Рішення

від 25.12.2019 по справі 320/3401/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2019 року справа № 320/3401/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області до Корпорації Макарівська міжгосподарська будівельна організація про стягнення капіталізованих платежів,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (далі - позивач, Управління) з позовом до Корпорації Макарівська міжгосподарська будівельна організація (далі - відповідач, Корпорація Макарівська МБО ), в якому позивач просить суд стягнути з Корпорації Макарівська міжгосподарська будівельна організація капіталізовані платежі в сумі 688566,88 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 відкрито спрощене провадження у справі №320/3401/19 без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.12.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис, що Корпорація Макарівська МБО перебуває в стані припинення за рішенням засновників. Строк для пред`явлення кредиторами своїх вимог до 05.02.2019.

Позивач пояснює, що у Ірпінському відділенні Управління на обліку знаходиться один потерпілий від нещасного випадку на виробництві - колишній працівник Корпорації Макарівська МБО - ОСОБА_1 , який щомісячно отримує виплати.

Для продовження страхових виплат потерпілому протягом його життя, повинна бути проведена капіталізація платежів. Капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

13 лютого 2019 року Управлінням була направлена заява про визнання капіталізованих платежів №03/161 до Корпорації Макарівська МБО .

За інформацією Публічного акціонерного товариства Укрпошта відправлення вручено відповідачу 14.03.2019.

Водночас жодної відповіді на заяву Управління відповідачем не було надано.

Суд зазначає, що у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався.

При цьому, суд звертає увагу, що поштова кореспонденція із копією ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі №320/3401/19 від 09.07.2019 направлена відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулась із відміткою оператора поштового зв`язку не існує .

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Корпорація Макарівська міжгосподарська будівельна організація (ідентифікаційний код: 03584504; місцезнаходження: 08000, Київська область, Макарівській район, смт Макарів, вул. Ярослава Мудрого, буд. 61) зареєстрована як юридична особа 28.01.1992, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.07.2019 (а.с. 35-38).

Судом встановлено, що на обліку в Ірпінському відділенні Управління перебуває Рожнятовський Руслан Броніславович, який отримав травму 10 вересня 1996 року під час роботи в Корпорації Макарівська МБО .

Факт отримання травми ОСОБА_1 підтверджується актом форми Н-1 про нещасний випадок від 13.09.1996 (а.с. 13-16).

Згідно виписки з акту огляду МСЕК від 18.02.2004 серії КИО-1 №205167 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги, ОСОБА_1 у зв`язку із трудовим каліцтвом від 10.09.1996 встановлено 50% втрати працездатності довічно (а.с. 18-19).

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Макарівському районі Київської області від 02.07.2001 №8 потерпілому ОСОБА_1 призначено безстрокову щомісячну страхову виплату в розмірі 77,19 грн. (а.с. 20-21).

Постановою Ірпінського відділення Управління від 02.03.2018 №1083/8/8/43 потерпілому ОСОБА_1 з 01.03.2018 призначено перераховану безстрокову щомісячну страхову виплату в розмірі 1955,71 грн. (а.с. 22-23).

04 грудня 2018 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію, що Корпорація Макарівська МБО перебуває в стані припинення, відомості про правонаступника відповідача у записі відсутні.

Листом від 12.02.2019 №03/161 позивач звернувся до голови комісії з припинення Корпорації Макарівська МБО із відповідним розрахунком та вимогою про визнання та сплату на користь відокремленого підрозділу Ірпінського відділення Управління капіталізованих платежів на суму 688566,38 грн. (а.с. 7-9).

Вказаний лист позивачем було направлено відповідачу 13.02.2019 рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується фіскальним чеком про відправку поштового відправлення та отримано останнім 14.03.2019, що підтверджується інформацією з офіційного сайту Публічного акціонерного товариства Укрпошта (пошук поштового повідомлення за трек номером 0780103715216) (а.с. 10-11).

Водночас жодної відповіді на заяву Управління відповідачем не було надано.

На підставі вищевикладеного та з метою стягнення капіталізованих платежів з відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам між сторонами, суд виходив із такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров`ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (далі - Порядок №765; у редакції, чинній станом на час подання позовної заяви; втрата чинності 07.12.2019).

Згідно зі статтею 3 Закону №1105-ХІV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

У силу вимог пункту 1 частини другої статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статті 4 Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу пункту 1 частини другої вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Зазначеною нормою законодавець зобов`язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку №765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв`язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Відповідно до пункту 4 Порядку №765 до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов`язаних із зобов`язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров`ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних страхових виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності.

04 грудня 2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №986 Про затвердження Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників (далі - Порядок №986).

За змістом пунктів 1-3 Порядку №986, капіталізація платежів здійснюється до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

У цьому Порядку термін капіталізація платежів означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Терміни застрахована особа та страхувальники вживаються у значенні, наведеному в Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 4 Порядку №986 капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування , розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином: 1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи - щороку, для інших осіб з інвалідністю - не рідше одного разу на три роки.

За приписами пункту 8 Порядку № 986, у кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, наведеними нормами законодавства передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їхнього життя.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (і у разі визнання останнього банкрутом, і за власним рішенням).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року в справі №812/862/17 (адміністративне провадження №К/9901/45677/18).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредитів, юридична особа ліквідовується в порядку, встановленому Законом Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, розрахунку потреби в капіталізації платежів для відшкодування шкоди потерпілим Корпорації Макарівська МБО , потреба в капіталізації коштів для розрахунку із потерпілим на виробництві ОСОБА_1 за період з 01.12.2018 по 28.02.2047 становить 688566,38 грн. (а.с. 54).

Судом встановлено, що для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів, позивачем використано дані Таблиці смертності та середньої очікуваної тривалості життя по Україні на 2017 рік, надані Державною службою статистики України (а.с. 24-27).

Згідно зазначених даних середня очікувана тривалість життя для чоловіків у віці 42 роки (потерпілий ОСОБА_1 станом на дату ліквідації страхувальника) становить 29,34 років до 02.2047 року.

З розрахунку потреби в капіталізації коштів, проведеного позивачем, вбачається, що його здійснено шляхом множення розміру щомісячної виплати потерпілій особі на середню очікувану тривалість життя.

Таким чином, розрахунок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань відповідача перед потерпілим ОСОБА_1 з відшкодування страхових виплат та виплати пенсії по трудовому каліцтву у розмірі 688566,38 грн. здійснений відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що у позивача існує необхідність у капіталізації коштів для здійснення виплат ОСОБА_1 , який 10.09.1996 втратив працездатність на 50%, яка згідно розрахунку потреби в капіталізації коштів становить 688566,38 грн.

Положення частини першої статті 9 КАС України передбачають, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.

Відповідач жодних доказів на спростування позовних вимог не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб`єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Позивач не надав суду доказів понесення ним таких витрат, у зв`язку з чим підстави для стягнення судових витрат на його користь з відповідача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Корпорації Макарівська міжгосподарська будівельна організація (ідентифікаційний код: 03584504; місцезнаходження: 08000, Київська область, Макарівській район, смт. Макарів, вул. Ярослава Мудрого, буд. 61) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (ідентифікаційний код 41316012, місцезнаходження: м. Київ, вул. Т.Строкача, буд. 2) капіталізовані платежі в сумі 688566 (шістсот вісімдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят шість) грн. 38 коп. за реквізитами: одержувач: Ірпінське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, код ЄДРПОУ ВП - 41437914, банк ГУ ДКСУ у Київській області, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , МФО 821018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 25.12.2019.

Суддя Кушнова А.О.