта Банк» в подальшому втратило можливість задовольнити вимоги по відшкодуванню кредиту за рахунок заставленого майна по кредитному договору № ВКЛ-9 від 05.03.2012 року.

Також, 24.12.2012 року з метою заволодіння шахрайським шляхом коштами АТ «Дельта Банк» службові особи останнього за вказівкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , уклали від імені АТ «Дельта Банк» з ТОВ «Екоінжиніринг» в особі директора ОСОБА_7 , додатковий договір до Договору кредитної лінії № ВКЛ-9 від 05.03.2012 про збільшення кредитної лінії до 200000000,00 грн.

В подальшому ОСОБА_9 з метою доведення злочинного плану до кінця, за вказівкою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подала до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 лист № 24/02/15 від 24.02.2015 року про зняття застави із 2 земельних ділянок, які були предметом договору іпотеки № 392 від 14.03.2012 року. На підставі даного листа 25.02.2015 року нотаріус зняв обтяження із шести земельних ділянок, які належали ОСОБА_6 , у зв?язку з чим АТ «Дельта Банк» в подальшому втратило можливість задовольнити вимоги по відшкодуванню кредиту за рахунок заставленого майна по кредитному договору № ВКЛ-9 від 05.03.2012.

02.10.2015 року, відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд гарантування) прийнято рішення від 02.10.2015 року № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

У зв`язку із ліквідацією АТ «Дельта Банк» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб видав вказаному банку цільову позику в сумі 15540000 000 грн. для виплат гарантованих сум виплат його вкладникам.

Грошові кошти, в сумі 381309414,48 грн., що ТОВ «Екоінжиніринг» заборгувало АТ «Дельта Банк» по кредитному договору № ВКЛ-9 від 05.03.2012, були ліквідною масою вказаного банку, за рахунок яких АТ «Дельта Банк» повинен був повернути вищевказані грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

04.03.2017 року строк дії вказаного кредитного договору закінчився, при цьому зобов`язання ТОВ «Екоінжиніринг» перед АТ «Дельта банк» на даний час не виконанні.

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , інших службових осіб АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Екоінжиніринг», АТ «Дельта Банк» завдано матеріальну шкоду в розмірі 381309414,48 грн., що становить особливо великий розмір.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що у власності ТОВ «Екоінжиніринг» (ЄДРПОУ 33235133) перебувають земельні ділянки із вищезазначеними кадастровими номерами.

Враховуючи, що санкція ч. 4 ст. 190 КК України, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливого цивільного позову чи можливої конфіскації майна, а також з метою застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру слідчий просить накласти арешт на зазначені земельні ділянки.

В судове засідання слідчий не з`явився та подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Власник майна в судове засідання не викликався, враховуючи приписи частини 2 статті 172 КПК України.

Дослідивши клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого, приходжу до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні клопотання, виходячи із наступного.

Так, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120181000600006 63 від 12.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Статтею 131 КПК Україниарешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, якіу силу ч. 3ст. 132 КПКзастосовуютьсяу разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості;підтвердження того, що потребидосудового розслідуваннявиправдовують саметакий ступінь втручанняу правата свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини 1 статті 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Дослідженими матеріалами клопотання встановлено, що слідчий просить накласти арешт на земельні ділянки з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливого цивільного позову чи можливої конфіскації майна, а також з метою застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, однак матеріалами клопотання не підтверджено наявність пред`явлення підозри особи, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені внаслідок застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження, а також не приєднано цивільний позов, в забезпечення якого слідчий просить накласти арешт на майно.

За змістом положеньст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість та недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження та накладення арешту на земельні ділянки, співрозмірності такого виду забезпечення завданням кримінального провадження з наданих матеріалів клопотання не вбачається, в зв`язку з чим слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Керуючись вимогами ст.ст.131,132,170-173,309,395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120181000600006 63 від 12.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя : ОСОБА_1